31 об'єкт міста (у складі 66 будівель) внесений до Програми реалізації енергоефективних заходів у бюджетних будівлях Хмельницького, розробленої спеціалістами Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID). Їх відібрали в результаті аналізу стану 100 бюджетних будівель (шкіл, гімназій, дитячих закладів освіти, закладів охорони здоров’я тощо).

Для 31 будівлі в квітні-травні 2016 р. проведені енергетичні аудити. Під час досліджень фахівці визначили поточний стан огороджувальних конструкцій, інженерних мереж, електрообладнання; здійснили енергетичні розрахунки та складені енергетичні баланси; запропонували енергоефективні заходи та визначили ефективність від їхнього втілення тощо.

Спеціалісти Проекту USAID розробили попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) підвищення енергоефективності 60 бюджетних будівель Запоріжжя. Реалізувати заходи пропонується із залученням кредиту Європейського інвестиційного банку. До проекту увійшли сім будівель закладів охорони здоров’я, 20 загальноосвітніх навчальних закладів та 33 дошкільні навчальні заклади. Усі вони мають однотипну проблематику: відсутність будь-якого регулювання споживання теплової енергії та низький ККД систем опалення. Віконні блоки більшості будівель залишаються дерев’яними та знаходяться в незадовільному технічному стані, а встановлені металопластикові вікна часто не відповідають сучасним вимогам. Стіни не утеплені, їхні теплотехнічні характеристики менше за нормативні у 2-2,5 рази тощо. При обстеженні виявлено, що на 41 об’єкті не дотримуються нормативного температурного режиму в приміщеннях.

Підтримкою діяльності ОСББ у Павлограді опікується Ресурсний центр підтримки ОСББ, створений на базі Павлоградської міської громадської організації "ОСББ – майбутнє Павлограда". Протягом 2015 – 1 півріччя 2016 року у місті зареєстровано 194 нові об’єднання співвласників. Для порівняння: у 2013 році зареєстровано лише три ОСББ, а у 2014 – два. Всього в Павлограді станом на 30 червня 2016 року створені 310 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Ресурсний центр допомагає як у супроводі ініціативних груп в процесі створення ОСББ, так і діяльності вже створених об’єднань. У 2015 році на базі РЦ проводилися безкоштовні семінари для бухгалтерів і голів ОСББ, навчальні заходи з написання проектних пропозицій та особисті консультації. У 2016 році, окрім особистих консультацій, організовувалися семінари з написання проектних пропозицій для участі в різних конкурсних програмах, робочі зустрічі для вирішення проблемних питань. Ресурсний центр дуже активно співпрацює з місцевими ЗМІ, постійно висвітлюючи свою роботу та актуальні питання діяльності ОСББ не лише в Павлограді, а й по всій Дніпропетровщині.

Консультанти Ресурсного центру ініціювали розроблення та прийняття міської програми підтримки ОСББ (перший напрямок – конкурс енергоефективних проектів зі співфінансуванням 30%/70%, другий напрямок – компенсація відсотків за кредитами, що залучають об’єднання).

 

У рамках співпраці з містами-партнерами спеціалісти Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) розробили попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту глибокої термомодернізації будівель закладів освіти м. Тернополя. До проекту включені 83 заклади (дитячі садочки, загальноосвітні школи, навчально-виховні комплекси тощо). Зараз для більшості з них характерними є централізована система теплопостачання та використання індивідуальних теплових пунктів (ІТП) із погодним та погодинним регулюванням. Майже всі будівлі мають недостатній рівень теплозахисту огороджувальних конструкцій, у них відсутнє централізоване гаряче водопостачання, спостерігається гідравлічне та теплове розбалансування систем. Вони експлуатують застарілі однотрубні системи опалення, лампи розжарювання або освітлювальні установки з люмінесцентними лампами. Загальною рисою багатьох відібраних бюджетних закладів є недотримання параметрів теплового режиму, повітрообміну та рівня освітленості в приміщеннях тощо. Але в усіх установах запроваджена система моніторингу енергоспоживання (в ручному режимі) та система енергосертифікації.

Система енергетичного менеджменту, що функціонує у місті, не повною мірою відповідає європейським стандартам та вимогам, що значно ускладнює роботу та суттєво знижує її ефективність. Станом на 2016 рік функції енергетичного менеджменту в структурі Павлоградської міської ради покладені на відділ реконструкції, будівництва та енергозбереження. Серед проблемних питань функціонування структури є низький рівень впливу на процеси управління енергоспоживанням, недостатня кількість спеціалістів та необхідність підвищення їхньої кваліфікації. 

Інвестиційний проектом, внесений до Реєстру, у секторі енергетичного менеджменту передбачене впровадження муніципальної системи енергетичного менеджменту у відповідності до ISO 50001:2011 "Системи енергетичного менеджменту – Вимоги та порадник з впровадження"; створення інформаційної системи енергетичного моніторингу бюджетних будівель міста та комунальних підприємств; проведення спеціалізованого навчання персоналу та керівників для роботи у галузі енергетичного менеджменту міста.

Загальне передбачене фінансування заходів у секторі – 3,7 млн грн.

Фахівці Проекту USAID підготували попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту "Оновлення тролейбусного парку м. Івано-Франківськ". Його розроблення спричинене необхідністю подальшого розвитку громадського електротранспорту, а отже – термінового оновлення рухомого складу. Документ дозволить місту подавати заявку на отримання грантових та кредитних коштів міжнародних фінансових організацій. Необхідний обсяг інвестицій, згідно з ТЕО, становить €8 млн.

Проект оновлення міського електротранспорту Івано-Франківська передбачає купівлю 30 нових енергоефективних тролейбусів із низьким рівнем підлоги; придбання обладнання для ремонту та обслуговування електротранспорту. До того ж заплановане прокладання нової контактної мережі, будівництво тягової підстанції і подальший запуск тролейбусного маршруту "Залізничний вокзал – площа Європейська – Автостанція-3".

Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" запроваджує інформаційну кампанію, в тому числі й у м. Павлограді, оскільки виховання в українців сумлінного ставлення до використання енергетичних ресурсів є дуже важливим завданням. А заходи інформаційної кампанії за порівняно невеликих витрат можуть мати суттєвий ефект. У результаті кожен має відчувати власну відповідальність щодо тепла та комфорту у своїх помешканнях, поводження з власним житлом тощо. У місті Павлограді на місцевому телебаченні здійснювалася трансляція програми "Твій дім", створеної за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ. У місті два роки поспіль відбуваються Дні сталої енергії

Навесні 6 загальноосвітніх навчальних закладів Павлограда взяли участь у конкурсі на зменшення споживання електроенергії, що проводився в рамках Проекту USAID. Однією з переможниць конкурсу стала павлоградська загальноосвітня школа № 8. 

Проведення інформаційних ("м’яких") заходів заплановане й у Реєстрі інвестиційних проектів. На запропонований проект передбачене фінансування в обсязі 4,1 млн грн. Проект передбачає зміни у будівельних нормах і правилах, підготовку та реалізацію програми сертифікації бюджетних та житлових будівель; впровадження демонстраційних і пілотних проектів та програм; зміну тарифної політики з використанням інвестиційної складової; стимулювання залучення коштів інвесторів та зовнішніх позик для енергоефективної модернізації бюджетної сфери; створення міського енергетичного агентства, розвиток інформаційного порталу для моніторингу стану кожної будівлі міста; впровадження міської трирічної PR-кампанії для ЗМІ та мешканців; впровадження довгострокових навчальних програм з енергоефективності для закладів освіти; створення муніципальної бібліотеки енергозбереження.

Окреме оцінювання обсягів зменшення викидів СО2 та заощаджених енергоресурсів при реалізації інформаційних заходів не проводилося, оскільки їхньою першочерговою задачею є зміна свідомості громадськості та посадовців, покращення інвестиційного клімату та, відповідно, полегшення реалізації проектів у основних секторах.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ПАВЛОГРАДІ

Спеціалісти Проекту USAID розробили інвестиційний проект із реалізації енергоефективних заходів у системі теплопостачання Запоріжжя. Його втілення дозволить покращити умови проживання 106 тис. домогосподарств у трьох районах міста, що обслуговує концерн «Міські теплові мережі»: Комунарському, Олександрівському та Вознесенівському.

Технічна частина інвестиційного проекту передбачає реконструкцію 17 котлів (загальною потужністю 800 Гкал/год) на 10 котельнях: заміну пальників та оптимізацію їхнього розташування, реконструкцію допоміжних систем та автоматизацію на основі сучасних технологій. Заплановане також встановлення 88 індивідуальних теплових пунктів та системи SCADA (автоматизованої системи управління технологічними процесами). Виконання всього комплексу заходів розраховане на три роки. Вартість проекту оцінюють у €10,1 млн.

Для презентації представникам зацікавлених сторін технічних і економічних характеристик ПДСЕР м. Павлограда до документу розроблений Реєстр інвестиційних проектів (Далі – Реєстр). Інформація в Реєстрі містить дані про 13 проектів у розрізі муніципальних секторів: 

1) теплопостачання; 

2) водопостачання та водовідведення;

3) вуличного освітлення;

4) бюджетних будівель;

5) житлових будинків тощо.

Щоб оцінити інвестиційну привабливість проектів, розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, комунальних підприємств, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. 4 671,6 млн грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР м. Павлограда в 2015-2030 рр. (млн грн).



ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів – 224,7 млн грн, середній термін окупності – 4 роки.

Теплопостачання міста здійснюється за централізованою та децентралізованою схемами, при цьому система централізованого гарячого водопостачання у місті відсутня. Послуги із централізованого теплопостачання населенню, бюджетним і комунально-побутовим, а також госпрозрахунковим організаціям надає КП «Павлоградтеплоенерго», яке експлуатує 19 котелень та 13 теплорозподільних пунктів (ЦТП). Сумарна встановлена теплова потужність котелень підприємства становить 371 Гкал/год, приєднана – 132,8 Гкал/год. Загальна протяжність теплових мереж в двотрубному обчисленні – 81,6 км. Сучасна система централізованого теплопостачання міста спроектована та побудована у 60-70 роки минулого сторіччя, 21,1 км теплових мереж (26%) знаходяться у ветхому і аварійному стані та потребують заміни. Загальний обсяг виробництва теплової енергії на потреби централізованого теплопостачання міста у 2014 році становив 183,6 тис. Гкал.

Проекти, внесені до реєстру інвестиційних проектів, передбачають: технічне переоснащення котельні із заміною конвективної частини котла; енергоефективну модернізацію шести малих котелень та встановлення нових котлів; будівництво міні-теплоелектроцентралі (ТЕЦ) на твердих побутових відходах.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та постачання теплової енергії, внесених до Реєстру, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 23 500 т/рік або на 6,22% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 7 100 тис. м3 природного газу та 4 900 МВт∙год електроенергії. 

У лютому 2016 року місто стало учасником програми Demo Ukraina та розпочало реалізацію пілотного проекту з реконструкції теплового мікрорайону вартістю 20,3 млн грн, який передбачає будівництво котельні, демонтаж та оновлення застарілих та діючих трубопроводів, підключення до мережі централізованого опалення міської лікарні, впровадження теплових насосів або сонячних колекторів для виробництва гарячої води, встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП). 

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування чотирьох запропонованих проектів – 7,3 млн грн, середній термін окупності – 7,1 року. 

Водопостачання міста здійснюється централізованою комунальною системою господарсько-питного водопостачання, локальними системами питного та технічного водопостачання промислових підприємств. Централізоване водопостачання та водовідведення здійснює КП "Павлоградводоканал", на балансі якого перебувають дві водопровідно-насосні станції, 21 каналізаційна насосна станція, одна каналізаційна очисна станція та вісім трубчастих колодязів. До системи централізованого водопостачання під'єднано понад 85% мешканців. У місті функціонує централізована система господарсько-протипожежного водопроводу. Довжина водопровідних мереж – 247,9 км, із них 122,5 км (49%) потребують заміни. Довжина каналізаційних мереж станом на 2014 рік становить 263,4 км, із них 87,1 км (33 %)потребують заміни. Термін роботи основних споруд та обладнання сягає 30...40 років. Протягом 2014 року зафіксовано 243 випадки пошкоджень водопровідно-каналізаційної мережі міста.  

Інвестиційні проекти Реєстру передбачають: заміну насосних агрегатів водопровідних та каналізаційних насосних станцій; перехід до методики дохлорування води гіпохлоритом натрію замість рідкого хлору з реконструкцією складу обладнання; модернізацію очисних споруд шляхом заміни нагнітача повітря у аеротенках.

За умови реалізації заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на
1 500 т/рік або на 0,4% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
1 400 МВт∙год електроенергії протягом року.

КП "Павлоградводоканал" підготувало та подало заявки на отримання кредитних і грантових коштів NEFCO на реалізацію наступних проектів: "Реконструкція системи аерації на каналізаційних очисних спорудах міста кошторисною вартістю 5,8 млн грн" та "Реконструкція 20 каналізаційно-насосних станцій та переведення їх на функціонування в автоматичному режимі з диспетчеризацією кошторисною вартістю 11,6 млн грн". Заявки перебувають на стадії розгляду. 

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 1,3 млн грн, термін окупності – 4,4 року. 

Роботи з експлуатації, утримання, капітального та поточного ремонтів електромереж зовнішнього освітлення міста здійснює КП "Павлоградсвітло". Станом на кінець 2014 року підприємство експлуатує мережі зовнішнього освітлення загальною довжиною 293,7 км, з яких повітряні лінії становлять 197,7 км та кабельні – 96 км. У місті використовуються освітлювальні прилади з різними типами ламп відповідної потужності. Станом на 2014 рік кількість діючих світильників становить 5 633 од., серед яких лампи типу ДНаТ (дугові натрієві трубчасті) становлять 40%, лампи розжарювання – 29% та люмінесцентні лампи – 25%. На потреби зовнішнього освітлення в 2014 році було спожито 1 315 МВт∙год електроенергії. Найбільший обсяг електроенергії споживається в період дії нічного тарифу, що сягає в середньому 73% загального споживання електроенергії. З 2007 по 2014 рік витрати підприємства на оплату електропостачання збільшилися в 2,7 рази, що в основному пов’язано зі зростанням тарифів.

Проект інвестиційного каталогу в цьому секторі передбачає: впровадження енергоефективних джерел світла в системі зовнішнього освітлення міста шляхом заміни існуючих ламп з низькою світловіддачею (12…50 лм/Вт) на лампи зі світловіддачею в межах
80…120 лм/Вт та більш високим індексом передачі кольору, а саме заміну люмінесцентних ламп та ламп розжарювання на енергоощадні світлодіодні (LED) джерела освітлення, що дозволить оновити 54% світлоточок міста.

За умови реалізації заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 500 т/рік або на 0,13% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 400 МВт∙год електроенергії за рік.

У рамках надання грантової допомоги NEFCO в Павлограді реалізується проект "Світова візитна картка міста" із реконструкції системи освітлення на вулиці міста (вул. Дніпровська), якою пролягає міжнародний транспортний коридор, із використанням сучасних енергозберігаючих технологій. Проект вартістю 918 тис. грн перебуває на стадії впровадження. 


БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів у секторі – 489,6 млн грн, середній термін окупності –
9,8 року. 

На території міста налічується 71 установа бюджетної сфери, що підпорядковані міському бюджету, загальна опалювальна площа будівель становить 197,3 тис. м2, із них: 49 установ управління освіти та науки (20 дошкільних навчальних закладів, 23 загальноосвітніх навчальних заклади та шість позашкільних навчальних закладів), 11 закладів управління культури і мистецтва, вісім закладів управління охорони здоров’я, чотири заклади управління молоді та спорту. Будівлі бюджетної сфери побудовані за радянських часів, характеризуються великими енерговитратами через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла на обігрів приміщень. Обсяги споживання паливо-енергетичних ресурсів громадськими будівлями міського підпорядкування в 2010 році становили 41,9 ГВт∙год. Питомі витрати енергії на опалення громадських будівель знаходяться в діапазоні 124 170 кВт∙год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м2) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м2), відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1. Централізоване гаряче водопостачання в бюджетній сфері міста відсутнє. У період з 2007 по 2014 рік витрати на утримання будівель збільшилися в 2,7 рази, що пов’язано зі зростанням тарифів.

Проектні пропозиції щодо бюджетних будівель передбачають: комплексну термомодернізацію 56 бюджетних установ шляхом оновлення внутрішньої системи опалення будівель, дахових перекриттів, систем вентиляції, заміни вікон та зовнішніх дверей; проведення термосанації будівлі школи № 2 з упровадженням технології використання теплових насосів; оснащення 57 бюджетних установ автономними системами опалення з використанням альтернативних джерел енергії (гранульоване паливо та теплові насоси).

Упровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО2 в атмосферу на величину 7 400 т/рік або на 1,96% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 4 600 тис. м3 природного газу протягом року.

Проект USAID співпрацював із містом у розробленні бізнес-плану проекту "Підвищення енергетичної ефективності закладів бюджетної сфери міста Павлограда" для залучення кредитного фінансування NEFCO. Консультанти Проекту USAID провели обстеження визначених бюджетних закладів міста та підготували пропозиції щодо реалізації в них енергоефективних заходів (теплової ізоляції зовнішніх стін; перекриття верхніх поверхів; улаштування автоматизованих індивідуальних теплових пунктів із погодним регулюванням, реконструкцію систем вентиляції тощо).  До проекту внесені чотири бюджетні заклади міста: дошкільні навчальні заклади  № 11 та № 30; середні загальноосвітні школи – № 1, № 4. Загальна вартість проекту – 13 345 тис. грн, у тому числі: кредит NEFCO  – 11 120 тис грн; місцеве співфінансування – 2 225 тис. грн. Передбачається, що обсяг скорочення викидів СО2 внаслідок реалізації проекту перевищуватиме 508 т/рік. Зараз бізнес-план перебуває на розгляді кредитного комітету NEFCO.

ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту сектору – 3 940,9 млн грн, термін окупності – 11,5 року. 

На території міста нараховується 709 житлових будинків мало- та багатоповерхової забудови загальною площею 1 774 тис. м². У секторі багатоквартирної житлової забудови переважають чотирьох-п’ятиповерхові будинки, що становлять 83,4% загальної кількості. Переважна частина житлового фонду є комунальною власністю територіальної громади міста. Кожного року збільшується кількість об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Більша частина житлових будинків споруджена за радянських часів у період
1950-1970 років, характеризуються значними втратами теплової енергії через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень. За даними енергетичного аудиту, питоме споживання паливо-енергетичних ресурсів на опалення у житлових будівлях міста знаходиться в діапазоні 102...124 кВт·год/м² на рік, що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м²) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м²) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1.

Проект Реєстру в житловому секторі передбачає комплексну термомодернізацію 522 багатоповерхових житлових будівель шляхом оновлення внутрішньої системи опалення будівель, утеплення зовнішніх стін та дахових перекриттів, заміни вікон та балконних блоків.

Загальне зменшення викидів СО2 у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах 38 400 т/рік або на 10,16% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 14 900 тис. м3 природного газу та 3 900 МВт∙год електроенергії.

28 вересня 2016 року депутати Сумської міської ради підтримали План дій сталого енергетичного розвитку міста (ПДСЕР) до 2025 року. Документ розроблений за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID).

Очікується, що за рахунок впровадження проектів, запланованих ПДСЕР, річне скорочення викидів СО₂ становитиме 151,2 тис. т (29,5% рівня викидів у базовому (2013) році), а економія паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) – понад 360,8 тис. МВт∙год/рік (20,6%). Передбачається, що протягом усього періоду втілення ПДСЕР щорічні видатки на оплату ПЕР знизяться щонайменше на 339,6 млн. грн. (за поточних тарифів). У разі підвищення тарифів, ця сума буде більшою. Передбачено також заміщення 11,4%, що становить (21,1 млн. м³) відновлюваними джерелами енергії.

Для фінансування проектів ПДСЕР розглядаються дев’ять джерел, зокрема: кошти державного та обласного бюджетів, підприємств, приватні інвестиції, грантові та кредитні кошти міжнародних фінансових організацій тощо. Усього понад 1,3 млрд грн (серед яких – 185,6 млн грн – кошти місцевого бюджету).

Для досягнення цілей, що визначає Угода Мерів, місто за підтримки Проекту USAID розробило План дій сталого енергетичного розвитку міста Павлограда на 2015 – 2030 рр. (ПДСЕР). Документ був затверджений Павлоградською міською радою 23 травня 2017 року.

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, що увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. Дослідження здійснювали провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили перелік інвестиційних проектних пропозицій. Для того, аби представити загальні технічні та економічні характеристики цих проектів менеджменту міста, банківським установам та потенційним інвесторам, розроблений додаток – Реєстр інвестиційних проектів. У ньому також наведені очікувані результати реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Павлограда. Внаслідок реалізації ПДСЕР, Павлоград прагне скоротити викиди СО2  щонайменше на 20% до 2030 року.

Реалізація ПДСЕР у повному обсязі дозволить досягти скорочення викидів СО2 до 2030 року на 75,6 тис. т, або 20% базового (2010) року, річного зменшення споживання ресурсів у обсягах 26 600 тис. м3 природного газу та 10 600 МВт∙год електроенергії.

 

Для презентації представникам зацікавлених сторін технічних і економічних характеристик ПДСЕР м. Києва до документу розроблений Реєстр інвестиційних проектів. Інформація в Реєстрі містить дані про 13 проектів у розрізі муніципальних секторів: 

1) теплопостачання; 

2) водопостачання та водовідведення;

3) вуличного освітлення;

4) громадського транспорту;

5) бюджетних будівель;

6) житлових будинків тощо.

Щоб оцінити інвестиційну привабливість проектів, розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, комунальних підприємств, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. – понад 199,7 млрд грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР м. Києва в 2016-2030 рр. (млн грн).

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування восьми запропонованих проектів – 13 260,7 млн грн, середній термін окупності –
11,4 року.

Послуги із централізованого постачання теплової енергії в місті Києві надають дві великі теплопостачальні організації (ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Євро-реконструкція"), а також значна кількість дрібних відомчих та промислових котелень. Тепловою енергією місто забезпечують більш ніж 800 різних джерел теплової енергії загальною встановленою тепловою потужністю понад 13 000 Гкал/год. Загальне приєднане теплове навантаження становить 7 690 Гкал/год (5 620 Гкал/год на опалення та 1 080 Гкал/год на гаряче водопостачання). Середній ККД котлів перебуває в межах 80...90%. Значна частина котлів відпрацювали понад 30 років, обладнання морально і фізично застаріле. На території міста функціонує 2 361 тепловий пункт ( з них 1 215 од. – центральні теплові пункти (ЦТП), 1 146 од. – індивідуальні теплові пункти (ІТП)). Річний обсяг виробництва теплової енергії теплопостачальними компаніями станом на 2013 рік становив 19 178 ГВт∙год
(16 490 тис. Гкал). Основним видом палива, що використовується для виробництва теплової енергії, є природний газ (97%) та вугілля у незначній кількості. 

Схема теплових мереж – двотрубна, кільцева. Протяжність водяних і парових (локальних) мереж станом на 2013 рік – 2 275 км у двотрубному вимірі. Середні втрати теплової енергії в мережах становлять близько 18%, хоча існують ділянки, на яких цей показник значно вищий. Близько 1 334 км теплових мереж відпрацювали свій нормативний ресурс і потребують заміни. Теоретичний потенціал скорочення відсотка втрат теплової енергії в мережах становить приблизно 50%.

Інвестиційні проекти Реєстру у даному секторі передбачають: встановлення 4 850 ІТП у житлових багатоповерхових будівлях та додатково 598 приладів обліку споживання теплової енергії; реконструкцію 48 квартальних котелень зі встановленням енергоефективних котлів, спорудження шести біопаливних блочно-модульних котелень; реконструкцію сміттєспалювального заводу "Енергія" шляхом розширення до сміттєспалювальної теплоелектроцентралі (ТЕЦ); будівництво чотирьох біопаливних ТЕЦ загальною потужністю 56 МВт; встановлення на насосне обладнання частотних перетворювачів на 32 котельнях; облаштування п’яти поверхневих конденсаційних економайзерів для охолодження димових газів на локальних котельнях і ТЕЦ.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та постачання теплової енергії, запропонованих у Реєстрі, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 685 800 т/рік або на 3,87% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 484 700 тис. м3 природного газу та 542 100 МВт∙год електроенергії. 

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів – 34 445,4 млн грн. 

Послуги із централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям міста надає ПАТ "АК Київводоканал". Загальна схема централізованого водопостачання міста складається з Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій, 364 артезіанських свердловин та 74 водопровідних насосних станцій. Загальна проектна потужність господарсько-питного водопроводу міста становить 2 100 тис. м3/доба, фактична середньодобова подача питної води споживачам становить близько 900 тис. м3/доба. У системі водовідведення експлуатуються 33 насосні станції. Очисні споруди представлені Бортницькою станцією аерації – де проходить очищення стічних вод міста та прилеглих населених пунктів, фактичне навантаження станції перебуває в межах 800 тис. – 1 млн м3 на добу за проектної потужності 1,8 млн м3/доба. Протяжність водопровідних мереж міста – 4 177,7 км, з них потребують заміни 1 630,6 км (39%  загальної довжини). Протяжність каналізаційних мереж – 2 638,1 км, з них потребують заміни 843,2 км (32 % загальної довжини). Кількість пошкоджень та аварій водопровідно-каналізаційної мережі за 2013 рік становить 8 826 од.

Споживання питної води містом постійно зменшується, з 2009 по 2013 рр. воно знизилося в 1,2 рази до рівня 224 л/доба на одного мешканця, що першочергово пояснюється підвищенням рівня обладнання споживачів приладами обліку та зростанням тарифів. Середнє питоме споживання електричної енергії становить 800 кВт∙год/тис. м3 на водопостачання та 630 кВт∙год/тис. м3 на водовідведення. Теоретичний потенціал скорочення питомого споживання води становить приблизно 40%, а потенціал скорочення споживання електроенергії на послуги водопостачання та водовідведення – до 50%. 

Реєстром інвестиційних проектів заплановані до впровадження такі заходи: модернізація Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, 20 підвищувальних насосних станцій (заміна насосних агрегатів на енергоефективні, встановлення частотних перетворювачів); реконструкція споруд очистки стічних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осаду Бортницької станції аерації.

За умови реалізації заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 80 400 т/рік або на 0,45% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
68 000 МВт∙год електроенергії протягом року.

У Києві триває один із наймасштабніших інвестиційних проектів країни: реконструкція Бортницької станції аерації. У червні 2015 р. між урядами України та Японії підписана кредитна угода для залучення коштів від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) на реконструкцію на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на суму 108 млрд ієн. Уряд Японії вже виділив 380 млн грн на розроблення технічної документації та підготовку до реконструкції Бортницької станції аерації. У 2016 році з бюджету України спрямовано 63 млн грн на проведення підготовчих робіт (завершення яких заплановане на кінець 2016 року).


ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 108,9 млн грн, термін окупності – 10 років. 

Роботи з експлуатації, ремонту, утримання та обслуговування зовнішнього освітлення міста здійснює КП "Київміськсвітло". На балансі підприємства перебувають 1 802,8 км кабельних (66% підземного залягання) та 2 250,7 км повітряних ліній електропередач, 1 454 од. розподільних установок, 182 642 світильники, що встановлені на 70 670 опорах. Освітлення вулиць та автомобільних доріг в межах міста, загальна протяжність яких 1 617 км, становить 99,9%. Джерелами вуличного освітлення є переважно світильники з натрієвими лампами (ДНаТ), кількість яких становить 111 412 од. (61% загальної кількості встановлених ламп), а також  20 514 од. світильників (11%), в яких використовуються ртутні лампи (ДРЛ), що є екологічно небезпечними, енергоємними, морально застарілими та потребують регулярного обслуговування, заміни ламп з подальшою утилізацією. Річна кількість годин функціонування зовнішнього освітлення становить 2 998 год, з яких 60% – черговий режим (з 23:00 до 06:00). Станом на 2013 рік загальний обсяг споживання електроенергії на потреби вуличного освітлення становив 61 320 МВт·год. Споживання електричної енергії має тенденцію до збільшення, що зумовлено щорічним зростанням рівня освітленості міста. Теоретичний потенціал економії енергії на потреби вуличного освітлення становить приблизно 50%. 

Інвестиційний проект сектору передбачає: заміну 15 700 од. вуличних світильників, обладнаних дуговими ртутними лампами (ДРЛ) з низькою світловіддачею, на енергоефективні світлодіодні (LED) світильники з високою світловіддачею та високим індексом передачі кольору. 

За умови реалізації заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 8 900 т/рік або на 0,05% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 6 100 МВт∙год електроенергії за рік.


ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування чотирьох запропонованих проектів – 7 055 млн грн.

Станом на 2013 рік в межах міста нараховується близько 2 000 км автотранспортних магістралей, 169 мостів і шляхопроводів,
221 підземний пішохідний перехід. У пасажирських перевезеннях задіяні практично всі відомі види міського транспорту: метрополітен, трамваї, тролейбуси, комунальні автобуси, маршрутні таксі (автобуси малої місткості), таксі, приватний автотранспорт та фунікулер. У загальній структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів транспортом міста станом на 2013 рік найбільшу частину займає приватний автотранспорт та маршрутні таксі – 94% загального обсягу. Громадські пасажироперевезення містом здійснюють два підприємства комунальної форми власності: КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та 37 перевізників приватної форми власності, які обслуговують мешканців на маршрутах, що охоплюють всю територію міста. Сучасна міська транспортна мережа включає: три лінії метрополітену (52 станції), 41 тролейбусний, 19 трамвайних, 69 міських, дев’ять приміських автобусних маршрутів та 54 маршрути, що працюють в режимі маршрутного таксі. Всього на міських громадських пасажироперевезеннях задіяні 3 307 одиниць транспорту:
794 вагони метрополітену, 481 трамвай, 540 тролейбусів, 972 комунальні автобуси, 520 приватних маршрутних таксі великої, середньої та малої місткості. Загальною проблемою для всіх видів транспорту є низька провізна спроможність, недостатня кількість рухомого складу та зношеність. Значна частина громадського транспорту має середній вік понад десять років (в країнах ЄС експлуатація обмежується десятьма роками) та є одним з основних джерел викидів СО2, твердих часток та важких металів в атмосферу, що погіршує загальний екологічний стан міста. Теоретичний потенціал економії енергії у секторі становить приблизно 35...50%. Загальна кількість одиниць приватного автотранспорту 846 тис. од. (станом на 2013 рік), щоденно до Києва в’їжджає понад 150 тис. автомобілів з інших регіонів України та зарубіжжя, загальний рівень автомобілізації в місті становить 308 автомобілів на 1 000 мешканців.

Реєстром інвестиційних проектів у даному секторі передбачено: комплексну модернізацію 160 од. рухомого складу (вагонів типу "Е") метрополітену з упровадженням асинхронного тягового приводу; оновлення парку трамвайних вагонів у кількості 260 од. (заміна двох застарілих трамвайних вагонів на один з більшою пасажиромісткістю); оновлення 202 од. комунальних тролейбусів (тролейбуси довжиною 12 м – 97 одиниць, тролейбуси довжиною 18,7 м – 105 одиниць); модернізацію систем освітлення 536 вагонів метрополітену (заміна застарілих та енерговитратних джерел світла на сучасні енергоефективні світлодіодні лампи).  

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 50 900 т/рік або на 0,29% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах еквівалентних 47 000 МВт∙год електроенергії за рік.

Сьогодні Київ оновлює транспортний склад підприємств за рахунок за кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). До кінця осені заплановані поставки 20 тролейбусів для різних депо міста. Усього завдяки кредитам ЄБРР Київ придбає
105 подовжених тролейбусів і 97 – звичайних. Загальна сума кредиту становила близько 46 млн євро.


БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування восьми запропонованих проектів у секторі – 17 282,4 млн грн, середній термін окупності – 11,4 року. 

На території міста нараховується 1 784 будівлі бюджетних установ муніципального підпорядкування загальною площею 6 096,53 тис.м2 (з них: заклади освіти і науки – 1 090 од., установи охорони здоров’я – 566 од., будівлі культури і мистецтва – 53 од., заклади соціального забезпечення – 55 од., установи інших галузей – 20 од. Обсяг споживання паливо-енергетичних ресурсів будівлями міського підпорядкування в 2013 році становив 966 тис. Гкал (1 123,6 ГВт∙год) теплової та 147 ГВт∙год електричної енергії, споживання теплової енергії займає найбільшу частку (86%) в загальному обсязі спожитих ресурсів. 

Питомі витрати споживання теплової енергії будівлями бюджетних установ міста знаходяться на рівні 186 кВт·год/м2, що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м2) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м2) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1. При цьому, питоме споживання електричної енергії громадськими будівлями становить 23 кВт·год/м2, що є досить високим показником енергоефективності. Теоретичний потенціал економії енергії становить приблизно 60%.

Реєстром інвестиційних проектів передбачені такі заходи: комплексна термомодернізація 1 026 будівель освітніх закладів,
566 установ охорони здоров’я, 90 адміністративних будівель та закладів культури (утеплення зовнішніх стін та дахових перекриттів, заміна вікон та зовнішніх дверей, переобладнання системи опалення зі встановленням автоматичних регуляторів та приладів обліку споживання); облаштування 24 та модернізація 200 ІТП установ бюджетної сфери; реконструкція систем теплозабезпечення 66 громадських закладів (встановлення твердопаливних котлів); реконструкція систем гарячого водопостачання 290 закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори та теплові насоси); заміна електроплит у 182 освітніх закладах.

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО2 в атмосферу на величину 222 500 т/рік або на 1,26% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 111 500 тис. м3 природного газу та 4 300 МВт∙год електроенергії протягом року.

30 червня 2016 року депутати Київради підтримали участь комунальних підприємств міста в проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України", що реалізовуватиметься за рахунок кредитних ресурсів Європейського інвестиційного банку. Зокрема, йдеться про два субпроекти: "Термомодернізація будівель бюджетної сфери м. Києва" на суму до 11 млн євро та "Капітальний ремонт систем освітлення із заміною освітлювальних елементів (приладів) на світлодіодні в закладах бюджетної сфери м. Києва" на суму до 22,5 млн євро. Проекти перебувають на розгляді Міністерства фінансів та Міністерства регіонального розвитку України.

Навесні 2016 року спеціалісти Проекту USAID оцінили готовність Києва до реалізації проектів чистої енергії на умовах державно-приватного партнерства (ДПП) та підготували відповідні попередні техніко-економічні розрахунки. Йдеться про Святошинський психоневрологічний інтернат, Дарницький дитячий будинок-інтернат, санаторну школу-інтернат № 19 та Київський пансіонат ветеранів праці. Київська міська державна адміністрація висловила готовність підтримати втілення зазначених проектів. Уже зараз можна сказати, що їхня реалізація планується на засадах ДПП у формі концесії. Спеціалісти розглядали три сценарії впровадження: (1) інвестування міста в швидкоокупні заходи; (2) інвестування ЕСКО в швидкоокупні заходи; (3) інвестування міста в повну термомодернізацію будівлі. У жовтні 2016 року будуть презентовані проміжні результати роботи над проектами.

Фахівці Проекту USAID проведуть семінари та тренінги з питань реалізації проектів чистої енергії на умовах ДПП та нададуть Києву технічну підтримку в підготовці відповідного пакету документів (техніко-економічної, правової, конкурсної документації); організації громадських обговорень, супроводі та консультативній підтримці процесу підготовки та впровадження проектів. 

В 2016 році в місті продовжується реалізація проекту "Термосанація у бюджетних установах м. Києва" із залученням кредитних коштів NEFCO.

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів сектору – 126 844,8 млн грн, середній термін окупності – 12,2 року. 

Експлуатацію й утримання житлового фонду комунальної форми власності міста здійснюють 104 комунальні та 9 приватних житлово-експлуатаційних організацій; 82 приватних підприємства обслуговують житловий фонд некомунальної форми власності, а також 375
(з 700) об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та 911 житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Станом на 2013 рік житловий фонд міста складався із 11 194 багатоквартирних та 23 054 приватних будинків, загальна площа багатоквартирного житлового фонду міста становить 79 893 тис. м2. Більша частина багатоквартирних будинків побудована в період 1950-1970 років за радянських часів, характеризується значними втратами теплової енергії через огороджувальні конструкції та потребує значної кількості теплової енергії для обігріву приміщень. Питоме споживання паливно-енергетичних ресурсів на потреби опалення у житлових будівлях знаходиться в діапазоні 79-153 кВт·год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м2) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м2) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1. В структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів будинками житлового фонду система централізованого теплопостачання займає 71% (опалення – 44% та гаряче водопостачання – 27%), природний газ на побутові потреби та автономне опалення –17%, електроенергія – 12%.  

Інвестиційні проекти у секторі передбачають: часткову термомодернізацію 433 типових 9-поверхових житлових будинків (встановлення регуляторів теплового потоку на входах до будівель, відновлення тамбурів та заміна вікон у під’їздах, закриття контурів ліфтових шахт у зимовий період та обладнання регульованих жалюзі на вентиляційних отворах);  комплексну термомодернізацію 4 500 багатоквартирних будинків (утеплення зовнішніх стін та дахових перекриттів, заміна вікон та балконних блоків, балансування систем опалення, утеплення внутрішніх трубопроводів, встановлення нових опалювальних приладів, термостатичних регуляторів та лічильників, переобладнання вентиляційних систем).  

Загальне зменшення викидів СО2 у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах
1 469 800 т/рік або на 8,30% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
582 500 тис. м3 природного газу.

Увага! Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) оголошує конкурсний відбір міст-партнерів та/або територіальних громад у Донецькій та Луганській областях - виключно для територій підконтрольних Уряду України.

Одним із важливих напрямків реалізації Проекту USAID є робота з містами-партнерами для покращення ефективності використання муніципальних енергетичних ресурсів. Така мета досягається завдяки проведенню навчання для фахівців та надання містам допомоги у розробці Планів дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) або аналогічних документів, що визначають енергетичний розвиток та сприяють зниженню викидів парникових газів. Ці плани базуються на енергетичних аудитах систем енергопостачання та систем надання комунальних послуг. Крім того, Проект USAID надає містам підтримку у створенні системи муніципального енергетичного менеджменту та допомагає у залученні фінансів на реалізацію заходів, визначених у енергетичних планах та ПДСЕР.

Для досягнення цілей, що визначає Угода Мерів, місто за підтримки Проекту USAID розробило План дій сталого енергетичного розвитку міста Києва на 2018 – 2030 рр. (ПДСЕР). Задля покращення енергетичного планування міста документ розділений на два періоди: 2018-2020 рр., який вже повністю розроблений та прийнятий 17 травня 2018 р., та 2021-2030 рр. (наразі доопрацьовується).

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, що увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. Дослідження здійснювали провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили перелік інвестиційних проектних пропозицій. Для того, аби представити загальні технічні та економічні характеристики цих проектів менеджменту міста, банківським установам та потенційним інвесторам, підготовлений окремий додаток – Реєстр інвестиційних проектів (далі – Реєстр). У ньому також наведені очікувані результати реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР.

Реалізація розробленого ПДСЕР на 2018-2020 рр. у повному обсязі дозволить досягти скорочення викидів СО2 до 2020 року на 444,2 тис. т, або 34% базового (2013) року.  Економія паливно-енергетичних ресурсів очікується на рівні 2 287,9 тис. МВт∙год/рік, при цьому річний обсяг виробництва енергії з альтернативних джерел збільшиться на 27% (557,4 тис. МВт∙год) від вихідного показника.

Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» запроваджує широку інформаційну кампанію, в тому числі й у м. Луцьку. Такі заходи є особливо важливими, оскільки виховують в українців у різних містах сумлінне ставлення до використання енергетичних ресурсів та наголошують на особистій відповідальності кожного щодо тепла та комфорту у своїх помешканнях, поводження з власним житлом тощо. До того ж, заходи інформаційної кампанії за порівняно невеликих витрат можуть мати суттєвий ефект. У місті Луцьку було розміщено 12 білбордів Проекту. Ведуться переговори з Волинською обласною державною телерадіокомпанією щодо трансляції створеної в рамках Проекту USAID передачі «Твій дім» (яка розповідає про різні аспекти управління багатоквартирним будинком, застосування альтернативних джерел енергії тощо).

12-19 червня і місті проведено Європейський тиждень сталої енергетики.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ЛУЦЬКУ

Павлоград — місто обласного підпорядкування, центр Павлоградського району. Площа міста – 59,3 км2. Чисельність населення на 1 січня 2015 року становить 109 247 осіб. Останнім часом місто активно співпрацює з проектами міжнародної технічної допомоги у різних галузях. Серед партнерів Павлограда – Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський Союз, Програма розвитку ООН тощо. В управлінні комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради діє Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

У 2011 році місто долучилося до Проекту USAID "Реформа міського теплопостачання", в рамках якого  був розроблений і затверджений Муніципальний енергетичний план Павлограда до 2015 року. 

У лютому 2014 року Павлоград офіційно підтримав провідну ініціативу Європейського Союзу – Угоду Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (далі – Проект USAID). Меморандум визначив чотири основні напрями роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);

2) допомога із залученням інвестицій;

3) проведення інформаційної кампанії; 

4) удосконалення системи енергетичного менеджменту.

Додатком до ПДСЕР м. Луцька є Каталог інвестиційних проектів (далі — Каталог). Інформація в Каталозі наведена у розрізі муніципальних секторів:

1) генерування, транспортування, відпускання і споживання теплоти;

2) зовнішнього освітлення;

3) водопостачання та водовідведення;

4) транспорту;

5) альтернативної енергетики;

6) озеленення тощо.

Для кожного муніципального сектору запропонований перелік проектних пропозицій. Усі фінансові показники проектів оцінені з огляду на
15-річний горизонт планування. Для оцінки фінансових потоків проектів використовувався прогноз цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також обсяг інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. До Каталогу увійшли ті проекти та заходи, що містили максимальний економічний, кліматичний та/або соціальний ефект.

Найбільший вплив на скорочення викидів СО2 мають інвестиційні проекти у сфері транспорту – 12,2%. На другому місці  впровадження енергоефективних заходів у секторі житлових будинків (7,3%). Реконструкція системи теплопостачання дасть внесок 2,9%. Вплив упровадження альтернативних джерел енергії (АДЕ) становить 1,1%а реконструкції наявних зелених зон міста, відтворення рослинності на ділянках загального користування тощо – 0,7%. Найменший внесок у скорочення викидів СО2 здійснюють проекти у сфері поводження з побутовими відходами (0,1%).

Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти 8 фінансових джерел. Серед них: бюджет міста, кошти комунальних підприємств, приватних інвесторів і концесіонерів, мешканців міста. Пропонується також використати нетрадиційні джерела фінансування проектів: гранти і меценатство. Серед джерел фінансування ПДСЕР найбільшу частку мають бюджет міста (41%), запозичення (31%), приватні інвестиції (у т.ч. кошти мешканців – 25%). Незначна частка (3%) – власні кошти комунальних підприємств.

Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2025 рр. становить 2 104 млн грн.

 

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 11 запропонованих проектів – 371 млн грн, середній термін окупності – 4,8 років.

Виробництво теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання в Луцьку більшою мірою здійснює теплогенерувальне підприємство «Луцьктепло». Воно також експлуатує централізовані та децентралізовані системи теплопостачання міста. Підприємство надає послуги теплопостачання 67,5% житлових будинків і громадських будівель міста загальною площею 2 401 576 м2. Сумарна теплова потужність котелень – 496,74 Гкал/год, приєднана –  264,42 Гкал/год. Кількість встановлених котлів – 180, із них 40% з терміном експлуатації понад 20 років. Загальна протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні – 137,7 км, із них ветхих та аварійних – 70%.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, спрямовані на збільшення ефективності виробництва теплової енергії, зменшення втрат у ході генерування та транспортування теплоти, що призведе до скорочення викидів СО2. Вони передбачають: заміну котлів системи централізованого теплопостачання на більш ефективні; будівництво нових і реконструкцію наявних котелень; реконструкцію центральних теплових пунктів і трубопроводів теплових мереж; автоматизацію систем та установок генерування, транспортування та реалізації теплоти; заміщення природного газу альтернативними джерелами енергії, використання полігонного газу; встановлення приладів обліку теплової енергії; реконструкцію систем теплопостачання за рахунок обєднання локальних теплових мереж від котелень і переходу на нові джерела енергії.

КП «Луцьктепло» перебуває на фінальній стадії підписання контракту на отримання кредиту обсягом 10 млн євро і гранту в
4 млн євро від ЄБРР. За рахунок кредиту фінансуватимуться 11 проектів, включених до ПДСЕР.
За кошти гранту заплановано профінансувати установку індивідуальних теплових пунктів у 200...250 житлових багатоквартирних будинків (із 600, включених до ПДСЕР).

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування і транспортування теплоти, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 21 568 т/рік, або на 2,94% базового рівняЗагальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 6 624 тис. м3 природного газу та 7 296 МВт∙год електроенергії протягом року. 

 

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 5 запропонованих проектів – 57 млн грн, середній термін окупності – 8 років.

Мережі зовнішнього освітлення Луцька перебувають на балансі КП «Луцьке електротехнічне підприємство – «Луцьксвітло» (далі КП «Луцьксвітло») — єдиного підприємства в місті, що виконує роботи з капітального, поточного ремонту та утримання мереж зовнішнього освітлення. Загальна довжина мереж – 372,7 км. Усього налічується 9 421 джерело світла. Загальний стан системи зовнішнього освітлення характеризується великими наднормативними витратами електроенергії, низьким ступенем освітлення міських вулиць, площ та скверів у вечірній і нічний час. Близько 60% освітлювальних приладів у місті не відповідають вимогам сучасних нормативів. Підвищення енергоефективності може бути досягнуте за умови активнішого встановлення енергоефективних і надійних світильників, розширення та модернізації системи автоматичного управління зовнішнім освітленням, заміни наявного «голого» проводу на надійніший самоутримний ізольований.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, пов'язані з модернізацією зовнішнього освітлення міста. Основні напрямки проектів у цьому секторі: повна заміна світильників із лампами розжарювання на LED-світильники зі світлодіодними джерелами світла; світильників з дуговими ртутними лампами – світильниками з дуговими натрієвими газорозрядними лампами та
LED-світильниками тощо.

За умови реалізації всіх заходів у секторі зовнішнього освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 3 458,1 т/рік, або на 0,47% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 2 981 МВт∙год електроенергії.

 

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 25 запропонованих проектів – 65 млн грн, середній термін окупності – 2,1 року.

Централізованою системою водопостачання охоплено 81% населення міста, системою каналізації – 77%.

Водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, що надходять від побутових і промислових споживачів, державних і комерційних підприємств здійснює КП «Луцькводоканал». Загальна протяжність водопровідних мереж  314,5 км (у незадовільному та аварійному стані  168,2 км).

Система каналізації складається з 207,2 км мереж і колекторів, 19 каналізаційних насосних станцій (одна з яких демонтується) та очисних споруд установленою проектною потужністю 120 тис. м3 на добу. Система каналізації міста – неповна роздільна. Схема – децентралізована. Протяжність головних колекторів – 56,9 км, вуличної мережі – 79,2 км, внутрішньоквартальної – 71,1 км. Старі й аварійні колектори становлять понад 82,43 км. В найбільш аварійному стані перебувають 30% загальної довжини самопливних колекторів.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, мають на меті:

(1) оптимізувати систему водозаборів із доведенням ККД насосних агрегатів до 75% і покращенням питомого енергоспоживання; 
(2) модернізувати насосне обладнання; (3) реконструювати водогони; (4) відключити низькодебітні та гідравлічно неефективні свердловини; (5)запровадити технологічний регламент роботи водозаборів та (6) автоматизувати та диспетчеризувати всі свердловини в системі водозаборів; (7) модернізувати насосне обладнання каналізаційних насосних станцій.

За умови реалізації всіх заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 5 302 т/рік, або на 0,72% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 4 571 МВт⋅год електроенергії.

 

ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування 12 запропонованих проектів – 528 млн грн, середній термін окупності – 7 років.

Переважна частина перевезень вантажів і пасажирів у м. Луцьку здійснюється електротранспортом (тролейбуси), автобусним, легковим автомобільним, вантажним автомобільним і залізничним транспортом. Тролейбусні перевезення здійснює КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Загальна протяжність контактної мережі – 109,15 км, кількість тягових підстанцій – 9. Експлуатаційна протяжність тролейбусних ліній – 276 км. Автобусною мережею охоплено 67 вулиць та проспектів, на яких знаходиться 330 зупинок громадського транспорту. З 2008 року, завдяки реформі галузі міського пасажирського транспорту, на маршрутах міста значно зменшена кількість автобусів малої пасажиромісткості.

До основних проблем у сфері транспорту міста належать: відсутність ефективної комплексної системи організації дорожнього руху, суттєве завантаження транспортом центральної частини міста; дублювання тролейбусних маршрутів автобусними; постійне скорочення кількості тролейбусів і заміщення їх автобусами; відсутність місць для паркування в центральній частині міста; відсутність комплексної автоматизованої системи управління транспортом; збільшення долі приватного автотранспорту на тлі зменшення частки міського пасажирського транспорту в структурі виконаної транспортної роботи. Транспортний сектор міста протягом 2016-2025 рр. потребуватиме 528,1 млн грн.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачаютьпридбання нових тролейбусів, вдосконалення тролейбусної контактної мережі, заміщення автобусів тролейбусами тощо. Місто також планує облаштувати розв'язки та світлофорне регулювання, впровадити зони платного паркування та автоматизовану систему управління транспортом, побудувати розв'язки з підземним пішохідним переходом, заїзні «кишені» для зупинки громадського пасажирського транспорту на маршрутах загального користування, створити розвинену велосипедну інфраструктуру. Багато із цих проектів можуть бути реалізовані  спільно з приватним інвестором на умовах державно-приватного партнерства. Таким чином, будуть створені нові види бізнесу й робочі місця, а місто отримає більш досконалу європейсько-орієнтовану транспортну систему і поліпшення екологічної ситуації.

Одним із пріоритетів розвитку транспортної інфраструктури є збільшення частки екологічно чистого транспорту, перш за все, тролейбусів. Міська влада планує удосконалити тролейбусну контактну мережу, оновити  транспортний парк та замінити частину автобусів тролейбусами на міських маршрутах. Сума необхідних інвестицій для реалізації цього проекту оцінюється в $10 млн. На жаль, такі  проекти за умов чинних тарифів на внутрішньоміські перевезення мають невисокі фінансові показники: термін окупності близько 15 років, IRR – 8%. Можливо, часткове співфінансування з боку міста і Фонду регіонального розвитку, а також пільгові умови кредитування дозволять реалізувати такий необхідний для міста проект.

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 89 833,8 т/рік, або на 12,23% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 25 872 т бензину,
3 279 т дизельного пального та 89 834 МВт∙год електроенергії.

 

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ (АДЕ)

Загальне передбачене фінансування 7 запропонованих проектів – 142,5 млн грн, середній термін окупності – 5,3 року.

Частка вироблення теплової енергії з використанням альтернативних джерел енергії (АДЕ) в Луцьку є незначною (станом на 2014 рік – менше 0,2%). У місті працює п’ять котелень на твердому паливі. Загальна встановлена потужність – 0,655 МВт, із яких 0,29 МВт введені в експлуатацію у 2014 році. Інші види АДЕ для виробітку тепла не застосовуються. Жоден із них із різних причин (обмеженість потенціалу, низькі показники інвестиційної привабливості) не може бути значною мірою застосований у масштабах міста для заміщення традиційних джерел енергії. У каталозі інвестиційних проектів ПДСЕР вони представлені виключно у вигляді пілотних і демонстраційних проектів. Серед усіх видів АДЕ найбільший потенціал має біомаса, яку можна використовувати для виробництва теплової та електричної енергії, заміщаючи таким чином природний газ і вугілля.

За умови реалізації всіх заходів з упровадження проектів з альтернативних джерел енергії, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 7 957 т/рік, або на 1,08% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 84 МВт⋅год теплової енергії, 4 335 тис. м3 природного газу та 3 000 МВт⋅год електроенергії.

 

ПОВОДЖЕННЯ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 3 млн грн

Один із цих проектів може бути особливо цікавим для інвесторів – «Генерування теплової та електричної енергії із використанням полігонного газу». Він передбачає влаштування системи збирання, транспортування, очищення полігонного газу (до
3,2 млн м3 полігонного газу на рік із теплотою згорання до 14 000 кДж/м3) та використання його в якості палива для виробництва теплової та електричної енергії. Проект вимагає близько $4 млн інвестицій і має привабливі фінансові показники (IRR – 24%, NPV – 22 млн грн).
На разі здійснюється розробка ТЕО проекту.

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину 442 т на рік або на 0,06% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
139 т дизельного пального.

 

ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування 15 запропонованих проектів – 111 млн грн, середній термін окупності – 6,9 років.

Одними з основних споживачів теплоти у місті Луцьку є та громадські будівлі та житлові будинки. Загальна опалювальна площа громадських будівель міста  1 095 581,1 м2.

Для виконання завдань ПДСЕР вже до 2020 року місто планує термомодернізувати 77 будівель бюджетної сфери: школи, дитсадки, лікарні. У 2016 році Проект USAID на основі проведених енергетичних аудитів розробив для міста бізнес-план, вивчивши який НЕФКО прийняла рішення про виділення Луцьку кредиту у 10,4 млн грн. Місто готує заявку до E5P на отримання гранту в 5,2 млн грн. Успішний досвід втілення бізнес-плану став запорукою та фундаментом для подальшої співпраці міста з НЕФКО. Найближчим часом її представники оглянуть ще 46 будівель цього сектору. Із них виберуть об'єкти, що будуть утеплені згідно з Проектом SWEKO.

Більшість інвестиційних проектів із термомодернізації будівель бюджетної сфери мають досить привабливі фінансові показники. Загалом сума інвестицій у сектор громадських будівель Луцька оцінюється більш ніж у 350 млн грн.

В каталозі інвестиційних проектів ПДСЕР запропоновано чимало заходів у громадських будівлях. Вони передбачають: модернізацію систем опалення зі встановленням ІТП та балансування систем опалення шляхом встановлення балансувальних клапанів, заміну ламп розжарювання компактними люмінесцентними, теплоізоляцію трубопроводів і запірної арматури систем опалення та гарячого водопостачання, заміну застарілих дверей та вікон, утеплення зовнішніх стін та дахів тощо.

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину близько 1 681 т на рік на 0,68% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 17 389 МВт∙год теплової енергії та 134 МВт∙год електроенергії.

 

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування проектів – 654 млн грн, середній термін окупності – 4,5 років.

Загальна кількість житлових багатоповерхових будинків, підключених до централізованих систем теплопостачання, становить близько
1 500 од. Їхня загальна опалювальна площа 
 2 582 599 м2.  У житлових будинках площею 592 273 м2 встановлено вузли обліку теплоти, що становить 22,9%. Водночас, 70% абонентів централізованого постачання гарячої води обладнано вузлами обліку гарячої води.

Основними напрямками проектів із чистої енергії в будинковому секторі міста є: встановлення побудинкових вузлів обліку теплової енергії та індивідуальних теплових пунктів із погодним регулюванням; скорочення непродуктивних втрат теплоти та інших енергоносіїв у будинку.

Загальне зменшення викидів СО2 у житловому (будинковому) секторі на етапі споживання теплоти – 53 560 т/рік або на 7,29% базового рівня. Скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 117 458 МВт∙год теплової енергії та
164 МВт∙год електроенергії.