У ці роки переважно будувалися будинки за розробленими типовими проектами відповідно до «Єдиного каталогу будівельних деталей» (рис. 1-4). До цих проектів належать такі серії: 1-515/9ш (багатосекційний панельний будинок із рядовими секціями, 9 поверхів), 1605/9 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), 1605/12 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 12 поверхів), II-18/9 (серія блочних 9-ти та 8-поверхових односекційних будинків), II-29 (цегляний багатосекційний житловий будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), II-32, П-46, II-49 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), II-57 (багатосекційний панельний будинок, 9 поверхів), II-57/17 (багатосекційний панельний будинок, 16 поверхів), II-66 (серія житлових 9-поверхових цегляних будинків), II-68 (серія однопід'їздних 16-поверхових будинків), II-68-03 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 12 поверхів), 1ЛГ-600, 111-90 (серія великопанельних багатосекційних житлових будинків індустріального домобудівництва, 9 поверхів), III-96 (серія великопанельних 9-поверхових будинків), 111-121, 1-ЛГ-606, П-44, П-3, П-43, П-4 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 16 поверхів), проекти типу 1-480А, I-480-15ВК, 1-КГ-480 – «чешки» (багатосекційний панельний будинок, 5 та 9 поверхів).

Рисунок 1 - Восьмиповерховий блочний будинок серії II-18/9

 

 

Рисунок 2 - Дев’ятиповерховий багатосекційний панельний будинок серії II-49

 

 

Рисунок 3 - Шістнадцятиповерховий багатосекційний панельний будинок серії II-57/17

 

Рисунок 4 - Дев’ятиповерховий панельний будинок серії 1-КГ-480 – «чешка»

Основні характеристики. Висота житлових приміщень: 2,48-2,64 м. Майже усіма проектами були передбачені балкони. Будівлі були спроектовані за конструктивною схемою з поперечними, поздовжніми або поздовжньо-поперечними несучими стінами.

Вікна – дерев’яні.

Сітка стін прийнята відповідно до модульної системи, тобто розмірами, кратними укрупненому модулю, рівному 30 см. Основними несучими конструкціями будівлі є плоскі панелі перекриттів і зовнішніх та внутрішніх несучих стін. У будинках зазначених серій передбачені централізоване теплопостачання, гаряче і холодне водопостачання, газопостачання, електрифікація, слабкострумові пристрої, один пасажирський ліфт і додатковий вантажопідйомний для будинків у 12-16 поверхів. Укрупнені панелі зовнішніх стін багатьох будинків цих серій розміром на дві кімнати були з підвищеною для тих часів теплоізоляцією. Вони були розроблені у двох варіантах – одношарові керамзитобетонні завтовшки до 340 мм і тришарові залізобетонні з ефективним утеплювачем завтовшки до 300 (або 280) мм.

У більшості будівель розміщувалися технічний поверх на рівні горища і технічне підпілля під усім будинком.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Як і у випадку з панельними «хрущовками», панельні будинки 1970-1980-х років забудови мають низку аналогічних недоліків, пов’язаних із невисокою якістю будівельно-монтажних робіт. У результаті цього, а також через зростання рівня нормативних вимог усі панельні будинки, незалежно від складу зовнішніх огороджувальних конструкцій, потребують додаткового утеплення стін, покрівлі або горищного перекриття (залежно від того, є горище «теплим» чи «холодним»), утеплення цоколів та підвальних стін, додаткового утеплення вузлів сполучення зовнішніх стін та покрівлі, а також перекриттів над підвальними приміщеннями.

Окремої уваги потребують так звані будинки «чешки». Особливістю їхніх проектних рішень є значна площа балконів та еркерів, що погано відображається на тепловтратах та загальному тепловому балансі будинків. Раніше, як правило, балкони та еркери не утеплювалися. А через значну площу засклення еркерів внутрішні приміщення зазнають суттєвих трансмісійних втрат тепла. Окрім того, балконні консольні плити (будучи неутепленими й защемленими в товщі зовнішніх стін без теплоізоляційних вкладишів) являють собою чималі за протяжністю містки холоду, що інколи обрамовують усю квартиру по периметру.

Досить високі цоколі панельних будинків (зокрема при використанні у підвальній частині цокольних панелей замість стінових фундаментних блоків) також потребують утеплення, особливо зважаючи на те, що із внутрішньої сторони підвалу (техпідпілля) часто простягаються поздовжні трубопроводи з теплоносіями. За умови неутеплених цоколів, неутеплені трубопроводи втрачають частину теплової енергії, яка через близькість огороджувальної конструкції трансмісійно виходить за межі будинку. Це вказує на доцільність влаштування рефлекторів не лише у квартирних приміщеннях, а й у місцях проходження трубопроводів у неопалювальних приміщеннях підвалів, до того моменту як ці трубопроводи не будуть утеплені.  

Варто додати, що більшість відносно «молодих» панельних будинків обладнані власними ІТП, встановлення погодозалежної системи регулювання яких може значно скоротити витрати теплової енергії на потреби опалення та ГВП.

Отже, до рекомендованих заходів доцільно віднести такі:

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

                                          _____________________________________________                                       

[1] Астротаймер – пристрій,  призначений для точного автоматичного вмикання і вимикання освітлення, інших електроспоживачів у момент сходу і заходу сонця з щоденним коригуванням протягом року. При налаштуванні астротаймера вводяться GPS координати його установки, виставляється дата і поточний час.