Для презентації представникам зацікавлених сторін технічних і економічних характеристик ПДСЕР м. Києва до документу розроблений Реєстр інвестиційних проектів. Інформація в Реєстрі містить дані про 13 проектів у розрізі муніципальних секторів: 

1) теплопостачання; 

2) водопостачання та водовідведення;

3) вуличного освітлення;

4) громадського транспорту;

5) бюджетних будівель;

6) житлових будинків тощо.

Щоб оцінити інвестиційну привабливість проектів, розглянуті різні варіанти змінювання цін на енергоносії та енергетичні послуги, зазначені також необхідні обсяги інвестицій і показники економічної ефективності за кожною проектною пропозицією. Для фінансування Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста пропонується задіяти кілька фінансових джерел (кошти міжнародних банківських організацій, комунальних підприємств, приватних інвесторів тощо). Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2030 рр. – понад 199,7 млрд грн.

Фінансування проектів та програм ПДСЕР м. Києва в 2016-2030 рр. (млн грн).

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Загальне передбачене фінансування восьми запропонованих проектів – 13 260,7 млн грн, середній термін окупності –
11,4 року.

Послуги із централізованого постачання теплової енергії в місті Києві надають дві великі теплопостачальні організації (ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Євро-реконструкція"), а також значна кількість дрібних відомчих та промислових котелень. Тепловою енергією місто забезпечують більш ніж 800 різних джерел теплової енергії загальною встановленою тепловою потужністю понад 13 000 Гкал/год. Загальне приєднане теплове навантаження становить 7 690 Гкал/год (5 620 Гкал/год на опалення та 1 080 Гкал/год на гаряче водопостачання). Середній ККД котлів перебуває в межах 80...90%. Значна частина котлів відпрацювали понад 30 років, обладнання морально і фізично застаріле. На території міста функціонує 2 361 тепловий пункт ( з них 1 215 од. – центральні теплові пункти (ЦТП), 1 146 од. – індивідуальні теплові пункти (ІТП)). Річний обсяг виробництва теплової енергії теплопостачальними компаніями станом на 2013 рік становив 19 178 ГВт∙год
(16 490 тис. Гкал). Основним видом палива, що використовується для виробництва теплової енергії, є природний газ (97%) та вугілля у незначній кількості. 

Схема теплових мереж – двотрубна, кільцева. Протяжність водяних і парових (локальних) мереж станом на 2013 рік – 2 275 км у двотрубному вимірі. Середні втрати теплової енергії в мережах становлять близько 18%, хоча існують ділянки, на яких цей показник значно вищий. Близько 1 334 км теплових мереж відпрацювали свій нормативний ресурс і потребують заміни. Теоретичний потенціал скорочення відсотка втрат теплової енергії в мережах становить приблизно 50%.

Інвестиційні проекти Реєстру у даному секторі передбачають: встановлення 4 850 ІТП у житлових багатоповерхових будівлях та додатково 598 приладів обліку споживання теплової енергії; реконструкцію 48 квартальних котелень зі встановленням енергоефективних котлів, спорудження шести біопаливних блочно-модульних котелень; реконструкцію сміттєспалювального заводу "Енергія" шляхом розширення до сміттєспалювальної теплоелектроцентралі (ТЕЦ); будівництво чотирьох біопаливних ТЕЦ загальною потужністю 56 МВт; встановлення на насосне обладнання частотних перетворювачів на 32 котельнях; облаштування п’яти поверхневих конденсаційних економайзерів для охолодження димових газів на локальних котельнях і ТЕЦ.

За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування та постачання теплової енергії, запропонованих у Реєстрі, можна досягти зменшення рівня викидів СО₂ на 685 800 т/рік або на 3,87% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 484 700 тис. м³ природного газу та 542 100 МВт∙год електроенергії. 

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Загальне передбачене фінансування трьох запропонованих проектів – 34 445,4 млн грн. 

Послуги із централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям міста надає ПАТ "АК Київводоканал". Загальна схема централізованого водопостачання міста складається з Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій, 364 артезіанських свердловин та 74 водопровідних насосних станцій. Загальна проектна потужність господарсько-питного водопроводу міста становить 2 100 тис. м³/доба, фактична середньодобова подача питної води споживачам становить близько 900 тис. м³/доба. У системі водовідведення експлуатуються 33 насосні станції. Очисні споруди представлені Бортницькою станцією аерації – де проходить очищення стічних вод міста та прилеглих населених пунктів, фактичне навантаження станції перебуває в межах 800 тис. – 1 млн м³ на добу за проектної потужності 1,8 млн м³/доба. Протяжність водопровідних мереж міста – 4 177,7 км, з них потребують заміни 1 630,6 км (39%  загальної довжини). Протяжність каналізаційних мереж – 2 638,1 км, з них потребують заміни 843,2 км (32 % загальної довжини). Кількість пошкоджень та аварій водопровідно-каналізаційної мережі за 2013 рік становить 8 826 од.

Споживання питної води містом постійно зменшується, з 2009 по 2013 рр. воно знизилося в 1,2 рази до рівня 224 л/доба на одного мешканця, що першочергово пояснюється підвищенням рівня обладнання споживачів приладами обліку та зростанням тарифів. Середнє питоме споживання електричної енергії становить 800 кВт∙год/тис. м³ на водопостачання та 630 кВт∙год/тис. м³ на водовідведення. Теоретичний потенціал скорочення питомого споживання води становить приблизно 40%, а потенціал скорочення споживання електроенергії на послуги водопостачання та водовідведення – до 50%. 

Реєстром інвестиційних проектів заплановані до впровадження такі заходи: модернізація Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, 20 підвищувальних насосних станцій (заміна насосних агрегатів на енергоефективні, встановлення частотних перетворювачів); реконструкція споруд очистки стічних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осаду Бортницької станції аерації.

За умови реалізації заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО₂ на 80 400 т/рік або на 0,45% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
68 000 МВт∙год електроенергії протягом року.

У Києві триває один із наймасштабніших інвестиційних проектів країни: реконструкція Бортницької станції аерації. У червні 2015 р. між урядами України та Японії підписана кредитна угода для залучення коштів від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) на реконструкцію на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на суму 108 млрд ієн. Уряд Японії вже виділив 380 млн грн на розроблення технічної документації та підготовку до реконструкції Бортницької станції аерації. У 2016 році з бюджету України спрямовано 63 млн грн на проведення підготовчих робіт (завершення яких заплановане на кінець 2016 року).

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 108,9 млн грн, термін окупності – 10 років. 

Роботи з експлуатації, ремонту, утримання та обслуговування зовнішнього освітлення міста здійснює КП "Київміськсвітло". На балансі підприємства перебувають 1 802,8 км кабельних (66% підземного залягання) та 2 250,7 км повітряних ліній електропередач, 1 454 од. розподільних установок, 182 642 світильники, що встановлені на 70 670 опорах. Освітлення вулиць та автомобільних доріг в межах міста, загальна протяжність яких 1 617 км, становить 99,9%. Джерелами вуличного освітлення є переважно світильники з натрієвими лампами (ДНаТ), кількість яких становить 111 412 од. (61% загальної кількості встановлених ламп), а також  20 514 од. світильників (11%), в яких використовуються ртутні лампи (ДРЛ), що є екологічно небезпечними, енергоємними, морально застарілими та потребують регулярного обслуговування, заміни ламп з подальшою утилізацією. Річна кількість годин функціонування зовнішнього освітлення становить 2 998 год, з яких 60% – черговий режим (з 23:00 до 06:00). Станом на 2013 рік загальний обсяг споживання електроенергії на потреби вуличного освітлення становив 61 320 МВт·год. Споживання електричної енергії має тенденцію до збільшення, що зумовлено щорічним зростанням рівня освітленості міста. Теоретичний потенціал економії енергії на потреби вуличного освітлення становить приблизно 50%. 

Інвестиційний проект сектору передбачає: заміну 15 700 од. вуличних світильників, обладнаних дуговими ртутними лампами (ДРЛ) з низькою світловіддачею, на енергоефективні світлодіодні (LED) світильники з високою світловіддачею та високим індексом передачі кольору. 

За умови реалізації заходів у секторі вуличного освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО₂ на 8 900 т/рік або на 0,05% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 6 100 МВт∙год електроенергії за рік.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Загальне передбачене фінансування чотирьох запропонованих проектів – 7 055 млн грн.

Станом на 2013 рік в межах міста нараховується близько 2 000 км автотранспортних магістралей, 169 мостів і шляхопроводів,
221 підземний пішохідний перехід. У пасажирських перевезеннях задіяні практично всі відомі види міського транспорту: метрополітен, трамваї, тролейбуси, комунальні автобуси, маршрутні таксі (автобуси малої місткості), таксі, приватний автотранспорт та фунікулер. У загальній структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів транспортом міста станом на 2013 рік найбільшу частину займає приватний автотранспорт та маршрутні таксі – 94% загального обсягу. Громадські пасажироперевезення містом здійснюють два підприємства комунальної форми власності: КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та 37 перевізників приватної форми власності, які обслуговують мешканців на маршрутах, що охоплюють всю територію міста. Сучасна міська транспортна мережа включає: три лінії метрополітену (52 станції), 41 тролейбусний, 19 трамвайних, 69 міських, дев’ять приміських автобусних маршрутів та 54 маршрути, що працюють в режимі маршрутного таксі. Всього на міських громадських пасажироперевезеннях задіяні 3 307 одиниць транспорту:
794 вагони метрополітену, 481 трамвай, 540 тролейбусів, 972 комунальні автобуси, 520 приватних маршрутних таксі великої, середньої та малої місткості. Загальною проблемою для всіх видів транспорту є низька провізна спроможність, недостатня кількість рухомого складу та зношеність. Значна частина громадського транспорту має середній вік понад десять років (в країнах ЄС експлуатація обмежується десятьма роками) та є одним з основних джерел викидів СО₂, твердих часток та важких металів в атмосферу, що погіршує загальний екологічний стан міста. Теоретичний потенціал економії енергії у секторі становить приблизно 35...50%. Загальна кількість одиниць приватного автотранспорту 846 тис. од. (станом на 2013 рік), щоденно до Києва в’їжджає понад 150 тис. автомобілів з інших регіонів України та зарубіжжя, загальний рівень автомобілізації в місті становить 308 автомобілів на 1 000 мешканців.

Реєстром інвестиційних проектів у даному секторі передбачено: комплексну модернізацію 160 од. рухомого складу (вагонів типу "Е") метрополітену з упровадженням асинхронного тягового приводу; оновлення парку трамвайних вагонів у кількості 260 од. (заміна двох застарілих трамвайних вагонів на один з більшою пасажиромісткістю); оновлення 202 од. комунальних тролейбусів (тролейбуси довжиною 12 м – 97 одиниць, тролейбуси довжиною 18,7 м – 105 одиниць); модернізацію систем освітлення 536 вагонів метрополітену (заміна застарілих та енерговитратних джерел світла на сучасні енергоефективні світлодіодні лампи).  

За умови реалізації всіх заходів у секторі транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО₂ на 50 900 т/рік або на 0,29% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах еквівалентних 47 000 МВт∙год електроенергії за рік.

Сьогодні Київ оновлює транспортний склад підприємств за рахунок за кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). До кінця осені заплановані поставки 20 тролейбусів для різних депо міста. Усього завдяки кредитам ЄБРР Київ придбає
105 подовжених тролейбусів і 97 – звичайних. Загальна сума кредиту становила близько 46 млн євро.

БЮДЖЕТНІ БУДІВЛІ

Загальне передбачене фінансування восьми запропонованих проектів у секторі – 17 282,4 млн грн, середній термін окупності – 11,4 року. 

На території міста нараховується 1 784 будівлі бюджетних установ муніципального підпорядкування загальною площею 6 096,53 тис.м² (з них: заклади освіти і науки – 1 090 од., установи охорони здоров’я – 566 од., будівлі культури і мистецтва – 53 од., заклади соціального забезпечення – 55 од., установи інших галузей – 20 од. Обсяг споживання паливо-енергетичних ресурсів будівлями міського підпорядкування в 2013 році становив 966 тис. Гкал (1 123,6 ГВт∙год) теплової та 147 ГВт∙год електричної енергії, споживання теплової енергії займає найбільшу частку (86%) в загальному обсязі спожитих ресурсів. 

Питомі витрати споживання теплової енергії будівлями бюджетних установ міста знаходяться на рівні 186 кВт·год/м², що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м²) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м²) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1. При цьому, питоме споживання електричної енергії громадськими будівлями становить 23 кВт·год/м², що є досить високим показником енергоефективності. Теоретичний потенціал економії енергії становить приблизно 60%.

Реєстром інвестиційних проектів передбачені такі заходи: комплексна термомодернізація 1 026 будівель освітніх закладів,
566 установ охорони здоров’я, 90 адміністративних будівель та закладів культури (утеплення зовнішніх стін та дахових перекриттів, заміна вікон та зовнішніх дверей, переобладнання системи опалення зі встановленням автоматичних регуляторів та приладів обліку споживання); облаштування 24 та модернізація 200 ІТП установ бюджетної сфери; реконструкція систем теплозабезпечення 66 громадських закладів (встановлення твердопаливних котлів); реконструкція систем гарячого водопостачання 290 закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (сонячні колектори та теплові насоси); заміна електроплит у 182 освітніх закладах.

Впровадження проектних пропозицій у цьому секторі дасть можливість скоротити обсяги викидів СО₂ в атмосферу на величину 222 500 т/рік або на 1,26% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 111 500 тис. м³ природного газу та 4 300 МВт∙год електроенергії протягом року.

30 червня 2016 року депутати Київради підтримали участь комунальних підприємств міста в проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України", що реалізовуватиметься за рахунок кредитних ресурсів Європейського інвестиційного банку. Зокрема, йдеться про два субпроекти: "Термомодернізація будівель бюджетної сфери м. Києва" на суму до 11 млн євро та "Капітальний ремонт систем освітлення із заміною освітлювальних елементів (приладів) на світлодіодні в закладах бюджетної сфери м. Києва" на суму до 22,5 млн євро. Проекти перебувають на розгляді Міністерства фінансів та Міністерства регіонального розвитку України.

Навесні 2016 року спеціалісти Проекту USAID оцінили готовність Києва до реалізації проектів чистої енергії на умовах державно-приватного партнерства (ДПП) та підготували відповідні попередні техніко-економічні розрахунки. Йдеться про Святошинський психоневрологічний інтернат, Дарницький дитячий будинок-інтернат, санаторну школу-інтернат № 19 та Київський пансіонат ветеранів праці. Київська міська державна адміністрація висловила готовність підтримати втілення зазначених проектів. Уже зараз можна сказати, що їхня реалізація планується на засадах ДПП у формі концесії. Спеціалісти розглядали три сценарії впровадження: (1) інвестування міста в швидкоокупні заходи; (2) інвестування ЕСКО в швидкоокупні заходи; (3) інвестування міста в повну термомодернізацію будівлі. У жовтні 2016 року будуть презентовані проміжні результати роботи над проектами.

Фахівці Проекту USAID проведуть семінари та тренінги з питань реалізації проектів чистої енергії на умовах ДПП та нададуть Києву технічну підтримку в підготовці відповідного пакету документів (техніко-економічної, правової, конкурсної документації); організації громадських обговорень, супроводі та консультативній підтримці процесу підготовки та впровадження проектів. 

В 2016 році в місті продовжується реалізація проекту "Термосанація у бюджетних установах м. Києва" із залученням кредитних коштів NEFCO.

ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів сектору – 126 844,8 млн грн, середній термін окупності – 12,2 року. 

Експлуатацію й утримання житлового фонду комунальної форми власності міста здійснюють 104 комунальні та 9 приватних житлово-експлуатаційних організацій; 82 приватних підприємства обслуговують житловий фонд некомунальної форми власності, а також 375
(з 700) об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та 911 житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Станом на 2013 рік житловий фонд міста складався із 11 194 багатоквартирних та 23 054 приватних будинків, загальна площа багатоквартирного житлового фонду міста становить 79 893 тис. м². Більша частина багатоквартирних будинків побудована в період 1950-1970 років за радянських часів, характеризується значними втратами теплової енергії через огороджувальні конструкції та потребує значної кількості теплової енергії для обігріву приміщень. Питоме споживання паливно-енергетичних ресурсів на потреби опалення у житлових будівлях знаходиться в діапазоні 79-153 кВт·год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські нормативи (15...45 кВт∙год/м²) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м²) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" зі зміною № 1. В структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів будинками житлового фонду система централізованого теплопостачання займає 71% (опалення – 44% та гаряче водопостачання – 27%), природний газ на побутові потреби та автономне опалення –17%, електроенергія – 12%.  

Інвестиційні проекти у секторі передбачають: часткову термомодернізацію 433 типових 9-поверхових житлових будинків (встановлення регуляторів теплового потоку на входах до будівель, відновлення тамбурів та заміна вікон у під’їздах, закриття контурів ліфтових шахт у зимовий період та обладнання регульованих жалюзі на вентиляційних отворах);  комплексну термомодернізацію 4 500 багатоквартирних будинків (утеплення зовнішніх стін та дахових перекриттів, заміна вікон та балконних блоків, балансування систем опалення, утеплення внутрішніх трубопроводів, встановлення нових опалювальних приладів, термостатичних регуляторів та лічильників, переобладнання вентиляційних систем).  

Загальне зменшення викидів СО₂ у секторі житлових будівель (на етапі споживання теплоти) розраховано у межах
1 469 800 т/рік або на 8,30% базового рівня. Річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах
582 500 тис. м³ природного газу.