Зростання тарифів на комунальні послуги, суттєва залежність економіки від імпорту енергоносіїв, забрудненість атмосферного повітря та спричинені глобальним потеплінням природні катаклізми – ці та інші чинники вимагають пошуку можливостей заощаджувати споживані енергетичні ресурси, а отже – і зменшувати викиди вуглекислого газу (CO₂). Значне навантаження щодо вирішення проблем енергоефективності та реалізації кроків із модернізації житлово-комунального господарства лягає на плечі міських органів влади. Вони, разом із розширенням повноважень "на місцях" (завдяки процесам децентралізації), отримують нові стимули до розв’язання завдань, які донедавна поставали частіше перед центральними органами влади. Тому саме зараз представники влади на місцях потребують підтримки, роз’яснень, обґрунтованого плану дій.

Угода мерів – унікальна можливість для громади зробити місто енергоефективним

Те, що європейські країни вже давно перетворили на спосіб життя (енергоефективність та дружня до довкілля поведінка), для України набуває актуальності лише впродовж останніх років. Одним із методів крокувати в ногу з часом є долучення до Угоди мерів – провідної ініціативи Європейського союзу, що згуртовує населені пункти, які вирішили підвищувати енергоефективність своєї економіки та знижувати викиди CO₂. У світі налічується 6 456 підписантів Угоди мерів. Понад 100 з них представляють Україну. Угода мерів охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Відповідно до цих зобов’язань, підписанти Угоди мерів прагнуть скоротити викиди CO₂ щонайменше на 30% до 2030 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Для досягнення цієї мети підписанти Угоди мерів розробляють План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (далі – ПДСЕРК), який містить заплановані заходи та дії щодо зниження викидів CO₂.

Першими українськими містами, які розробили ПДСЕРК до 2030 року з урахуванням оновлених вимог, стали Білгород-Дністровський та Ізмаїл (Одеська область). Для них ПДСЕРК вже стали офіційними документами, затвердженими міською радою, та надалі формуватимуть раціональну політику у сфері енергоефективності та енергозбереження.

Ще п’ять міст Одещини: Балта, Болград, Рені, Чорноморськ та Южне розробляють власні ПДСЕРК (як і два вищезгаданих – за підтримки команди Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (далі – Проект USAID).

Планування та прогнозування: що таке ПДСЕРК та які основні його складові?

План дій сталого енергетичного розвитку та клімату – надзвичайно важливий та актуальний документ, що розробляється і впроваджується містами багатьох країн світу у відповідь на нагальні екологічні та енергетичні виклики (парниковий ефект і пов’язані з ним негативні зміни клімату та неминуче вичерпання у найближчій перспективі викопних енергоресурсів – нафти, природного газу та вугілля).

Відповідно до підписаних у вересні 2016 року меморандумів про співпрацю, Білгород-Дністровський та Ізмаїл входять до переліку 35 міст-партнерів Проекту USAID. Спільна робота передбачає, зокрема, і підтримку розроблення ПДСЕРК. Такий документ для Білгорода-Дністровського розроблений у рекордно короткі терміни (три місяці). На сторінках ПДСЕРК висвітлені цілі та завдання на період його впровадження, характеристика основних секторів міського господарства, перелік інвестиційних проектів та заходів, які передбачені до впровадження, графік та джерела фінансування, описані очікувані результати та оцінена вразливість кожного міста до можливих кліматичних загроз. Невід’ємними додатками кожного ПДСЕРК є Звіт з енергетичного аудиту основних інфраструктурних секторів міста (включає також детальний опис інвестиційних проектів) та Інвестиційна стратегія (обґрунтування джерел та графіку фінансування заходів).

Для реалізації стратегічних цілей ПДСЕРК і впровадження енергоефективних заходів та проектів із використання альтернативних джерел енергії (АДЕ) обрані сектори, щодо розвитку яких існує спільне розуміння всіх місцевих партнерів: органів виконавчої влади, підприємств, установ, громадських організацій та жителів міста в цілому.

Відправна точка на шляху до енергоефективності: скільки та чого саме нам потрібно заощаджувати?

Для прогнозування рівня викидів CO₂ та розрахунку потрібних обсягів їхнього зменшення для кожного з міст був розроблений базовий кадастр викидів.

Для визначення базового рівня викидів CO₂ застосований метод вибору базового року. Згідно з ним, найбільш репрезентативним з огляду на енергоспоживання та водночас найбільш "енерговитратним" для обох міст був 2015 рік.

Стратегічна ціль ПДСЕРК до 2030 року полягає в забезпеченні скорочення викидів CO₂ у визначених секторах до 2030 року щонайменше на 30% базового рівня (2015 рік) шляхом підвищення енергетичної, соціально-економічної та екологічної безпеки міста за рахунок зменшення споживання викопних видів палива, у т. ч. через їхнє заміщення альтернативними та відновлюваними джерелами енергії за належної якості житлово-комунальних послуг та підвищення якості життя громади міста.

 
При розрахунку базового кадастру було виконано розподіл загальних викидів за секторами міського господарства. Ті сектори, що мають значну частку в загальному обсязі викидів, є пріоритетними для зменшення енергоспоживання.

Що отримає місто у результаті: очікувані обсяги фінансування енергоефективних проектів та заощадження ресурсів

 
На шляху до енергоефективної поведінки: не лише технічна модернізація, а і зміна повсякденних звичок

ПДСЕРК у якості доповнення до інвестиційних енергоефективних проектів та проектів зі збільшення обсягів використання АДЕ містять окрему Цільову програму із впровадження інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів, яка фінансується з бюджету міста та спрямована на зміну поведінкових установок жителів, працівників бюджетної сфери, підприємств та організацій міста на енергоефективні як за рахунок підвищення рівня свідомості, так і набуття нових знань і навичок.

Чисельні дослідження фахівців з усього світу доводять, що базовий рівень споживання енергоресурсів можна зменшити на 10% за рахунок зміни поведінкових установок і впровадження маловитратних організаційних заходів співвласниками багатоквартирних будинків, працівниками організацій чи установ. Окрім прямого ефекту з енергозбереження в секторі громадських і житлових будівель, заходи Цільової програми допоможуть подолати деякі обмеження, наприклад, неусвідомлення споживачами своєї ролі в енергоощадливому споживанні ресурсів та, відповідно, відсутність бажання співфінансувати енергоефективні проекти в багатоквартирних будинках.

 
Фінансування енергоефективних заходів: хто платитиме за впровадження проектів?

Фінансування проектів у рамках ПДСЕРК регулюється за допомогою цільових програм – багаторічних програм фінансування заходів за кожним окремим сектором, які детально описані в документі "Інвестиційна стратегія"

Економічний та екологічний ефект: очікувані результати реалізації ПДСЕРК

 
Кліматичні загрози: заощадити ресурси – зберегти довкілля

Розроблені в рамках оновлених вимог ПДСЕРК є унікальним досвідом для України – вперше за методологією Угоди мерів спеціалісти Проекту USAID здійснили оцінку кліматичних загроз. За результатами оцінювання визначені ризики виникнення різноманітних кліматичних загроз (теплового стресу, підтоплення, знищення міських зелених зон, стихійних гідрометеорологічних явищ, погіршення якості та зменшення кількості питної води, зростання кількості інфекційних захворювань та алергічних проявів, порушення функціонування енергетичних систем).

З метою адаптації міст до змін клімату розроблений комплекс відповідних рекомендацій, що містить перелік організаційно-управлінських та інженерно-технічних заходів; архітектурно-планувальних рекомендацій та обмежень, планів та проектів захисту території міст тощо.

Розроблені документи є масштабними та дуже перспективними. Хочемо побажати містам успіху у впровадженні намічених ними заходів та досягнення запланованих показників економії, щоб стати гарним прикладом для інших українських міст.

У ці роки (за хронологічним порядком) одними з найбільш розповсюджених будинків були так звані «хрущовки» – будинки, збудовані у СРСР у період правління Хрущова. До них належать будівлі, зведені за типовими проектами серій К-7, 335, 480, 464, 438, 447.

Основні характеристики. Типові проекти «хрущовок» включають у себе панельні, цегляні, великоблочні будинки. Висота переважної більшості «хрущовок» – 5 поверхів. Ми вже згадували, що 5 поверхів – максимальна висота будинку, в якому за стандартом не потрібен ліфт. Зустрічаються «хрущовки» з меншою поверховістю – у 3 або 4 поверхи.

Найбільш відомими є панельні «хрущовки» (рис. 1). Вони отримали поширення завдяки високій швидкості зведення із заздалегідь виготовлених залізобетонних панелей. Як правило, такі будинки мають низьку теплоізоляцію зовнішніх стін і погану шумоізоляцію всередині будинку.

Рисунок 1 - П’ятиповерхова панельна «хрущовка»

Цегляні будинки найчастіше будувалися в містах, які не мали власних домобудівних комбінатів. Для зведення таких будинків зазвичай використовувалася силікатна цегла і залізобетонні вироби заводського виробництва: плити перекриттів, балконів, перемички, сходові марші.

Вікна – дерев’яні.

Хрущовські будинки поставили забезпечення житла зручностями на новий (хоча і усереднений) рівень. У «хрущовці» обов'язкові централізоване опалення, холодне водопостачання і каналізація. Обов'язковим атрибутом санвузла стала ванна. У більшості проектів «хрущовок» ванна кімната суміщена з туалетом. Процес газифікації міст дозволив забезпечити кухні «хрущовок» газовою плитою. У разі відсутності газопостачання на кухні «хрущовки» встановлювалася дров'яна кухонна плита, при наявності потужних електромереж − електрична плита. Гаряче водопостачання могло бути централізованим, але частіше відсутнє. У цьому випадку у квартирах встановлювалися газові колонки, зазвичай на кухні. При відсутності газифікації використовувалися дров'яні водонагрівачі.

Перекриття у хрущовських будинках виконані із залізобетонних плит промислового виготовлення саме через те, що вони мали бути негорючими.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Швидкість зведення «хрущовок» була дуже високою, а через це нерідко страждала якість будівництва. Панельні «хрущовки» були двох типів: розраховані на 25 та 50 років експлуатації. Цегляні будинки мають строк служби
100...150 років, але через низьку якість будівництва вже втратили більшу частину запасу експлуатаційних характеристик несучих і огороджувальних конструкцій. Тому й без того холодні стінові конструкції в більшості випадків вимагають обов’язкового додаткового утеплення з проведенням попереднього капітального ремонту (або реконструкції).

Досить часто під вікном кухні цегляної «хрущовки» (рис. 2) є специфічна вбудована шафа типу комори для зберігання продуктів. Товщина зовнішньої стіни в цій шафі зазвичай становить півцеглини. У деяких варіантах будівель у цій стіні є зовнішній постійно відкритий отвір, що раніше служив припливною вентиляцією і був необхідний для забезпечення нормального функціонування газової плити. У холодний період року шафа заміняла холодильник. Однак на сьогоднішній день це місце є потужним містком холоду й потребує не лише фасадного, але й додаткового внутрішнього утеплення. 

Рисунок 2 - П’ятиповерхова цегляна «хрущовка» 

Окрім іншого, віконні конструкції, що виконувалися з дерева й у більшості випадків неякісно, також потребують масової заміни на сучасні пластикові вікна. Те ж стосується й дверей вхідної секції. «Хрущовки» вирізняються не лише холодними підлогами перших поверхів, але й холодними стелями останніх, а тому відповідні перекриття також підлягають утепленню. Інженерні мережі, навіть незважаючи на періодичні ремонти, майже повністю зношені й потребують капітального ремонту й обов’язкового утеплення трубопроводів опалення й гарячого водопостачання (при його наявності). У зв’язку з поширеними на момент забудови газовими системами гарячого водопостачання, варто встановлювати сучасні прилади обліку.

Таким чином, до рекомендованих заходів доцільно віднести майже всі:

• Утеплення покрівлі.
• Утеплення зовнішніх стінових конструкцій або утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
• Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації численних містків холоду).
• Часткова або повна реконструкція покрівлі перед утепленням горищного перекриття.
• Утеплення підлоги або підвального перекриття.
• Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
• Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
• Утеплення або заміна вхідних дверей.
• Влаштування одинарного або подвійного тамбура.
• Встановлення дверних доводчиків (при наявності місця для розміщення подвійного тамбура).
• Влаштування зарадіаторних теплових екранів (рефлекторів).
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
• Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
• Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням) (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі ГВП (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).
• Заміна швидкісного теплообмінника системи ГВП на пластинчастий (залежно від особливостей підключення до теплової мережі).

• Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.

• Встановлення астротаймерів[1] у системі освітлення в місцях загального користування.

• Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.

• Встановлення приладів обліку газу. Оптимізація роботи системи внутрішньобудинкового газопостачання.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

Чернігів – місто, що є хорошим прикладом для наслідування, оскільки навіть у доволі непрості для країни часи не припиняє розвиватися й змінюватися на краще. Місцева влада докладає багато зусиль, щоб вирішити нагромаджені роками проблеми та зробити місто більш енергоефективним, охайним та зручним для життя.

Розроблення у співпраці зі спеціалістами Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) на 2015-2023 роки та його прийняття міською радою відкрило перед Черніговом реальні можливості залучення інвестицій для реалізації енергоефективних проектів та  заходів.

Позитивна кредитна історія, грамотно розроблені заявки до міжнародних фінансових організацій та чіткі бізнес-плани кожного з проектів допомагають привернути увагу міжнародних фінансових організацій до міста Чернігова.

Детальніше...

Найбільш розповсюджені будинки цього періоду – це так звані «сталінки» (рис. 1, 2) – будинки, збудовані у СРСР у період правління Сталіна. До них належать будинки, зведені за типовими проектами серій Мм 1-3, 1-440 та 1-149, II-01, II-02, II-03, II-04, II-05 та II-08.

Рисунок 1 - П’ятиповерхова «сталінка»

Рисунок 2 - Восьмиповерхова «сталінка»

Основні характеристики. У ці роки висота переважної більшості будівель становила 5 поверхів, оскільки за нормами того часу це була найбільша поверховість, при якій дозволялося будувати будинки без ліфта. Втім, іноді все ж будувалися будинки і висотою 6 поверхів – із магазином на першому поверсі.

 «Сталінкам» властиві певні конструктивні особливості. Кількість поверхів будівель − від 2-х до 8-ми. Висота поверхів не менше 3 м. Кількість квартир на одному поверсі – від 2-х до 4-х. Ці будівлі мають вищу порівняно з будівлями попередніх років ступінь надійності та довговічності.

Перекриття в сталінських будинках нерідко дерев'яні або комбіновані – в місцях санвузлів застосовувався залізобетон (плити перекриття). У найважливіших, так званих «номенклатурних сталінках» використовувалися цілком залізобетонні перекриття – переважно монолітні. У післявоєнних «сталінках» з початку 50-х років застосовувалися виготовлені заводським способом залізобетонні плити.

Основний будівельний матеріал, який використовували при зведенні «сталінських» будинків, – цегла. У довоєнних будівлях в основному використовувалася червона цегла, в більш пізніх − біла. Зовнішні стіни зазвичай мають товщину 640 мм, внутрішні несучі – 380 мм. Для зменшення витрати цегли в довоєнних і післявоєнних «сталінках» частина міжквартирних несучих стін була відсутня. Замість них використовувалися сталеві або залізобетонні колони і горизонтальні ригелі, на які укладалися перекриття. Цегляні «сталінки», як правило, відрізняються більш високою поверховістю, вишуканим фасадом, просторими квартирами, кращої шумоізоляцією.

У малоповерховому будівництві «сталінок» застосовувалися шлакоблоки. Шлакоблочні будинки стали основою майбутнього масового будівництва на основі індустріальних блоків і панелей.

Вікна – дерев’яні, великої площі й висоти.

Покрівлі переважно скатні з дерев’яними кроквами: двосхильні, чотирисхильні або вальмового типу.

Багато «сталінок» мають балкони. Балкони виконувалися у вигляді монолітної плити, що лежала на двох або декількох балках, та відливалася на місці. У будинках 50-х років будівництва використовувалися заводські плити.

Опалення в основному централізоване, нерідко з верхнім вертикальним розливом і двотрубним розведенням. Існують і будинки із вбудованими котельнями – пізніше більшість цих будівель були підключені до централізованого теплопостачання. Малоповерхові сталінські будинки зазвичай проектувалися у двох варіантах – із централізованим опаленням і з пічним, конкретна реалізація залежала від можливості підключення будинків до ТЕЦ або котельнь. Будинки з пічним опаленням пізніше підключалися до централізованого опалення або в них встановлювалися газові котли. Аналогічна ситуація і з гарячим водопостачанням.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Через велику площу заскління «сталінки» несуть значні енерговитрати. Окрім того, вікна здебільшого й дотепер дерев’яні та через появу тріщин та інших нещільностей не відповідають нормативним показникам опору теплопередачі.

Використання сталевих та залізобетонних колон в окремих будинках призвело до утворення містків холоду в місцях сполучення цих колон із ригелями та елементами горищного перекриття, яке зазвичай не утеплювалося. У будинках, в яких встановлені газові печі, доцільно виконувати комплексну реконструкцію з підключенням до централізованого опалення та гарячого водопостачання. Розповсюдженою проблемою «сталінок» є також холодні підлоги перших поверхів. Покрівля багатьох будинків потребує ремонту, оскільки за часів забудови здебільшого використовуваний в якості покрівельного матеріалу шифер на поточний момент зазнав чималого фізичного зносу, що спричиняє часткові протікання.

Отже, до рекомендованих заходів доцільно віднести:

• Утеплення покрівлі.
• Утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
• Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації містків холоду).
• Часткова або повна реконструкція покрівлі перед утепленням горищного перекриття.
• Утеплення підлоги або підвального перекриття.
• Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
• Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
• Утеплення або заміна вхідних дверей.
• Влаштування одинарного або подвійного тамбура.
• Встановлення дверних доводчиків (при наявності місця для розміщення подвійного тамбура).
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
• Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
• Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням).

• Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.

• Встановлення астротаймерів у системі освітлення в місцях загального користування.

• Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

27 квітня 2017 року в м. Києві у КВЦ "Парковий" відбудеться III Форум енергоефективного партнерства’17 "Енергетичний менеджмент: Досвід кращих", організований Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України. Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" став співорганізатором форуму.

Детальніше...

Основні характеристики. Повнозбірні великопанельні будинки, в основному каркасно-панельні і безкаркасні (рис. 1, 2):

•         4-5-поверхові з панелями в один поверх;

•         8-поверхові з панелями на два поверхи.

Стінові огороджувальні конструкції – панелі (переважно із залізобетону).

Вікна – дерев’яні.

Покрівлі переважно скатні з дерев’яними кроквами: чотирисхильні або вальмового типу.Системи опалення й гарячого водопостачання – централізовані.

Рисунок 1 - Чотириповерховий панельний будинок

Рисунок 2 - Восьмиповерховий панельний будинок

Заходи з енергоресурсозаощадження. Найслабшим з погляду тепловтрат елементом панельного будинку є огороджувальні конструкції з невеликим опором теплопередачі. Окрім того, значні втрати теплової енергії відбуваються через підвищений інфільтраційний повітрообмін, спричинений нещільним з’єднанням панелей у стиках. Всі ці слабкі місця утворюють містки холоду. Дуже розповсюдженим прикладом трансмісійних втрат теплової енергії в панельних будинках є втрати, спричинені містками холоду в місцях приєднання консольних елементів фасаду: козирків та балконних плит. Віконні конструкції також у більшості випадків перебувають у незадовільному стані, особливо в місцях загального користування. Аналогічна ситуація із вхідною секцією: дверні полотна одинарні й підлягають реконструкції.

Тому до рекомендованих заходів доцільно віднести:

• Утеплення покрівлі (обов’язково).
• Утеплення зовнішніх стінових конструкцій або утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
• Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації містків холоду).
• Утеплення підлоги або підвального перекриття.
• Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
• Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
• Встановлення віконних провітрювачів (бажано).
• Утеплення або заміна вхідних дверей.
• Влаштування одинарного або подвійного тамбура (при наявності місця).
• Встановлення дверних доводчиків.
• Влаштування зарадіаторних теплових екранів (рефлекторів).
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
• Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
• Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням).
• Реконструкція системи вентиляції з улаштуванням установки для рекуперації тепла (використання центральної або поквартирної рекуперації) (як мінімум поквартирна рекуперація повітря дасть можливість скоротити втрати тепла та підтримувати параметри мікроклімату приміщень після утеплення стін та усунення надлишкових інфільтраційних витоків);
• Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.
• Встановлення астротаймерів[1] у системі освітлення в місцях загального користування.
• Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування. 
• Встановлення приладів обліку газу. Оптимізація роботи системи внутрішньобудинкового газопостачання.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

ПЕРЕДУМОВИ

Більшість мешканців багатоквартирних будинків звикли піклуватись тільки про своє житло. Опікуватися ж місцями спільного користування, внутрішньобудинковими мережами та прибудинковими територіями – це справа ЖЕКів чи компаній управителів. Саме так вважають більшість українців, щодня байдуже переступаючи через сміття у своїх під’їздах, зітхаючи через проблеми та аварії, пов’язані з поганою якістю комунальних послуг,  жаліючись сусідам на бездіяльність комунальників, місцевої влади, уряду, депутатів. Постійний пошук винуватців свого малоприємного існування у багатоквартирному будинку не дає людям помітити головного: бездіяльність та пасивне спостереження призводить до поступового занепаду спільного житлового фонду, в якому знецінюється і їхня квартира. Насправді ж, врятувати ситуацію можна, хоч і непросто: потрібно почати з себе. З чистоти своєї сходової клітини, з бажання жити у світлому й теплому будинку. З корисних дій, які поступово перепрограмують нашу вікову особисту бездіяльність та змінять байдужість сусідів на відповідальну поведінку, а згодом і на активну громадянську позицію. Саме такий формат мислення народжується у тих, хто прагнучи позитивних змін, створює ОСББ та дбає про комфорт у своєму багатоповерховому будинку так само завзято, як і у власній квартирі.

ПРОБЛЕМА

Проте як же пройти шлях від усвідомлення особистої відповідальності до об’єднання з однодумцями заради комфортного життя у вашій багатоповерхівці? З чого почати? Де знайти підтримку та отримати пораду? Щоб дати українцям максимально вичерпні відповіді на ці запитання, Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (далі – Проект USAID) відкрив у своїх містах-партнерах тринадцять Ресурсних центрів підтримки ОСББ з питань чистої енергії (далі – РЦ). Їх головне завдання – робота з активістами, ініціативними групами, які прагнуть управляти якістю життя у своїх багатоквартирних будинках, хочуть створити ОСББ та запроваджувати енергоефективні заходи, зменшуючи таким чином своє енергоспоживання та цифри в платіжках за комунальні послуги.

ПРАКТИКА

За підтримки Проекту USAID консультанти РЦ проходять навчання та безкоштовно беруть участь у семінарах, конференціях, круглих столах, які присвячені питанням створення та  управління ОСББ, впровадження енергоефективних заходів та проектів з "чистої енергії" у багатоквартирних будинках, залучення коштів на їх реалізацію. Загалом за три роки Проект USAID організував 20 навчально-просвітницьких заходів, які відвідали близько 600 учасників. Це були не лише команди РЦ, а й голови правлінь ОСББ міст-партнерів Проекту, представники профільних відділів та управлінь міських рад, комерційних банків, виробники енергоефективних матеріалів та обладнання.

Для ефективної інформаційно-освітньої роботи з мешканцями міст, Проект USAID надав РЦ офісне обладнання та аудіовізуальну техніку. Крім того, усі центри забезпечуються тематичними брошурами, створеними експертами Проекту USAID на прохання активістів, а саме: "Як створити ОСББ?", "Наш будинок – наша власність", "Енергозбереження: що робити і де взяти гроші", "Чому зростають тарифи", "Поради з енергозбереження" та інші. Кожен центр має також інформаційні стенди енергоефективних матеріалів та обладнання. Їх забезпечили компанії виробників – партнери Проекту USAID. Усі ці ресурси широко використовуються у просвітницьких цілях, адже РЦ надають консультації та проводять інформаційні заходи з правових, технічних та фінансових питань щодо створення та діяльності ОСББ, впровадження енергоефективних технологій та проектів з чистої енергії у багатоквартирних будинках.

По своїй суті Центри є унікальними осередками реформи житлово-комунально господарства, адже саме тут формується розуміння та досвід найефективнішого шляху до відповідального господаря та споживача комунальних послуг. Працівники центрів ведуть активну діяльність та постійно вдосконалюють свої знання на заходах, які проводить Проект USAID. То ж у ресурсних центрах можна отримати кваліфіковані роз’яснення щодо основних законів та підзаконних актів, що регламентують роботу об’єднань співвласників, зразки оформлення протоколів зборів та статутів ОСББ, а також договорів на закупівлю обладнання та виконання робіт. Співробітники РЦ можуть надати консультації щодо видів та технічних характеристик енергоефективного обладнання, матеріалів та технологій, розказати про етапи їх впровадження та використання, порадити потенційних постачальників сертифікованого обладнання та виконавців робіт. Ті, хто вже створив ОСББ, можуть за підтримки працівників РЦ розібратись у наявних державних та муніципальних програмах фінансової підтримки впровадження енергоефективних заходів, а також отримати інформацію про банки, які пропонують відповідні кредитні продукти.

РЕЗУЛЬТАТИ

За останні два роки (2015-2016 роки) – після прийняття Закону 417 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" – до РЦ звернулись понад 12,000 громадян та ініціативних груп, які хотіли створити ОСББ. Завдяки підтримці та активній роботі консультантів, в містах-партнерах Проекту USAID за цей час з’явилося 3,182 об’єднань співвласників. Це більше ніж третина всіх новостворених ОСББ в Україні. Лідерські позиції посідають м. Запоріжжя (730 ОСББ), м. Дніпро (539 ОСББ) та м. Львів (455 ОСББ).

Та для багатьох створення ОСББ – означає лише початок шляху до реалізації амбітних проектів покращення свого житлового комфорту. Ті мешканці, хто отримав у спадок від ЖЕКів занедбані,  будинки, вирішили їх модернізувати та почали активно брати участь в Урядовій програмі "теплих кредитів", яку підтримує низка державних банків України. За її умовами держава повертає ОСББ від 40 до 70% від вартості енергоефективного обладнання та матеріалів, які були використані для модернізації і будинків. Міські ради також не стали стояти осторонь і запровадили муніципальні програми, які допомагають ОСББ відшкодовувати відсотки за "теплі кредити".

В деяких містах муніципалітети пішли ще далі – у Луцьку, наприклад, окрім програми фінансової підтримки та Ресурсного центру, було відкрито перший в Україні Центр енергоефективності та енергозбереження. Тут допоможуть  розібратись, яке вікно є лише "металопластиковим", а яке заслуговує на право називатись "енергоефективним". Для цього експерти центру за допомогою макету вікна у розрізі показують та роз’яснюють відвідувачам скільки у енергоефективному склопакеті має бути камер, яке існує напилення для скла і як воно сприятиме затримці тепла  у вашій оселі, а також на що треба звернути увагу при виборі фурнітури чи ущільнювача для вікна. Крім того консультанти РЦ допомагають своїм відвідувачам правильно обрати будівельні матеріали для утеплення фасадів багатоповерхівок, адже іноді люди навіть не знають що для "хрущовки" або панельного будинку вони можуть бути абсолютно різними.

Зусилля всіх зацікавлених сторін – консультантів РЦ, міських рад, держави та Проекту USAID – відкривають для об’єднань співвласників безмежні можливості щоб не тільки змінити байдужість та існуючу поведінку українців до спільного майна на відповідальну, але й сформувати нових енергоощадних господарів. Робота триває і поява нових ОСББ набирає обертів. З кожним новим об’єднанням співвласників наші Ресурсні центри  роблять свій внесок в оновлення житлово-фонду України, який сьогодні важливо зберегти для наших дітей та онуків – майбутнього нашої країни.

Основні характеристики. Будинки, побудовані до 1920 р., які ще називають «дореволюційними» (рис. 1, 2), переважно представлені малоповерховими будинками (1-2 поверхи), хоча інколи їхня поверховість сягає 8-ми. Квартири таких будинків не нормувалися по площі й носили індивідуальний характер, хоча їхня площа не перевищувала 100-120 м². Висота поверхів − від 3 до 4 м.

 Рисунок 1 - Двоповерховий дореволюційний будинок

Рисунок 2 - П’ятиповерховий дореволюційний будинок

Міжповерхові перекриття в таких будинках були здебільшого балочного типу із застосуванням дерев’яних, металевих або залізобетонних балок.

Стінові огороджувальні конструкції найчастіше зводилися з цегли або були змішаного типу із застосуванням місцевих матеріалів (у тому числі на основі дерев’яних каркасів).

Вікна – дерев’яні.

Покрівлі переважно скатні з дерев’яними кроквами: чотирисхильні  або вальмового^[1] типу.

Системи опалення таких будинків до сьогоднішнього дня майже повністю реконструйовані (сучасне індивідуальне або централізоване теплопостачання),  оскільки багато малоповерхових будівель до 1920-х років забудови мали індивідуальне пічне опалення. Опалювальні прилади, встановлені  переважно вже у період експлуатації, представлені секційними та трубчастими радіаторами або регістрами системи опалення. Аналогічна ситуація з системами гарячого водопостачання, які були реконструйовані або повністю змонтовані вже в період масового централізованого підключення до районних котельнь. У випадках улаштування індивідуальних систем опалення й гарячого водопостачання досить поширеними були газові водонагрівачі.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Для такого типу будівель може бути застосований майже повний перелік вищенаведених заходів у зв’язку зі значною втратою експлуатаційних властивостей конструктивних елементів будівель за термін їхньої експлуатації. Відповідно будівлі потребують технічного обстеження та капітального ремонту або реконструкції (реставрації).

Перевагою таких будинків є капітальність і значна товщина зовнішніх несучих стін, які в більшості випадків виконувалися з цегли завтовшки 640 мм і більше.

Тому до рекомендованих заходів доцільно віднести:

• Утеплення будівлі, якщо тільки будівля не відноситься до пам’яток архітектури.
• Утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном.
• Часткова або повна реконструкція покрівлі перед утепленням горищного перекриття.
• Утеплення підлоги або підвального перекриття.
• Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
• Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
• Встановлення віконних провітрювачів.
• Утеплення або заміна вхідних дверей – при можливості (якщо двері не є історико-культурною цінністю).
• Влаштування одинарного або подвійного тамбура (за наявності місця).
• Встановлення дверних доводчиків.
• Влаштування зарадіаторних теплових екранів (рефлекторів).
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
• Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі ГВП; (інші заходи в інженерних мережах досить витратні й не досить ефективні, зважаючи на незначні опалювальні площі переважної більшості будинків даного типу).
• Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.
• Встановлення астротаймерів у системі освітлення в місцях загального користування.
• Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.
• Встановлення приладів обліку газу. Оптимізація роботи системи внутрішньобудинкового газопостачання.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

Команда Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID), взяла участь в промисловій виставці-форумі "Незалежна теплоенергетика", яка проходила в Києві 11-12 квітня за підтримки Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Під час урочистої церемонії відкриття заходу, який загалом зібрав більше 4000 гостей та учасників, керівник Проекту USAID  Діана Корсакайте зазначила, що питання зміцнення енергонезалежності України сьогодні є як ніколи актуальним:

"Від активної позиції всіх та кожного з нас нині залежить не тільки збільшення інвестицій в енергетичний сектор та розвиток енергоефективності, а також вдосконалення державної політики. Співпрацюючи з Урядом України, експерти Проекту USAID допомогли створити низку важливих законодавчих документів та підтримали їхнє подальше прийняття. Крім того, завдяки спільній роботі міжнародного співтовариства та українських фахівців, був розроблений пакет енергоефективних законопроектів, які спрямовані на удосконалення реформи житлово-комунального господарства, відкривають шлях до повноцінного обліку комунальних послуг, будують основу для підвищення енергоефективності у житловому секторі".

Після відкриття Пані Корсакайте також очолила дискусію на тему "Перспективи створення в Україні конкурентного ринку тепла" та представила досвід країн ЄС у цій сфері. Окрім інших експертів до неї приєднався консультант Проекту USAID Георгій Гелетуха, який представив до уваги аудиторії Концепцію впровадження конкуренції у централізованому теплопостачанні України, яку розробляло експертне товариство разом з фахівцями Держенергоефективності.

Крім того, у виставковому залі заходу були представлені брошури "Розвиток "зеленої" енергетики: законодавчі ініціативи, перспективи та міжнародний досвід" та "Енергозбереження: що робити і де взяти гроші?", які Проект USAID створив у співпраці з Держененргоефективності для популяризації енергоефективних заходів та проектів чистої енергії. Брошури містять інформацію про ключові законопроекти, які покликані стимулювати розвиток альтернативних джерел енергії в Україні, про основні енергоефективні заходи, які можна реалізувати у багатоквартирних будинках, а також про державну програму "теплих кредитів" та банки, які їх видають. Під час виставки партнери розповсюдили 8000 екземплярів цих матеріалів.

Вартість заходу залежить від обсягу робіт і характеру системи газопостачання.

ПЕРЕДУМОВИ

Щодня українські школи витрачають десятки кіловат годин електроенергії. Освітлення класів та шкільних приміщень, робота комп’ютерів, офісної та аудіовізуальної техніки, приладів у їдальнях – все це складає левову частку у загальному балансі енерговитрат навчальних закладів та створює чимале навантаження на муніципальні бюджети. Як результат – керівники шкіл та очільники міських відділів освіти мають постійно шукати нові можливості для економії енергоресурсів.

ПРОБЛЕМА

Одним з варіантів вирішення такої проблеми є виховання свідомого відношення у школярів до споживання енергоресурсів, у тому числі й до електроенергії. У цьому своїм містам-партнерам допомагає Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID). Так, у 2016 році для загальноосвітніх навчальних закладів з 16 міст-партнерів було організовано конкурс на зменшення споживання електроенергії, в якому взяло участь 78 шкіл. Він проходив за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Державного Агентства з Енергоефективності та Енергозбереження. 

ПРАКТИКА

Впродовж двох місяців (з 29 лютого до 28 квітня 2016 року) учні та вчителі, об’єднавши свої зусилля, впроваджували технічні, організаційні та інформаційні заходи задля зменшення споживання електроенергії та формування енергоощадних звичок. Так, більшість шкіл у першу чергу замінила лампи розжарювання на енергозберігаючі – світлодіодні. Зробили це розуміючи, що економія на освітленні буде більшою, навіть із урахуванням їх досить високої вартості. В інших навчальних закладах встановлювали давачі руху для автоматичного регулювання подачі світла та замінили застаріле електричне обладнання (бойлери, електроплити) на більш сучасні з класом енергоефективності (А та А+).

Серед організаційних заходів проводилися тематичні класні години з енергозбереження, батьківські збори, енергопатрулі, здійснювався постійний моніторинг використання електроенергії. Пам’ятки "Вимикай світло та електроприлади", розвішані у кожному класі, закликали школярів відповідально ставитися до енергоощадних заходів.

РЕЗУЛЬТАТИ

За три місяці учасники конкурсу змогли заощадити понад 41 тис. кВт∙год електроенергії, що в грошовому еквіваленті дорівнює 78 901 грн. Найбільших успіхів у збереженні електроенергії досягли школи м. Кам’янець-Подільський (33,5%) та м. Хмельницький (20,5%). Всі інші школи в середньому зменшили свої витрати на електрику на 17,8%.
Відповідно до умов конкурсу, школи-переможці отримали сертифікати на проведення під час опалювального сезону 2017 року енергоаудиту будівлі свого освітнього закладу. Проінспектувавши системи теплопостачання, водопостачання, водовідведення, а також електропостачання шкільних об’єктів, експерти Проекту USAID виявили: більшість шкіл і по сьогодні використовує лампи розжарювання, а системи опалення є вкрай застарілими та неефективними. Багато енергії втрачається через неутеплені стіни та вікна. Все це призводить до надмірного споживання енергоресурсів та зростання витрат на оплату комунальних послуг. Для кожної школи експерти розробили по три варіанти найбільш дієвих енергоефективних заходів, розрахували обсяг необхідних інвестицій для їх реалізації, а також можливий термін окупності. Якщо всі школи реалізують запропоновані оптимальні пакети заходів, то разом вони зможуть щорічно економити до 7,8 млн кВт∙год або до 8,4 млн грн.

Цей захід полягає у встановленні та налаштуванні в тамбурах під’їздів на перших поверхах та біля під’їздів давачів руху, які вмкають світло лише за наявності в їхній зоні чутливості людей. Захід найдоцільніше впроваджувати після попередньої заміни ламп розжарювання на сучасні енергоефективні лампи (наприклад, світлодіодні).

Вартість заходу може становити до 6...8 тис. грн.

31 березня 2017 року депутати Ізмаїльської міської ради прийняли "План дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату до 2030 року" (ПДСЕРК), розроблений у рекордно короткі терміни (3 місяці) за підтримки команди фахівців Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID). Меморандум про взаємодію між Проектом USAID та Ізмаїльською міською радою підписаний 30 вересня 2016 року.

ПДСЕРК – стратегічний документ, який розробляють міста, що долучаються до Угоди мерів, масштабної ініціативи Європейської комісії з усталеного розвитку міст. Її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО₂ щонайменше на 30% до 2030 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Ізмаїл офіційно підтримав Угоду Мерів 28 квітня 2016 року.

Для визначення базового рівня викидів СО2 міста Ізмаїл застосовувався метод вибору базового року. Відповідно до такого методу, найбільш репрезентативним з огляду на енергоспоживання та водночас найбільш "енерговитратним" був 2015 рік. Основні сектори, які генерують викиди СО2 в місті: сектор житлових будівель – 54% загального обсягу викидів; транспортна інфраструктура – 33%; сфера теплопостачання – 8%. Зважаючи на це, стратегічна мета ПДСЕРК Ізмаїла до 2030 року полягає у скороченні викидів СО2 щонайменше на 30% (71,3 тис. т/рік) базового рівня викидів 2015 року (237,7 тис. т/рік). Досягнення цієї мети можливе через підвищення енергетичної, соціально-економічної та екологічної безпеки міста за рахунок зменшення споживання викопних видів палива, у т. ч., заміщуючи їх альтернативними та відновлюваними джерелами енергії за належної якості житлово-комунальних послуг та підвищення якості життя громади міста.

Для реалізації стратегічних цілей ПДСЕРК і впровадження енергоефективних заходів та проектів із використання альтернативних джерел енергії (АДЕ) обрані сектори, щодо розвитку яких існує спільне розуміння всіх місцевих партнерів: органів виконавчої влади, підприємств, установ, громадських організацій та жителів міста в цілому.
Усього запропоновано 73 заходи та інвестиційні проекти з енергоефективності загальною вартістю 1 718,7 млн грн. Їхнє упровадження дозволить скоротити споживання енергетичних ресурсів на 196,8 тис. МВт∙год/рік.
ПДСЕРК м. Ізмаїл на 2017-2030 рр. також містить окрему програму з упровадження інформаційно-просвітницьких та організаційних заходів, спрямованих на зміну поведінкових установок мешканців, працівників бюджетної сфери, підприємств та організацій міста на енергоефективні (за рахунок підвищення рівня свідомості, набуття нових знань і навичок).

Завдяки впровадженню енергоефективних проектів та заходів у ключових секторах вже в 2020 році місто скоротить викиди СО2 на 20 284 т (8,5% базового рівня). Загальне скорочення викидів СО2 за період з 2017 по 2030 рр. становитиме 80 755 т або 34% базового рівня. 

Очікується, що сумарний акумульований економічний ефект від упровадження ПДСЕРК становитиме 1 695 млн грн до 2030 року (з них мешканці міста до 2030 року заощадять близько 838 млн грн).

ПДСЕРК Ізмаїла унікальний для України – вперше за методологією Угоди Мерів спеціалісти Проекту USAID здійснили оцінювання кліматичних загроз. За його результатами встановлено, що вразливість міста до можливих негативних наслідків є помірно високою. Для адаптації міста до зміни клімату розроблений комплекс відповідних рекомендацій, що містить організаційно-управлінські заходи; архітектурно-планувальні рішення та обмеження; інженерно-технічні заходи, плани та проекти захисту території міста, підвищення енергоефективності роботи провідних підприємств тощо (проекти ПДСЕРК); проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії.
 

Такий захід передбачає налаштування астротаймерів системи освітлення, необхідних для забезпечення працездатності та регулювання рівня освітленості сходів і прибудинкової територіїї. Захід найдоцільніше запроваджувати після попередньої заміни ламп розжарювання на сучасні енергоефективні лампи (наприклад, світлодіодні).

Вартість заходу може становити до 5–6 тис. грн.

У ці роки переважно будувалися будинки за розробленими типовими проектами відповідно до «Єдиного каталогу будівельних деталей» (рис. 1-4). До цих проектів належать такі серії: 1-515/9ш (багатосекційний панельний будинок із рядовими секціями, 9 поверхів), 1605/9 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), 1605/12 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 12 поверхів), II-18/9 (серія блочних 9-ти та 8-поверхових односекційних будинків), II-29 (цегляний багатосекційний житловий будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), II-32, П-46, II-49 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 9 поверхів), II-57 (багатосекційний панельний будинок, 9 поверхів), II-57/17 (багатосекційний панельний будинок, 16 поверхів), II-66 (серія житлових 9-поверхових цегляних будинків), II-68 (серія однопід'їздних 16-поверхових будинків), II-68-03 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 12 поверхів), 1ЛГ-600, 111-90 (серія великопанельних багатосекційних житлових будинків індустріального домобудівництва, 9 поверхів), III-96 (серія великопанельних 9-поверхових будинків), 111-121, 1-ЛГ-606, П-44, П-3, П-43, П-4 (багатосекційний панельний будинок із рядовими і торцевими секціями, 16 поверхів), проекти типу 1-480А, I-480-15ВК, 1-КГ-480 – «чешки» (багатосекційний панельний будинок, 5 та 9 поверхів).

Рисунок 1 - Восьмиповерховий блочний будинок серії II-18/9

Рисунок 2 - Дев’ятиповерховий багатосекційний панельний будинок серії II-49

Рисунок 3 - Шістнадцятиповерховий багатосекційний панельний будинок серії II-57/17

Рисунок 4 - Дев’ятиповерховий панельний будинок серії 1-КГ-480 – «чешка»

Основні характеристики. Висота житлових приміщень: 2,48-2,64 м. Майже усіма проектами були передбачені балкони. Будівлі були спроектовані за конструктивною схемою з поперечними, поздовжніми або поздовжньо-поперечними несучими стінами.

Вікна – дерев’яні.

Сітка стін прийнята відповідно до модульної системи, тобто розмірами, кратними укрупненому модулю, рівному 30 см. Основними несучими конструкціями будівлі є плоскі панелі перекриттів і зовнішніх та внутрішніх несучих стін. У будинках зазначених серій передбачені централізоване теплопостачання, гаряче і холодне водопостачання, газопостачання, електрифікація, слабкострумові пристрої, один пасажирський ліфт і додатковий вантажопідйомний для будинків у 12-16 поверхів. Укрупнені панелі зовнішніх стін багатьох будинків цих серій розміром на дві кімнати були з підвищеною для тих часів теплоізоляцією. Вони були розроблені у двох варіантах – одношарові керамзитобетонні завтовшки до 340 мм і тришарові залізобетонні з ефективним утеплювачем завтовшки до 300 (або 280) мм.

У більшості будівель розміщувалися технічний поверх на рівні горища і технічне підпілля під усім будинком.

Заходи зі збереження енергоресурсів. Як і у випадку з панельними «хрущовками», панельні будинки 1970-1980-х років забудови мають низку аналогічних недоліків, пов’язаних із невисокою якістю будівельно-монтажних робіт. У результаті цього, а також через зростання рівня нормативних вимог усі панельні будинки, незалежно від складу зовнішніх огороджувальних конструкцій, потребують додаткового утеплення стін, покрівлі або горищного перекриття (залежно від того, є горище «теплим» чи «холодним»), утеплення цоколів та підвальних стін, додаткового утеплення вузлів сполучення зовнішніх стін та покрівлі, а також перекриттів над підвальними приміщеннями.

Окремої уваги потребують так звані будинки «чешки». Особливістю їхніх проектних рішень є значна площа балконів та еркерів, що погано відображається на тепловтратах та загальному тепловому балансі будинків. Раніше, як правило, балкони та еркери не утеплювалися. А через значну площу засклення еркерів внутрішні приміщення зазнають суттєвих трансмісійних втрат тепла. Окрім того, балконні консольні плити (будучи неутепленими й защемленими в товщі зовнішніх стін без теплоізоляційних вкладишів) являють собою чималі за протяжністю містки холоду, що інколи обрамовують усю квартиру по периметру.

Досить високі цоколі панельних будинків (зокрема при використанні у підвальній частині цокольних панелей замість стінових фундаментних блоків) також потребують утеплення, особливо зважаючи на те, що із внутрішньої сторони підвалу (техпідпілля) часто простягаються поздовжні трубопроводи з теплоносіями. За умови неутеплених цоколів, неутеплені трубопроводи втрачають частину теплової енергії, яка через близькість огороджувальної конструкції трансмісійно виходить за межі будинку. Це вказує на доцільність влаштування рефлекторів не лише у квартирних приміщеннях, а й у місцях проходження трубопроводів у неопалювальних приміщеннях підвалів, до того моменту як ці трубопроводи не будуть утеплені.  

Варто додати, що більшість відносно «молодих» панельних будинків обладнані власними ІТП, встановлення погодозалежної системи регулювання яких може значно скоротити витрати теплової енергії на потреби опалення та ГВП.

Отже, до рекомендованих заходів доцільно віднести такі:

• Утеплення покрівлі;
• Утеплення зовнішніх стінових конструкцій або утеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаномтеплення горищного перекриття, суміщеного перекриття або скатного даху спіненим пінополіурітаном (залежно від типу горища: «тепле» або «холодне»).
• Утеплення фрагментів вертикальних поверхонь і конструктивних вузлів примикання стін та даху спіненим пінополіуретаном (для ліквідації численних містків холоду, особливо в місцях розташування консолей балконних плит та еркерів).
• Утеплення підлоги або підвального перекриття.
• Утеплення підвалу, фундаментів і цоколів.
• Заміна старих вікон на сучасні пластикові або металопластикові.
• Встановлення віконних провітрювачів (необхідність встановлення провітрювачів має бути обґрунтована відповідними попередніми розрахунками).
• Утеплення або заміна вхідних дверей.
• Влаштування одинарного або подвійного тамбура.
• Встановлення дверних доводчиків (при наявності місця для розміщення подвійного тамбура).
• Влаштування зарадіаторних теплових екранів (рефлекторів).
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів системи опалення.
• Влаштування ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання (ГВП).
• Встановлення ручних балансувальних вентилів із попереднім налаштуванням (балансування системи опалення).
• Встановлення автоматизованого вузла подачі теплової енергії (індивідуальний тепловий пункт (ІТП) із погодним регулюванням) (оскільки в більшості будинків вже встановлено індивідуальні теплові пункти).
• Заміна ламп розжарювання систем внутрішнього освітлення (в тому числі місць загального користування) на сучасні енергоефективні.
• Встановлення астротаймерів[1] у системі освітлення в місцях загального користування.
• Встановлення давачів руху в системі освітлення в місцях загального користування.
• Встановлення приладів обліку газу. Оптимізація роботи системи внутрішньобудинкового газопостачання.

Більше про енергоефективні заходи для вашого багатоквартирного будинку можна дізнатися тут.

                                          _____________________________________________                                       

[1] Астротаймер – пристрій,  призначений для точного автоматичного вмикання і вимикання освітлення, інших електроспоживачів у момент сходу і заходу сонця з щоденним коригуванням протягом року. При налаштуванні астротаймера вводяться GPS координати його установки, виставляється дата і поточний час.

Для скорочення витрат електроенергії передбачається заміна ламп розжарювання на світлодіодні лампи, оскільки для забезпечення потреб внутрішнього освітлення дотепер переважно використовується лампи розжарювання потужністю 60 та 100 Вт. Найбільш доцільною є заміна ламп на енергозберігаючі на сходових клітках будинку та у тамбурах, які є місцями загального користування. Необхідно передбачити: попереднє визначення стану наявної електричної мережі системи освітлення сходів і місць загального користування; демонтаж старої електричної мережі системи освітлення (у разі необхідності) та інсталяцію нової електричної мережі; оцінку відповідності наявних світильників і системи освітлення вимогам ДБН В.2.5-28-2006 і у разі потреби заміну або реконструкцію цих систем, а також встановлення вузлів обліку електричної енергії, яка споживається для системи штучного освітлення.

Вартість даного заходу може становити до 10...15 тис. грн.