Для більш ефективного виконання заходів ПДСЕР м. Краматорська створений Реєстр інвестиційних проектів (далі — Реєстр). Інформація в Реєстрі наведена у розрізі муніципальних секторів:

1)       житлових будинків;

2)       громадських будівель;

3)       теплопостачання;

4)       водопостачання та водовідведення;

5)       освітлення;

6)       громадського транспорту;

7)       електропостачання тощо.

Для оцінювання інвестиційної привабливості проектів розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією.

Для фінансування ПДСЕР Краматорська пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти з обласного та державного бюджетів, міжнародних банківських організацій, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. – 8 371,3 млн грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР у 2015-2030 рр. (млн грн)

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів – 341,8 млн грн, середній термін окупності – 5,1 року.

Тепловою енергією для опалення та гарячого водопостачання місто забезпечують три підприємства: обласне «Краматорськміжрайтепломережа», що експлуатує шість котелень; комунальне «Краматорська тепломережа», що утримує на балансі
14 котелень, та АТ «Краматорськтеплоенерго», що створене на базі Краматорської ТЕЦ і забезпечує 68% потреб міста у тепловій енергії. Основними видами палива в системі теплопостачання міста є вугілля та природний газ. Протягом 2013 року загальний обсяг споживання Краматорськом теплової енергії становив 583 тис. Гкал (із них 543 тис. Гкал – на опалення та 40 тис. Гкал – на гаряче водопостачання). У період із 2007 по 2013 рік обсяги відпуску енергії на послуги гарячого водопостачання зменшилися майже вдвічі: з 73 до 40 тис. Гкал на рік. Такий спад споживання пояснюється оснащенням споживачів вузлами обліку, переходом абонентів на автономний нагрів води (встановлення електроводонагрівачів), зменшенням чисельностіі населення міста майже на 6%.

Спеціалісти Проекту USAID працюють над розробленням для міста попереднього техніко-економічного обґрунтування проекту із часткового заміщення природного газу біомасою при виробництві теплової енергії.

Інвестиційні проекти Реєстру в даному секторі передбачають: модернізацію теплових мереж і пікових котелень (перемикання всіх споживачів теплової енергії на базове теплопостачання від Краматорської ТЕЦ, будівництво нових попередньо ізольованих трубопроводів); наладку теплового та гідравлічного режиму роботи системи централізованого теплопостачання (енергетичне обстеження системи централізованого теплопостачання, проведення аналізу та виконання необхідних робіт); модернізацію теплових вводів будівель (облаштування індивідуальних теплових пунктів (ІТП) із приладами автоматичного погодного регулювання та засобами комерційного обліку споживання теплової енергії).

Реалізація запланованих заходів у секторі загалом не призведе до зниження обсягів емісії СО2, адже один із проектів передбачає заміщення природнього газу вугіллям, що неминуче спричинить збільшення викидів вуглекислого газу. Утім, підключення більшості об’єктів системи централізованого опалення до Краматорської ТЕЦ, яка має значно вищий ККД порівняно з локальними котельнями, призведе до зниження загального річного енергоспоживання у секторі на 20 800 тис. м3 природного газу, проте потребуватиме збільшення обсягів використання вугілля на 18 000 т протягом року та збільшить викиди СО2 на 4 700 т/рік (на 0,6% базового рівня).

У 2016 році місто планує завершити проект «Реконструкція котельні «Лазурний» по вул. Бєляєва, 86, м. Краматорськ із установкою котла КВ-ГМ-10». Він затверджений «Програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства міста Краматорська на
2015-2018 роки» (рішення міськради №44/VI-266 від 10.12.2014). В 2015 році роботи за проектом виконані частково (на 60%) за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та місцевого бюджету. За кошти ДФРР цьогоріч також заплановано
реалізувати «Проект «Капітальний ремонт магістральних теплових мереж ІІІ зони в м. Краматорську».

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 69,5 млн грн, термін окупності – 4,9 року.

Постачання води для потреб міста здійснює КП «Вода Донбасу», весь необхідний обсяг води закуповується. Джерелами водопостачання міста є водопроводи діаметром 1 000 мм та 1 200 мм (питна вода), а також канал «Сіверський Донець – Донбас» для постачання води на технічні потреби. Середньорічний об'єм води, що закуповується, – 19 241 тис. м3, реалізації води — 9 299 тис. м3. Послуги з водопостачання та водовідведення безпосередньо в місті надає ПП «Краматорський водоканал», яке обслуговує 60,5 тис. абонентів багатоквартирного житлового фонду, 26,5 тис. абонентів приватного сектору та 2 050 підприємств, організацій та установ. Очищена вода подається за допомогою шести насосних станцій та 611,8 км мереж водопроводу. Водовідведення в місті здійснюється системою напірно-самопливних колекторів, загальною протяжністю 238,9 км із подальшим очищенням стоків на станції біологічного очищення. Середнє питоме споживання електричної енергії на водопостачання становить – 0,457 кВт∙год/ м3 та на водовідведення – 0,552 кВт∙год/м3. Фактичні витрати питної води на одного мешканця міста в 2013 році становили 130 л/доба.

Передбачений Реєстром інвестиційний проект включає: модернізацію насосного обладнання фільтрувальної станції (встановлення нових насосних агрегатів із номінальними характеристиками, що відповідають фактичним параметрам подачі води споживачам), оптимізацію роботи компресорів (пропонується виконати систему аерації за блочним принципом, що забезпечить можливість здійснювати технічне обслуговування барботажних труб без зупинки та спорожнення тенків).

За умови реалізації заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 3 200 т/рік або на 0,41% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 2 900 МВт∙год електроенергії протягом року.

У 2016 році в Краматорську завершена реконструкція насосної станції II-го підйому, що забезпечує водою віддалене населення міста і підприємства. На станції замінили один із насосів та запустили додатковий, встановили запірно-регулювальну арматуру, систему контролю витрат води, замінили трансформатор, силове обладнання, проклали нову водопровідну лінію, замінили рідкий хлор на безпечний гіпохлорид натрію при очищенні води. Заміну обладнання та встановлення додаткових очисних установок виконали за рахунок Проекту розвитку ООН (ПРООН) та Уряду Японії. Сучасне обладнання забезпечує роботу станції в безаварійному режимі та цілодобову подачу води. Усього в 2016 році в секторі водопостачання та водовідведення в місті заплановано реалізувати ще вісім проектів.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування проекту сектору – 4,1 млн грн, термін окупності – 7,9 року.

На території міста функціонує мережа автобусних, тролейбусних і трамвайних маршрутів загальною протяжністю 390,2 км. На ринку міських пасажирських перевезень працюють три підприємства транспорту різних форм власності: комунальне «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» та приватні «Краматорське АТП-11410» і «Юмвоса». Мережа громадського транспорту міста налічує 38 маршрутів, у тому числі три трамвайних, три тролейбусних та 32 автобусних. Для обслуговування маршрутної мережі міста у 2012 році використовувалось 186 одиниць транспорту: 162 автобуси середньої та малої місткості, шість трамвайних вагонів та 18 тролейбусів.

В рамках інвестиційного проекту пропонується: реконструкція тягових підстанцій міського електротранспорту КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» шляхом модернізації електрообладнання на трьох об’єктах.

При реалізації запланованих заходів сектору громадського транспорту передбачається зменшення викидів СО2 на 400 т/рік (0,05% базового рівня) при зменшенні споживання електроенергії на 400 МВт∙год протягом року.

Спеціалісти Проекту USAID провели енергетичний аудит тягової підстанції для визначення стану системи громадського електротранспорту та обсягів споживання електроенергії. На основі документу розроблене технічне завдання для проведення тендеру на закупівлю обладнання.

Завдяки цим документам наприкінці травня 2015 року Краматорськ отримав грант у рамках проекту Європейської Комісії «Регіональна програма сусідства – сталі урбаністичні демонстраційні проекти на сході» (СУДеП) за заявкою «Модернізація тягової підстанції міського електротранспорту». Проект є одним із ключових етапів реалізації ПДСЕР у секторі муніципального транспорту. Загальний бюджет проекту становить понад €1,2 млн, із них сума гранту ЄС перевищує 985,6 тис.

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 62,1 млн грн, середній термін окупності – 8,3 року.

Роботи з експлуатації, утримання, капітального та поточного ремонтів електромереж зовнішнього освітлення міста здійснює
КП «Міськсвітло». Підприємство обслуговує мережі загальною довжиною 474,5 км, в тому числі: повітряні лінії – 406,3 км та кабельні лінії – 68,2 км. На території міста нараховується 8 554 світлоточки, 977 із них не діють. Система вуличного освітлення у 2013 році спожила
2,3 ГВт·год електроенергії. Найбільший обсяг використовується в період дії нічного тарифу, що становить в середньому 65% загального споживання електроенергії. Витрати на оплату електроенергії спожитої безобліковими світлоточками становлять 54%.

Інвестиційні пропозиції сектору передбачають: модернізацію вуличного освітлення міста на основі світлодіодних світильників та сонячної електростанції (два підпроекти, що можуть впроваджуватися окремо, але є невід'ємними частинами загального проекту). Особливістю проекту є використання принципу компенсації витрат коштів на споживання електричної енергії світильниками в нічний період за рахунок виробництва і продажу на енергоринок електричної енергії за «зеленим» тарифом від власних джерел генерації.

За умови реалізації всіх заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 3 800 т/рік або на 0,48% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 3 500 МВт∙год електроенергії на рік.

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 4 332,0 млн грн, очікуваний термін окупності – 9,3 року.

Електрозабезпечення міста здійснює КП «Краматорські електромережі». Виробничі потужності електричних мереж становлять:
45 електричних підстанцій із встановленою потужністю трансформаторів 693 мегавольт-ампер, 979 високовольтних ліній електропередач,
50 розподільчих пунктів, 2 033 трансформаторні підстанції та 10 013 км ліній електропередач. У період 2007-2013 рр. основним споживачем електричної енергії стала промисловість, її частка в загальній структурі попиту становить в середньому 60%. Станом на 2013 рік споживання електричної енергії без урахування потреб промисловості становило 267 100 МВт∙год.

Інвестиційний проект у даній сфері спрямований на будівництво вітрового парку «Краматорський» встановленою електричною потужністю 150 МВт, що вироблятиме електричну енергію і відпускатиме її до електричних мереж об’єднаної енергетичної системи України за «зеленим» тарифом.

За реалізації запланованих заходів у секторі електропостачання, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 284 300 т/рік або на 36% базового рівня. Загальне скорочення річного споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 260 800 МВт∙год електроенергії.

БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 405,0 млн грн, середній термін окупності – 9,2 року.

Установи бюджетної сфери, підпорядковані міській раді, включають: 35 дошкільних та 33 загальноосвітні навчальні заклади, 16 медичних закладів, палаци культури, культурні клуби, школи мистецтв, музеї, 15 бібліотек, народний театр, КП «Об’єднання парків культури і відпочинку». Опалювальна площа будівель, що утримуються коштами місцевого бюджету, перевищує 270 тис. м2, а обсяг споживання енергії у 2013 році становив 48 100 МВт∙год. Будівлі бюджетної сфери, побудовані за радянських часів, мають великі втрати енергії через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень. Середнє питоме енергоспоживання на потреби опалення становить 80–145 кВт∙год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські норми (15-45 кВт∙год/м2) та нормативні значення (45-70 кВт·год/м2), відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» зі зміною №1.

Проекти інвестиційного каталогу передбачають термомодернізацію бюджетних будівель міста шляхом комплексного оновлення системи внутрішнього теплопостачання, встановлення сучасних радіаторних систем, модернізації стін, фасадів та підвальних перекриттів (114 будівель); переведення теплопостачання бюджетних будівель на гранульоване паливо та застосування теплових насосів (111 будівель).

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО2 у атмосферу на величину 17 500 т/рік або на 2,22% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 4 900 тис. м3 природного газу та 4 100 т вугілля протягом року.

У 2016 році в місті запланована реалізація 18 проектів із термомодернізації будівель бюджетних закладів. Проект «Капітальний ремонт. Заміна вікон та дверей, утеплення фасадів та покрівлі будівлі Краматорської Української гімназії» проводиться із залученням понад 10,5 млн грн грантових коштів НЕФКО.

ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 3 143,7 млн грн, термін окупності – 10,1 року.

Житловий фонд міста налічує 2 423,6 тис. м2 загальної площі у 876 будинках, які обслуговують шість приватних підприємств (ТОВ «Крамбудресурс», ТОВ «ЖКК МК-2010», ПП «Алатир», ПП «Ладіс», ПП «СІВ», ВАТ «КМЗ ім. Куйбишева»). У секторі багатоквартирної житлової забудови 53% становлять дво-чотирьохповерхові будинки. Більшість (52%) будинків споруджена до 1960 року. Їх характеризує значна тепловтрата через огороджувальні конструкції. Будинки потребують значної кількості енергії для обігріву приміщень. Питомі витрати спожитої житловими будинками енергії на опалення знаходиться в діапазоні 85...156 кВт·год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські норми (15...45 кВт∙год/м²) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м2) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» зі зміною №1.

Інвестиційний проект у секторі житлових будівель передбачає: термомодернізацію будівель житлового фонду міста шляхом комплексного оновлення системи внутрішнього теплопостачання, встановлення сучасних радіаторних систем, модернізації стін фасаду та підвальних перекриттів (в рамки проекту входять 487 будівель житлового фонду, що мають 4 і більше поверхів).

Загальне зменшення викидів СО2 у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах 167 400 т/рік або 21,2% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 31 500 тис. м3 природного газу та 25 600 т вугілля.

У 2016 році в місті запланована реалізація чотирьох проектів із термомодернізації багатоквартирних будинків за адресами: вул. Ярослава Мудрого, 53; вул. Академічна, 70; вул. Паркова, 10; пр-т Миру, 10.

Для досягнення цілей, що визначає Угода Мерів, місто за підтримки Проекту USAID розробило План дій сталого енергетичного розвитку Краматорська на 2013-2030 рр. (ПДСЕР). Документ прийнятий рішенням міської ради  №48/VI-86 вiд 22 квітня 2015 року.

Реалізувати ПДСЕР Краматорська планується трьома блоками інвестиційних проектів у період 2015–2030 рр. Основні капіталовкладення запропоновані в секторах електропостачання, термомодернізації багатоквартирних житлових будинків та бюджетних будівель міста. Другий блок інвестиційних проектів спрямований на модернізацію систем централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Третій – на модернізацію системи вуличного освітлення, громадського транспорту тощо.   

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, що увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. Дослідження здійснювали провідні українські фахівці, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та міських комунальних підприємств розробили перелік інвестиційних проектних пропозицій. Для того, аби представити менеджменту міста, банківським установам і потенційним інвесторам загальні технічні та економічні характеристики цих проектів, за підтримки Проекту USAID підготовлений Реєстр інвестиційних проектів. У ньому, окрім переліку та характеристик проектів, наведені очікувані результати реалізації проектів ПДСЕР Краматорська.

Реалізація заходів ПДСЕР у повному обсязі до 2030 року дозволить досягти скорочення викидів СО2 на 481,7 тис. т/рік, або 61% базового (2012) року; зменшення річного споживання енергоресурсів на 64 900 тис. м3 природного газу,  268 400 МВт∙год – електричної енергії та 15 600 т – вугілля.

У 2013 році в місті Хмельницькому запроваджена електронна система щоденного моніторингу використання енергоносіїв бюджетними установами «Енергобаланс». Вона дає можливість контролювати та аналізувати ефективність енергоспоживання 136 закладів, що фінансуються з міського бюджету. Здійснення щоденного моніторингу сприяло більш активному впровадженню енергоощадних заходів та зменшенню споживання енергоносіїв бюджетними установами у 2014 році порівняно з попередніми періодами в середньому на 5...10%.

У Звіті за результатами аналізу ефективності виконання муніципального енергетичного плану м. Хмельницького на 2012-2016 роки, оприлюдненому на сайті Хмельницької міської ради, наведені результати заходів з енергозбереження протягом останніх років: 

Проект USAID надає місту методичну та консультативну підтримку в удосконаленні та приведенні системи енергоменеджменту до вимог ISO50001. Зокрема, фахівці працюють над розробленням та впровадженням комплексної системи енергетичного менеджменту централізованого теплопостачання та підключених до неї будівель. Вона передбачає повне оснащення теплового району приладами обліку,  регулювання теплового навантаження та споживання електроенергії, моніторинг показників енергоефективності та якості теплопостачання в тепловому районі; попереднє техніко-економічне обґрунтування та моніторинг фактичної техніко-економічної ефективності енергоефективних проектів. Йдеться також про оснащення котелень і теплових мереж системами автоматичного регулювання, а також збору, обробки, відображення та зберігання інформації. Метою проекту є підвищення якості теплопостачання, забезпечення комфортного теплового режиму в будівлях за мінімально можливих витрат палива та електроенергії.

Краматорськ – місто обласного підпорядкування у Донецькій області. Загальна площа міста становить 356 км2. Населення Краматорська – 163,8 тис. осіб.

Місто має досвід співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та проектами. Серед партнерів Краматорська: Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), Світовий Банк та інші. У складі Краматорської міської ради організований відділ транспорту, зв'язку та енергетики, що забезпечує реалізацію державної політики комплексного розвитку та реформування у сфері транспорту, зв’язку та енергетики.

У 2009 році Краматорська міська рада погодила участь міста в Проекті USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». В рамках цього проекту розроблений Муніципальний енергетичний план, прийнятий у 2010 році, – документ, який є складовою стратегії розвитку міста в галузях енергоефективності та енергозбереження.

Краматорськ 3 жовтня 2012 року першим зі східноукраїнських міст підтримав провідну ініціативу Європейського Союзу – Угоду Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя). 24 липня 2013 року Краматорськ затвердив програму енергоефективності на території Краматорської міської ради на період 2013 - 2015 років.

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив 4 основні напрямки роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);

2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;

3) допомога у залученні інвестицій;

4) підтримка ресурсних центрів для ОСББ;

5) проведення інформаційної кампанії;

6) ефективне міжнародне партнерство для інвестицій.

Для підвищення поінформованості громади щодо більш ефективного використання енергії, стимулювання мешканців міста до зниження споживання енергетичних ресурсів шляхом впровадження заходів із підвищення енергоефективності ведеться активна інформаційна політика. Інформаційні матеріали про те, як кожен мешканець може зберегти енергію у своїй домівці, розміщуються у тролейбусах, центрі надання адміністративних послуг, громадських приймальнях, ЖЕКах тощо.

У 2016 році 5 шкіл м. Хмельницького взяли участь у конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID. Із метою пропагування серед мешканців міста впровадження заходів із правильної та послідовної термомодернізації багатоповерхівок на 16 білбордах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», розроблену Проектом USAID.

22-27 вересня 2015 року у Хмельницькому вперше проведені Дні Сталої Енергії. Наступні були проведені 19-25 вересня 2016 року.


ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

Для підвищення поінформованості громади щодо ефективнішого використання енергії, стимулювання мешканців до зниження споживання енергоресурсів через упровадження заходів із підвищення енергоефективності ведеться активна інформаційна політика.

 Відтак у Чернігові на 10 білбордах та 30 сітілійтах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», розроблену Проектом USAID. Місцеві телеканали «Дитинець» та «Новий Чернігів» ведуть перемовини про трансляцію програми «Твій дім», створеної за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ.

24-29 травня 2015 року в Чернігові проведені Дні Сталої Енергії. У 2016 році п'ять шкіл м. Чернігова взяли участь у конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID.

Додатком до ПДСЕР м. Хмельницького є Каталог інвестиційних проектів (далі — Каталог). Інформація в ньому наведена в розрізі муніципальних секторів:

1) генерування, транспортування і відпуску теплоти;

2) водопостачання та водовідведення;

3) транспорту;

4) зовнішнього освітлення;

5) житлових будівель;

6) озеленення;

7) альтернативної енергетики.

Для кожного муніципального сектору запропонований перелік проектних пропозицій. Усі фінансові показники проектів оцінені з огляду на
15-річний горизонт планування. Для оцінки фінансових потоків проектів використовувався прогноз цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також обсяг інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. До Каталогу увійшли ті проекти та заходи, що містили максимальний економічний, кліматичний та/або соціальний ефект.

Найбільший вплив на скорочення викидів СО2 мають інвестиційні проекти у сфері транспорту – 8,68%. На другому місці впровадження енергоефективних заходів у секторі житлових будинків (8,02%). Реконструкція системи теплопостачання дасть внесок1,72%. Вплив упровадження альтернативних джерел енергії (АДЕ) становить 1,37%. Найменший внесок у скорочення викидів СО2 здійснюють проекти у сфері громадських будівель (0,64%).

Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти 8 фінансових джерел. Серед них: бюджет міста, кошти комунальних підприємств, приватних інвесторів і концесіонерів, мешканців міста. Пропонується також використати нетрадиційні джерела фінансування проектів: гранти і меценатство.

Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період
2015-2025 рр. становлять 3 207,5 млн грн.

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 17 запропонованих проектів – 247,6 млн грн, середній термін окупності – 3,2 року.

Найбільшими постачальниками теплової енергії та послуг із гарячого водопостачання населенню, бюджетним і комунально-побутовим організаціям є міські КП «Хмельницьктеплокомуненерго» та «Південно-Західні тепломережі». За даними 2014 року, їхня загальна встановлена потужність – 908 Гкал/год, приєднана потужність котелень — 315 Гкал/год. Загальна протяжність теплових мереж міста у двотрубному вимірі становить 189,8 км, рівень зносу теплових мереж перевищує 70%. Теплопостачальні підприємства експлуатують
58 котелень (при середній завантаженості 35%), 80 ЦТП та 12 когенераційних установок.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають: проведення модернізації насосної групи котелень, заміну зношених теплових мереж попередньо ізольованими трубопроводами, підвищення енергоефективності системи гарячого водопостачання шляхом децентралізації джерел теплоти, оптимізацію джерел генерування теплоти в перехідний період шляхом заміни зношених котлів, комплексну автоматизацію наявних котелень шляхом заміни пальників та встановлення частотних перетворювачів на електричних джерелах.

За умови реалізації всіх заходів у цьому секторі можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 15 926 т/рік, або на 1,72% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 4 697 тис. м3 природного газу та 7 178 МВт∙год електроенергії.

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 7 запропонованих проектів – 985,1 млн грн, середній термін окупності – 6,6 року.

Підприємство «Хмельницькводоканал» здійснює експлуатацію системи централізованого водопроводу встановленою виробничою потужністю 99,2 тис. м3/доба та фактичною – 48,2 тис. м3/доба. Централізованою системою водопостачання та системою каналізації охоплено 81% населення міста. Загальна протяжність мереж водопостачання з урахуванням розподільчої та внутрішньоквартальної мережі становить 531,2 км, із них 174 км – в аварійному стані (32,8%). Загальна довжина каналізаційних мереж – 255,4 км, в аварійному стані – 50,2%. 

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають: проведення технологічних досліджень та вимірів основних параметрів насосних агрегатів протягом доби, реконструкцію каналізаційних насосних станцій, які не відповідають гідравлічним потребам системи, реконструкцію/модернізацію каналізаційних очисних споруд, упровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами.

За умови реалізації всіх заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на
7 498 т/рік, або на 0,81% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено в обсягах
6 405 МВт∙год електроенергії.

ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування 11 запропонованих проектів – 764,1 млн грн, середній термін окупності – 10 років.

Основна частина перевезень вантажів і пасажирів у м. Хмельницькому здійснюється електротранспортом (тролейбуси), автобусним транспортом, легковим автомобільним транспортом, вантажним автомобільним транспортом і залізничним транспортом. Тролейбусні перевезення в місті здійснює Хмельницьке КП «Електротранс», що експлуатує 114 тролейбусів, 47 із них потребують списання.Також на маршрутах міста працює 359 автобусів малої місткості, при цьому спостерігається стійка тенденція до скорочення їхньої кількості. Станом на 2014 рік у м. Хмельницькому зареєстровано 54 138 приватних транспортних засобів.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають: ремонт тролейбусів із встановленням електронної системи керування потужністю, встановлення лічильників електроенергії на рухомому складі та стимулювання водіїв до скорочення витрат електроенергії, оновлення рухомого складу тролейбусів, заміщення автобусів класів А та В тролейбусами та автобусами класу І, будівництво контактної мережі, силової підстанції, заміна тягових підстанцій та відкриття нових тролейбусних маршрутів, переведення наявного автобусного складу на біодизельне паливо, упровадження автоматизованої системи управління транспортом, будівництво тунельного переходу, заїзних кишень для зупинки громадського пасажирського транспорту, створення та розвиток велосипедної інфраструктури. Пріоритетами розвитку транспортної інфраструктури є збільшення частки екологічно чистого транспорту, розвиток велосипедної інфраструктури та перехід на біопаливо.

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 80 552 т/рік, або на 8,68% базового рівня. Скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 20 951 т бензину, 4 469 т дизельного пального та
4 261 МВт∙год електроенергії на рік.

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування проектів – 70,2 млн грн, середній термін окупності – 7 років.

Мережі зовнішнього освітлення міста Хмельницького перебувають на балансі Хмельницького КП «Міськсвітло» – єдиного підприємства, яке виконує роботи з капітального, поточного ремонту та утримання мереж зовнішнього освітлення. Усього в місті налічується 11 700 джерел світла. «Міськсвітло» експлуатує кабельно-повітряні мережі зовнішнього освітлення довжиною 457 км, із них 349 км – повітряні та 108 км – кабельні лінії. Загальний стан системи зовнішнього освітлення Хмельницького характеризується великими наднормативними витратами електроенергії. Близько 70% світильників у місті не відповідають вимогам сучасних нормативів із енергозбереження.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, пов'язані з модернізацією зовнішнього освітлення міста. Основні напрямки проектів у цьому секторі:встановлення GPS-системи управління зовнішнім освітленням, повна заміна світильників із лампами розжарювання на світильники зі світлодіодними джерелами світла (LED).

За умови реалізації всіх заходів у секторі зовнішнього освітлення можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 6 988 т/рік, або на 0,75% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 6 024 МВт∙год електроенергії протягом року.

 ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування 12 запропонованих проектів – 307 млн грн, середній термін окупності – 5,8 року.

Бюджетна та соціальна сфера Хмельницького включає установи освіти (28 шкіл, 11 навчально-виховних об’єднань і комплексів, 44 дитячих садочки, 5 позашкільних освітніх закладів), охорони здоров’я (міська лікарня та дитяча міська лікарня, стоматологічна поліклініка та
4 міських поліклініки), культури та туризму (32 заклади культури міської комунальної власності), молоді та спорту (16 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 4 центри по роботі з молоддю).

У каталозі інвестиційних проектів ПДСЕР запропоновано чимало заходів у громадських будівлях. Вони передбачають: заміну ламп розжарювання компактними люмінесцентними, заміну (за необхідності) та теплову ізоляцію основних магістралей системи опалення, прокладених у неопалювальних підвалах, технічних поверхах та горищах, модернізацію вхідної групи будівель, капітальний ремонт та утеплення даху, зменшення витрат води шляхом встановлення аераторів на водопровідні крани та обмежувачів на зливні бачки, підвищення теплозахисту зовнішніх стін і світлопрозорих огороджень, термомодернізацію огороджувальних конструкцій.

Для пілотного проекту з модернізації трьох дитячих садочків і двох шкіл за допомогою проекту USAID підготовлений бізнес-план, що успішно пройшов кредитний комітет НЕФКО і грантовий комітет Е5Р. Внаслідок чого місто отримало 10 млн грн під 3% річних із відтермінуванням платежу та 5 млн грн гранту.Проект передбачає встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), заміну наявного внутрішнього та зовнішнього освітлення енергоощадним (світлодіодним), утеплення фасаду будівель, ремонт покрівлі, заміну вікон та впровадження інших енергоефективних заходів. На стадії підготовки перебуває проект системи енергоменеджменту (про нього йтиметься далі).

Проект USAID такожзалучив консультантів для проведення енергетичного сканування та підготовки бізнес-плану з модернізації 31 будівлі громадського сектору міста. Планується, що кошти будуть отримані в рамках кредиту Європейського інвестиційного банку на 22 роки з відтермінуванням платежу на 5 років під 1,31% річних відповідно до кредитних умов, погоджених Верховною Радою України.

Упровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину близько 5 903 т на рік, або на 0,64% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 22 268 МВт∙год теплової енергії.

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування 4 запропонованих проектів – 624,7 млн грн, середній термін окупності – 4 роки.

Житловий фонд м. Хмельницького налічує 963 багатоквартирних будинки, які обслуговуються житлово-експлуатаційними конторами,
245 будинків, у яких створено ОСББ (на початок 2015 року) та 16 403 будинків приватної малоповерхової забудови.

Основні напрямки проектів у будинковому секторі міста включають: встановлення комерційних вузлів обліку теплової енергії та індивідуальних теплових пунктів із погодним регулюванням, встановлення на сходових клітках світильників з акустичними вимикачами або датчиками руху, регулювання тиску води в системах водопостачання та встановлення аераторів на водорозбірних приладах, заміну (за необхідності) та теплову ізоляцію основних магістралей системи опалення, прокладених у неопалювальних  підвалах, технічних поверхах та горищах, модернізацію вхідної групи будівель, заміну вікон на сходових клітках, капітальний ремонт та утеплення даху, заміну застарілої електропроводки в багатоквартирних житлових будинках, перехід на генератори теплоти, які працюють на альтернативних і відновлювальних джерелах енергії у малоповерхових будинках.

Загальне зменшення викидів СО2 в житловому (будинковому) секторі на етапі споживання теплоти – 74 361 т/рік або на 8,02% базового рівня. Скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 88 638 МВт∙год теплової енергії, 19 970 тис. м3 природного газу  та 7 797 МВт∙год електроенергії протягом року.

ОЗЕЛЕНЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 6 запропонованих проектів – 112,6 млн грн.

Розвиток системи озеленення міста Хмельницького є надзвичайно важливим – у місті існує дефіцит зелених насаджень загального користування. Усього налічується 12 парків і скверів площею 112,8 га, яких мало би бути не менше ніж 150 га, відповідно до нормативів для наявної площі міста та кількості населення (зелені зони загального користування повинні становити близько 40% площі міста). Хмельницький за забезпеченістю населення зеленими насадженнями (6,8 м2 на особу) посідає 21 місце в Україні, при цьому цей показник має тенденцію до зниження.

У каталозі інвестиційних проектів ПДСЕР запропоновано такі заходи у сфері озеленення: відновлення рослинності на ділянках загального використання, реконструкція та створення нових зелених насаджень, упровадження проектів вертикального озеленення та зелених покрівель, створення очисних споруд для побутових стічних вод у рекреаційній та водоохоронних зонах, створення нових паркових зон та скверів.

За умови реалізації всіх заходів у секторі озеленення можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 8 098 т/рік за рік.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ (АДЕ)

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 68,2 млн грн, середній термін окупності – 4 роки.

Станом на 2016 рік у м. Хмельницькому функціонує 7 котелень, які генерують теплову енергію з використанням альтернативних джерел енергії (твердопаливні котли та сонячні колектори), загальна встановлена потужність – 5,37 Гкал. Згідно з економічними розрахунками, жоден з інших видів АДЕ з різних причин (обмеженість потенціалу, низькі показники інвестиційної привабливості) не може бути значною мірою застосований у масштабах міста для заміщення традиційних джерел енергії.

У каталозі інвестиційних проектів передбачено створення біопаливної когенераційної установки та установки для утилізації звалищного газу полігону твердих побутових відходів (ТПВ).

У 2016 році за підтримки Проекту USAID розпочато розроблення інвестиційного проекту «Створення біопаливної когенераційної установки для МКП «Південно-Західні тепломережі». Ведеться активний пошук можливих джерел фінансування проекту. Щодо другого – «Комплексу для збору та утилізації звалищного газу з полігону твердих побутових відходів у місті Хмельницькому» – за результатами розробленого фахівцями Проекту USAID попереднього ТЕО визначена оптимальна потужність генерувального обладнання з використанням дегазації полігону ТПВ – 1 000 кВт. Запропоноване модульне виконання генераторних блоків дозволить нарощувати вироблену потужність пропорційно кількості та потужності одиничних блоків. Пізніше, залежно від виснаження потоку біогазу з тіла полігону ТПВ, частину генерувальних модулів можна буде демонтувати й встановити на інших таких полігонах. Проект також передбачає проведення робіт із укріплення схилів полігону ТПВ (насипу твердих побутових відходів). За попередніми розрахунками, необхідні інвестиції для реалізації проекту оцінені майже в 67,2 млн грн, а простий термін окупності системи збору та утилізації звалищного газу – менше ніж у 3 роки. Уже найближчим часом міська влада оголосить конкурс на вибір концесіонера для реалізації цього проекту на умовах державно-приватного партнерства. Це буде один із перших в Україні подібних проектів, реалізованих із залученням приватних інвестицій.Комплект документів щодо проведення концесійного конкурсу розроблений у рамках проекту USAID.

Упровадження проектних пропозицій у секторі альтернативних джерел енергії дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на
12 727 т на рік
(1,37% базового рівня). Скорочення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено в обсягах 448 тис. м3 природного газу та 10 200 МВт∙год електроенергії.

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ

Загальне передбачене фінансування проектів – 28 млн грн.

У  Хмельницькому запроваджена окрема стратегія на 2016-2025 рр. – «Цільова програма з упровадження інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів», яка фінансується з бюджету міста та спрямована, у першу чергу, на зміну поведінкових установок жителів, працівників бюджетної сфери, працівників підприємств та організацій міста на енергоефективні, як за рахунок підвищення рівня свідомості, так і набуття нових знань і навичок.

Основні напрямки проектів у цій сфері: впровадження освітніх програм практичної спрямованості у загальноосвітніх навчальних закладах; проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з населенням міста, спрямованої на ощадливе споживання енергоресурсів; підготовка комплексу адміністративно-організаційних заходів, які стимулюють зменшення викидів СО2; проведення заходів щодо підвищення обізнаності та залучення громадськості до вирішення екологічних проблем у м. Хмельницькому.

Реалізація проектних пропозицій у секторі інформаційних заходів дозволить зменшити викиди СО2 на 21 208 т/рік, або 2,35% базового рівня на етапі безпосереднього споживання громадянами енергетичних ресурсів та може становити значну величину залежно від свідомості та відповідальності кожного споживача.

 

3 листопада 2015 року Чернігівський міський голова підписав розпорядження № 258-р «Про моніторинг споживання енергоносіїв». Відтак був запроваджений механізм здійснення моніторингу за фактичним споживанням енергоносіїв підприємствами, організаціями, установами та закладами м. Чернігова, розрахунок за спожиті енергоресурси яких здійснюється з міського бюджету.

Проект USAID проводить навчання фахівців та надає методичну та консультативну допомогу місту в удосконаленні та приведенні системи енергоменеджменту до вимог ISO50001. 


Допомогою в діяльності об’єднань співвласників у Сумах займається
Ресурсний центр підтримки ОСББ на базі Асоціації ОСББ "Сумщина". Протягом періоду 1.01.2015 р. – 31.09.2017 р. до нього за консультаціями звернулися 184 ініціативні групи. Команда РЦ провела 172 виїзні консультації-інформаційні зібрання для співвласників багатоквартирних будинків. Активно просувається освітня робота. РЦ ОСББ провів 117 навчальних заходів: семінарів, тренінгів та круглих столів.

За 9 місяців 2017 року в місті зареєстрували 15 ОСББ. Станом на 30 вересня 2017 року у Сумах створено 218 об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.

Додатком до ПДСЕР м. Чернігова є Каталог інвестиційних проектів (далі — Каталог). Інформація в Каталозі наведена у розрізі муніципальних секторів:

1) теплопостачання;

2) водопостачання та водовідведення;

3) транспорту;

4) зовнішнього освітлення,

3) громадських будівель;

4) житлових будинків;

5) озеленення;

6) альтернативної енергетики тощо.

Для кожного муніципального сектору запропонований перелік проектних пропозицій. Всі фінансові показники проектів було оцінено, виходячи з 15-річного горизонту планування. Для оцінювання фінансових потоків проектів використовувався прогноз цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також обсяг інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. До Каталогу увійшли ті проекти та заходи, що містили максимальний економічний, кліматичний та/або соціальний ефект.

Найбільший вплив на скорочення викидів СО2 мають інвестиційні проекти у сфері газопостачання – 6,67%. На другому місці – впровадження енергоефективних заходів у секторі житлових будівель – 4,96%. Третя група з найвпливовіших – проекти у сфері транспорту – 4,35%. Найменший внесок у скорочення викидів СО2 мають проекти у сфері освітлення (0,08%).

Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти 8 фінансових джерел. Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2023 рр. становить
1 384,8 млн грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР Чернігова у 2015-2023 рр. (млн грн)

 

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 21 запропонованого проекту – 334,7 млн грн, середній термін окупності – 5,5 року.

Найбільшими постачальниками теплової енергії та послуг із гарячого водопостачання міста є ПАТ «Облтеплокомуненерго» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ». На балансі теплопостачальних підприємств перебуває 112 ЦТП та 273 км теплових мереж у двотрубному вимірі. Загальна встановлена потужність теплопостачальних підприємств міста становить 847 Гкал/год, приєднана потужність – 487 Гкал/год.

Зараз на фінальній стадії підготовки перебуває проект реконструкції системи теплопостачання КЕП «Чернігівська ТЕЦ» вартістю $35 млн, у рамках якого Міжнародний банк реконструкції та розвитку і Фонд чистих технологій (E5P) планують профінансувати вдосконалення системи теплопостачання КЕП «Чернігівська ТЕЦ» та підвищення ефективності її роботи (це покращить якість забезпечення кінцевих споживачів послугами опалення та гарячого водопостачання). Кошти також мають бути виділені на встановлення сучасного обладнання, влаштування системи закільцювання  мереж централізованого теплопостачання, ізоляцію магістральних теплопостачальних трубопроводів, будівництво та відновлення насосних станцій, влаштування автоматизованих систем контролю теплоподачі. Ці заходи допоможуть досягти значної економії коштів, забезпечити безперебійне теплопостачання, влаштувати автоматизовані системи контролю, розраховані на потреби кожної окремої будівлі.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають: проведення комплексної реконструкції котелень із модернізацією технічного оснащення та упровадженням оперативно-автоматичного регулювання; проведення комплексної реконструкції центральних теплових пунктів; оптимізацію споживання природного газу шляхом перерозподілу теплового навантаження між котельнями; заміну зношених теплових мереж на попередньо ізольовані трубопроводи.

Проведені в процесі розроблення ПДСЕР техніко-економічні розрахунки показали, що частина проектів, наприклад, ті, що пов'язані з реконструкцією систем централізованого теплопостачання (термін окупності –
2-3 роки, IRR – 40…60%) та котелень (термін окупності – 7-10 років, IRR – 9…17%) мають хороші або прийнятні фінансові показники для залучення кредитних коштів від міжнародних фінансових організацій.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування і транспортування теплоти, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на
30 700 т/рік або на 2,38% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
12 657 тис. м3 природного газу та 4 531 МВт∙год електроенергії.

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 17 запропонованих проектів – 96,5 млн грн, середній термін окупності – 32 роки.

Постачання питної води, відведення та очищення стічних вод, експлуатація, технічне обслуговування та ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення міста здійснює КП «Чернігівводоканал». Загальна кількість свердловин водозабору – 97 од., із яких 13 вийшли з ладу і потребують капремонту, а 62 од. (63,9%) виробили технічний термін експлуатації. Загальна довжина трубопроводів становить 511,3 км, із них 77,8 км (15,2%) експлуатуються понад 25 років. Аварійність водопроводів – 119 аварій на 100 км за рік.

КП «Чернігівводоканал» успішно реалізувало проект енергоефективної модернізації (фінансувався Світовим банком) вартістю $22,8 млн, у рамках якого реконструйовані 144 насосні станції (як наслідок зменшилося споживання електроенергії, а системи водопостачання та водовідведення стали надійнішими); прокладені й замінені мережі водопостачання та водовідведення (покращилася якість води внаслідок зменшення її вторинного забруднення, знизилася аварійність систем водопостачання та водовідведення). Також придбані 29 одиниць аварійної техніки та транспортних засобів (скоротився час локалізації та усунення аварійних ситуацій на трубопроводах); покращений облік ресурсів за рахунок влаштування систем автоматичного керування тощо.

Попри вже отримані результати, підприємство планує втілити низку енергоефективних проектів на 100 млн грн, у т. ч. пов'язаних із оптимізацією підземних свердловинних водозаборів у системі водопостачання та заміною водогонів, аварійних вуличних та внутрішньоквартальних водопровідних мереж.

Проектні пропозиції, внесені до Каталогу інвестиційних проектів, передбачають: реконструкцію чи заміну аварійних вуличних водопроводів та будівництво додаткових; оптимізацію роботи підземних свердловинних водозаборів; будівництво насосної станції перекачування промислових стоків; технічне переоснащення вузлів обліку холодної води у житлових будинках; відновлення водопровідних труб діаметром від 400 до 700 мм і вище.

За умови реалізації всіх заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на
3 155 т/рік або на 0,24% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 2 635 МВт∙год електроенергії та 7 тис. м3 природного газу протягом року.

ГАЗОПОСТАЧАННЯ

Запровадження запропонованого проекту не потребує додаткового фінансування.

Постачання природного газу та обслуговування газотранспортної системи міста виконується ПАТ «Чернігівгаз». Значна проблема сектору – низький рівень забезпеченості городян лічильниками спожитого газу. Крім того, існує тенденція до понаднормового збільшення тиску газу в газопроводах низького тиску (характерна проблема для більшості міст України, спричинена необхідністю збільшення пропускної здатності застарілих мереж). Витрати газу населенням для побутових потреб становлять майже 50% загальних витрат газу на теплопостачальних підприємствах міста.

Запропонована в секторі проектна пропозиція передбачає: оптимізацію режиму роботи газорозподільних мереж низького тиску в ході профілактично-налагоджувальних робіт на обладнанні газорегуляторних пунктів і системах газопостачання, підвищення ефективності технічного обслуговування внутрішніх газопроводів, вентиляційних і димових каналів газового обладнання житлових будинків (перераховані пункти є складовими поточних робіт із обслуговування газових мереж та обладнання);  підвищення обізнаності та відповідальності мешканців квартир і будинків при використанні природного газу у побуті, стимулювання до заощадження при наявності приладів обліку (розпорядженням КМУ від 25 квітня 2012 р. «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу» передбачено оснащення лічильниками всіх споживачів газу низького тиску).

За умови реалізації передбачених заходів за сектором газопостачання, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на 86 000 т/рік або на 6,67% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 44 100 тис. м3 природного газу.

ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування 9 запропонованих проектів – 226,9 млн грн, середній термін окупності – 6 років.

Основна частина перевезень вантажів і пасажирів у місті здійснюється електротранспортом, автобусним транспортом, легковим і вантажним автомобільним транспортом та залізничним транспортом. Тролейбусні перевезення в місті здійснює КП «Чернігівське тролейбусне управління», на балансі якого перебувають 104 тролейбуси (80 з яких експлуатуються від 10 до 25 років). Протягом останніх 10 років тролейбусний парк скоротився на 50 од. У пасажирських перевезеннях міста задіяні 229 автобусів малої місткості, переважна більшість з яких належить приватним перевізникам.

За підтримки Проекту USAIDрозроблене техніко-економічне обґрунтування Проекту розвитку міського пасажирського електротранспорту – придбання 41 од. нових тролейбусів для поповнення та заміни застарілого транспортного фонду, а також реконструкція наявної контактної мережі. Міські органи влади проводять переговори з ЄБРР щодо можливостей залучення кредитних коштів у розмірі 8 млн євро за ставкою 7% річних на термін до 12 років із можливістю відстрочки платежів на два роки.

Крім того, Міністерство інфраструктури отримало від Чернігова проектну пропозицію з підвищення ефективності громадського електротранспорту міста, у рамках якої заплановане придбання 31 тролейбусу та проведення реконструкції контактної мережі за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку під державні гарантії (орієнтовна вартість проекту 169,5 млн грн). У міському бюджеті на придбання тролейбусів передбачено 50 млн грн.

Інвестиційні проекти у транспортному секторі передбачають: переведення наявного автобусного складу на біодизельне паливо; впровадження автоматизованої системи управління транспортом; будівництво додаткових ділянок доріг; ремонт тролейбусів зі встановленням електронної системи керування; придбання нових тролейбусів на заміну старих; заміщення автобусів малої місткості на автобуси та тролейбуси середньої пасажиромісткості.

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 56 119 т/рік або на 4,35% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 16 508 т бензину, 1 244 т дизельного пального та
3 096 МВт∙год електроенергії за рік.

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування проектів – 9,8 млн грн, середній термін окупності – 7 років.

Мережі зовнішнього освітлення перебувають на балансі МКП «Міськсвітло» – єдиного підприємства, яке виконує роботи з капітального, поточного ремонту та утримання мереж зовнішнього освітлення. Довжина повітряних мереж системи становить 532 км, кабельних ліній –
49 км, кількість приладів обліку електричної енергії – 152 од. Загальна кількість ліхтарів, задіяних у системі зовнішнього освітлення міста становить 15 686 одиниць, частка низькоефективних ламп розжарювання не перевищує 2% загальної кількості джерел світла.

Для впровадження енергоефективних заходів у секторі зовнішнього освітлення в місті діє Програма енергоефективної модернізації мереж зовнішнього освітлення на 2016–2017 роки. За два роки заплановано замінити на світлодіодні 3341 неефективний енерговитратний світильник із ртутними лампами. У міському бюджеті на 2016 рік передбачено майже 9,2 млн грн на заміну 1880 світильників. Решта буде замінена за рахунок грантових та кредитних коштів у рамках реалізації проекту «Підвищення енергоефективності ЗНЗ № 5 та системи вуличного освітлення м. Чернігова» у співпраці з НЕФКО (вартість проекту – €670 тис., з них €200 тис. – грант E5P).

За умови реалізації всіх заходів у секторі зовнішнього освітлення, внесених до інвестиційного каталогу, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 1 007 т/рік або на 0,08% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 868 МВт∙год електроенергії.

ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування 6 запропонованих проектів – 438,9 млн грн, середній термін окупності – 3,5 року.

Найбільш енерговитратними у секторі бюджетних будівель міста є заклади освіти (56 дошкільних навчальних закладів, 38 загальноосвітніх середніх шкіл та 8 профтехучилищ) – до 60% спожитих енергоресурсів та заклади охорони здоров’я (5 лікарень і 9 поліклінік) – до 32% спожитих енергоресурсів. Динаміка споживання теплоти будівлями бюджетної сфери показує, що витрати на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання  у секторі зростають.

Проектні пропозиції щодо громадських будівель передбачають: встановлення автоматизованих індивідуальних теплових пунктів із можливістю регулювання відпуску тепла; модернізацію вхідної групи будівель; заміну (за необхідності) та теплову ізоляцію основних магістралей системи опалення; зменшення витрат води шляхом встановлення аераторів на водопровідні крани та обмежувачів на зливні бачки; підвищення теплозахисту зовнішніх стін і світлопрозорих огороджень, термомодернізацію огороджувальних конструкцій.

З 2010 року в місті втілені програми енергозбереження в галузях освіти, охорони здоров’я, культури. За цими програмами здійснена заміна вікон і дверей на енергоефективні, проведене гідрохімічне очищення мереж опалення, облаштовані індивідуальні теплові пункти (ІТП), утеплені огороджувальні конструкції будівель тощо. У 2012 році за підтримки Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» здійснена енергоефективна реновація дитячого навчального закладу №71. У 2013 році в рамках співпраці з Проектом GІZ реалізований пілотний проект з енергоефективної реконструкції старої будівлі колегіуму №11 і встановлені системи автоматичного регулювання в чотирьох корпусах міської лікарні №1. У 2014 році місто успішно втілило в життя спільний з НЕФКО інвестиційний Проект «Підвищення енергоефективності в будівлях навчальних закладів міста Чернігова». За проектом виконані роботи з часткової заміни вікон, дверей, ламп розжарювання та встановлені тепловідбивні екрани в семи закладах освіти. Крім того, утеплене горище будівлі загальноосвітньої школи № 9.

Проект USAID надає м. Чернігів підтримку в залученні кредиту в розмірі 7 млн євро за «Програмою розвитку муніципальної інфраструктури України» (фінансується Європейським інвестиційним банком).

Місто планує впровадити енергоефективні заходи на суму 200 млн грн у 73 закладах бюджетної сфери міста, загальною площею понад
270 тис. м2, у т. ч. 32 загальноосвітніх заклади, 38 дошкільних навчальних заклади та 3 інші заклади (термін окупності проекту – близько
11 років, IRR – 11%). Проект USAID фінансує проведення енергетичного сканування відібраних будівель бюджетної сфери та підготовку попереднього техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель міста.

Упровадження проектних пропозицій у секторі громадських будівель дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину близько 19 969 т/рік або на 1,54% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено в обсягах 53 129 МВт∙год теплової енергії, 254,1 МВт∙год електроенергії та 23,6 тис. м3 природного газу.

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування 7 запропонованих проектів – 258,7 млн грн, середній термін окупності – 2,6 року.

Житловий фонд міста налічує 1 737 багатоквартирних будинків, які обслуговуються п’ятьма житлово-експлуатаційними конторами, та
14 293 будинки приватної малоповерхової забудови. Житлова забезпеченість по місту становить 18,3 м2/особа порівняно з 20,3 м2/особа по Україні. Загальна опалювальна площа житлових будинків, які приєднані до системи централізованого теплопостачання, становить
3 234 781 м2. Викиди СО2 при генеруванні теплоти на потреби централізованого теплопостачання житлового фонду становлять 18,2%  загальної кількості у муніципальному секторі.

Проекти інвестиційного каталогу в житловому секторі передбачають: встановлення комерційних вузлів обліку теплової енергії та індивідуальних теплових пунктів із погодним регулюванням; встановлення на сходових клітках світильників з акустичними вимикачами або датчиками руху; регулювання тиску води в системах водопостачання та встановлення аераторів на водорозбірних приладах; заміну (за необхідності) та теплову ізоляцію основних магістралей системи опалення, прокладених у неопалювальних підвалах, технічних поверхах та горищах; модернізацію вхідної групи будівель; капітальний ремонт та утеплення даху, підвищення теплозахисних характеристик зовнішніх прозорих і непрозорих огороджень будівель; перехід на генератори теплоти, які працюють на альтернативних і відновлювальних джерелах енергії у малоповерхових приватних будинках.

Загальне зменшення викидів СО2у житловому (будинковому) секторі на етапі споживання теплоти – 63 971 т/рік або на 4,96% базового рівня. Скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 172 891 МВт∙год теплової енергії та 1,1 МВт∙год електроенергії протягом року.

ОЗЕЛЕНЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 4 запропонованих проектів – 6,8 млн грн, середній термін окупності – 1 рік.

Станом на 2015 рік на території міста налічувалося 12 лісопаркових зон загальною площею 2,1 тис. га, що становить 27% загальної його площі. У розрахунку на одного мешканця забезпеченість зеленими насадженнями становить 7 м2, при цьому коштів на утримання лісопаркового господарства виділяється лише в обсязі 65% нормативної потреби. Більше половини зелених зон загального користування перебувають у незадовільному санітарному стані.

Каталогом інвестиційних проектів передбачено наступні заходи: відтворення рослинності та роботи з упорядкування ландшафтного дизайну; захист зелених насаджень від балканської молі; створення нових очисних споруд для побутових стічних вод у рекреаційній зоні з використанням фітотехнології; реалізація «Зелених закупівель» (при проведенні закупівель перевага віддаватиметься виконавцю, який сприятиме зменшенню викидів СО2).

За умови реалізації всіх заходів у секторі озеленення можна досягти зменшення рівня викидів та збільшення поглинання рослинами СО2 на 18 047 т/рік або на 1,4% базового рівня та заощадити енергетичні ресурси в обсягах 8 МВт∙год за рік.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 6,1 млн грн, середній термін окупності – 10 років.

Згідно з проведеними економічними розрахунками, жоден із видів альтернативних джерел енергії (АДЕ) з різних причин не може бути значною мірою застосований у масштабах міста для заміщення традиційних джерел енергії. Певний потенціал у якості заміщення викопних видів палива альтернативними джерелами енергії може бути реалізований у секторі малоповерхової житлової приватної забудови – перехід мешканців на генератори теплоти, що функціонують на біомасі чи біопаливі, проте такі проекти не несуть суттєвої інвестиційної привабливості.

У даному секторі передбачено запровадження двох демонстраційних проектів альтернативної енергетики: облаштування освітлення міського парку з використанням сонячних батарей та використання геліоколекторів для систем підігріву води у дошкільних навчальних закладах.

Упровадження проектних пропозицій у секторі альтернативних джерел енергії дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину 153 т/рік або на 0,01% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
389 МВт∙год теплової енергії.

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів – 6,6 млн грн, середній термін окупності – 2 роки.

Інвестиційна стратегія на 2015-2023 рр. включає окрему «Цільову програму з упровадження інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів», яка фінансується з бюджету міста і спрямована, в першу чергу, на зміну поведінкових установок мешканців, працівників бюджетної сфери, працівників підприємств та організацій міста на енергоефективні, як за рахунок підвищення рівня свідомості, так і набуття нових знань і навичок.

Запропоновані проекти у даному секторі передбачають: упровадження освітніх програм практичної спрямованості в загальноосвітніх навчальних закладах; проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з населенням міста, спрямованої на ощадливе споживання енергоресурсів, з особливим акцентуванням на проблемах енергозбереження у приватному малоповерховому житловому секторі; підготовку комплексу адміністративно-організаційних заходів, які стимулюють зменшення викидів СО2.

Реалізація проектних пропозицій у секторі інформаційних заходів дозволить зменшити викиди СО2на величину 17 963 т/рік або на 1,39% базового рівнята заощадити енергетичні ресурси в обсягах 4 754 МВт∙год протягом року.

 

Сектор енергозбереження Тернопільської міськради здійснює моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів бюджетними установами за допомогою відповідного програмного забезпечення. Воно  є власною розробкою міста, і на сьогодні триває робота з його удосконалення. Зокрема, передбачається налагодження процесу щоденного та щомісячного моніторингу споживання енергоносіїв; створення та постійне поновлення бази енергоощадних проектів; пошук та залучення джерел фінансування для впровадження енергоефективних проектів.

Проект USAID надає Тернополю всебічну методичну та консультативну допомогу для того, щоб  міська система енергоменеджменту відповідала вимогам ISO50001. В рамках реалізації Проекту USAID у вересні та грудні 2015 р. проведений енергетичний аудит найбільших котелень, що перебувають на балансі КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго». На підприємстві теплових мереж буде запроваджена система енергетичного менеджменту, що відповідатиме ISO 50001:2011. Для виконання цього завдання фахівці Проекту  USAID  28-29 січня 2016 р. провели вже другий семінар-навчання для місцевих працівників. За інформацією Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради, Тернопіль стане першим містом в Україні, де на підприємстві теплопостачання запровадять міжнародну систему енергетичного менеджменту.

Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, які увійшли до ПДСЕР міст-партнерів Проекту USAID, стали результати проведених енергетичних аудитів у основних секторах міської інфраструктури. У дослідженнях брали участь провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили по кілька десятків інвестиційних проектних пропозицій, зібраних у каталоги інвестиційних проектів. При цьому для кожного проекту, включеного до ПДСЕР, фахівці з фінансово-інвестиційного та стратегічного планування визначили оптимальні джерела та стратегію фінансування. План дій зі сталого енергетичного розвитку міста Чернігова на 2015-2023 роки затверджений рішенням міської ради від 4 червня 2015 року.

Упровадження всіх заходів ПДСЕР до 2023 року дозволить: зекономити 56,8 млн м3 природного газу, знизити викиди СО2 на
297 тис. т/рік або 23% базового 2008 року (загальне зниження кількості викидів становитиме 1,49 млн т), заощадити
1 023 тис. МВт∙год енергії. Очікується, що споживання енергетичних ресурсів скоротиться на 219 млн грн.

Місто за підтримки Проекту USAID проводить серед мешканців активну інформаційну кампанію. Проводяться заходи щодo енергоефективності та альтернативних джерел енергії, спрямовані на підвищення культури енергозбереження та свідомого споживання ресурсів. У Тернополі на 19 білбордах та 5 сітілайтах розміщено зовнішню соціальну рекламу «Утеплюйтесь правильно!», а на двох тернопільських телеканалах виходила програма «Твій дім», створена за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ. У квітні 2016 року в Тернополі проведені Дні Сталої Енергії. 

У 2016 році чотири школи міста взяли участь у всеукраїнському конкурсі з енергозбереження в рамках Проекту USAID. Загальноосвітня школа № 24 м. Тернополя стала однією з переможниць конкурсу.

ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ТЕРНОПОЛІ

Чернігів — адміністративний, промисловий і культурний центр Чернігівської області. Населення міста станом на 1 січня 2014 року становить 295,7 тис. осіб. Територія міста – 78,563 км2. Чернігів визначає енергозбереження та запровадження енергоощадних технологій одним із пріоритетних завдань стратегії розвитку. Місто вже не перший рік успішно розкриває свій потенціал у галузі енергоефективності за підтримки міжнародних партнерів. Серед них: Світовий банк, Шведське агентство міжнародного розвитку (SIDA), Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Фонд чистих технологій, Міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини (GTZ), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO).

У травні 2011 року Чернігів офіційно долучився до масштабної ініціативи Європейської комісії зі сталого розвитку – Угоди Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя). На півроку раніше – в листопаді 2010 – місто стало одним із учасників Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні», в рамках реалізації якого міська рада розробила і затвердила Програму «Міський енергетичний план м. Чернігова на 2012-2015 роки» (МЕП).

У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив 4 основні напрямки роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:

1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);

2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;

3) допомога у залученні інвестицій;

4) проведення інформаційної кампанії.

 

Каталог інвестиційних проектів (далі – Каталог) – це документ, що дозволяє розширити можливості міста в залученні інвестицій із різних джерел (для реалізації ПДСЕР Тернополя передбачено щонайменше 7 можливих джерел фінансування), а також підвищити ефективність виконання завдань ПДСЕР.

 Інформація в Каталозі наведена у розрізі муніципальних секторів:

1)       теплопостачання;

2)       водопостачання та водовідведення;

3)       житлових будинків;

4)       громадських будівель;

5)       транспорту;

6)       зовнішнього освітлення тощо.

Для кожного муніципального сектору запропонований перелік проектних пропозицій. Всі фінансові показники проектів було оцінено, виходячи з 15-річного горизонту планування. Для оцінювання фінансових потоків проектів використовувався прогноз цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також обсяг інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією.

Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, приватних інвесторів тощо та реалізувати схеми за участю ЕСКО-компаній). Для досягнення максимальної ефективності використання коштів міського бюджету планують задіяти механізми співфінансування та державно-приватного партнерства, а також створити сприятливий інвестиційний клімат та надати місцеві гарантії для залучення інвестицій для реалізації енергоефективних проектів.

Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період
2015-2020 рр.
2 586,4 млн грн.

 

Фінансування проектів та програм ПДСЕР у 2015-2020 рр. (млн грн)

 

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування 11 запропонованих проектів – 518,5 млн грн.

Централізоване теплопостачання міста забезпечує КП «Тернопільміськтеплокомуненерго». Загальна встановлена теплова потужність
38 котелень підприємства становить 648,3 Гкал/год, із них 37 працюють на природному газі і одна котельня потужністю 0,258 Гкал/год – на твердому паливі.
Підключене теплове навантаження підприємства на опалення становить 194,6 Гкал/год, на гаряче водопостачання – 40,324 Гкал/год. Насосне обладнання, яке використовується на більшості котелень підприємства, характеризується значним енергоспоживанням. Питомі витрати електроенергії на виробництво теплової енергії (в середньому – 37,5 кВт·год/Гкал) є надто високими.  Крім того, у місті спостерігається високий відсоток від'єднань від системи централізованого теплопостачання – понад 34% споживачів.  До того ж усі нові багатоквартирні будинки, які будуються, або будівництво яких заплановане, обладнані автономними котельнями або індивідуальними системами опалення.

Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають: встановлення котлів на деревній трісці, облаштування конденсаційних установок утилізації теплоти димових газів, влаштування системи диспетчерського керування процесом теплопостачання SCADA, установку мережевих насосів із частотними перетворювачами в котельнях, заміну ділянок трубопроводів теплових мереж на сучасні попередньо ізольовані труби, встановлення сонячних колекторів для нагріву гарячої води.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та транспортування теплоти, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 36 747 т/рік, або на 7,95% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 20 102 тис. м3 природного газу.

Спеціалісти Проекту USAID провели енергеоаудити та підготували відповідний звіт із рекомендаціями щодо необхідних енергоефективних заходів у бюджетних установах, а також надають підтримку місту в розробленні технічних рішень для імплементації проектів.

У 2015 році в Тернополі почалася реалізація проекту модернізації міської інфраструктури за підтримки ЄБРР та Фонду Е5Р. На втілення заходів проекту ЄБРР виділив €10 млн кредитних коштів. Ще €5 млн безповоротного гранту надав Фонд Е5Р. Проект впроваджуватимуть упродовж 2015-2017 років. Кошти інвестують в реконструкцію та модернізацію міської інфраструктури теплопостачання.  У процесі реконструкції передбачається встановлення сонячних колекторів, теплових насосів, будівництво котельні на біомасі тощо.

Крім того, Тернопіль включили до проекту «Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України», який здійснюється в співпраці зі Світовим банком. Вартість робіт в рамках упровадження енергоефективних заходів, що будуть реалізовані в місті, становитиме $24,67 млн. За ці кошти КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» планує реконструювати 9 котелень, побудувати 2 когенераційні станції, встановити 31 індивідуальний тепловий пункт та автоматичну систему управління технологічними процесами, що дозволить в режимі реального часу відстежувати стан роботи систем теплопостачання міста. Проект упроваджується за рахунок коштів позики ЄБРР.

Третій масштабний проект, в якому бере участь місто – «DemoUkrainaDH – Тернопіль».  Загальна сума інвестицій становить 770 тис. (із них €300 тис. – грантові кошти, €355 тис. – кредит від НЕФКО). Проект передбачає впровадження індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках (всього 25 ІТП), що дозволить регулювати постачання тепла відповідно до температури зовнішнього повітря та виставляти рахунки на основі виміряного тепла. У результаті запропонованих заходів будуть закриті два центральні теплові пункти та замість чотиритрубної буде впроваджена двотрубна система з підготовкою гарячої води в кожному будинку. У котельні один газовий котел (потужністю 4,5 МВт) оснастять пальниками для спалювання пелет (це новий підхід для України). За попередньою оцінкою, проект призведе до скорочення споживання газу більше ніж на 90% та загального зменшення споживання теплової енергії більше ніж на 5%.

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 956,9 млн грн.

Послуги централізованого водопостачання та водовідведення споживачам надає КП «Тернопільводоканал». Водопостачання міста здійснюється централізованою комунальною системою та локальними відомчими водопроводів об’єктів промисловості. Система водовідведення складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станцій, напірних трубопроводів і каналізаційних очисних споруд. Технічний стан споруд та обладнання водопровідних мереж є незадовільним: 182 км (53%) із них є ветхими та аварійними. Кількість випадків пошкоджень водопровідних мереж за 2014 рік – 328. Довжина трубопроводів системи водопостачання з терміном експлуатації понад 25 років становить 267 км, а це 78% їхньої загальної довжини. Технічний стан мереж водовідведення також є незадовільним: 134 км (48%) є ветхими та аварійними. Довжина трубопроводів каналізаційних мереж із терміном експлуатації більше
25 років становить 70% їхньої загальної довжини.

Проектні пропозиції передбачають: будівництво станції знезалізнення води, придбання обладнання для хіміко-бактеріологічної лабораторії питної води та лабораторії водовідведення, реконструкцію каналізаційних очисних споруд, модернізацію каналізаційних насосних станцій, установку системи управління об'єктами водопровідно-каналізаційного господарства, придбання спеціалізованої техніки, оснащення споживачів засобами загальнобудинкового обліку, оптимізацію системи подачі та розподілу води, санацію мереж водопостачання та водовідведення.

За умови реалізації всіх заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2 на
8 784 т/рік, або на 1,9% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 9 631 МВт∙год електроенергії протягом року.

«Тернопільводоканал» спільно зі Світовим банком реалізує проект реконструкції мереж водопостачання та водовідведення. Загальна сума інвестицій – понад $36,6 млн. У рамках проекту придбають нове обладнання для лабораторій, техніку для обслуговування мереж. Заплановані також роботи з повної реконструкції окремих об’єктів каналізаційних очисних споруд, запровадження сучасної системи біологічної очистки каналізаційних стоків із регульованою подачею повітря. Також передбачене будівництво цеху механічного зневоднення мулу, облаштування станції знезалізнення води, запровадження нової системи знезараження, заміна підземних комунікацій тощо.

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування проектів сектору – 603,9 млн грн.

Житловий фонд міста складається з 5 524 будинків, з яких 4 432 – приватний сектор та 1 092 споруди – багатоквартирні будинки. Загальна площа будівель становить 3 089 496 м2 і включає 57,3 тис. квартир, житловою площею 1 845 388 м2. Більшість житлових будинків побудовані в період 1975-1985 років та характеризуються значними тепловтратами через огороджувальні конструкції. 60% внутрішньобудинкових інженерних систем перебувають у незадовільному стані, що призводить до значної кількості аварій. Близько 33% житлових будинків потребують капітального ремонту.

Основні напрямки проектів інвестиційного каталогу в цьому секторі передбачають: реставрацію  інженерних систем житлових будинків; встановлення побутових лічильників газу; переведення домогосподарств на енергоощадні пристрої освітлення; комплексну термосанацію житлових будинків, в тому числі будинків ОСББ; реконструкцію системи централізованого теплопостачання з влаштуванням автоматизованих індивідуальних теплових пунктів; проведення інформаційно-просвітницьких кампаній для мешканців, популяризацію ідей енергозбереження та енергоефективності серед мешканців.

Загальне зменшення викидів СО2 у житловому (будинковому) секторі на етапі споживання теплоти – 44 285 т/рік або на 9,58% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 17 646 тис. м3 природного газу.

ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування проектів у секторі – 390,2 млн грн.

Станом на 2013 рік у Тернополі налічується 122 установи бюджетної сфери, що фінансуються з міського бюджету. Їхня загальна опалювальна площа становить 375 900 м2. Серед будівель, підпорядкованих міській раді,  найбільшу частину займають установи галузей управління освіти і науки – 69% (258 тис. м2) та управління охорони здоров’я  – 21% (74 тис. м2). Будівлі бюджетної сфери характеризуються значними тепловтратами через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості теплової енергії для опалення приміщень. У переважній більшості споруд не проводилися капітальні ремонти.

Проектні пропозиції щодо громадських будівель передбачають: удосконалення системи енергетичного менеджменту; модернізацію систем внутрішнього освітлення; встановлення індивідуальних теплових пунктів; термомодернізацію закладів освіти та охорони здоров’я, переведення їх теплопостачання на автономні відновлювальні джерела енергії.

Спеціалісти Проекту USAID розробляють попереднє техніко-економічне обґрунтування для 82 громадських будівель міста. Тернопіль подав анкету та необхідні документи для участі у спільному проекті Мінрегіону з ЄІБ «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» на суму €28 млн для фінансування субпроекту «Глибока термомодернізація будівель закладів освіти м. Тернополя».

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину близько 8 097 т на рік або на 1,75% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 3 954  тис. м3 природного газу протягом року.

ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування 5 запропонованих проектів – 87,8 млн грн.

Внутрішньоміські пасажирські перевезення здійснюються тролейбусами, автобусами, в т. ч. малої пасажиромісткості, таксі та приватним автотранспортом. Станом на 2013 рік громадські пасажироперевезення здійснюють: три комунальних («Міськавтотранс», «Тернопільське АТП-16127» та «Тернопільелектротранс»)  та 7 приватних перевізників, які обслуговують мешканців міста на 42 маршрутах. Всього на міських громадських пасажироперевезеннях задіяно 268 одиниць транспорту (49 – тролейбусів, 21 – автобус, 198 – приватних маршрутних таксі). Перевезення пасажирів електротранспортом здійснює КП «Тернопільелектротранс», значна частина парку якого є застарілою та характеризується значними питомими показниками споживання електроенергії. Більша частка міського автобусного парку складається з автобусів середньої та малої пасажиромісткості.

Інвестиційні проекти у транспортному секторі передбачають: розвиток міського електричного транспорту, впровадження автоматизованої системи диспетчерського управління рухом, переведення громадського транспорту на використання біодизельного палива, популяризацію велосипедів і будівництво велодоріжок.

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 2 882 т/рік, або на 0,62% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено в обсягах, еквівалентних 1 443 тис. м3 природного газу.

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування 2 запропонованих проектів – 29,1 млн грн.

Роботи з експлуатації та утримання електромереж зовнішнього освітлення міста здійснюються КП «Тернопільміськсвітло». Для забезпечення зовнішнього освітлення міста використовується електролінії протяжністю 341 км, із них 157 км кабельних, 184 км повітряних та
94 трансформаторних підстанцій. Загальна протяжність освітлених вулиць і доріг в межах міста становить 345 км (100%). Фактична кількість годин роботи вуличного освітлення становить 3 743 год/рік. Для забезпечення зовнішнього освітлення вулиць використовується
8 502 світлоточок, 23% з яких обладнані лампами типу ДРЛ (дугові ртутні люмінесцентні), що характеризуються низькою світловіддачею та високим питомим енергоспоживанням.

Основні напрямки проектів інвестиційного каталогу в цьому секторі передбачають: заміну джерел світла на енергоефективні світлодіодні (LED) лампи та впровадження системи управління зовнішнім освітленням.

За умови реалізації всіх заходів у секторі зовнішнього освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 1 366 т/рік, або на 0,3% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 1 178 МВт∙год електроенергії за рік.

У рамках  Програми енергоефективної трансформації міста Тернополя за підтримки Світового банку планується у 2016-2018 роках реалізувати Проект проведення аудиту та модернізації системи вуличного освітлення та Проект таймування, димування та управління зовнішнім освітленням. 

The basis for development of the complex energy efficiency measures included in the SEAPs of USAID Project partner cities were the results of energy audits in major sectors of the municipal infrastructure. The study was conducted by the leading experts of Ukraine who, together with the specialists of the City Executive Committee and communal utilities, have developed several dozen investment proposals. For implementation of SEAP measures in Dnipro to be more effective, the USAID Project team collected the project proposals in a catalog of investment projects. For each project included in the SEAP, the experts on financial investments and strategic planning identified the best financing sources and strategy.

Dnipropetrovsk Sustainable Energy Action Plan for 2015-2025 was approved by the City Council decision on 11 March 2015. 

Implementation of all SEAP measures before 2025 will allow to: reduce annual energy consumption by 20.2%; substitute the share of natural gas with alternative energy by 20.5%; reduce CO2 emissions by 26%; reduce water consumption by 9%.

 

 

Для виконання вимог Угоди мерів містом було розроблено та затверджено План дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 року (рішення міської ради № 6/39/2 від 29 листопада 2013 року). Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, які увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. У дослідженнях брали участь провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили по кілька десятків інвестиційних проектних пропозицій.

Щоб втілення заходів ПДСЕР Тернополя було більш ефективним, команда Проекту USAID зібрала проектні пропозиції та розробила каталог інвестиційних проектів. Для кожного проекту, включеного до ПДСЕР, фахівці з фінансово-інвестиційного та стратегічного планування визначили оптимальні джерела й стратегію фінансування. До Каталогу увійшли найбільш інвестиційно привабливі проекти з оновленого ПДСЕР, а також ті проекти та заходи, що містили максимальний економічний, кліматичний та/або соціальний ефект. Доопрацьована версія ПДСЕР була затверджена рішенням міської ради №7/11/43 від 19.08.2016.

Реалізація заходів ПДСЕР у повному обсязі дозволить до 2020 року досягти: скорочення викидів СО2 на 102,35 тис. т/рік, або 22,13% базового (2012) року; зменшення рівня споживання енергоресурсів на 351,2 тис. МВт·год/рік. Планується довести використання відновлюваних джерел енергії до 98,8 тис. МВт·год/рік.