У ці роки (за хронологічним порядком) одними з найбільш розповсюджених будинків були так звані «хрущовки» – будинки, збудовані у СРСР у період правління Хрущова. До них належать будівлі, зведені за типовими проектами серій К-7, 335, 480, 464, 438, 447.

Основні характеристики. Типові проекти «хрущовок» включають у себе панельні, цегляні, великоблочні будинки. Висота переважної більшості «хрущовок» – 5 поверхів. Ми вже згадували, що 5 поверхів – максимальна висота будинку, в якому за стандартом не потрібен ліфт. Зустрічаються «хрущовки» з меншою поверховістю – у 3 або 4 поверхи.

Найбільш відомими є панельні «хрущовки» (рис. 1). Вони отримали поширення завдяки високій швидкості зведення із заздалегідь виготовлених залізобетонних панелей. Як правило, такі будинки мають низьку теплоізоляцію зовнішніх стін і погану шумоізоляцію всередині будинку.

Рисунок 1 - П’ятиповерхова панельна «хрущовка»

Цегляні будинки найчастіше будувалися в містах, які не мали власних домобудівних комбінатів. Для зведення таких будинків зазвичай використовувалася силікатна цегла і залізобетонні вироби заводського виробництва: плити перекриттів, балконів, перемички, сходові марші.

Вікна – дерев’яні.

Хрущовські будинки поставили забезпечення житла зручностями на новий (хоча і усереднений) рівень. У «хрущовці» обов'язкові централізоване опалення, холодне водопостачання і каналізація. Обов'язковим атрибутом санвузла стала ванна. У більшості проектів «хрущовок» ванна кімната суміщена з туалетом. Процес газифікації міст дозволив забезпечити кухні «хрущовок» газовою плитою. У разі відсутності газопостачання на кухні «хрущовки» встановлювалася дров'яна кухонна плита, при наявності потужних електромереж електрична плита. Гаряче водопостачання могло бути централізованим, але частіше відсутнє. У цьому випадку у квартирах встановлювалися газові колонки, зазвичай на кухні. При відсутності газифікації використовувалися дров'яні водонагрівачі.

Перекриття у хрущовських будинках виконані із залізобетонних плит промислового виготовлення саме через те, що вони мали бути негорючими.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Швидкість зведення «хрущовок» була дуже високою, а через це нерідко страждала якість будівництва. Панельні «хрущовки» були двох типів: розраховані на 25 та 50 років експлуатації. Цегляні будинки мають строк служби
100...150 років, але через низьку якість будівництва вже втратили більшу частину запасу експлуатаційних характеристик несучих і огороджувальних конструкцій. Тому й без того холодні стінові конструкції в більшості випадків вимагають обов’язкового додаткового утеплення з проведенням попереднього капітального ремонту (або реконструкції).

Досить часто під вікном кухні цегляної «хрущовки» (рис. 2) є специфічна вбудована шафа типу комори для зберігання продуктів. Товщина зовнішньої стіни в цій шафі зазвичай становить півцеглини. У деяких варіантах будівель у цій стіні є зовнішній постійно відкритий отвір, що раніше служив припливною вентиляцією і був необхідний для забезпечення нормального функціонування газової плити. У холодний період року шафа заміняла холодильник. Однак на сьогоднішній день це місце є потужним містком холоду й потребує не лише фасадного, але й додаткового внутрішнього утеплення. 

Рисунок 2 - П’ятиповерхова цегляна «хрущовка» 

Окрім іншого, віконні конструкції, що виконувалися з дерева й у більшості випадків неякісно, також потребують масової заміни на сучасні пластикові вікна. Те ж стосується й дверей вхідної секції. «Хрущовки» вирізняються не лише холодними підлогами перших поверхів, але й холодними стелями останніх, а тому відповідні перекриття також підлягають утепленню. Інженерні мережі, навіть незважаючи на періодичні ремонти, майже повністю зношені й потребують капітального ремонту й обов’язкового утеплення трубопроводів опалення й гарячого водопостачання (при його наявності). У зв’язку з поширеними на момент забудови газовими системами гарячого водопостачання, варто встановлювати сучасні прилади обліку.

Таким чином, до рекомендованих заходів доцільно віднести майже всі:

    • Утеплення покрівлі.
    • Утеплення зовнішніх стінових конструкцій або утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
    • Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації численних містків холоду).
    • Часткова або повна реконструкція покрівлі перед утепленням горищного перекриття.
    • Утеплення підлоги або підвального перекриття.
    • Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
    • Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
    • Утеплення або заміна вхідних дверей.
    • Влаштування одинарного або подвійного тамбура.
    • Встановлення дверних доводчиків (при наявності місця для розміщення подвійного тамбура).
    • Влаштування зарадіаторних теплових екранів (рефлекторів).
    • Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
    • Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
    • Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
    • Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням) (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).
    • Встановлення автоматизованого вузла подачі ГВП (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).
    • Заміна швидкісного теплообмінника системи ГВП на пластинчастий (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).
    • Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.

    • Встановлення астротаймерів[1] у системі освітлення в місцях загального користування.

    • Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.

    • Встановлення приладів обліку газу. Оптимізація роботи системи внутрішньобудинкового газопостачання.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.