У березні 2017 року в Краматорську розпочато роботу за Проектом із підвищення ефективності громадського транспорту, який реалізується в межах Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Метою Проекту є розроблення рекомендацій для удосконалення транспортної інфраструктури, підвищення ефективності функціонування транспорту міста.

У березні-квітні 2017 р. у місті Краматорськ проведено соціологічне опитування мешканців щодо їхніх переміщень упродовж минулого дня, транспортного забезпечення та оцінювання ними роботи громадського транспорту. 

Загальна кількість респондентів – 1 685 осіб, вибраних за квотним принципом.

Для проведення опитування створена робоча група інтерв’юерів, до складу якої увійшли 58 осіб – представники 42 загальноосвітніх та дитячих навчальних закладів, ВНЗ, коледжів, училищ, а також голови ОСББ. Усі члени робочої групи пройшли спеціальне навчання-інструктаж щодо методики добору респондентів та проведення опитування. Інтерв’юери провели телефонні та віч-на-віч опитування мешканців міста, детально фіксуючи всі їхні поїздки та піші переміщення за певною методикою, яку розробили спеціалісти Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".

Використання громадського транспорту та забезпечення приватними засобами пересування

Найчастіше для пересувань містом його мешканці використовують громадський транспорт – таку відповідь надали 79% респондентів, 11% - автомобіль, 1% - велосипед;  9% опитаних зазначили, що переважно ходять пішки.

Респондентів запитали про способи оплати за проїзд у громадському транспорті . 80% опитаних зазначили, що сплачують кожну поїздку окремо. Мають пільгу та їздять безкоштовно - 24%; 3% - хоча й мають право безоплатного проїзду, все ж доплачують водієві за проїзд.

Проведене опитування дозволило оцінити рівень забезпеченості містян авто-, мото- та велотранспортом. Так, 63% опитаних зазначили, що в їхній сім’ї немає автомобіля, 34% - що мають один автомобіль, 3% респондентів  -  два й більше авто.  Приватний транспорт містян є достатньо застарілим: 25% автомобілів випущені до 1992 р, 50% - до 2005 р, 74%  - до 2007 р.  Тільки 6% авто мають термін експлуатації менше 5 років. Отже, застарілість приватного автотранспорту у м. Краматорську є суттєвим фактором збільшення шкідливих викидів у повітря та погіршення екологічного стану довкілля.

Результати обстеження свідчать, що 55% автомобілів респондентів працюють на бензині, 19% - на газі, 9% - на дизельному пальному, 17% комбінують бензин та газ. 31% опитаних мають водійське посвідчення, 69% - ні.
Респондентів запитали, чи могли вони вчора користуватися автомобілем, що належить їхній сім’ї. 53% відповіли "так, без обмежень"; 15% - "так, після домовленості з іншими членами сім’ї"; 32% сказали, що не могли.

Більше половини респондентів зазначили, що їм потрібно менше 5 хвилин, щоб дістатися до місця зберігання автомобіля; 85% опитаних можуть дістатися до авто менше ніж за 15 хвилин. А це свідчить про те, що приватний транспорт є доволі доступним для щоденного використання.

95% респондентів зазначили, що в їхніх сім’ях немає мототранспорту, 5% - мають мотоцикл або мопед.
У сім’ях 70% респондентів ніхто не використовує велосипеди. Проте 22% опитаних мають в сім’ї один недитячий велосипед, а 8% - декілька таких велосипедів.

Задоволеність/незадоволеність роботою громадського транспорту

Одним із найважливіших показників роботи громадського транспорту є задоволеність мешканців якістю транспортних послуг. За результатами опитування, 9% респондентів виявилися повністю задоволеними роботою громадського транспорту, 50% - ймовірніше задоволеними, 35% - ймовірніше не задоволеними та 6% - повністю незадоволеними (рис. 1)


 

Рисунок 1.  Процентний розподіл відповідей на запитання: "Наскільки ви задоволені роботою громадського транспорту?"

Для поглибленого аналізу стану задоволеності /незадоволеності роботою громадського транспорту розрахований Індекс задоволеності (ІЗ) як середньозважена оцінка, де градаціям задоволеності/ незадоволеності приписані такі ваги:  1 - "повністю задоволені"; 0,5 – "ймовірніше задоволені"; -0,5 – "ймовірніше не задоволені"; -1 – "абсолютно не задоволені". Отже, ІЗ може варіювати в діапазоні від -1 до 1, при цьому він буде досягати "-1", якщо всі опитані повністю незадоволені роботою громадського транспорту, "1" - якщо всі будуть повністю задоволені. ІЗ дозволяє оцінити в середньому в певній групі респондентів стан задоволеності/незадоволеності роботою громадського транспорту та порівняти між собою підгрупи за цим показником.

У цілому по місту ІЗ становить 0,10, що означає, що в місті задоволених та незадоволених роботою громадського транспорту майже порівну, з деякою невеликою перевагою на користь тих, хто задоволений його роботою.
Стан задоволеності роботою громадського транспорту відрізняється залежно від місця проживання респондента: найбільше незадоволених серед мешканців Красногорки, Веселого (ІЗ має від’ємне значення і становить -0,28), Нового Світу (-0,19),  Шабельківки (-0,09) та Іванівки (-0,08). Найбільше задоволених роботою громадського транспорту в мікрорайоні Лазурний (ІЗ становить 0,34) та Соцмісті (0,23) (рис. 2).

 
Рисунок 2. Індекс задоволеності роботою громадського транспорту залежно від місця проживання респондента

Задоволеність/незадоволеність роботою громадського транспорту певною мірою залежить:
•    від того, чи доводиться респонденту сплачувати за проїзд. Так, порівняно більше повністю та частково задоволених серед тих, хто користується пільгами та їздить безкоштовно, дещо менше серед тих користувачів пільг, кому доводиться доплачувати водієві, і найменше – серед тих, хто оплачує  кожну поїздку;
•    від віку респондента, проте ця залежність має нелінійний характер. Індекс задоволеності має порівняно високі значення у молодих вікових групах, найнижчі – серед осіб у віці від 25 до 49 років, а потім знову зростає у вікових групах після 50 років. Отже, найбільше незадоволених роботою громадського транспорту серед людей працездатного віку, кому доводиться переважно у години пік добиратися на роботу та з роботи;
•    від освіти респондента. Виявлена закономірність: чим вищим є рівень освіти респондента, тим вищим є індекс задоволеності роботою громадського транспорту. Проте цей показник не залежить від статі респондента та рівня його (її) доходів;
•    від кількості переміщень за день. Є явною тенденція: чим більше респондент вимушений переміщатися містом, тим нижчою є його задоволеність роботою громадського транспорту;
•    від статусу зайнятості респондента. Порівняно вищі значення ІЗ серед пенсіонерів, домогосподарок, порівняно нижчі – серед тих, хто працює або суміщає роботу і навчання. Однією з можливих причин такої ситуації є необхідність для працюючих осіб частіше користуватися громадським транспортом у години пік з тим, щоб вчасно приходити на роботу, а це інколи стає важким завданням, якщо існують проблеми з транспортом.

Що важливіше – комфорт чи швидкість пересування?

Під час опитування респондентів попросили оцінити важливість певних умов поїздки у громадському транспорті в балах: від 1 до 5, де 5 – максимально важливо, 1 – не важливо.

Середні оцінки важливості умов поїздки представлені в табл. 1. Як найважливішу умову містяни назвали швидкість/час поїздки, на другому місці – час очікування громадського транспорту, на третьому – вартість поїздки, на четвертому – безпеку переміщення. Комфорт, наявність місць для сидіння, кондиціювання/опалення салону виявилися менш важливими умовами з наведених в інтерв’ю.

Таблиця 1

Середня оцінка та ранг важливості певних умов поїздки в громадському транспорті
(оцінка в балах від 1 до 5, де 5 - максимально важливо, 1 – не важливо)

Думки стосовно того, які умови поїздки є найбільш важливими, певною мірою варіюють у вікових групах. Так, для молоді найважливішими умовами виявилися час очікування транспорту та швидкість пересування, а для літніх респондентів – час очікування транспорту та вартість поїздки.

Отже, мешканці готові певною мірою поступитися комфортом заради більш швидкого, недорогого та безпечного пересування містом.

Куди поспішаємо?

Респонденти у ході опитування надали детальну інформацію про всі свої переміщення впродовж попереднього дня. Загалом 1685 респондентів описали 3491 переміщення містом. Так, понад 10% респондентів взагалі не виходили з дому протягом дня, а переважна більшість респондентів (58%) здійснили по два переміщення. У середньому вийшло по 2,09 переміщення на одну людину.

Переважна більшість перших за день переміщень (96%) починалися з дому; 1,5% – з роботи. Невелика частина респондентів – до одного відсотка – їхала з дачі, із-за меж міста, поверталися від друзів і знайомих.

Найбільш поширеною метою переміщення було повернення додому (41,2% від загальної кількості переміщень мали таку мету); на другому місці – дістатися до місця роботи (19,0%); на третьому – здійснення покупок та/або отримання послуг (13,0%). Майже однакова кількість переміщень (3,8-3,9%  від загального числа) мали за мету відвідування лікувальних закладів, друзів/знайомих та переміщення містом у робочих справах. Процентний розподіл переміщень респондентів відповідно до їхньої мети (окрім переміщень додому, на роботу, за покупками та послугами) наведено на рис. 3.

Рисунок 3. Процентний розподіл переміщень респондентів відповідно до їхньої мети (окрім переміщень додому, на роботу, за покупками та послугами)

Отримані дані соціологічного дослідження складуть базу для моделювання міської транспортної системи і розробки рекомендацій щодо сталого енергетичного розвитку транспорту м. Краматорська.