Зростання тарифів на комунальні послуги, суттєва залежність економіки від імпорту енергоносіїв, забрудненість атмосферного повітря та спричинені глобальним потеплінням природні катаклізми – ці та інші чинники вимагають пошуку можливостей заощаджувати споживані енергетичні ресурси, а отже – і зменшувати викиди вуглекислого газу (CO2). Значне навантаження щодо вирішення проблем енергоефективності та реалізації кроків із модернізації житлово-комунального господарства лягає на плечі міських органів влади. Вони, разом із розширенням повноважень "на місцях" (завдяки процесам децентралізації), отримують нові стимули до розв’язання завдань, які донедавна поставали частіше перед центральними органами влади. Тому саме зараз представники влади на місцях потребують підтримки, роз’яснень, обґрунтованого плану дій.

Угода мерів – унікальна можливість для громади зробити місто енергоефективним

Те, що європейські країни вже давно перетворили на спосіб життя (енергоефективність та дружня до довкілля поведінка), для України набуває актуальності лише впродовж останніх років. Одним із методів крокувати в ногу з часом є долучення до Угоди мерів – провідної ініціативи Європейського союзу, що згуртовує населені пункти, які вирішили підвищувати енергоефективність своєї економіки та знижувати викиди CO2. У світі налічується 6 456 підписантів Угоди мерів. Понад 100 з них представляють Україну. Угода мерів охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Відповідно до цих зобов’язань, підписанти Угоди мерів прагнуть скоротити викиди CO2 щонайменше на 30% до 2030 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Для досягнення цієї мети підписанти Угоди мерів розробляють План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (далі – ПДСЕРК), який містить заплановані заходи та дії щодо зниження викидів CO2.

Першими українськими містами, які розробили ПДСЕРК до 2030 року з урахуванням оновлених вимог, стали Білгород-Дністровський та Ізмаїл (Одеська область). Для них ПДСЕРК вже стали офіційними документами, затвердженими міською радою, та надалі формуватимуть раціональну політику у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Ще п’ять міст Одещини: Балта, Болград, Рені, Чорноморськ та Южне розробляють власні ПДСЕРК (як і два вищезгаданих – за підтримки команди Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (далі – Проект USAID).

Планування та прогнозування: що таке ПДСЕРК та які основні його складові?

План дій сталого енергетичного розвитку та клімату – надзвичайно важливий та актуальний документ, що розробляється і впроваджується містами багатьох країн світу у відповідь на нагальні екологічні та енергетичні виклики (парниковий ефект і пов’язані з ним негативні зміни клімату та неминуче вичерпання у найближчій перспективі викопних енергоресурсів – нафти, природного газу та вугілля).

Відповідно до підписаних у вересні 2016 року меморандумів про співпрацю, Білгород-Дністровський та Ізмаїл входять до переліку 35 міст-партнерів Проекту USAID. Спільна робота передбачає, зокрема, і підтримку розроблення ПДСЕРК. Такий документ для Білгорода-Дністровського розроблений у рекордно короткі терміни (три місяці). На сторінках ПДСЕРК висвітлені цілі та завдання на період його впровадження, характеристика основних секторів міського господарства, перелік інвестиційних проектів та заходів, які передбачені до впровадження, графік та джерела фінансування, описані очікувані результати та оцінена вразливість кожного міста до можливих кліматичних загроз. Невід’ємними додатками кожного ПДСЕРК є Звіт з енергетичного аудиту основних інфраструктурних секторів міста (включає також детальний опис інвестиційних проектів) та Інвестиційна стратегія (обґрунтування джерел та графіку фінансування заходів).

Для реалізації стратегічних цілей ПДСЕРК і впровадження енергоефективних заходів та проектів із використання альтернативних джерел енергії (АДЕ) обрані сектори, щодо розвитку яких існує спільне розуміння всіх місцевих партнерів: органів виконавчої влади, підприємств, установ, громадських організацій та жителів міста в цілому.

Відправна точка на шляху до енергоефективності: скільки та чого саме нам потрібно заощаджувати?

Для прогнозування рівня викидів CO2 та розрахунку потрібних обсягів їхнього зменшення для кожного з міст був розроблений базовий кадастр викидів.

Для визначення базового рівня викидів CO2 застосований метод вибору базового року. Згідно з ним, найбільш репрезентативним з огляду на енергоспоживання та водночас найбільш "енерговитратним" для обох міст був 2015 рік.

Стратегічна ціль ПДСЕРК до 2030 року полягає в забезпеченні скорочення викидів CO2 у визначених секторах до 2030 року щонайменше на 30% базового рівня (2015 рік) шляхом підвищення енергетичної, соціально-економічної та екологічної безпеки міста за рахунок зменшення споживання викопних видів палива, у т. ч. через їхнє заміщення альтернативними та відновлюваними джерелами енергії за належної якості житлово-комунальних послуг та підвищення якості життя громади міста.


 
При розрахунку базового кадастру було виконано розподіл загальних викидів за секторами міського господарства. Ті сектори, що мають значну частку в загальному обсязі викидів, є пріоритетними для зменшення енергоспоживання.

Що отримає місто у результаті: очікувані обсяги фінансування енергоефективних проектів та заощадження ресурсів


 
На шляху до енергоефективної поведінки: не лише технічна модернізація, а і зміна повсякденних звичок

ПДСЕРК у якості доповнення до інвестиційних енергоефективних проектів та проектів зі збільшення обсягів використання АДЕ містять окрему Цільову програму із впровадження інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів, яка фінансується з бюджету міста та спрямована на зміну поведінкових установок жителів, працівників бюджетної сфери, підприємств та організацій міста на енергоефективні як за рахунок підвищення рівня свідомості, так і набуття нових знань і навичок.

Чисельні дослідження фахівців з усього світу доводять, що базовий рівень споживання енергоресурсів можна зменшити на 10% за рахунок зміни поведінкових установок і впровадження маловитратних організаційних заходів співвласниками багатоквартирних будинків, працівниками організацій чи установ. Окрім прямого ефекту з енергозбереження в секторі громадських і житлових будівель, заходи Цільової програми допоможуть подолати деякі обмеження, наприклад, неусвідомлення споживачами своєї ролі в енергоощадливому споживанні ресурсів та, відповідно, відсутність бажання співфінансувати енергоефективні проекти в багатоквартирних будинках.


 
Фінансування енергоефективних заходів: хто платитиме за впровадження проектів?

Фінансування проектів у рамках ПДСЕРК регулюється за допомогою цільових програм – багаторічних програм фінансування заходів за кожним окремим сектором, які детально описані в документі "Інвестиційна стратегія"



Економічний та екологічний ефект: очікувані результати реалізації ПДСЕРК


 
Кліматичні загрози: заощадити ресурси – зберегти довкілля

Розроблені в рамках оновлених вимог ПДСЕРК є унікальним досвідом для України – вперше за методологією Угоди мерів спеціалісти Проекту USAID здійснили оцінку кліматичних загроз. За результатами оцінювання визначені ризики виникнення різноманітних кліматичних загроз (теплового стресу, підтоплення, знищення міських зелених зон, стихійних гідрометеорологічних явищ, погіршення якості та зменшення кількості питної води, зростання кількості інфекційних захворювань та алергічних проявів, порушення функціонування енергетичних систем).

З метою адаптації міст до змін клімату розроблений комплекс відповідних рекомендацій, що містить перелік організаційно-управлінських та інженерно-технічних заходів; архітектурно-планувальних рекомендацій та обмежень, планів та проектів захисту території міст тощо.

Розроблені документи є масштабними та дуже перспективними. Хочемо побажати містам успіху у впровадженні намічених ними заходів та досягнення запланованих показників економії, щоб стати гарним прикладом для інших українських міст.