У 2007 році в місті запрацювала система моніторингу енергоспоживання бюджетних установ «EnergyPlan», яку у 2015 році переведено в онлайн-режим. Система дає можливість контролювати та аналізувати ефективність енергоспоживання 217 будівель, що фінансуються з міського бюджету. 

Зниження споживання ресурсів за підсумками 2014 року

За даними, наведеними в щорічному звіті міського голови за 2015 рік, завдяки активному впровадженню енергоощадних заходів в бюджетних установах міста вдалося зекономити близько 12 млн грн. У бюджетній сфері, промисловості, житлово-комунальному господарстві, секторі громадських будівель та житловому секторі міста втілено 86 енергоощадних заходів загальною сумою понад 12 млн грн (із них 9,6 млн грн – у бюджетних установах міста). У результаті цих заходів видатки міського бюджету на енергоносії у 2015 році зменшились на 12% (або ж на 5 млн грн) у порівнянні з 2014 роком.

Економія споживання енергоресурсів бюджетними установами Луцька в 2015 році (порівняно з 2014 р.)

Проект проводить навчання фахівців та надає методичну та консультативну допомогу місту у вдосконаленні та приведенні системи енергоменеджменту до вимог ISO50001.

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, які увійшли до ПДСЕР пілотних міст Проекту USAID, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. У дослідженнях брали участь провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкомів та комунальних підприємств розробили по кілька десятків інвестиційних проектних пропозицій, зібраних у каталоги інвестиційних проектів. При цьому для кожного проекту, включеного до ПДСЕР, фахівці з фінансово-інвестиційного та стратегічного планування визначили оптимальні джерела і стратегію фінансування. ПДСЕР Луцька на 2012-2025 роки (в оновленій редакції 2015 року) затверджений рішенням міської ради №79/2 від 6 жовтня 2015 року.

Реалізація ПДСЕР у повному обсязі дозволить досягти скорочення викидів СО2 до 2025 року на 229 492 т/рік, що становитиме 31,2% рівня базового (2007) року. За поточного сценарію розвитку економіки міста за окремими секторами обсяг викидів СО2 у 2025 році може досягти 800 тис. т, що на 8,9% більше за обсяг викидів 2007 р.

Херсон адміністративний, індустріальний і культурний центр Херсонської області. Загальна площа міста – 65,02 км2. Станом на 1 січня 2014 року в місті мешкало 339,3 тис. осіб.

Місто співпрацює з міжнародними фінансовими організаціями та проектами технічної допомоги. Серед партнерів міста Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) та інші. Взимку 2016 року у місті відновило роботу обласне КП «Херсонська енергосервісна компанія». На нього покладають функції контролю за діяльністю міста та регіону в сфері енергозбереження.

14 січня 2009 року Херсон підтримав провідну ініціативу Європейського Союзу – Угоду Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання до 2020 року скоротити викиди СО2 щонайменше на 20%, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя). У 2011 Херсон став одним із учасників Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». В рамках цього проекту розроблений Муніципальний енергетичний пландокумент, який став складовою стратегічного плану міста в сферах енергоефективності та енергозбереження.

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив 4 основні напрямки роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);

2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;

3) допомога із залученням інвестицій;

4) проведення інформаційної кампанії.

Луцьк — місто загальною площею понад 42 км2. Населення станом на 1 березня 2015 року становило 217,3 тис. осіб. Луцьк можна сміливо назвати одним із найбільш енергоефективних обласних центрів України – він активно співпрацює з НЕФКО, ЄБРР, Світовим банком та іншими міжнародними фінансовими установами щодо залучення коштів для впровадження заходів з енергозбереження. Зараз у Луцьку триває реалізація проекту модернізації системи централізованого теплопостачання, який передбачає оновлення обладнання, ліквідацію підвальних котелень, встановлення індивідуальних теплових пунктів, котла на альтернативному паливі тощо. 
За залучені кошти також виконуватимуться роботи з термомодернізації закладів бюджетної сфери.

Енергозбереження перебуває у фокусі уваги міської влади вже 10 років. В 2007 році в Луцькій міській раді створили сектор з енергозбереження, який згодом реорганізували у відділ. У 2009 році місто долучилося до провідної ініціативи Європейського Союзу – Угоди Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя), а також стало одним із учасників Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». Уже за два роки міська рада затвердила документ, який є складовою стратегічного плану міста в галузях енергоефективності та енергозбереження – Муніципальний енергетичний план.

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив 4 основні напрямки роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) розробку чи вдосконалення Плану Дій зі Сталого Енергетичного Розвитку (ПДСЕР); 

2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;

3) допомога у залученні інвестицій;

4) проведення інформаційної кампанії.

Наявна система енергоменеджменту Запоріжжя не повною мірою відповідає європейським стандартам, що знижує її ефективність. У вересні 2014 року фахівці Проекту USAID провели перше загальне навчання фахівців комунальних підприємств і структурних підрозділів міської ради з питань упровадження системи муніципального енергетичного менеджменту.

Проект USAID надає місту всебічну підтримку в модернізації системи муніципального енергетичного менеджменту та упровадження в Запоріжжі міжнародного стандарту «Система енергетичного менеджменту» ISO 50001, також запровадження електронної системи моніторингу споживання енергоресурсів муніципальними об’єктами.

13 вересня Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" назвав переможців "Конкурсу на кращі опубліковані журналістські матеріали з питань енергоефективності, джерел чистої енергії, переваг ОСББ, тарифної реформи та забезпечення соціального захисту населення".

Цього року на розгляд журі було подано понад 100 конкурсних робіт, які оцінювались за рівнем журналістської майстерності в поданні проблеми, гостротою, актуальністю, а також за глибиною аналізу проблеми. Серед аплікантів було обрано 8 переможців у номінаціях "Кращий матеріал в друкованих та on-line медіа", "Кращий телевізійний матеріал", "Кращий радіо матеріал".

Проект USAID проводить в місті активну інформаційну кампанію. У Запоріжжі на 34 білбордах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», розроблену Проектом USAID. Уже двічі (16-20 червня 2015 року та 14-18 червня 2016 року) за підтримки Проекту USAID в Запоріжжі проводилися Дні Сталої Енергії, під час яких городяни та гості міста могли взяти участь у великій кількості розважально-просвітницьких заходів, присвячених приверненню уваги до проблем енергоефективності, соціального захисту населення, тарифної реформи. На місцевому телебаченні здійснювалася трансляція програми «Твій дім», створеної за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ.

У 2016 році п’ять шкіл міста взяли участь у всеукраїнському конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID. Запорізька спеціалізована школа № 100 стала однією з переможниць конкурсу.

Реєстр інвестиційних проектів передбачає залучити для проведення інформаційних («м’яких») заходів 17,9 млн грн. Очікується, що реалізація успішної інформаційної кампанії створить значний кумулятивний ефект від втілення енергоефективних проектів в інших секторах та опосередковано зробить внесок у зменшення загальних викидів вуглекислого газу містом.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ЗАПОРІЖЖІ

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ ПОСІБНИКА

Посібник розроблявся для широкого кола читачів. На думку авторів він може бути корисний для чиновників різного рівня, голів місцевих громад, муніципалітетів, директорів приватних підприємств та бюджетних установ, начальників та технічних спеціалістів тепло- та електрогенеруючих компаній, виробників біоенергетичного обладнання, технічних консультантів, населення, науковців та студентів. Основною цільовою аудиторією є технічних персонал компаній, що здійснюють підготовку  проектів виробництва теплової енергії з біомаси.

МЕТА СТВОРЕННЯ ЦЬОГО ПОСІБНИКА

Мета створення посібника – представлення актуальної практичної інформації та найсвіжішої аналітики щодо впровадження біоенергетичних проектів в секторі теплової генерації на основі реальних прикладів успішних проектів та досвіду авторів. Акцент робиться саме на висвітленні практичних аспектів та конкретних особливостей реалізації проектів та підштовхування цільової аудиторії до застосування отриманих знань на практиці. Структура посібника побудована таким чином, що сприяє стійкому засвоєнню інформації як для обізнаних в цьому питанні спеціалістів, так і для тих, хто тільки має намір на цей ринок заходити.

ЕФЕКТ, ЯКИЙ МАЄ СПРИЧИНИТИ ПОСІБНИК

Посібник містить детальні відповіді на питання щодо типових технічних, економічних, екологічних та організаційних особливостей планування та реалізації проектів використання біомаси в галузі теплопостачання, внаслідок чого підвищується загальний рівень обізнаності суспільства в питаннях енергетичного використання біомаси, що, в свою чергу, має прискорити розвиток біоенергетичного сектору в Україні, сприяючи підвищенню енергетичної незалежності нашої держави.

ЯКИЙ ВПЛИВ МАЄ ПОСІБНИК НА УКРАЇНЦІВ

Представлена у посібнику інформація направлена насамперед на формування позитивного іміджу біоенергетики серед українців, створення суспільної думки читачів щодо переваг біомаси над традиційними видами палива та енергії, спонукання до розвитку сектору біоенергетики. Представлена технічна інформація буде сприяти покращенню обізнаності зацікавлених сторін в підготовці та реалізації біоенергетичних проектів

ІНШІ ВАЖЛИВІ ФАКТИ 

Наразі посібник було представлено та роздано у кількості 300 прим. на семінарах та тренінгах ГО "АВЕ" в Україні, розіслано поштою комунальним підприємствам теплопостачання. Посібник також доступний в електронному вигляді для всіх бажаючих на сайті ГО "АВЕ".

 

 

Як зазначалося вище, для презентації представникам зацікавлених сторін технічних та економічних характеристик ПДСЕР м. Запоріжжя розроблений Реєстр інвестиційних проектів (Далі – Реєстр). Інформація в Реєстрі містить дані про 17 проектів у розрізі муніципальних секторів:

1)       житлових будинків;

2)       електропостачання;

3)       поводження з побутовими відходами;

4)       громадських будівель;

5)       теплопостачання;

6)       вуличного освітлення;

7)       водопостачання та водовідведення тощо.

Для оцінювання інвестиційної привабливості проектів розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, комунальних підприємств, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. – 19 054,1 млн грн.

 

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування шести запропонованих проектів – 542,8 млн грн, середній термін окупності – 7,4 року.

Централізоване теплопостачання міста здійснюється концерном «Міські теплові мережі» – до 76% виробленої теплової енергії, підприємством «Мотор Січ» та автономними джерелами. У місті функціонують 65 котелень загальною встановленою потужністю
2 174,9 Гкал/год та 52 центральних теплових пункти (ЦТП). Довжина теплових мереж у двотрубному обчисленні – 722,8 км. У 2012 році загальний обсяг споживання енергії на послуги теплопостачання міста становив 3 071 тис. Гкал, із них 2 554 тис. Гкал – на опалення та
517 тис. Гкал – на гаряче водопостачання. Система централізованого теплопостачання міста побудована у 60-70 роки минулого сторіччя. Завдяки кваліфікованій експлуатації, постійній малій модернізації та плановим ремонтам, основні фонди та теплові мережі знаходяться у задовільному стані, а технологічні витрати не перевищують нормативних вимог, тому тарифи на теплову енергію в місті є одними з найнижчих в Україні. Основним видом палива в системі теплопостачання міста є природний газ.

Інвестиційні проекти Реєстру в даному секторі передбачають: модернізацію теплових вводів багатоповерхових житлових та громадських будівель на базі індивідуальних теплових пунктів (ІТП); переведення гарячого водопостачання Шевченківського району на використання альтернативних джерел енергії; переведення гарячого водопостачання Комунарського району на скидне тепло від центральних очисних споруд лівобережної частини міста; технічне переоснащення комунальних котелень шляхом будівництва сучасної міні-ТЕЦ; зниження витрат електроенергії та споживання палива концерном «Міські теплові мережі» за допомогою впровадження енергоефективних заходів.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та постачання теплової енергії, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на
70 400 т/рік або на 2,26% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
17 400 тис. м3 природного газу та 32 900 МВт∙год електроенергії.

Проект USAID допоміг Запоріжжю з розробленням ТЕО проекту «Будівництво цеху утилізації осаду після механічного зневоднення на центральних каналізаційних очисних спорудах лівого берега ЦОС № 1 м. Запоріжжя».

Крім того, фахівці Проекту USAID надали місту підтримку в розробленні попереднього техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту модернізації міської системи теплопостачання. Цей документ при втіленні у життя дозволить місту залучити кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).

30 червня 2016 року міська рада підтримала участь концерну «Міські теплові мережі» в Проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» (впроваджується Мінрегіоном за підтримки ЄІБ). Заплановане залучення позикових коштів ЄІБ в обсязі до
€22,77 млн для фінансування субпроекту «Комплексний проект із теплопостачання», що передбачає технічне переоснащення котлів, систем автоматизованого контролю, улаштування та/або реконструкцію теплообмінників.


ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 36,9 млн грн, термін окупності – 3,5 року.

Водопостачання та водовідведення у місті здійснює КП «Водоканал», джерелом водопостачання служить р. Дніпро. Встановлена виробнича продуктивність комунального водопроводу становить 649 тис. м3/доба. На цілі водопостачання та водовідведення в 2012 році використано 80,53 млн кВт·год електроенергії, з них 67% – на водопостачання та 32% – на водовідведення. Загальне приєднане електричне навантаження підприємства «Водоканал» становить 43 МВт. Обсяги споживання питної води містом постійно зменшуються, з 2002 по 2012 рр. вони знизилися вдвічі (до рівня 52,83 млн м3 у 2012 році). Таке зменшення споживання зумовлене оснащенням споживачів вузлами обліку та економією через високі тарифи.

Передбачений Реєстром інвестиційний проект включаєвстановлення частотних перетворювачів на насосні агрегати водопровідних станцій та пристроїв «плавного пуску» на насосні агрегати каналізаційних станцій, що сприятиме  зменшенню споживання електричної енергії.

За умови реалізації заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 10 700 т/рік або на 0,34% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 9 800 МВт∙год електроенергії протягом року.

30 червня 2016 року міська рада підтримала участь КП «Водоканал» у проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Якщо заявку буде підписано, підприємство може залучити понад €48,4 млн позикових коштів ЄІБ для будівництва і реконструкції об’єктів водопостачання та водовідведення.

 

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 352,7 млн грн, термін окупності – 13,8 року.

Роботи з експлуатації, утримання, капітального та поточного ремонтів електромереж зовнішнього освітлення міста здійснює
КП «Запоріжміськсвітло». Станом на 2013 рік підприємство експлуатує 40 170 об’єктів вуличного освітлення та 1 473,3 км кабельно-повітряних мереж електропередач. Основна кількість вуличних світильників представлена лампами типу ДРЛ (
дугові ртутні люмінесцентні – 8 584 од., 21,4%) та ДНаТ (дугові натрієві трубчасті – 28 687 од., 71,4%). На потреби зовнішнього освітлення у 2012 році спожито
13,34 ГВт·год електроенергії, при цьому найбільший обсяг електроенергії використовується в період дії нічного тарифу, що становить у середньому 86% загального споживання.

Інвестиційний проект сектору передбачає модернізацію вуличного освітлення шляхом повної заміни приладів освітлення на світлодіодні (LED) лампи (у кількості  40 170 світильників) та спорудження сонячної електричної станції загальною піковою потужністю 6,05 МВт, що виробляє електричну енергію у денні години доби і відпускає її до електричних мереж Об’єднаної енергетичної системи України за «зеленим» тарифом, при цьому повністю покриваючи витрати на вуличне освітлення.

За умови реалізації всіх заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 15 000 т/рік або на 0,48% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 13 700 МВт∙год електроенергії за рік.

Отримавши підтримку міської ради, КП «Запоріжміськсвітло» подало заявку на участь упроекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». У разі підписання заявки, підприємство може залучити понад €8,27 млн позикових коштів ЄІБ для фінансування субпроекту «Модернізація мереж зовнішнього освітлення із застосуванням світлодіодних світильників», що передбачає комплекс заходів з реконструкції зовнішнього освітлення м. Запоріжжя.

 

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 1 724,5 млн грн, термін окупності – 6,2 року.

Послуги з транспортування та постачання електроенергії за регульованим тарифом споживачам міста надає підприємство «Запоріжжяобленерго». В період 2002-2012 рр. основним споживачем електричної енергії стала промисловість, її частка в загальній структурі попиту становить у середньому 80%. Загалом потреба в електричній енергії з урахуванням потреб промисловості у 2012 році становила 5 919 тис МВт∙год. Протягом 2002-2012 рр. обсяги споживання електричної енергії містом збільшилися на 20%, переважно у зв’язку зі збільшенням споживання населенням.

Інвестиційні проекти Реєстру в секторі електропостачання розраховані на будівництво сонячних електростанцій потужністю 52,7 МВт (яке генеруватиме електричну енергію у обсягах споживання будівлями бюджетної сфери міста) та потужністю 22,6 МВт (для покриття потреб у електроенергії громадського електротранспорту).

За умови реалізації заходів за сектором електропостачання, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 133 200 т/рік або на 4,27% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 122 200 МВт∙год електроенергії протягом року.

 

БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів у секторі – 1 229,7 млн грн, середній термін окупності – 8,1 року.

У 2013 році в Запоріжжі налічувалося 386 установ бюджетної сфери, підпорядкованих місцевому бюджету, з них: 65 будівель управління культури та мистецтва, 31 установа управління з питань охорони здоров’я, 266 закладів освіти і науки, молоді та спорту, 8 установ управління соціального захисту та 6 адміністративних будівель органів місцевого самоврядування. Загальна опалювана площа – 1 136,9 тис. м2, а обсяг споживання енергетичних ресурсів у 2012 році становив 184 ГВт∙год (46,7% загального споживання будівлями бюджетної сфери міста). Переважна більшість установ бюджетної сфери споруджені за радянських часів, характеризуються великими втратами енергії через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень. За даними проведених енергетичних аудитів бюджетних будівель, середнє питоме споживання енергії на опалення становить 170 кВт∙год/м2 на рік, що значно перевищує норми ДБН В.2.6.-31:2006 зі зміною № 1 (45-70 кВт∙год/м2/рік) та європейські норми (15-45 кВт·год/м2/рік).

Інвестиційні проекти Реєстру у цьому секторі передбачають: комплексну термомодернізацію 361 будівлі бюджетної сфери та переведення теплопостачання 275 установ на гранульоване паливо та теплові насоси, що дозволить знизити потреби у тепловій енергії на опалення та зменшити залежність міста від споживання природного газу.

Упровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО2 в атмосферу на 38 600 т/рік або 1,24% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 28 000 тис. м3 природного газу протягом року.

Спеціалісти Проекту USAID розробили попереднє ТЕО проекту запровадження механізму енергосервісу (ЕСКО) для залучення інвестицій у термомодернізацію 40 бюджетних установ міста. А також попереднє ТЕО проекту термомодернізації ще 60 закладів бюджетної сфери.

30 червня 2016 року міська рада підтримала участь КП «Запорізьке енергетичне агентство» у  проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Підприємство планує залучити понад €15,3 млн позики від ЄІБ для фінансування субпроекту «Комплексний проект з термомодернізації бюджетних будівель м. Запоріжжя», який передбачає комплекс заходів із термомодернізації (заміну вікон на енергоефективні, встановлення вхідних дверей з утепленням, заміну старих радіаторів на біметалеві, утеплення зовнішніх стін, покриття дахів, підвального перекриття, модернізацію внутрішньої системи опалення та теплових вводів будівель).

 

ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 13 479,9 млн грн, середній термін окупності – 9 років.

У 2014 році в місті налічувалося 4 248 багатоквартирних житлових будинків загальною площею 13 803 тис. м2. У секторі багатоквартирної житлової забудови кількісно переважають дво-триповерхові будинки (43%). За даними аналізу енергетичного споживання будівель житлового фонду, фактичні середні питомі витрати енергії становлять 220 кВт∙год/м2 на рік, із них 140 кВт∙год/м2/рік припадає на опалення, 40 кВт∙год/м2/рік на потреби гарячого водопостачання та 40 кВт∙год/м2/рік на штучне освітлення та інші побутові потреби. Згідно з європейськими нормами, середнє споживання енергії на опалення та гаряче водопостачання не має перевищувати 75 кВт∙год/м2 на рік, а споживання електричної енергії – до 30 кВт∙год/м2 на рік. Сьогодні фактичне питоме споживання енергії будинками житлового сектору міста значно перевищує рекомендовані європейські нормативи.

Інвестиційні проекти Реєстру в секторі житлових будівель включають: термомодернізацію 2 418 багатоповерхових житлових будівель; заміщення природного газу в системах гарячого водопостачання 590 багатоповерхових житлових будівель за рахунок використання потенціалу скидного тепла вентиляційних систем та сонячної енергії.

Загальне зменшення викидів СО2 у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах 407 100 т/рік або 13,06% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 227 000 тис. м3 природного газу.

 

ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 1 650,0 млн грн, термін окупності – 7,2 року.

Протягом року на території міста утворюється близько 250 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ), переважна частина яких не переробляється та не утилізується належним чином, а лише вивозиться на полігони. Окрім значного екологічного навантаження, відходи на полігонах виділяють велику кількість СО2 в атмосферу, тому їхнє раціональне використання дасть можливість не лише отримати альтернативне та безкоштовне джерело енергії, а і зменшити емісію вуглекислого газу. Відповідно до усереднених розрахунків, теплотворна здатність ТПВ – 1 540 ккал/кг, тому річний енергетичний потенціал міста у цьому секторі становить 385 тис. Гкал.

Інвестиційний проект Реєстру в даному секторі передбачає будівництво сміттєспалювальної теплоелектроцентралі (ТЕЦ) встановленою електричною потужністю 20 МВт, яка здатна виробляти електричну та теплову енергію в комбінованому циклі з використанням твердих побутових відходів в обсягах 280 тис. т на рік.

За умови реалізації проекту у секторі утилізації побутових відходів, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 174 400 т/рік, або на 5,6% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 9 750 тис. м3 природного газу та 160 000 МВт∙год електроенергії.

За підтримки міської ради, комунальне автотранспортне підприємство «Комунсантрансекологія» подало заявку на участь упроекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Підприємство передбачає отримати позику від ЄІБ у сумі майже €2,07 млн для фінансування субпроекту «Будівництво полігону ТПВ №3 та його функціонування».

Наявна система енергоменеджменту Херсона не повною мірою відповідає європейським стандартам, що знижує її ефективність. У
2015 році міська рада прийняла
Концепцію впровадження системи енергетичного менеджменту в м. Херсоні, яка пропонує скористатися досвідом міст, що мають розвинену систему управління споживанням енергії та створили комп’ютеризовані системи управління енерговикористанням для бюджетної сфери. Першочерговим завданням Концепція визначає вироблення управлінської моделі та створення на її основі адміністративної структури («установа – галузевий підрозділ – виконком») для виконання функцій із моніторингу, планування та контролю за споживанням енергоносіїв у бюджетних установах за допомогою сучасних технологій збору інформації. Проект USAID надає місту всебічну підтримку в модернізації системи муніципального енергетичного менеджменту та упровадження в Херсоні міжнародного стандарту «Система енергетичного менеджменту» ISO 50001.

Для формування довгострокової кліматичної політики на базі МЕП місто почало розроблення "Плану дій сталого енергетичного розвитку Запоріжжя на період до 2030 року" (ПДСЕР). Для зручності планування та практичного використання документ розділений на два періоди: на 2016-2020 рр. (затверджений рішенням міської ради №56 від 30.11.2016) та на 2021-2030 рр. (наразі доопрацьовується).Робота відбувається за підтримки експертів Проекту USAID. У досягненні мети сталого енергетичного розвитку міста Запоріжжя використовує досвід міст Німеччини. 

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, які увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. У дослідженнях брали участь провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили по кілька десятків інвестиційних проектних пропозицій.

Основні цілі ПДСЕР Запоріжжя поділяються на три напрямки: енергетичні, фінансові та  кліматичні. Енергетичні цілі ґрунтуються на тезі "Від імпорту енергії до її експорту", фінансові – на тезі, яка є дуже популярною в Німеччині – "Гроші міста повинні залишатися у місті", кліматичні – "Запоріжжя – зелене місто".

Для того, аби представити менеджменту міста, банківським установам та потенційним інвесторам загальні технічні та економічні характеристики цих проектів, фахівці Проекту USAID підготували Реєстр інвестиційних проектів. У ньому також наведені очікувані результати реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Запоріжжя.

Результатом впровадження прийнятого ПДСЕР повинно стати скорочення викидів вуглекислого газу до 2020 року на 23,15% (196,6 тис. т) порівняно з базовим періодом (2012 рік). Споживання енергетичних ресурсів станом на 2020 рік повинно скоротитися на 10,5 % (240,2 тис. МВт∙год), а частки відновлюваних джерел енергії у загальному енергобалансі міста – зрости на 10,1%.

Останнім часом місто інтенсифікувало роботу з громадськістю щодо питань енергозбереження та енергоефективності. У Херсоні організовуються спеціалізовані семінари, конференції, виступи, акції та інші просвітницькі заходи. Проект USAID проводить в місті інформаційну кампанію. У Херсоні на 10 білбордах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», розроблену Проектом USAID. Уже двічі в місті проводилися Дні Сталої Енергії.

У 2016 році п’ять шкіл міста взяли участь у всеукраїнському конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID. Спеціалізована школа № 57 із поглибленим вивченням іноземних мов стала однією з переможниць конкурсу.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ХЕРСОНІ

Запоріжжя – адміністративний, індустріальний і культурний центр Запорізької області. Загальна площа міста – 330,99 км2. Станом на
1 січня 2013 року населення Запоріжжя становило 768,9 тис. осіб.

Місто співпрацює з фінансовими організаціями та проектами з різних країн. Серед партнерів Запоріжжя – Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Федерація канадських муніципалітетів, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) та інші. У складі департаменту економічного розвитку Запорізької міської ради діє відділ енергоменеджменту.

29 листопада 2013 року місто Запоріжжя офіційно підтримало провідну ініціативу Європейського Союзу – Угоду Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя). 27 червня 2014 року, рішенням міськради №6 був прийнятий Муніципальний енергетичний план (МЕП) Запоріжжя до 2030 року документ, який розробники визначили як «стратегію енергетичної перебудови міста, розраховану на 15 років».

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив 4 основні напрямки роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій сталого енергетичного розвитку міста (ПДСЕР);

2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;

3) допомога із залученням інвестицій;

4) проведення інформаційної кампанії.

Для презентації представникам зацікавлених сторін технічних і економічних характеристик ПДСЕР м. Херсона розроблений Реєстр інвестиційних проектів (Далі – Реєстр). Інформація в Реєстрі містить дані про 12 проектів у розрізі муніципальних секторів:

1)       житлових будинків;

2)       громадських будівель;

3)       теплопостачання;

4)       водопостачання;

5)       освітлення;

6)       громадського транспорту тощо.

Для оцінювання інвестиційної привабливості проектів розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією.

Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, комунальних підприємств, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. – 6 592,5 млн грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР у 2015-2030 рр. (млн грн)

 

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 4 запропонованих проектів – 429,9 млн грн, середній термін окупності – 2,4 року.

Послуги із централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню, бюджетним і комунально-побутовим, а також госпрозрахунковим установам у місті надають чотири організації: КП «Херсонтеплоенерго»; ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»;
ПП «Херсонтеплогенерація» та ТОВ «Тепломережі». На балансі підприємств перебувають 46 котелень, 73 центральні теплові пункти (ЦТП), 140,3 км теплових мереж у двотрубному та 64,1 км в однотрубному вимірі. Загальне підключене теплове навантаження становить 443,1 Гкал/год. Рівень зносу основних виробничих фондів – близько 60%. Для сектору теплопостачання характерною є значна кількість споживачів, що від’єднуються від централізованих тепломереж.

Інвестиційні проекти у даному секторі передбачають: вдосконалення системи централізованого теплопостачання МКП «Херсонтеплоенерго» (технічне оновлення двох та закриття чотирьох неефективних котелень, реконструкція 6,6 км теплових мереж зі встановленням попередньо ізольованих трубопроводів, реконструкція 4 ЦТП та встановлення 21 індивідуального теплового пункту (ІТП), впровадження системи диспетчеризації SCADA на 26 котельнях, налагодження теплового та гідравлічного режиму роботи системи централізованого теплопостачання); будівництво квартальних біопаливних котелень для постачання тепла до багатоквартирних житлових будинків; впровадження організаційно-технічних заходів (модернізація технологічних схем котелень, автоматизація режимів згорання палива, встановлення нових насосів).

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та постачання теплової енергії, внесених до Реєстру, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 47 500 т/рік або на 4,98% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 25 400 тис. м3 природного газу та 11 800 МВт∙год електроенергії.

Фахівці Проекту USAID здійснили енергетичний аудит шести котелень МКП «Херсонтеплоенерго» і на підставі аналізу отриманих даних у відповідному звіті розглянули можливі проекти комплексної модернізації систем теплопостачання котелень.

Херсон став одним із восьми міст-учасників першого етапу проекту«Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України», що реалізовується Мінрегіоном у співпраці з МБРР. Загальна вартість робіт, які будуть профінансовані в рамках проекту, становить понад $300 млн. У 2016 році в Херсоні запланований початок робіт із реконструкції 6 котелень та теплових мереж міського комунального підприємства зі встановленням енергоефективних котлів, оснащених модульованими пальниками з кисневим та частотним регулюванням (зменшення споживання природного газу до 15%), реконструкцію 140 інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків зі встановленням приладів обліку теплової енергії, встановлення у підвальних приміщеннях 13 житлових будинків ІТП із переведенням систем опалення цих будинків на незалежний контур із заміною розподільчих внутрішньоквартальних теплових мереж.

Херсон співпрацює з Проектом USAID у реалізації проекту «Будівництво біопаливної ТЕЦ потужністю 20 МВт із виробництвом біопалива на базі Таврійської котельні в м. Херсоні», який планується реалізувати на основі державно-приватного партнерства згідно із затвердженим ПДСЕР. Спеціалісти Проекту USAID розробили техніко-економічне обґрунтування проекту.

 

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 2,7 млн грн, термін окупності – 3 роки.

Послуги із централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям міста надає КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП «ВУВКГ м. Херсона»). До системи централізованого водопостачання підключено 305,8 тис. споживачів, водовідведення – 230,5 тис. споживачів. МКП «ВУВКГ м. Херсона» також обслуговує 4 282 підприємства та організації. Головним джерелом водопостачання міста є ґрунтові води, в той час як незначні обсяги водопостачання здійснюються за рахунок поверхневих вод. На балансі підприємства перебувають132 свердловини, 14 резервуарів чистої води об’ємом 41,9 тис.м3, 6 насосних станцій водопроводу з 26 насосними агрегатами, 39 підвищувальних станцій та 113 насосів третього підйому, 16 каналізаційних насосних станцій з 55 насосними агрегатами. Довжина мереж водопостачання становить 909 км, мереж водовідведення – 289 км. Загальний процент зносу основних фондів – 47 %. Обсяги водопостачання сягають 65...70 тис. м3 на добу, водовідведення – 55...60 тис. м3 на добу.

Передбачений Реєстром інвестиційний проект включає модернізацію насосної станції водопостачання, встановлення трьох нових насосів з відповідною до споживання номінальною потужністю та частотним перетворювачем регулювання продуктивності.

За умови реалізації заходів у секторі водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 1 000 т/рік або на 0,11% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 900 МВт∙год електроенергії протягом року.

 

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування проекту сектору – 4,5 млн грн, термін окупності – 0,6 року.

Громадські пасажирські перевезення у місті здійснюють КП «Херсонкомунтранссервіс» та КП «Херсонелектротранс», ДП «Херсонський річковий порт» та 20 приватних перевізників, які обслуговують мешканців міста на 58 маршрутах. На дороги міста щоденно виходить
750 автобусів і мікроавтобусів, 80 тролейбусів. Автобусні маршрути загалом охоплюють 89,5 км вуличної мережі міста. Протяжність
8 тролейбусних маршрутів становить 160,7 км. За структурою пасажиропотоку, головними перевізниками залишаються автомобільний та електричний транспорт, які становлять 63,9% та 31,2% відповідно. Незначний обсяг пасажироперевезень належить річковому транспорту. На 1 000 городян припадає 253 одиниці автотранспорту, з них 68% – легкові автомобілі.

В рамках інвестиційного проекту, передбаченого Реєстром, запропонована модернізація громадського транспорту міста (450 маршрутних таксі, переважно автобуси малої місткості) через переведення бензинових та дизельних двигунів на більш екологічне та енергоефективне моторне пальне – скраплений природний газ.

Зниження обсягів викидів СО2, за умови реалізації запланованих заходів у секторі громадського транспорту, не передбачається, натомість можливо досягти зменшення викидів в атмосферу інших шкідливих речовин (чадного газу, оксидів азоту, неметанових органічних сполук), що сприятиме покращенню екологічної ситуації, та дозволить заощадити кошти при закупівлях пального.

 

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 86,2 млн грн, середній термін окупності – 13 років.

Виконання робіт із технічного обслуговування, відновлення, реконструкції та капітального ремонту електромереж зовнішнього освітлення міста здійснює КП «Херсонміськсвітло». На території міста нараховується 276 освітлених вулиць та об’єктів, 7 808 світильників, що працюють, 393 км кабельних та повітряних ліній електромереж, 131 розподільчий пункт та 53 світлофорні об’єкти. Для забезпечення вуличного освітлення використовуються освітлювальні прилади з різними типами ламп: ДНаТ (дугові натрієві трубчасті) – 62%, дугові ртутні люмінесцентні (ДРЛ) – 29% та лампи розжарювання – 9%. Дані типи світильників характеризуються коротким терміном служби, невисокою світловіддачею та значним питомим енергоспоживанням. Більша частина електричної енергії на вуличне освітлення споживається у нічний період часу та становить 88% загальних обсягів використання.

Інвестиційні проекти сектору передбачають: модернізацію системи вуличного освітлення на основі обладнання 8 564 світлодіодних світильників; впровадження системи обліку споживання електроенергії з диференціюванням за часом доби; встановлення сонячної електростанції загальною піковою потужністю 1,55 МВт, виробництво електроенергії якою буде еквівалентним енергоспоживанню системою зовнішнього освітлення.

За умови реалізації всіх заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 4 300 т/рік або на 0,45% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 1 700 МВт∙год електроенергії за рік.

 

БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів у секторі – 458,4 млн грн, середній термін окупності –
10,2 року.

Загальна кількість установ бюджетної сфери, підпорядкованих міській раді, становить 198 будівель з опалюваною площею 489,1 тис. м2
(90 об’єктів освіти, 8 закладів культури та 77 будівель управління охорони здоров’я).
Переважна більшість об’єктів споруджені у радянські часи, мають великі втрати тепла через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень, тому питомі витрати спожитої енергії на опалення знаходиться в діапазоні 139...240 кВт∙год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські норми (15...45 кВт·год/м2) та нормативні значення (45...70 кВт·год/м2) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» зі зміною № 1.

Проекти інвестиційного реєстру у даному секторі передбачають: комплексну термомодернізацію 169 будівель бюджетної сфери (утеплення зовнішніх огороджень, дахового та підвального перекриттів; встановлення ІТП, балансування систем опалення, встановлення сучасних радіаторних систем; заміну вікон та балконних блоків; модернізацію вентиляційних систем); двоетапне переведення теплопостачання
169 громадських установ на гранульоване паливо та теплові насоси.

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО2 в атмосферу на величину 18 300 т/рік або на 1,92% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 7 100 тис. м3 природного газу протягом року.

У Херсоні у 2016-2020 роках реалізується інвестиційний проект «Термомодернізація будівель установ бюджетної сфери». Він передбачає комплекс заходів щодо утеплення огороджувальних конструкцій і реконструкції інженерних систем будівель, улаштування ІТП, оснащених приладами автоматичного погодного регулювання, а також засобами комерційного обліку споживання теплової енергії. Проект забезпечить зниження споживання теплової енергії на опалення будівель установ бюджетної сфери міста в середньому втричі. До Проекту внесені
169 будівель.

 

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів сектору – 5 596,7 млн грн, середній термін окупності –
12,8 року.

Житловий фонд міста складається з 51,9 тис. будинків загальною площею 9 059,4 тис. м2, до мережі централізованого теплопостачання підключені 923 будинки (переважно багатоповерхові багатоквартирні) площею 2 585,2 тис. м2. Більша частина будинків споруджена у період 1950-1970 років, характеризуються значними втратами тепла через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості теплової енергії для обігріву приміщень. За даними енергетичних аудитів, питоме усереднене споживання енергії на опалення у житлових будівлях міста становить 120 кВт∙год/м2 у рік, що значно більше порівняно із середніми європейськими нормами (15…45 кВт·год/м2) та нормами ДБН (45...70 кВт·год/м2). Незважаючи на значні витрати енергії, у переважній більшості будинків виявлено недостатній обігрів житлових приміщень – внутрішня температура в опалювальний період коливається у межах 14…20оС при нормативному параметрі
18…22оС.

Інвестиційні проекти у секторі житлових будинків передбачають: комплексну термомодернізацію 821 багатоквартирного житлового будинку (встановлення індивідуальних теплових пунктів; балансування систем опалення та встановлення сучасних радіаторів; утеплення зовнішніх огороджень, дахових та підвальних перекриттів; заміна вікон і балконних блоків; модернізація вентиляційних систем); встановлення теплових насосів для використання у вентиляційних системах та дахових сонячних колекторів для нагріву води також у 821 будинку. 

Загальне зменшення викидів СО2 у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах 269 800 т/рік або на 28,26% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 50 100 тис. м3 природного газу та 127 800 МВт∙год електроенергії.

 

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Загальне передбачене фінансування заходів у секторі – 5,3 млн грн, термін окупності – 0,4 року.

Значна частина втрат енергетичних ресурсів відбувається на етапі виробництва та транспортування кінцевим споживачам, що зумовлено низькою ефективністю роботи та взаємодії персоналу комунальних підприємств, недостатньою або невідповідною поставленим задачам їхньою кваліфікацією, відсутністю або неефективністю системи обліку та підрахунку втрат, відсутністю стимулів у керівників та персоналу до впровадження енергоефективних заходів.

Інвестиційний проект у секторі енергоменеджменту передбачає: проведення навчання персоналу та керівників комунальних підприємств з упровадженням посади енергоменеджера; встановлення систем автоматизованого обліку енергоресурсів; аналіз енергоспоживання підприємств і стимулювання керівників до прийняття відповідних управлінських рішень.

Розрахункові обсяги зменшення викидів СО2 в атмосферу становлять 6 000 т/рік або 0,63% базового рівня. Зменшення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено у межах 5 600 тис. м3 природного газу та 2 500 МВт∙год електроенергії.

Проект USAID сприяє створенню муніципальної системи енергетичного менеджменту, яка охоплювала б усі підприємства комунальної інфраструктури Краматорська і відповідала б вимогам міжнародного стандарту «Система енергетичного менеджменту» ISO 50001. Така система має бути спрямована на забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, базуватися на проведенні типових вимірювань, контролю й аналізу використання енергії та впровадженні енергоощадних заходів. Вартість проекту з упровадження системи енергоменеджменту – 7,1 млн грн.

У ПДСЕР зазначено, що впровадження комплексної системи енергетичного менеджменту на п’яти підприємствах (ТОВ «Краматорськтеплоенерго», КВП «Краматорська тепломережа», ВО «Краматорськміжрайтепломережа», КВП «Краматорський водоканал» та КП «Міськсвітло») дозволить досягти економії витрат на природний газ, електричну енергію на рівні щонайменше 5%.

Очікується, що обсяги зменшення викидів СО2 в атмосферу в результаті запровадження системи енергоменеджменту становитимуть
1 700 т/рік або 0,22% базового рівня. Зменшення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено у межах 7 700 тис. м3
природного газу, 800 МВт∙год електроенергії та 3 900 т вугілля.

Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні

Для досягнення цілей, що визначає Угода Мерів, місто за підтримки Проекту USAID розробило План дій сталого енергетичного розвитку міста Херсона на 2015 – 2030 рр. (ПДСЕР). Документ прийнятий рішенням міської ради №1712 від 20 лютого 2015 р. Наразі відбувається доопрацювання документа, 31 жовтня 2016 року відбулися громадські слухання щодо внесення змін до ПДСЕР з урахуванням побажань депутатів міської ради та представників громадських організацій.

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, що увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. Дослідження здійснювали провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили перелік інвестиційних проектних пропозицій. Для того, аби представити менеджменту міста, банківським установам та потенційним інвесторам загальні технічні та економічні характеристики цих проектів, команда Проекту USAID підготувала Реєстр інвестиційних проектів. У ньому також наведені очікувані результати реалізації інвестиційних проектів ПДСЕР Херсона.

У рамках планування сталого енергетичного розвитку Херсона досягнення мети Угоди Мерів – розподіляється на періоди до 2020 року та до 2030 року.

Реалізація заходів ПДСЕР у повному обсязі до 2030 року дозволить досягти скорочення викидів СО
2 на 346,9 тис. т/рік, або понад 36% базового (2013) року; зменшення річного споживання енергоресурсів на 88 200 тис. м3 природного газу та електричної енергії на 144 700 МВт∙год.

У ПДСЕР запланований комплекс інформаційних заходів для зміни свідомості городян та прищеплення їм навичок енергоефективної поведінки. Серед них: дворічна програма перепідготовки керівників структурних підрозділів виконкому Краматорської міської ради та закладів бюджетної сфери для створення локальних  програм енергозбереження і модернізації в підвідомчих секторах навчених керівників; розвиток інформаційного порталу для моніторингу стану кожної будівлі та закладу бюджетної сфери Краматорська; упровадження міської трирічної PR-кампанії для ЗМІ та мешканців міста для формування енергоефективних стереотипів поведінки (ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів), та якісної  зміни ставлення городян до заощадження енергії та охорони навколишнього середовища; упровадження довгострокових навчальних програм енергоефективності для закладів освіти, створення Краматорської бібліотеки енергозбереження, загальнодоступної для всіх мешканців, на спеціальному інтернет-порталі.

Зараз Проект USAID проводить у Краматорську інформаційну кампанію. У місті на білбордах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», розроблену Проектом USAID. 15-16 жовтня 2015 року в місті проводилися Дні Сталої Енергії.

У 2016 році п’ять шкіл міста взяли участь у всеукраїнському конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID. Загальноосвітня школа № 5 м. Краматорська з поглибленим вивченням іноземних мов стала однією з переможниць конкурсу.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У КРАМАТОРСЬКУ