Найбільш розповсюджені будинки цього періоду – це так звані «сталінки» (рис. 1, 2) – будинки, збудовані у СРСР у період правління Сталіна. До них належать будинки, зведені за типовими проектами серій Мм 1-3, 1-440 та 1-149, II-01, II-02, II-03, II-04, II-05 та II-08.

Рисунок 1 - П’ятиповерхова «сталінка»

 

Рисунок 2 - Восьмиповерхова «сталінка»

Основні характеристики. У ці роки висота переважної більшості будівель становила 5 поверхів, оскільки за нормами того часу це була найбільша поверховість, при якій дозволялося будувати будинки без ліфта. Втім, іноді все ж будувалися будинки і висотою 6 поверхів – із магазином на першому поверсі.

 «Сталінкам» властиві певні конструктивні особливості. Кількість поверхів будівель − від 2-х до 8-ми. Висота поверхів не менше 3 м. Кількість квартир на одному поверсі – від 2-х до 4-х. Ці будівлі мають вищу порівняно з будівлями попередніх років ступінь надійності та довговічності.

Перекриття в сталінських будинках нерідко дерев'яні або комбіновані – в місцях санвузлів застосовувався залізобетон (плити перекриття). У найважливіших, так званих «номенклатурних сталінках» використовувалися цілком залізобетонні перекриття – переважно монолітні. У післявоєнних «сталінках» з початку 50-х років застосовувалися виготовлені заводським способом залізобетонні плити.

Основний будівельний матеріал, який використовували при зведенні «сталінських» будинків, – цегла. У довоєнних будівлях в основному використовувалася червона цегла, в більш пізніх − біла. Зовнішні стіни зазвичай мають товщину 640 мм, внутрішні несучі – 380 мм. Для зменшення витрати цегли в довоєнних і післявоєнних «сталінках» частина міжквартирних несучих стін була відсутня. Замість них використовувалися сталеві або залізобетонні колони і горизонтальні ригелі, на які укладалися перекриття. Цегляні «сталінки», як правило, відрізняються більш високою поверховістю, вишуканим фасадом, просторими квартирами, кращої шумоізоляцією.

У малоповерховому будівництві «сталінок» застосовувалися шлакоблоки. Шлакоблочні будинки стали основою майбутнього масового будівництва на основі індустріальних блоків і панелей.

Вікна – дерев’яні, великої площі й висоти.

Покрівлі переважно скатні з дерев’яними кроквами: двосхильні, чотирисхильні або вальмового типу.

Багато «сталінок» мають балкони. Балкони виконувалися у вигляді монолітної плити, що лежала на двох або декількох балках, та відливалася на місці. У будинках 50-х років будівництва використовувалися заводські плити.

Опалення в основному централізоване, нерідко з верхнім вертикальним розливом і двотрубним розведенням. Існують і будинки із вбудованими котельнями – пізніше більшість цих будівель були підключені до централізованого теплопостачання. Малоповерхові сталінські будинки зазвичай проектувалися у двох варіантах – із централізованим опаленням і з пічним, конкретна реалізація залежала від можливості підключення будинків до ТЕЦ або котельнь. Будинки з пічним опаленням пізніше підключалися до централізованого опалення або в них встановлювалися газові котли. Аналогічна ситуація і з гарячим водопостачанням.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Через велику площу заскління «сталінки» несуть значні енерговитрати. Окрім того, вікна здебільшого й дотепер дерев’яні та через появу тріщин та інших нещільностей не відповідають нормативним показникам опору теплопередачі.

Використання сталевих та залізобетонних колон в окремих будинках призвело до утворення містків холоду в місцях сполучення цих колон із ригелями та елементами горищного перекриття, яке зазвичай не утеплювалося. У будинках, в яких встановлені газові печі, доцільно виконувати комплексну реконструкцію з підключенням до централізованого опалення та гарячого водопостачання. Розповсюдженою проблемою «сталінок» є також холодні підлоги перших поверхів. Покрівля багатьох будинків потребує ремонту, оскільки за часів забудови здебільшого використовуваний в якості покрівельного матеріалу шифер на поточний момент зазнав чималого фізичного зносу, що спричиняє часткові протікання.

Отже, до рекомендованих заходів доцільно віднести:

  • Утеплення покрівлі.
  • Утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
  • Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації містків холоду).
  • Часткова або повна реконструкція покрівлі перед утепленням горищного перекриття.
  • Утеплення підлоги або підвального перекриття.
  • Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
  • Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
  • Утеплення або заміна вхідних дверей.
  • Влаштування одинарного або подвійного тамбура.
  • Встановлення дверних доводчиків (при наявності місця для розміщення подвійного тамбура).
  • Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
  • Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
  • Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
  • Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням).

  • Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.

  • Встановлення астротаймерів у системі освітлення в місцях загального користування.

  • Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.