Відкриття РЦ ОСББ у м. Сєвєродонецьку відбулося 28 вересня 2017 року. У планах роботи РЦ ОСББ – проведення семінарів, підготовка житлового фонду ОСББ до зими, робота зі співвласниками ОСББ, ініціативними групами, створення нових ОСББ, співпраця з грантодавцями і банками з питань співфінансування енергозберігаючих заходів у житловому фонді ОСББ, отримання "теплих" кредитів. РЦ ОСББ має свою сторінку на Facebook – Ресурсний центр підтримки ОСББ Сєвєродонецьк.

Станом на 30 вересня 2017 року в місті створено 56 ОСББ у 87 багатоквартирних житлових будинках, що становить 10,7% усього житлового фонду міста.

РЦ ОСББ працює за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна 115, 3-й поверх, к. № 14. Контактна особа – Роман Красюк, тел.: (06452) 3-21-17

14 вересня на відкритому засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було затверджено пакет постанов про формування тарифів на принципах стимулюючого регулювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Всі документи розроблялися за активної участі експертів Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID).

«Прийняття сьогоднішніх процедур та порядків тарифоутворення дозволить постачальникам послуг не тільки прозоро та своєчасно залучати необхідні інвестиції для оновлення та розвитку своєї інфраструктури (заміну застарілого обладнання, використання сучасних енергоефективних технологій, тощо). Це також дасть змогу українцям отримувати більш якісні комунальні послуги», – зазначила у своєму виступі на засіданні Діана Корсакайте, керівник Проекту USAID.  

Ознайомитись з текстами постанов можна тут:

•  «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на принципах стимулюючого регулювання»;

• «Про затвердження Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на принципах стимулюючого регулювання»;

• «Про встановлення регуляторної норми доходу на регуляторну базу активів для суб’єктів природних монополій, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення»;

• «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій, що провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення».

Нагадаємо, що влітку цього року НКРЕКП вже затвердила розроблену спільно з експертами Проекту USAID нормативну базу стимулюючого тарифоутворення у сфері теплопостачання.

Відкриття РЦ ОСББ у м. Бахмуті відбулося 20 вересня 2017 року. В його роботі беруть участь як громадські активісти, так і представники міської влади. Зокрема, міська ГО "РАДА КЕРІВНИКІВ ОСББ" приймає представників ОСББ та ініціативних груп зі створення ОСББ двічі на тиждень: вівторок з 10:00 до 12:00; п'ятниця з 12:00 до 14:00.

Відділ житлового господарства Управління міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради кожну другу п'ятницю місяця о 14:00 організовує Форум ОСББ м. Бахмута (інформування ОСББ; розгляд питань діяльності ОСББ; діалог із представниками установ, організацій, підприємств для спільного розв'язання проблем). Представники ОСББ  міста  та ініціативні групи зі створення ОСББ мають можливість скористатись відремонтованим та оснащеним приміщенням  РЦ для організації зустрічей, зборів співвласників, підготовки документів (редагування в електронному вигляді, друк, тощо), демонстрації матеріалів.  Кожен день у робочі години ( пн-чт 8:00 - 12:00, 13:00 - 17:00, пт. 8:00 - 12:00, 13:00 - 16:00),  ведеться прийом ОСББ та ініціативних групп зі створення ОСББ.

На офіційному сайті Бахмутської міської ради ведеться розділ "ОСББ м. Бахмута", у соціальній мережі Facebook створена сторінка Ресурсний центр підтримки ОСББ м. Бахмута. Для зручності інформування та оповіщення ОСББ створена група у Viber – "ОСББ м. Бахмута".

Станом на 30 вересня 2017 року в місті створено 141 ОСББ.

РЦ ОСББ працює за адресою: м. Бахмут, вул. Соборна, 8, 1-й поверх. Контактна особа – Оксана Соколовська, тел.: (0627) 44-58-03, (0627) 44-04-81

2 серпня 2017 року набрав чинності Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Це - один із пакету законодавчих актів, що мають на меті привести ринок надання житлово-комунальних послуг в Україні у цивілізований стан, сприяти енергозбереженню, а відтак – і енергетичній незалежності нашої держави. Тим не менше, одразу після оприлюднення нового закону в мережі Інтернет навколо нього з’явилося чимало міфів. Ми обрали кілька найпоширеніших і нижче розглянемо, як ситуація виглядає насправді.

Отже:

“Кажуть, що...

...закон дозволяє ігнорувати показання індивідуальних (квартирних) лічильників”

Ні, це не так. Насправді, якщо говорити про багатоквартирні будинки, то закон виділяє два види вузлів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

Вузол комерційного обліку слугує для вимірювання обсягу всієї теплової енергії / води, спожитої у будівлі. Тобто, саме за показаннями його приладів обліку визначатиметься, скільки всього теплової енергії чи води спожили всі споживачі в будівлі. Цей обсяг необхідно “розподілити” між споживачами в будинку – тобто, визначити, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити. Саме для цього і використовуватимуться квартирні лічильники.

Для кращого розуміння розглянемо ситуацію на прикладі обліку води. Слід розуміти, що точність вимірювання квартирного лічильника води зазвичай нижча, ніж у будинкового. Тому закон передбачає такий базовий принцип розподілу: обсяг, визначений за допомогою загальнобудинкового вузла, буде розподілятися між споживачами пропорційно до показань квартирних лічильників. Саме тому квартирні лічильники і названі в законі “розподільними”. (Зауважимо, що закон містить докладніші вказівки щодо розподілу показань вузла комерційного обліку для різних ситуацій, які можуть мати місце на практиці, враховуючи витрати води на загальнобудинкові потреби, випадки несанкціонованого втручання в систему тощо.)

Завдяки такому підходу знімається проблема “різниці в показаннях” (різниця між сумою показань квартирних лічильників і показаннями будинкового унаслідок різного класу точності), а також проблема втрат внаслідок витоків води з внутрішньобудинкових мереж через їх незадовільний стан (утримання внутрішньобудинкових мереж є відповідальністю співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, закон і надалі передбачає використання показань квартирних лічильників при розрахунках за комунальні послуги.

“Кажуть, що...

...закон містить формулу, за якою доведеться платити за сусідів”

Ні, це не так. Насправді, якщо говорити про багатоквартирні будинки, то закон і надалі передбачає, що кожен платить сам за себе.

Стаття 4 і п.2 Прикінцевих та перехідних положень закону передбачають, за загальним правилом, що всі приміщення у багатоквартирному будинку повинні бути обладнані “квартирними лічильниками”. І, як ми вже сказали вище, врахування їх показань є обов’язковим при розрахунках за спожиті послуги.

Слід пам’ятати, що різниця між показаннями будинкового лічильника і сумою показань квартирних лічильників буде пропорційно розподілена між усіма споживачами у багатоквартирному будинку. І якщо, наприклад, гаряча вода вилилася через діряву трубу, чи хтось із сусідів “відмотує” лічильник – за це, в кінцевому підсумку, доведеться заплатити всім. А тому співвласникам багатоквартирного будинку слід дбати, як і раніше, про якісне обслуговування і справний стан внутрішньобудинкових мереж.

Отже, “за сусіда” платити не доведеться. Але за елементарним порядком у будинку слідкувати треба як і раніше.

“Кажуть, що...

...закон забороняє встановлювати лічильники на опалення місць загального користування”

Ні, це не так. Частина шоста статті 4 закону передбачає, що “встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів-розподілювачів теплової енергії у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі не обов’язкове”. Тобто, закон не зобов’язує встановлювати такі вузли обліку, але й не забороняє.

Більше того, частина друга статті 10 закону прямо передбачає, що перед розподілом обсягів спожитої теплової енергії між споживачами теплова енергія, витрачена на опалення місць загального користування, віднімається від загального обсягу спожитої в будівлі теплової енергії. Закон прямо не вказує, як повинен бути визначений обсяг спожитої на опалення місць загального користування теплової енергії. Тобто, можливі й приладовий і розрахунковий методи. Остаточно крапки над “і” в цьому питанні повинна розставити методика, яку має найближчим часом затвердити Мінрегіон.

Отже, закон не забороняє встановлювати лічильники на опалення місць загального користування. Там де така можливість існує, нею варто скористатися.

“Кажуть, що...

...в платіжці з'явиться ще одна додаткова графа про оплату ремонту, обслуговування та повірки лічильників”

Така додаткова графа в платіжці дійсно повинна з’явитися. Однак це той випадок, коли додаткова графа не означає додаткової плати.

Вже сьогодні більшість виконавців комунальних послуг заклали в тарифи на свої послуги витрати на встановлення та повірку вузлів обліку. Закон передбачає, що віднині такі витрати не повинні включатися до складу тарифу на комунальну послугу. Таким чином, мешканці будинків, що встановили загальнобудинкові лічильники своїм коштом, не будуть платити за їх встановлення в інших будинках через інвестиційну складову тарифу, яка рівномірно нараховувалася на всіх споживачів.

Такий підхід, як очікується, сприятиме більш прозорому фінансуванню встановлення, повірки і заміни вузлів обліку.  Окремо слід звернути увагу на те, що перед встановленням загальнобудинкового лічильника, оператор мережі повинен узгодити лічильник та його вартість з мешканцями будинку, які можуть запропонувати дешевшу або кращу модель.

Отже, закон просто передбачає винесення в окремий платіж тих витрат, які раніше вже були “заховані” в тарифі на комунальну послугу, але не застосовувалися на практиці.

“Кажуть, що...

...виконавці комунальних послуг можуть ігнорувати закон якщо в їхньому тарифі не затверджено встановлення лічильників”

Ні, це не так. У дійсності, закон передбачає абсолютно новий підхід до встановлення вузлів обліку, не “прив’язаний” до тарифу на комунальну послугу.

Стаття 3 закону передбачає, що встановлення вузла комерційного обліку (загальнобудинкового) ініціює оператор зовнішніх інженерних мереж (у більшості випадків він же є і виконавцем комунальної послуги). Оператор не менш як за два місяці зобов’язаний попередити співвласників багатоквартирного будинку про свій намір встановити вузол комерційного обліку та вартість такого вузла. Якщо співвласники не хочуть встановлювати такий вузол обліку самостійно, оператор встановлює його, а відповідні витрати стягує зі співвласників у відповідній конкретній будівлі у вигляді внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який розстрочується на 5 років.

Втім це стосується лише вузлів комерційного обліку (загальнобудинкових). Вузли розподільного обліку (квартирні) споживачі повинні встановлювати за власний рахунок.

Отже, виконавець комунальної послуги зобов’язаний ініціювати встановлення вузла комерційного обліку незалежно від того, чи були раніше відповідні витрати включені до тарифу.

“Кажуть, що...

...покарання за невиконання закону виконавцями комунальних послуг відсутнє”

Ні, це не так. У дійсності, статті 13-16 закону передбачають застосування низки фінансових санкцій до операторів зовнішніх інженерних мереж і виконавців комунальних послуг за порушення вимог закону.

Також прикінцеві та перехідні положення закону вносять зміни й доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачають адміністративну відповідальність за порушення закону - в тому числі і для споживачів.

Команда Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" та інтернет-видання "Обозреватель" розпочали спільний інформаційний проект – серію публікацій про найактуальніші питання з енергозбереження, енергоефективності та управління будинками. Відтепер щотижня у своїх матеріалах ми будемо розказувати українцям про способи скорочення енерговитрат та зменшення платіжок за комунальні послуги, особливості функціонування та ефективного управління ОСББ, а також про дієві поради щодо проведення термомодернізації та впровадження енергозберігаючих технологій у житлових будинках.

Так, у першій статті ми розказали про шість дієвих способів, які допоможуть скоротити плату за комунальні послуги в ОСББ. Серед них – здати в оренду допоміжні приміщення будинку, стати учасником місцевих програм з підтримки розвитку ЖКГ, дозволити рекламодавцям розміщувати бігборди на будинку та ін. У другій статті ми вирішили поговорити про те, як провівши комплексну термомодернізацію будинку можна платити за тепло на 70% менше. Лише за тиждень їх переглянули понад 18 000 українців. Наступні інформаційні матеріали буде присвячено питанням енерговтрат у будинках і способам їх подолання, значенню індивідуального теплопункту, а також контролю за роботою правління ОСББ. Слідкуйте за новими матеріалами.

Луцьк та Одеса. "Що їх об’єднує", запитаєте ви? Це наші міста-партнери, до яких  Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID)   завітав на святкування днів міста в рамках інформаційних ярмарків "Містечко USAID". Два дні, десятки годин консультацій та майстер-класів, сотні гостей, тисячі розповсюджених інформаційних матеріалів та мільйони емоцій. Першими, 25 серпня, нас зустріли жителі та гості Луцька. А другого вересня команда Проекту USAID завітала до Одеси – гостинної перлини на березі Чорного моря.

Детальніше...

Бруд у під’їздах та сміття біля дому – прикра, проте цілком реальна ситуація для більшості українських багатоквартирних будинків. Подолати цей безлад можна. 

Для цього необхідно звернутись до підприємства, яке на підставі договору надає вам послугу з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Перелік послуг, які надають такі підприємства вказаний у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" та може включати наступне: 

а) прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території;

б) санітарно-технічне обслуговування;

в) обслуговування внутрішньобудинкових мереж;

г) утримання ліфтів;

д) освітлення місць загального користування;

е) поточний ремонт;

є) вивезення побутових відходів тощо.

Пам’ятайте, що послуга з вивезення побутових відходів може бути як окремою комунальною послугою і мати свого виконавця, так і бути однією зі складових послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. 

Розмір плати за утримання будинку і споруд та прибудинкової території розраховується множенням тарифу на загальну площу квартири або нежитлового приміщення.

У разі перерви в наданні, ненадання або надання не в повному обсязі послуги, ви маєте право на перерахунок. На сьогоднішній день порядок проведення перерахунків плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. №970. Акт-претензія від споживачів надається за встановленою формою та реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій.

У разі прийняття виконавцем рішення про задоволення претензії, перерахунок проводиться:

• протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії. 

• для усіх споживачів будинку, яким не були надані послуги.

Інформація про проведення перерахунку наводиться виконавцем у платіжному документі та/або розміщується на власному веб-сайті із зазначенням даних про перерви в наданні послуг, ненадані або надані не в повному обсязі послуги, суму та період перерахунку. У разі незгоди між виконавцем і споживачем спір вирішується у судовому порядку.

Якщо ж виконавець систематично не виконує свої обов’язки, то вам необхідно подбати про зміну виконавця.

Як можна обрати або змінити виконавця житлово-комунальної послуги?

Співвласники багатоквартирного будинку (власники квартир та нежитлових приміщень) можуть самостійно обрати або змінити виконавця житлово-комунальних послуг. У разі, якщо вони цього не зробили, виконавця послуг визначає орган місцевого самоврядування відповідно до Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді.

Новообране підприємство, яке буде надавати Вам житлово-комунальні послуги, повинно: 

– укласти з кожним власником квартири договір з чітким переліком послуги; 

– розрахувати тариф на утримання будинку і споруд та прибудинкової території;

– розмістити у відповідних ЗМІ інформацію про намір змінити або встановити новий тариф по будинку;

– затвердити новий тариф в органах місцевого самоврядування.

Проте, яка б компанія не надавала б вам житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, пам’ятайте, що всі співвласники будинку повинні:

1) відповідати за дотримання правил чистоти в будинку;

2) забезпечити виконання всіх робіт по підтриманню чистоти;

3) контролювати якість та своєчасність виконання таких робіт. 

Досвід свідчить, що краще з цим можуть впоратися співвласники, які створили ОСББ. 

Однією з інженерних систем багатоквартирних будинків із кількістю поверхів до 10 (включно) є внутрішньобудинкова система газопостачання. Природний газ дотепер залишається найбільш поширеним та зручним енергоносієм для приготування їжі, гарячої води та опалення будівель. Але варто завжди пам'ятати, що газові мережі та газове обладнання − це об’єкти підвищеної небезпеки. Тому заходи з утримання внутрішньобудинкових газових систем у робочому стані є обов'язковими для їхньої надійної, ефективної та безпечної роботи.

З чого складається система газопостачання будинку?



Зовнішні газопроводи житлового будинку

Перш ніж газ буде використаний у газовому обладнанні будинку, він проходить через зовнішню розподільну і внутрішньобудинкову мережу газопроводів. Запірним пристроєм, що відключає будинок від зовнішніх газорозподільних мереж  є запірна засувка, яка зазвичай розміщена ззовні, на газопроводі, що прокладений на одній зі стін будинку (рис. 1),. Ця засувка, як правило, і є лінією розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Розподільні газопроводи, що розташовані до неї, є в користуванні, господарському віданні або власності газорозподільного підприємства ‒ оператора газорозподільних систем (оператора ГРМ). А газопроводи і обладнання за нею є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Межа балансової належності визначається згідно з Кодексом газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП від 30.09.2015, № 2494) за ознаками права власності, господарського відання або користування на газові мережі і підтверджується актом розмежування балансової належності. Межа експлуатаційної відповідальності, як правило, збігається з межею балансової належності, але за домовленістю сторін може бути перенесена.

Власники внутрішньобудинкових систем газопостачання (побутові споживачі, співвласники будинку, балансоутримувачі, управителі) відповідають за експлуатацію та стан цих систем, забезпечують їхню належну експлуатацію згідно з чинним законодавством (Правилами безпеки систем газопостачання)  або укладають відповідний договір із суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання таких робіт.

Складовими внутрішньобудинкової системи газопостачання є газопроводи, запірна арматура, квартирні прилади обліку газу (газові лічильники) або загальний будинковий вузол обліку газу, газові прилади (побутові плити, водопідігрівачі, опалювальні котли).

Хто та на якій підставі здійснює обслуговування системи газопостачання будинку?

Система газопостачання будинку, як і будь-яка інженерна мережа, потребує постійного обслуговування. Самостійне втручання в систему газопостачання, ремонт чи заміна газових приладів мешканцями будинку категорично забороняються. Тому проводити планове технічне обслуговування (ПТО) чи ремонтні роботи в системі газопостачання будинку може лише організація, що має дозвіл на такі види робіт відповідно до меж балансової належності та розподілу експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та споживачем.

Обов'язком власника внутрішньобудинкових газових систем є укладення відповідних актів розмежування і експлуатаційної належності з оператором ГРМ. При цьому необхідно знати, що згідно з Кодексом газорозподільних систем у разі відсутності юридичного підтвердження власності газові мережі мають бути передані в користування оператору ГРМ.

У договорі на ПТО повинні бути визначені взаємні зобов'язання сторін щодо безпечної експлуатації будинкових систем газопостачання, порядок їхнього технічного обслуговування, відповідальність за додержання умов договору згідно з чинним законодавством, у тому числі за якісне і своєчасне проведення технічного обслуговування системи газопостачання, а також відповідальність за допущені збитки, що завдані власнику внаслідок нещасних випадків чи аварій, викликаних неналежним обслуговуванням систем газопостачання та газових приладів. Такий договір має типову форму.

Види робіт, що проводяться при технічному обслуговуванні системи газопостачання будинку

У процесі експлуатації системи газопостачання виконавець робіт з технічного обслуговування системи газопостачання будинку повинен проводити такі види робіт:

• планове технічне обслуговування;
• планову перевірку щільності трубопроводів і обладнання будинкової системи газопостачання та газових приладів;
• технічне обслуговування за заявками власників (абонентів) газового обладнання в період між ПТО або між плановими перевірками на щільність.

Головну небезпеку під час експлуатації системи газопостачання становлять  витоки газу, що можуть з'явитися на будь-якому різьбовому чи зварювальному з'єднанні або в газових приладах та призвести до вибуху газу. Тому велику увагу приділяють саме щільності системи.

Перевірка на щільність з'єднань газопроводу (джерело: cn.104.ua)

Планове технічне обслуговування передбачає такі основні види робіт:

• перевірка на щільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском та виявлення витоків газу приладовим методом або мильною емульсією;
• ліквідація виявлених витоків газу;
• перевірка відповідності встановлення газових приладів;
• перевірка димових та вентиляційних каналів на наявність тяги;
• розбирання, очищення від залишків корозії і мастила та змащування всіх запірних пристроїв, встановлених на газопроводах та газових приладах;
• перевірка працездатності газової апаратури, пальників, автоматичних пристроїв, їхня очистка, наладка та регулювання;
• дрібний ремонт газової апаратури і приладів.

Повний перелік та періодичність виконання робіт наведений у Положенні про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Про усі види робіт, що можуть проводитися в системі газопостачання, мешканці будинку повинні бути сповіщені завчасно.

Що має робити споживач природного газу?

Чинна нормативна документація у сфері газопостачання регламентує права і обов'язки кожного з учасників газового ринку, у тому числі і споживачів газу. Зокрема, відповідно до Правил постачання природного газу споживач зобов'язаний:

1) укласти договір з оператором ГРМ про постачання природного газу;

2) не втручатися в роботу системи газопостачання будинку; повідомляти про заплановані зміни в системі газопостачання для коригування наявних або розроблення нових проектів внутрішньобудинкових систем газопостачання. Наприклад, якщо у вашій квартирі змінюється конфігурація газопроводів, вид газової плити (наприклад, із 2- на 4-комфорочну), модель газового котла чи водопідігрівача;

3) бути уважним до питань безпеки використання природного газу та завжди вчасно повідомляти оператора ГРМ про витоки газу та аварійні ситуації;

4) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; вживати заходів для підвищення ефективності використання природного газу та впровадження енергозберігаючих технологій;

5) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора ГРМ до вузлів обліку природного газу, які розміщені на території споживачів;

6) надавати оператору ГРМ актуальну інформацію про обсяги спожитого природного газу;

7) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів;

8) вчасно повіряти прилади обліку газу (залежить від типу облікового пристрою, як правило, становить 5 років);

9) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.


До законодавчо встановлених прав споживача, відповідно до Правил постачання природного газу, відноситься таке:

1) вільний вибір постачальника газу і безоплатна зміна постачальника;

2) отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем; наявні способи вирішення спорів із постачальником;

3) отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам відповідно до умов укладених договорів;

4) безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу;

5) дострокове розірвання договору постачання, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору постачання в частині умов постачання, і нові умови постачання виявилися для споживача неприйнятними.

Захист прав споживачів природного газу – фізичних осіб регулюється Законом України "Про захист прав споживачів".

Оператор ГРМ своєю чергою відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та будівництво газорозподільної системи; забезпечує максимальну економічність, оптимальність та надійність роботи ГРМ, розробку оптимальних технологічних режимів роботи системи для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів; здійснює контроль якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається з ГРМ. Інші обов'язки оператора ГРМ викладені в Кодексі газорозподільних систем.

Важливим елементом внутрішньобудинкової системи газопостачання є вузол обліку природного газу.
Порядок організації приладового обліку газу, правила введення його в експлуатацію та повірки регулюються такими документами:

• Кодексом газорозподільних систем;
• Постановою КМУ від 16 травня 2002 р. № 620 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг із газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групу будинків";
• Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 "Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання".

Одним із важливих положень цих нормативних документів є те, що місце встановлення комерційного вузла обліку газу і визначення об’єму спожитого газу по будинку залежить від встановленої межі балансової належності. Визначення об'єму фактичного споживання газу повинно здійснюватися на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем. Таким чином, якщо ця межа буде проходити по засувці на вводі розподільного газопроводу до будинку, то в якості показань комерційного вузла обліку будуть прийматися показання обладнання побудинкового обліку, встановленого на межі балансової належності.

Проведення якісного планового технічного обслуговування і ремонтних робіт на системах газопостачання, контроль за виконанням таких робіт, обізнаність споживачів газу щодо складу і змісту ПТО, порядку комерційного обліку газу разом з усвідомленням відповідальності за спільну власність, а також приладовий облік газу є основою для надійної та безпечної експлуатації внутрішньобудинкових систем газопостачання, ефективного використання газу побутовими споживачами в багатоквартирному будинку.

Прилад обліку витрат газу (газовий лічильник) дозволяє платити лише за фактично спожитий природний газ і заощаджувати кошти.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Недотримання основних правил експлуатації систем газопостачання може мати непоправні катастрофічні наслідки для співвласників багатоквартирного будинку та їхнього спільного майна.

Інші нормативні документи, що врегульовують питання обслуговування системи газопостачання будинку та обліку природного газу:

1. Закон України від 08.07.2010 № 2467-VI "Про засади функціонування ринку природного газу".
2. Закон України від 09.04.2015 № 329-VIII "Про ринок природного газу".

ДО КОГО, У ЯКІЙ ФОРМІ ТА В ЯКИЙ СПОСІБ ТРЕБА ЗВЕРТАТИСЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПЕРЕРАХУНКУ?

У випадку отримання комунальних послуг неналежної якості, споживачі мають право звернутись до виконавців послуг з вимогою зменшити рахунки за надання таких послуг.  Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ). Окрім того, у статті 21 даного закону зазначено, що виконавці послуг зобов’язані розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості".

Проведення такого перерахунку передбачено у Постанові  Кабінетом міністрів України № 151 від 17.02.2010 "Про порядок проведення  перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості" (далі Порядок №151).

До кого, у якій формі та у який спосіб можна звертатись?

У разі неналежного надання або ненадання послуг, споживач повідомляє про це виконавця усно за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. (Згідно із Правилами надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630).

Споживач має право звернутися до виконавця та вимагати проведення перевірки якісних та/або кількісних показників послуг, що надаються. Виконавець зобов’язаний направити свого представника для такої перевірки та за її результатами скласти відповідний АКТ-ПРЕТЕНЗІЮ. У разі неявки представника виконавця, а також у разі необґрунтованої відмови від підписання акта, акт можуть підписати двоє інших споживачів. Виконавець протягом 3-х днів зобов’язаний повідомити споживачу про те, чи визнає він викладені в АКТІ-ПРЕТЕНЗІЇ факти. У разі незгоди спір між виконавцем і споживачем вирішується у судовому порядку. 

Послідовність дій споживача:

1.Споживач повідомляє виконавця про неналежне надання або ненадання комунальних послуг в усній чи у письмовій формі.

2.Споживач має право викликати представника виконавця для складення та підписання АКТА-ПРЕТЕНЗІЇ СПОЖИВАЧА, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

3.АКТ-ПРЕТЕНЗІЯ складається та підписується споживачем та представником виконавця. У разі неприбуття представника виконавця або його відмови від підписання АКТА-ПРЕТЕНЗІЇ він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

4.АКТ-ПРЕТЕНЗІЯ споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану відмову в задоволенні його претензій. У разі відмови виконавця в задоволені претензій споживач може звернутися до суду.

Особливістю внутрішньобудинкових систем централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання (ГВП) у багатоквартирному будинку є те, що вода в них не лише знаходиться під тиском, але й має високу температуру. Тому важливо добре знати схеми цих систем, вчасно виконувати планові огляди трубопроводів, їх профілактичне обслуговування, а у разі виникнення аварійної ситуації – вжити заходів для зменшення можливих негативних наслідків.

Саме про те, хто і як має обслуговувати системи ЦО та ГВП у багатоквартирному будинку, і піде мова у цьому матеріалі.

Нижче зображено одну з можливих схем системи опалення у багатоквартирному будинку, яка облаштована індивідуальним тепловим пунктом.

Схема системи опалення

Досить часто співвласники багатоквартирних будинків висловлюють нарікання на те, що у квартирах занадто холодно або жарко, а так звана гаряча вода ледь тепла.

Багато хто зі споживачів звинувачує в неякісних послугах підприємство теплопостачання або ЖЕК, не знаючи, хто за що має відповідати.

Межі відповідальності кожної сторони зазначені у низці чинних нормативних документів.

Нормативні документи, що регламентують обслуговування систем централізованого опалення

Наведемо перелік основних документів, згідно з якими має здійснюватися обслуговування системи теплопостачання, зокрема:

1.    Про затвердження Правил утримання  жилих будинків та прибудинкових територій. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р., №76.
2.    Правила користування тепловою енергією.
3.    Правила технічної експлуатації теплових установок та мереж.                        
4.    Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду.

За що в системі теплозабезпечення багатоквартирного будинку відповідає підприємство теплопостачання?

Теплоенерго виробляє тепло (на ТЕЦ, котельнях) і постачає його у будинок. При цьому підприємство теплопостачання контролює температуру теплоносія, який має забезпечити нормативну температуру у житлових приміщеннях будинку (більше +18 °С) та температуру гарячої води (50-55 °С).


Балансоутримувач у межах своєї відповідальності:

• виконує регулярне промивання та балансування внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП;
• здійснює видалення повітря із труб;
• забезпечує готовність будинку до опалювального сезону з отриманням акту готовності будинку;
• погоджує зміни конфігурації внутрішньоквартирних мереж та приладів ЦО і ГВП;
• ліквідовує пошкодження внутрішньобудинкових мереж;
• забезпечує коректну роботу обладнання теплопунктів, що перебувають на його балансі;
• забезпечує надійну роботу загальнобудинкового лічильника тепла.

Загальнобудинковий лічильник тепла


Відповідальність споживача полягає в тому, що він:

• вчасно сплачує за послуги ЦО та ГВП;
• утримує у справності свої радіатори, змішувачі, квартирні теплові мережі;
• не допускає самовільного переобладнання системи теплоспоживання (змінює систему опалення у квартирі лише за проектом, погодженим із балансоутримувачем);
• для забезпечення комфортної температури встановлює терморегулятори на радіатори;
• запобігає втратам тепла через щілини у вікнах та дверях.

Збої у роботі систем ЦО та ГВП і їхні причини


Ознаки збоїв:

• низька (нижче +18 °С) температура повітря в будинку чи окремих приміщеннях;
• висока (вище +23-24  °С) температура повітря в будинку чи окремих приміщеннях;
• поява свищів та підтікань;
• пошкодження теплової ізоляції трубопроводів у неопалювальних приміщеннях;
• шум у системі теплопостачання.

Причини збоїв:

• невідповідні параметри (тиск та температура) в системі теплопостачання;
• неналаштована або пошкоджена система управління тепловим пунктом;
• самовільне втручання в систему теплоспоживання;
• корозія трубопроводів;
• відсутність належної експлуатації;
• помилки в проектуванні системи.

Як позбутися проблем у роботі внутрішньобудинкових систем ЦО та ГВП?

Для того, щоб системи опалення та ГВП працювали без збоїв, потрібно виконувати періодичну їх ревізію та за необхідності ремонт, налаштування автоматики та елементів системи.

Вчасне усунення свищів і підтікань, а за необхідності – заміна ділянок трубопроводів. При огляді труб систем опалення й гарячого водопостачання, які знаходяться в підвалі, звертають увагу на невластиві звуки (шипіння під теплоізоляцією труби), наявність калюж або мокрих плям під трубами, відсутність теплоізоляції, перевіряють кріплення труб до стін та стелі підвалу, відсутність протікання на фланцевих та різьбових з’єднаннях та через сальникові ущільнення запірної арматури.

При ремонті трубопроводів системи гарячого водопостачання категорично забороняється застосовувати чорні газові труби. Для заміни пошкодженої ділянки застосовують оцинковані труби, з'єднуючи труби тільки на різьбленні, або сучасні пластикові труби, призначені для систем гарячого водопостачання.

Щоб запобігти втратам тепла

Труби системи опалення та системи гарячого водопостачання, які знаходяться в підвалі, утеплюють, щоб запобігти втратам тепла.

Відомості про результати вносять до журналу обліку результатів огляду, стисло зазначаючи, які роботи було зроблено власними силами для негайного усунення недоліків, які роботи ще необхідно зробити і які матеріали для цього необхідні.

Для системи опалення до закінчення опалювального сезону складають опис несправностей, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон. Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт, профілактики й підготовки систем до наступного опалювального сезону.

Необхідні дії з боку ОСББ:

1.    Укладання договору з компаніями, що мають дозвіл на експлуатацію систем теплопостачання.

2.    Укладання договору на налаштування систем автоматики (індивідуального теплового пункту).

3.    Інформування мешканців щодо правил користування системами опалення та необхідності дотримання правил облаштування систем  опалення під час ремонтів у квартирах.

4.    За наявності пошкоджень та/або виявлення ознак поганого функціонування системи, укладання договорів на ремонт/ прочищення/ реконструкцію.

5.    Постійний контроль за споживанням теплової енергії та зовнішньою температурою для вчасного виявлення випадків перевитрат.

6.    Своєчасне зняття показників теплових лічильників та подання показників до теплопостачального підприємства.

Пам’ятайте,  що якість послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання залежить від спільних зусиль та узгодженості дій усіх трьох зацікавлених сторін: підприємства теплопостачання, балансоутримувача (ЖЕК, ОСББ) та самих споживачів!

12-13 жовтня команда Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" провела заключний тренінг "Головне про енергоефективність у ЗМІ". У заході взяли участь 34 журналісти з Сумської, Харківської та Чернігівської областей, а також з Києва та Кременчука. Впродовж двох днів на учасників чекала вкрай насичена програма навчання. Разом з експертами вони  обговорювали ключові міфи, які зараз існують навколо ОСББ та у сфері ЖКГ, дискутували щодо важливості використання правильної термінології, а також активно розбирались у новітніх технологіях  та форматах подачі інформації у ЗМІ. 

Детальніше...

Термомодернізація будинку покращує санітарно-технічні та санітарно-гігієнічні умови перебування в ньому, дозволяє стабілізувати показники вологості та температури приміщень. Відтак конструктивні елементи будинку набагато краще зберігають свої фізико-механічні властивості.



Нарешті ви реалізували всі заходи з термомодернізації: виконали теплову ізоляцію зовнішніх стін, замінили або відремонтували вікна, встановили ІТП та навчилися регулювати тепловий режим всередині. Як тепер утримувати багатоквартирний будинок, щоб зберегти не лише його естетичний зовнішній вигляд, а й функціональність? Розкажемо у цьому матеріалі.

Увесь комплекс "догляду" за системами будинку називають технічною експлуатацією.

Здійснювати її правильно – вкрай важливо. Адже виконання регулярних оглядів та (в разі необхідності) подальших відповідних ремонтних робіт може суттєво підвищити термін експлуатації будинку. Існує два види оглядів будинку: планові та позапланові.

Позапланові обстеження проводяться лише після неочікуваних природних явищ стихійного характеру (злив, сильних снігопадів, ураганів тощо), а також після технічних, техногенних та інших аварій. Здійснюють такі огляди для оцінювання можливих пошкоджень і збитків та визначення переліку заходів й ремонтних робіт, необхідних для їхнього усунення.

А що й коли перевіряти за планом?

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, планові огляди житлових будинків можуть бути загальними та профілактичними.

Загальні огляди передбачають комплексне обстеження елементів приміщень будинку, а також його зовнішнього благоустрою для визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їхнього усунення, а також визначення готовності будинку до експлуатації в наступний період. Загальний огляд слід проводити з періодичністю двічі на рік: навесні та восени.

Загальний огляд здійснює комісія, до якої входять спеціалісти компанії-виконавця послуг з утримання будинку, представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісії включають експертів проектних інститутів та спеціалізованих організацій, що мають відповідні кваліфікаційні сертифікати. Профілактичні огляди будинків та їхніх конструктивних елементів здійснюють спеціалісти виконавця послуг згідно зі встановленою  періодичністю.

Із прибудинковою територією все більш-менш зрозуміло: на фасадах будинків мають бути розміщені покажчики із зазначенням адреси, таблички з номерами під'їздів і квартир, а також вказане розміщення пожежних гідрантів тощо. Звертають при перевірці увагу й на розташування контейнерів для сміття, стан тротуарів та озеленення.

А от при огляді фасадів перевіряють наявність тріщин, нерівностей, сколів та зволожених ділянок стіни. Це вкрай важливо, адже деформації на поверхнях фасадних систем можуть свідчити про:

• дефекти використаного утеплювача (наприклад, нижчу за необхідну або нерівномірну щільність);
• недотримання технології влаштування утеплювача при нанесенні ґрунтовки чи клейової суміші на поверхню стінових конструкцій;
• неправильність улаштування або малу кількість використаних для фіксації утеплювача дюбелів з розпірними елементами;
• низьку якість декоративно-захисного опорядження або його псування через постійне замокання;
• деформування самої стінової конструкції внаслідок нерівномірного осідання будинку або через перевантаження нещодавно влаштованою фасадною системою.

Замокання стіни особливо шкідливе для фасадних систем із використанням волокнистого утеплювача. Накопичення вологи в товщі такого матеріалу може спричинити поступове перетікання води в товщу несучого остову будинку. Це,  зі свого боку, стає причиною втрати фізико-механічних властивостей матеріалу, з якого виготовлена стіна, і може призвести до необхідності реконструкції (з підсиленням конструкцій) або капітального ремонту. Причиною замокання може стати несправність або сезонне перевантаження системи відведення стічних вод. У такому випадку слід прочистити або збільшити переріз трубопроводів водовідведення.

Стінам раз на рік також варто приділити значну увагу. Їхній огляд доцільно виконувати паралельно з обстеженням фасадних систем. За правилами, не допускається деформація конструкцій, їхнє відхилення від вертикалі й осідання. Якщо ви встановили на будинку збірний фасад, за ним також треба приглядати: своєчасно виявляти й усувати дефекти. Наприклад, ознаками відмови фасадної теплоізоляції вважають появу на зовнішній поверхні понад двох руйнувань площею від 0,15 х 1 м2, а також наявність на внутрішній поверхні зовнішніх стін цвілі і цвілі в більш ніж двох приміщеннях із нормальним експлуатаційним тепловологісним режимом. Не допускається ослаблення кріплень карнизів, балконів тощо.

Вікна і двері у приміщеннях загального користування також підлягають огляду кілька разів на рік. Зокрема, варто перевірити кріплення віконних та дверних коробок до стін, щільність примикання дверей і вікон до рам, стан засклення вікон та чистоту всієї світлопрозорої конструкції. Слід також звертати увагу на стан рам та кути їхнього примикання до отворів у стінах. Наявність потемнінь та плісняви може свідчити про порушення температурно-вологісного режиму внутрішніх приміщень та стінової конструкції. Такі явища можуть виникати через порушення теплоізоляції та параметрів повітрообміну, внаслідок чого в товщі стіни (і на її внутрішній поверхні) утворюється конденсат, що сприяє поширенню грибків та інших мікроорганізмів.

Далі – цоколі (вони також мають бути захищені від зволоження та появи моху й різноманітних шкідливих мікроорганізмів правильно облаштованим шаром гідроізоляції та утеплювача). Цоколі, в разі намокання утеплювача, його часткової відсутності або втрати експлуатаційних властивостей, піддаються значним і систематичним шкідливим коливанням температурного режиму, особливо у випадку, коли підвальне приміщення опалюється чи містить великі за протяжністю ділянки трубопроводів (гарячого водопостачання та опалення). Як результат, конструкція цоколя може поступово втрачати свою несучу здатність і зрештою прийти до аварійного стану. Окрему увагу необхідно приділяти вузлу з’єднання утеплення цоколю і фасадної системи стінових огороджувальних конструкцій.

При огляді цоколів також перевіряють геодезичні знаки, покажчики розташування водопровідної й каналізаційної мережі, підземного газопроводу, а також інші покажчики розміщення об'єктів міського господарства. При можливості оглядають технічні отвори та люки для доступу до зовнішніх прибудинкових комунікацій на предмет надмірного зволоження або навіть накопичення води.

Наступним перевіряють фундамент. Це потрібно для того, щоб запобігти накопиченню вологи і замочуванню його самого та конструкцій підвалів, оцінити рівень фізичного зносу, а також засвідчити стан внутрішньобудинкових і зовнішніх дренажних систем, їхню працездатність та надійність. До того ж, спеціалісти досліджують наявність та рівномірність осідання будівлі. Це особливо актуально у випадку, коли будинок розташований на просідаючих ґрунтах, зсувонебезпечних територіях зі щільною забудовою нового житлового фонду.

Підвали. Підвальні приміщення повинні бути сухими, чистими, мати освітлення і вентиляцію. Так, у разі появи на поверхнях підвалу конденсату або цвілі, усувають джерела зволоження повітря і забезпечують його інтенсивне провітрювання через вікна і двері, встановлюючи в них дверні полотна і віконні рами з ґратками або жалюзі. Температура повітря має бути не нижче +5°С, відносна вологість повітря – не вище за 60%.

Сходові клітки раз на півроку треба оглянути на предмет якості сполучень площадок та маршів між собою та стінами, сталевих закладних деталей, кріплення поручнів, поверхонь сходів, стін металевих кліток, внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопроводом,  каналізацією, внутрішнім водостоком, електрокабелем тощо). У випадку виявлення дефектів сполучення сходових маршів з іншими конструктивними елементами будинку необхідно терміново виконати технічне (візуальне і при необхідності інструментальне) обстеження та вжити заходів щодо їхнього усунення у зв’язку з високою небезпекою руйнування сполучень. До таких заходів належать роботи з підсилення вузлових сполучень сходових маршів із міжповерховими площадками, ригелями та міжповерховими перекриттями.

Дах. Плановий огляд даху багатоквартирного будинку треба здійснювати не рідше ніж двічі на рік (навесні та восени). Та бажано оглядати покрівлю і влітку. Обстеження дозволяє виявити локальні пошкодження (корозія, пробоїни, тріщини, розшарування та здуття) та втрати матеріалами експлуатаційних характеристик (міцності та стійкості). Треба також перевірити надійність і міцність парапетів даху, проаналізувати технічний стан конструкцій та приміщень горища, а також відповідність експлуатаційних характеристик обладнання, яке там розташоване, нормативним показникам.

Зокрема, при огляді горищних приміщень необхідно перевірити: стан зовнішніх дверей та люків, слухових вікон і жалюзі, ізоляції трубопроводів. Варто також упевнитися й у правильності температурно-вологісного режиму.

Системи водостоків (як зовнішні, так і внутрішні) перевіряють та зміцнюють один-два рази на рік перед та після зими. Навіть якщо вони справляють враження непошкоджених, варто впевнитись, чи не потребують ці системи очищення та виправлення незначних дефектів. Зокрема, треба звернути увагу на воронку для зливу та  гачки, що підтримують ринви. Саме ці елементи можуть розхитатися або зламатися під вагою снігу та від ударів бурульок. Перевірити рекомендується і самі труби, адже замерзлий сніг розширює їх, унаслідок чого можуть виникати поздовжні тріщини.

І нарешті – внутрішньобудинкові мережі

У складі пакету документів на кожен будинок має бути наявною схема його каналізаційних мереж. Якщо така схема відсутня, її необхідно зробити самостійно. Під час огляду труб системи каналізації, які прокладені в підвалі, треба звернути увагу на  наявність: запаху відкритої каналізації; калюж або мокрих плям під трубами (при зливанні – можна почути звук проходження води в трубі й через короткий проміжок часу – звук виливання води в калюжу або на підлогу). Узимку, в разі необхідності, трубопровід, що проходить у відкритих і охолоджених місцях, необхідно утеплити. Виявлені недоліки повинні бути усунені негайно, щоб запобігти виливанню каналізаційних стоків у приміщення підвалу. Відомості про результати огляду вносять до журналу обліку.

Щоб експлуатація внутрішньобудинкової каналізаційної системи була безпроблемною, необхідно довести до відома всіх жителів будинку важливі правила користування цією системою й вимагати їхнього виконання. Найважливішим є таке правило: у жодному разі не можна використовувати каналізацію як сміттєпровід. Забороняється кидати в унітази матеріали й предмети, які можуть призвести до її засмічення (памперси, целофанові пакети, ганчірки, шкірки баштанних тощо).

Загальним для систем централізованого опалення, гарячого і холодного водопостачання є те, що вода в них знаходиться під тиском, а в системах опалення й гарячого водопостачання вона має ще й високу температуру. Тому дуже важливо добре знати схеми цих систем у будинку, вчасно виконувати планові огляди трубопроводів, їхнє профілактичне обслуговування, а в разі виникнення аварійної ситуації – вжити заходів для зменшення можливих негативних наслідків.

При огляді труб систем опалення й водопостачання, які знаходяться в підвалі, звертають увагу на невластиві звуки (шипіння під теплоізоляцією труби), наявність калюж або мокрих плям під трубами, відсутність теплоізоляції, перевіряють кріплення труб до стін та стелі підвалу, відсутність протікання на фланцевих та різьбових з’єднаннях та через сальникові ущільнення запірної арматури.

Відомості про результати огляду вносять до журналу обліку, стисло зазначаючи, які роботи виконані власними силами для негайного усунення недоліків, які роботи ще необхідно зробити і які матеріали для цього потрібні. Для системи опалення до закінчення опалювального сезону складають опис несправностей, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон.

Ми висвітлили головне, про що мають знати співвласники багатоквартирних будинків та голови правлінь ОСББ. Під час утримання навіть найсучаснішого багатоквартирного будинку його співвласникам варто пам’ятати: постійний огляд та обережне ставлення до спільного майна – значно кращий за глобальні ремонти внаслідок недогляду. Тож дбайте про свої будинки та живіть у затишку!

26 вересня 2017 року відбулась Третя конференція "Низьковуглецевий розвиток України", співорганізаторами якої виступили проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" та Міністерство екології та природних ресурсів України. Міністр екології та природних ресурсів пан Остап Семерак, Народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пан Остап Єднак та директор Офісу економічного зростання, USAID пан Фархад Гаусі (Farhad Ghaussy) виступили з привітальними промовами перед більше 110 учасниками конференції.

Детальніше...

Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) підготував четвертий випуск інформаційного дайджесту "Нові можливості для інвестицій". Зростання рівня державної підтримки та зацікавленості інвесторів у спрямуванні коштів на підвищення енергоефективності у житлово-комунальному господарстві відкрило для міст нові та раніше недоступні для них можливості участі в пілотних і демонстраційних проектах, залученні пільгових кредитів та грантових коштів, фінансуванні енергоефективних заходів на умовах державно-приватного партнерства. Цього разу пропонуємо вам ознайомитися з найпоказовішими інвестиційними проектами у сфері енергоефективності, які впроваджуються або плануються до впровадження містами-партнерами Проекту USAID північних та центральних областей України – Вінницею, Кам'янцем-Подільським, Києвом,  Сумами та Хмельницьким.

Детальніше...

Ще два тренінги для журналістів "Головне про енергоефективність у ЗМІ" провела команда Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID). Цього разу навчання в Одесі, яке проходило 7-8 вересня, об’єднало більше двадцяти представників медіа Вінницької, Одеської та Херсонської областей, а вже наступного тижня естафету підхопили ще тридцять журналістів із Запоріжжя та області.

Дводенні тренінги мали дуже насичену програму – інтерактивні виступи експертів, прес-тури, майстер-клас та гра "Енергоефективні ми", яку розробила команда експертів Проекту USAID. Перед початком навчання кожен з журналістів отримав картку з описом свого героя і разом зі своїми колегами став співвласниками одного з трьох будинків, які мали типові для України проблеми.

Детальніше...

5-7 липня 2017 року в Києві за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) відбулась заключна сесія тренінгів "Енергоаудит будівель". Участь у навчанні взяли 32 енергоаудитора та енергоменеджера з 12 міст-партерів Проекту USAID. Під час тренінгів учасники отримали знання щодо того, як проводити ідентифікацію потенційних проектів, вивчили методику проведення енергоаудитів та складання відповідних звітів. Разом з провідними європейськими експертами вони розбирались в послідовності та тонкощах виконання необхідних розрахунків з використанням програмного продукту ENSI ЕАВ. Усі отримані знання учасники одразу ж застосовували на практиці – у командах вони проводили енергоаудит найбільш типової будівлі для свого регіону (дитячого садку, лікарні та ін.).

Детальніше...