Природний газ є одним із найважливіших енергоресурсів в Україні. Більше того, він є дефіцитним та високовартісним ресурсом: значну частку природного газу Україна вимушена купувати за кордоном.

В основному, природний газ у нашій країні спалюється у великих котельнях або індивідуальних котлах для потреб опалення будинків та квартир. Але близько 35% газу споживається для приготування їжі та гарячої води населенням у побуті.

Великі промислові та комунальні споживачі обов'язково оснащуються високоточними вузлами обліку природного газу. Споживачі, що мають у своєму будинку чи квартирі газовий котел чи газовий водопідігрівач ("колонку"), на сьогодні також вже мають газові лічильники, а тому платять лише за спожитий газ. Водночас споживачі, в яких встановлена лише газова плита, у більшості випадків не мають газового лічильника, а тому сплачують за нормою, яка встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).


Газовий лічильник

На разі встановлення лічильників газу побутовим споживачам активно стимулюється державою. Зокрема, відповідно до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", визначені чіткі терміни та джерела фінансування встановлення лічильників газу.

Навіщо встановлювати газовий лічильник?
 
Встановлення побутового лічильника газу



1. Необхідність обліку спожитого природного газу як енергетичного ресурсу.

Ми вже звикли до оплати послуг електропостачання та водопостачання за показами лічильника. А колись і ці комунальні послуги також сплачувались за усередненою нормою. Встановлення вузла обліку реалізує правило "Плати за спожите", і природний газ не є виключенням.

2. Можливість встановити лічильник газу, безкоштовно.

Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" передбачає встановлення лічильника та виготовлення проектної документації за рахунок місцевої газорозподільчої організації, тобто абсолютно безкоштовно для споживача газу. І такою можливістю не варто нехтувати, оскільки за власний кошт ці роботи обійдуться приблизно у 3500 грн.

3. Завищені норми споживання газу.

За останні 4 роки норма витрат природного газу на одну людину змінювалася 4 рази.  



Зміна норм споживання газу на одну людину

Звичайно, витрати природного газу, навіть для приготування їжі для однієї людини, залежать від багатьох чинників, але, як показують практичні вимірювання, в середньому такі витрати становлять 3–3,5 м3 газу на одну особу на місяць. І ця величина має тенденцію до зменшення, оскільки все частіше споживачі, особливо молодь, харчуються не вдома, а отже використовують менше газу. Приготування гарячої води для чаю чи кави переважно відбувається в електричних чайниках, і це теж зменшує споживання газу.

Якщо ваш будинок не приєднаний до системи гарячого водопостачання (ГВ) і у вас не встановлено газового водонагрівача, то постачальник газу вважає, що гарячу воду (для побутових  потреб) ви грієте на газовій плиті і закладає відповідні витрати газу у збільшену норму. Але сьогодні більшість таких споживачів мають електричні водонагрівачі (бойлери) і для підігріву води споживають не газ а електричну енергію. Тож якщо у вас установлений електричний бойлер і немає газового лічильника, то ви сплачуєте двічі: за спожиту електроенергію та неспожитий газ. У такому випадку, встановлення газового лічильника дозволяє зменшити витрати на оплату газу практично у 2,5 рази.

Крім того, відповідно до діючого законодавства, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора (місцевої газорозподільної організації), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається вже не за нормами, а за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у "Кодексі газорозподільних систем" прийнятого Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р. І такі граничні норми практично у два рази більші за раніше діючі.

4. Можливість економити витрати газу і сплачувати менше.

Мабуть, більшість із нас знають правило: велику каструлю став на великий пальник, а малу – на малий. Таке просте правило дозволяє суттєво економити природний газ. Крім того, на ринку посуду зараз є широкий вибір кухонного приладдя, що завдяки своїм матеріалам, конструкції, формі та розмірам дозволяє зменшувати витрати природного газу. Після встановлення лічильника газу не лише ваше сумління, а й ваш гаманець відчують позитивний ефект від використання такого посуду.

Існують заходи з економії які абсолютно не вимагають капіталовкладень. Наприклад, правильно обирати потужність та розміри пальника для ваших потреб, під час приготування їжі, наливати у чайник лише стільки води, скільки вам потрібно тощо. Дотримання всіх цих правил дасть змогу зменшувати витрати газу у вашій сім'ї, а відтак і сплачувати за нього менше завдяки точному визначенню витрат газу лічильником.



Газова плита, на перший погляд, є простим пристроєм. Але насправді в ній відбувається складний технологічний процес змішування природного газу з повітрям для його подальшого горіння. І саме від якісного перемішування газу та повітря та їх кількості залежить ефективність спалювання газу, а отже, і кількість газу, що при цьому витрачається. Забагато повітря – ефективність плити падає, замало – падає, зависокий чи занизький тиск газу – теж падає. Сучасні газові плити мають ефективність близько 45%. Але відхилення тиску газу від номінального може зменшити цей показник практично у 2 рази − до 25%. Тож ще одним способом економії газу є правильне налаштування газової плити. І газовий лічильник дозволяє це зробити максимально просто. Вам достатньо увімкнути пальник плити на максимальну потужність, заміряти витрати газу і порівняти їх із паспортними. Якщо ви помітили суттєве відхилення, варто викликати спеціаліста.

Якщо з якихось причин ви тимчасово не проживаєте у квартирі чи будинку і не споживаєте газ для побутових потреб, то з лічильником і сплачувати вам за нього не потрібно. У разі ж відсутності лічильника вам все одно доведеться сплачувати за нормою.

5. Можете залишитись взагалі без газу!

У тому ж Законі, що встановлює граничні норми споживання газу визначені терміни забезпечення побутових споживачів вузлами обліку газу. Для споживачів, обладнаних лише газовими плитами, – це 1 січня 2018 р. А що далі? Якщо лічильник не був встановлений з вини газопостачальної організації, облік здійснюватиметься за нормами споживання до моменту його встановлення. Якщо ж з вини чи відмови споживача, то газопостачальна організація має юридичне право припинити надання послуги з газопостачання і від'єднати вас від газових мереж.

Якщо ви вирішили не чекати безкоштовного встановлення, ви можете встановити лічильник за власні кошти.

Порядок встановлення індивідуального лічильнику газу (джерело: svoeteplo.org)

1. Власник квартири подає письмову заяву про встановлення газового лічильника до газопостачальної організації. Він додає до заяви перелік необхідних документів: документ, що засвідчує особу споживача (паспорт або документ, що його замінює), довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності), документ, що підтверджує право власності на квартиру/приватний будинок або право користування ними.

2. Власник квартири вибирає підрядника зі встановлення газового лічильника. Як правило, лічильник газу встановлює газопостачальне підприємство. Але можна звернутись також до інших підприємств, які мають необхідні ліцензії і дозвіл на виконання таких робіт. Власник квартири і компанія-фахівець зі встановлення газового лічильника підписують договір на підрядні роботи.

3. Підрядник відвідує квартиру, щоб розробити індивідуальний проект встановлення і порекомендувати тип і потужність лічильника. На цьому етапі власник квартири вибирає тип і розмір лічильника.

4. Власник квартири купує лічильник для встановлення. Зверніть увагу, що купувати треба тільки ті лічильники на газ, що є у списку зареєстрованих лічильників занесених до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

5. Власник квартири забезпечує доступ до газової труби: відсуває меблі, знімає навісні полиці, тобто прибирає все, що може перешкоджати проведенню монтажних робіт.

6. Компанія-підрядник приходить і монтує лічильник на газ. Місце монтажу лічильника визначається ще на етапі індивідуального проекту і регулюється такими нормами:
– встановлення газового лічильника йде на висоті 1,6 метра;
– у паспорті лічильника вказана відстань його від газового обладнання (плити, колонки, котла). Якщо раптом вона не вказана, то має складати не менше 0,8 метри;
– відстань між стіною і лічильником має бути не менш 3-5 см.

7. Власник квартири приймає роботу і підписує Акт виконаних робіт. Після встановлення газового лічильника виконавець робіт зобов’язаний видати замовнику акт та розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання робіт (їх потрібно надати газопостачальному підприємству чи ЖЕКу – з ким укладено договір на постачання газу та обслуговування газового обладнання).

8. Газопостачальна організація проводить пломбування лічильника. Власник квартири отримує на руки відповідний акт і розрахунковий документ. Коли лічильник буде опломбований представником газопостачального підприємства, споживачу можна буде оплачувати за використаний газ за показами лічильника.

Згідно із пунктом 23 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 №2246, споживач несе всю відповідальність за збереження та цілість встановлених у них лічильників газу і пломб на них.

9. Власник квартири складає договір із газорозподільною організацією. Для цього йому знадобиться а) паспорт; б) ідентифікаційний код; в) технічний паспорт на будинок/квартиру; г) документ, що підтверджує право власності на квартиру/будинок; д) в разі наявності пільг – документи, які підтверджують право на пільги.

10. Тепер ви платите тільки за спожитий вами газ.

11. Газорозподільна організація проводить повірку лічильника через 5-8 років.

Якщо ви помітили порушення в роботі, несправності, виявили зовнішні пошкодження лічильника або у вас виникли сумніви щодо достовірності його показань, негайно повідомте про це газопостачальне підприємство.