13 лютого 2018 р. журналісти з Києва та області, а також східних областей України взяли участь в інформаційному марафоні "Енергоефективність та відновлювана енергетика на користь громадам. Успішні історії Запоріжжя". Поєднання прес-брифінгу та прес-туру на об’єкти, де були впроваджені енергоефективні заходи та проекти з використанням відновлюваних джерел енергії, дало змогу продемонструвати приклад успішної співпраці міста Запоріжжя, Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) та Держенергоефективності.
Під час прес-брифінгу, який розпочинав марафон, спікери зазначили, що синергія їх зусиль допомогла Запоріжжю у підвищенні рівня енергоефективності, використанні альтернативних джерел енергії у секторі бюджетних будівель (школи, дитсадки, лікарні тощо) та реформуванні муніципального енергетичного сектору заради комфорту містян, економії бюджетних коштів та поліпшенні кліматичної ситуації.
Володимир Буряк, мер м. Запоріжжя відмітив "Ми щиро дякуємо Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" та Держенергоефективності за високу оцінку результатів нашої спільної діяльності. Запоріжжя стало одним із двох міст України серед 36 міст-партнерів Проекту USAID, обраних для такого масштабного заходу. Адже ми маємо досвід роботи, який вартий уваги і яким із задоволенням поділимося з учасниками інформаційного марафону. Завдання-максимум, яке ми ставимо перед собою, сформульовано в "Угоді мерів". Це Європейська ініціатива, учасником якої стало місто Запоріжжя. Після впровадження заходів Плану дій сталого енергетичного розвитку місто має зменшити споживання паливно-енергетичних ресурсів на муніципальних об’єктах не менш ніж на 20%, а також досягти заміщення традиційних видів палива за рахунок відновлювальних джерел енергії на 20% та на 20% зменшення викидів парникових газів. Ми чітко розуміємо, що енергоефективність та енергозбереження – це ресурс, без якого ми не зможемо розвиватися далі, враховуючи постійне зростання вартості паливно-енергетичних ресурсів і не лише грошової"
Але самостійно реалізувати проекти, які коштують мільйони євро, ми не маємо можливості. Тому в умовах обмежених бюджетних можливостей актуальним є питання залучення додаткових коштів для впровадження інвестиційних проектів. Ці проекти дозволяють не тільки зменшити поточні видатки на утримання установ комунальної власності міста, але й забезпечити подальший муніципальний розвиток".
Керівник Проекту USAID Діана Корсакайте у своїй промові розказала про успіхи, які вдалося досягти завдяки ефективній співпраці: "Ми допомогли місту розробити План дій зі сталого енергетичного розвитку до 2030 року (ПДСЕР). Комплексні заходи щодо підвищення енергоефективності, включені в цей план, були засновані на результатах енергетичних аудитів, проведених експертами Проекту USAID в основних секторах муніципальної інфраструктури. Ґрунтуючись на результатах, зусилля були зосереджені на секторах централізованого теплопостачання, громадських і житлових будівлях, управлінні твердими відходами та використанні альтернативної енергії.
Один з багатьох прикладів результатів нашої спільної роботи на сьогодні – це інвестиційний проект по реалізації енергоефективних заходів в 60 бюджетних будівлях м. Запоріжжя, серед яких 53 освітні заклади та 7 закладів охорони здоров’я. Фахівці Проекту USAID виконали енергоаудити та підготували техніко-економічне обґрунтування для фінансування цього масштабного проекту в рамках програми розвитку муніципальної інфраструктури Європейського інвестиційного банку на суму € 16 млн. Його втілення дозволить підвищити комфорт та умови перебування в цих закладах дітей та дорослих, і водночас скоротити споживання теплової енергії в цих будівлях до 60 ".
Юрій Шафаренко, директор Департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності, зазначив: "Україна має значний потенціал для розвитку відновлюваної енергетики і ми вже почали його використовувати. Вкрай актуально для всіх міст та сіл – встановлювати твердопаливні котельні та біоТЕЦ. Ресурсів для роботи подібних котелень в Україні достатньо. Загальний потенціал сільськогосподарських відходів в Україні складає 93,5 млн тонн в рік. Використовуючи на енергетичні потреби лише 37% відходів с/г культур, Україна може замістити понад 9 млрд м3 газу в рік – а це більш ніж половина обсягів газу, який використовується на теплогенерацію. Використання місцевих видів палива дозоляє ефективно вирішувати питання енергозабезпечення, заощаджувати значні обсяги газу, залишати зекономлені кошти працювати на економіку міста, створювати нові робочі місця та збільшувати надходження до бюджету.
Щоб бізнес та інвестори були зацікавлені встановлювати твердопаливні котельні та біоТЕЦ, спільно з Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України, яким запроваджено стимулюючий тариф на тепло "не з газу". Він становить 90% від тарифу на тепло з газу. Гарантований на законодавчому рівні тариф дозволяє завчасно прорахувати рентабельність проекту та залучити необхідні кредитні кошти", – підкреслив Ю. Шафаренко.
Після завершення прес-брифінгу журналісти відвідали ДНЗ №100 та Міську лікарню №1, які були модернізовані містом в рамках реалізації Плану дій сталого енергетичного розвитку, розробленого експертами Проекту USAID.
###
Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" працює в Україні з жовтня 2013 р.
Мета проекту: зниження викидів парникових газів та підвищення енергетичної безпеки України через удосконалення енергетичної політики, збільшення енергоефективності та залучення інвестицій в енергетичний сектор. Для реалізації цих завдань впродовж 4-ох років Проект надає допомогу українським містам у залученні інвестицій від міжнародних фінансових організацій, комерційних та державних банків, а також приватних інвесторів у проекти з енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Більшість з 36 міст-партнерів Проекту USAID підписали угоду мерів і взяли на себе зобов'язання до 2020 року на 20% скоротити викиди СО2, а також замістити в енергетичному балансі міста природний газ альтернативними та відновлюваними джерелами енергії.
ДОВІДКА
Дитячий навчальний заклад № 100
Дитячий садок №100 було збудовано та введено в експлуатацію у 1960 році. З 1997 року в зв’язку з аварійним станом дитячий садок не функціонував і лише з 2017 року після ремонту знову відкрив свої двері. Модернізація садочку відбувалася в рамках реалізації Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) міста, який було розроблено та прийнято за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".
У дитячому садку було проведено реконструкцію та термомодернізацію будівлі, встановлено індивідуальний тепловий пункт із системою погодного регулювання, замінено вікна на енергоефективні з підвищеним рівнем безпеки (відкривається лише верхня частина вікна, що убезпечує дітей від травмування), встановлено сучасну систему рекуперації, повністю нові мережі (електропостачання, водопостачання та водовідведення). За неповний опалювальний період (листопад-грудень 2017 р. та січень 2018 р.) садочок використав 22,95 Гкал теплової енергії на опалення загальної площі 306,8 м2 (питоме споживання теплоенергії - 86,98 кВт*год/м² (або 0,025 Гкал/м²). Цей показник є втричі меншим за показники аналогічних дитячих навчальних закладів. Зараз у ньому працюють 4 групи, які розраховані на 75 дітей. Особливістю садочка є те, що це перший інклюзивний садочок у місті, в кожній групі якого поряд зі звичайними дітьми є 3 дитини з особливими потребами.
Міська лікарня №1
Наприкінці 2017 року в рамках реалізації ПДСЕРу м. Запоріжжя у будівлі міської лікарні №1 було відкрито біопаливну котельню та встановлено нові вітчизняні котли, які працюють на пелетах з лушпиння соняшника. Робота котельні потужністю 2МВт забезпечуватиме теплом лікарню, а також сусідній Центр першої санітарно медичної допомоги №6. За розрахунками експертів щороку котельня допоможе економити до 500 тис. м3 газу. Загальна вартість об’єкту становила 10,2 млн грн.
Також у лікарні та поліклініці в рамках реалізації міської цільової програми «Вікна» встановлено енергоефективні вікна. Усі роботи загальною вартістю 1,883 млн грн були проведені за рахунок міського бюджету, в рамках реалізації ПДСЕРу.