Львів – місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області. Площа Львова становить близько 180 км2. Станом на 2010 рік населення міста налічувало понад 760 тис. мешканців.
Місто дуже активно співпрацює з проектами міжнародної технічної допомоги у різних галузях (у т. ч. і спрямованими на покращення міської інфраструктури). Серед його партнерів – Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) та інші.
У квітні 2007 р. у складі Львівської міської ради створений відділ енергоменеджменту, у якому діють сектори енергозбереження та енергетичного нагляду. 12 січня 2009 року Львів долучився до Європейської ініціативи «Угода мерів» (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та зростанню якості життя).
У 2011 році місто стало учасником Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». В рамках цього проекту розроблена Програма сталого енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року (ПСЕР) – документ, який є складовою стратегічного плану міста в галузях енергоефективності та енергозбереження. Львів став одним із перших міст України, яке розробило та затвердило такий документ. Він був ухвалений рішенням Львівської міської ради № 633 від 14 липня 2011 року.
ПСЕР м. Львова визначив такі цілі:
- зменшити рівень енергоспоживання на 20% до 2020 року (за щорічного зниження приблизно на 2%) та на 51,3% – до 2030 року;
- знизити обсяги використання природного газу на 30% до 2030 року через його економію та заміщення альтернативними видами палива;
- скоротити обсяги викидів СО2 на 20% до 2020 року тощо.
Варто зазначити, що розробники ПСЕР міста зробили акцент саме на глибокій термомодернізації бюджетних будівель та житлових будинків, а також – на встановленні жорстких вимог щодо максимального річного теплоспоживання новозведених будівель на рівні 45 кВт∙год/м2.
У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Містом проводиться підготовка до оновлення та актуалізації ПДСЕР 2011 року з огляду на суттєві зміни у вартості та доцільності передбачених проектів з енергоефективності.
Інфраструктурні проекти в різних сферах м. Львова
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
За результатами співробітництва міської ради з ЄБРР та фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології (Е5Р) комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» отримає кошти на реалізацію проекту «Модернізація централізованого постачання
м. Львова». Загальний обсяг залучених коштів становить €30 млн, з яких €10 млн є безповоротним грантом, а €20 млн кредитом з низькою відсотковою ставкою.
Залучені кошти дозволять вирішити низку задавнених проблем щодо низької енергоефективності роботи теплопостачальних підприємств та якості надання послуг. Проектом передбачено встановлення двох когенераційних станцій на ТЕЦ-2 для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, реконструкцію та модернізацію теплових мереж, заміну застарілих магістральних трубопроводів та встановлення необхідних систем контролю, а також облаштування більше 400 індивідуальних теплових пунктів (ІТП) багатоквартирних будинків у Сихівському районі. Очікується, що після завершення проекту майже половина мешканців Львова, близько 370 тис. осіб, будуть забезпечені більш якісним та екологічно чистим опаленням і гарячим водопостачанням, а розрахункові обсяги заощадження ресурсів становитимуть 6 900 тис. м3 природного газу, 2 900 МВт∙год електроенергії та 15,9 тис. м3 води протягом року. За рахунок більш ефективного використання палива викиди CO2 також скоротяться майже на 80 тис. тонн на рік.
Представники ЄБРР неодноразово підкреслювали, що місто Львів є зразковим з точки зору розробки проектної документації та подання фінансової звітності.
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
У жовтні 2016 рокі підписані необхідні документи для реалізації Проекту модернізації інфраструктури очищення стічних вод та будівництва потужностей для виробництва біогазу. Загальна вартість проекту становить €31,5 млн, з них кредитні кошти ЄБРР – €15 млн, кредит NEFCO – €5 млн, грантові кошти E5P – €7,5 млн та місцевий внесок в обсязі €4 млн.
Основними цілями проекту є поліпшення очищення стічних вод у місті, зменшення рівня забруднення річки Полтви і підвищення енергоефективності комунального підприємства «Львівводоканал». Пілотний проект передбачає реконструкцію міських очисних споруджень та будівництво біогазової станції: з мулового осаду стічних вод, який утворюється після очистки стоків, вироблятимуть біогаз з подальшим його спалюванням для отримання теплової та електричної енергії. Отримана енергія буде використовуватися для власних потреб очисних споруд. Очікується, що в результаті впровадження проекту можна буде генерувати 39 400 МВт∙год/рік електричної енергії та теплової енергії.
Також цьогоріч місто отримало грант €380 тис. від Фонду Джона Нурмінена на реалізацію проекту «залучення міжнародної технічної допомоги для нейтралізації стоків біогазової установки та заходів з видалення фосфору на очисних спорудах», що передбачає запровадження процесу додаткового очищення на очисних спорудах для нейтралізації фосфору, який надходить з біогазової установки. Грант надається для придбання устаткування, яке містить: систему хімічного осадження, витратомір стічних вод та поточні аналізатори вмісту фосфору в стічних водах. Зі свого боку, КП «Львівводоканал» фінансує всі витрати на будівельні роботи, робоче проектування, монтаж і введення в експлуатацію системи видалення фосфору, а також на експлуатацію системи дозування хімічних реагентів.
ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
У місті завершується масштабний інфраструктурний проект – будівництво трамвайної колії на Сихів. На нього у 2013 році ЄБРР надав місту кредит у €6 млн, а Німецьке міністерство охорони навколишнього середовища – інвестиційний грант в обсязі €5 млн. Гроші використали на розвиток міської трамвайної мережі. У 2015 році в рамках проекту місто отримало другий транш кредиту в €6 млн на заміну самопливного каналізаційного колектора по вулиці Угорській – пр. Червоної Калини – вул. Стуса, проведення робіт із ремонту Хуторівського моста та будівництва з’їзду зі шляхопроводу Хуторівка. За проектом довжина трамвайної колії становить 11,5 км в обидва боки, проект завершений на 95%.
Крім того, за співфінансування ЄБРР, державного та міського бюджетів місто оновлює трамваї. 31 жовтня 2016 року комунальне підприємство «Львівелектротранс» отримало шість нових трамваїв «Electron» T3L441, сьомий буде доставлений найближчим часом. Контракт на постачання трамваїв підписано за результатами двоетапного міжнародного тендеру, проведеного за Правилами закупівель ЄБРР. Загальна вартість контракту – €6,9 млн.
ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ
Дві бюджетні будівлі Львова планують термомодернізувати на засадах державно-приватного партнерства (ДПП). Фахівці Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) розробили відповідні техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) та презентували документи представникам міської ради.
Обидві установи мають місцеву пічну систему опалення на природному газі, використання якої у дитячих закладах категорично заборонено технічними вимогами і правилами: тож 65 вихованців дитсадка та 320 ліцеїстів із настанням холодів опиняються у небезпечних умовах.
Проект для ДНЗ № 14 передбачає монтування системи трубопроводів із опалювальними приладами, які в холодну пору року працюватимуть на опалення, а в теплу – на кондиціонування повітря; термомодернізацію зовнішніх огороджень та перекриттів будівлі, що сприятиме скороченню споживання природного газу для опалення на 46%. Заплановано також установлення теплового насосу «повітря – вода», що використовуватиме енергію зовнішнього атмосферного повітря та повністю покриватиме 75% загальних річних витрат тепла на потреби опалення. Проект пропонує здійснити монтаж обладнання дублюючого джерела енергії (для використання у періоди пікових навантажень): модульної газової теплогенераторної із двома високоефективними конденсаційними газовими котлами, які в разі необхідності повністю забезпечать потребу будівлі в енергії на опалення. Обсяг необхідних інвестицій становить 704,4 тис. грн.Скорочення витрат природного газу в результаті втілення проекту передбачається на рівні 8 855 м3/рік, а щорічна економія коштів на оплату комунальних послуг – 42 тис. грн.
У ТЕО для Львівського технологічного ліцею запланована термомодернізація зовнішніх огороджень будівлі та заміна вікон на металопластикові з п’ятикамерним профілем і двокамерним склопакетом, утеплення перекриття даху. Проект передбачає монтування системи трубопроводів із опалювальними приладами та обладнання дублюючого джерела енергії (для використання у періоди пікових навантажень). Біля будівлі котельні пропонується встановлення системи генерування теплоти (теплового насосу «повітря – вода»). За рахунок теплового насосу покриватиметься навантаження системи опалення при зовнішній температурі повітря від -1 °С до +8 °С. У діапазоні близьких до -1 °С температур тепловий насос працюватиме в парі з газовим котлом. При температурах від -1 °С до -15 °С функціонуватиме лише газовий котел (у конденсаційному режимі). У літній час насос можна буде використовувати для холодопостачання ліцею, що дозволить значно зекономити на холодильному обладнанні. Обсяг необхідних інвестицій для реалізації проекту становить майже 3,3 млн грн. Скорочення витрат природного газу в результаті втілення проекту очікується в обсягах 50 466 м3/рік, а щорічне зниження сумарних експлуатаційних витрат – 284,4 тис. грн.
Для проектів, запланованих до реалізації у м. Львові, найприйнятнішою є концесійна форма ДПП. Вона передбачає залучення приватного партнера через укладення довгострокового концесійного договору між ним та Львівською міською радою. Згідно з таким договором, міська рада інвестує у підвищення енергоефективності об’єктів, гарантує підтримку заходів та інвестицій приватного партнера зі встановлення системи генерування теплоти і подальше повернення інвестицій шляхом придбання у приватного партнера теплової енергії за привабливим для обох сторін тарифом. Приватного партнера обиратимуть за результатами відкритого конкурсу.
У результаті презентації проектів 6 жовтня у Львові міська рада підтвердила готовність фінансувати проекти в обсягах, що будуть визначені схемою фінансування та взяла на себе відповідальність за проведення державної експертизи ТЕО. Проекти будуть представлені Комісії із питань інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики Львівської міської ради, а Проект USAID надасть допомогу в пошуку інвесторів.
Інформаційна кампанія проекту USAID у Львові
Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» проводить широку інформаційну кампанію, в тому числі й у м. Львові, оскільки виховання в українців сумлінного ставлення до використання енергетичних ресурсів є дуже важливим завданням. А заходи інформаційної кампанії за порівняно невеликих витрат можуть мати суттєвий ефект. В результаті кожен повинен відчувати власну відповідальність щодо тепла та комфорту у своїх помешканнях, поводження з власним житлом тощо.
У Львові зовнішня соціальна реклама Проекту USAID «Утеплюйтесь правильно!» розміщена на 40 білбордах та 16 сітілайтах. Львів кілька років поспіль брав участь у Європейському тижні сталої енергетики. У 2016 році команда Проекту USAID долучалася до проведенні Днів Америки у Львові, під час яких також інформувала місцеву громаду про енергоефективність, енергозбереження та соціальний захист населення.
Навесні 2016 року п’ять загальноосвітніх навчальних закладів міста взяли участь у конкурсі на зменшення споживання електроенергії, що проводився в рамках Проекту USAID. Однією з переможниць конкурсу стала львівська загальноосвітня школа № 99.
ПІДТРИМКА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ОСББ ІЗ ПИТАНЬ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ У ЛЬВОВІ
Допомога від Проекту USAID в удосконаленні системи енергоменеджменту
Система енергетичного менеджменту будівель запроваджена у Львові ще до підписання Угоди мерів. У 2015 році був налагоджений щоденний збір даних споживання енергоресурсів за допомогою програмного забезпечення uMuni. Він здійснювався у всіх будівлях бюджетної сфери і в 2015 році дозволив місту зекономити на використанні енергоресурсів у бюджетній сфері 32,3 млн грн. Станом на вересень 2015 року система енергомоніторингу охоплювала 370 бюджетних будівель міста.
Проект USAID надає Львову всебічну методичну та консультативну допомогу місту для того, щоб система енергоменеджменту відповідала вимогам ISO50001.
26 жовтня Діана Корсакайте, керівник Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" взяла участь у засіданні Робочої групи з питань створення конкурентного ринку тепла під головуванням Голови Держенергоефективності Сергія Савчука. На заході було презентовано та схвалено Концепцію впровадження конкуренції в централізованому теплопостачанні України, яку розробляли спеціалісти Держенергоефективності спільно з експертами Проекту USAID. Основна особливість концепції – запровадження фінансового анбандлінгу усіх теплопостачальних організацій. Це означає, що ці підприємства будуть зобов’язані вести бухгалтерський облік, а також встановлювати окремі тарифи за всіма видами ліцензійної діяльності (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії). За результатами обговорення членами Робочої групи було вирішено взяти за основу представлену Концепцію під час розробки проектів відповідних законодавчих актів.
Основна особливість концепції – запровадження фінансового анбандлінгу усіх теплопостачальних організацій. Це означає, що ці підприємства будуть зобов’язані вести бухгалтерський облік, а також встановлювати окремі тарифи за всіма видами ліцензійної діяльності (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії).
Для створення конкурентного ринку тепла буде використано модель "єдиного покупця". Вона полягає в тому, що всі виробники теплової енергії, основні і незалежні, продають тепло так званому оператору, компанії, яка обслуговує тепломережі. Оператор виступає єдиним покупцем цієї теплової енергії, яку він транспортує кінцевому споживачу.
Ця модель передбачає організацію серед виробників теплової енергії щомісячних аукціонів, які виграє той, хто запропонував найдешевшу ціну тепла. Ціна теплової енергії, за якою вона закуповується у незалежних виробників на аукціоні, не повинна перевищувати граничний тариф на виробництво теплової енергії основного виробника. При однаковій ціні теплової енергії з відновлюваного джерела енергії та з газового пріоритет надається виробнику тепла з відновлюваних джерел.
Ще однієї важливою умовою функціонування конкурентного ринку тепла є забезпечення безперешкодного доступу незалежних виробників до теплових мереж. Концепцією передбачено, що оператор теплової мережі зобов'язаний підключити до теплових мереж установки всіх незалежних виробників тепла, за умови додержання ними технічних вимог, а також якості та надійності виробництва та постачання.
Концепція також передбачає стимулювання заміщення газу альтернативними видами палива за рахунок залучення приватного капіталу за допомогою ринкових методів. При цьому інвестиційні ризики не будуть переноситися на кінцевого споживача та підвищувати його плату за теплову енергію.
У додаток до ПДСЕР м. Кривого Рогу фахівці розробили каталог інвестиційних проектів. Він містить дані про 32 проекти в розрізі муніципальних секторів:
1) теплопостачання;
2) водопостачання та водовідведення;
3) громадського транспорту;
4) вуличного освітлення;
5) громадських будівель;
6) житлових будинків;
7) громадських будівель третинного сектору тощо.
Усі фінансові показники проектів оцінені з огляду на 15-річний горизонт планування. Для оцінювання фінансових потоків проектів використаний прогноз цін на енергоносії й енергетичні послуги. Діаграму з розділенням фінансування за секторами наведено нижче. Загальний обсяг фінансування інвестиційних проектів у період 2015-2025 рр. становить 5 081,8 млн грн.
Фінансування проектів та програм ПДСЕР Кривого Рогу до 2025 р. (млн грн)
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Загальне передбачене фінансування 11 запропонованих проектів – 1 107,8 млн грн, середній термін окупності – 1,7 року.
Централізоване теплопостачання (ЦТП) у місті забезпечують дві організації (КПТМ «Криворіжтепломережа» та ДП «Криворізька теплоцентраль»), а також відомчі котельні, що надають послуги із централізованого опалення та подачі гарячої води населенню, бюджетним, комунально-побутовим та госпрозрахунковим організаціям. Значна частина котелень перебуває в експлуатації понад 20 років. Більшість котлів експлуатується на знижених параметрах тиску та температури. Газові пальники й автоматика оснащені застарілими схемами, контрольними датчиками та приладами, робота автоматики зводиться лише до безпечної діяльності котлоагрегату й не спрямована на вибір оптимального та економічного режиму горіння. Виробництво теплової енергії здійснюється на котельнях і транспортується до споживачів системою теплових мереж. Теплові мережі міста зношені більш ніж на 70%. Значна недозавантаженість системи ЦТП (47%) призводить до збільшення втрат теплової енергії в мережах міста. Довжина мереж на певних ділянках становить понад три кілометри, у зв’язку з чим спостерігаються значні втрати теплоносія.
Проекти, внесені до каталогу інвестиційних проектів, передбачають модернізацію 14 котлів із заміною пальників та конвективної поверхні нагріву; заміну 20 котлів на нові енергоефективні; заміну 20 мережевих насосів на котельнях; децентралізацію та оптимізацію систем теплопостачання п’яти котелень, модернізацію потужних котлів теплогенерувальних підприємств; ліквідацію відкритого водорозбору котельні.
За умови реалізації всіх заходів у секторі генерування й транспортування теплоти, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 131 991 т/рік або на 9,91% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 53 998 тис. м3 природного газу та 20 832 МВт∙год електроенергії.
22 червня 2016 року депутати Криворізької міської ради підтримали участь КПТМ «Криворіжтепломережа» в проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України», що реалізовуватиметься за рахунок позики Європейського інвестиційного банку в обсязі до €40 млн для фінансування субпроекту «Децентралізація системи теплопостачання з виводом із експлуатації котельні на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в м. Кривий Ріг», що передбачає реконструкцію та оптимізацію системи теплопостачання міста за рахунок її децентралізації: встановлення нових котелень та виведення з експлуатації старої котельні. Проект перебуває на розгляді Міністерства фінансів та Міністерства регіонального розвитку України.
У 2016 році в місті відновила роботу програма «DemoUkraina DH». В межах цієї програми фахівці розробили проект «Реконструкція котельні ДКМС-80 та приєднаних мереж КПТМ «Криворіжтепломережа». Він передбачає встановлення одного біокотла, що працюватиме на пелетах, та оновлення старих котлів, а також модернізацію і встановлення ІТП. На нього передбачено витратити €679 тис. Фінансування планують отримати від NEFCO та Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA).
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
Загальне передбачене фінансування шести запропонованих проектів – 357,4 млн грн, середній термін окупності – 1,1 року.
Водопостачання міста і Криворізького регіону здійснюється з двох основних джерел: Карачунівського водосховища та Південного водосховища. Система водопостачання міста централізована, загальною продуктивністю 950 тис. м3/доба. Водозабезпечення здійснюють два підприємства: КП «Кривбасводоканал» та ДПП «Кривбаспромводопостачання». Значна частина основних засобів підприємств перебуває в безперервній експлуатації від 45 до 75 років, рівень зносу обладнання становить близько 90%. Функціонування системи водовідведення ускладнює відсутність необхідного рельєфу для будівництва самопливних колекторів та, відповідно, значні витрати електроенергії на перекачування стічних вод. У місті експлуатується 115 каналізаційних насосних станцій, з них – 11 головних, які перекачують стічні води на очисні споруди, та 104 насосні станції працюють у схемі водовідведення міста. На каналізаційних насосних станціях встановлено 308 насосних агрегатів.
Проектні пропозиції Каталогу в цьому секторі передбачають технічне переоснащення застарілих схем управління електроприводами насосних агрегатів 15 водопровідних та п’яти каналізаційних насосних станцій; реконструкцію водопровідної насосної станції №1; реконструкцію центральної станції аерації; секторизацію розподільчої мережі водопостачання та облаштування системи керування тиском.
За умови реалізації всіх заходів за сектором водопостачання та водовідведення, можна досягти скорочення рівня викидів СО2
на 63 237 т/рік або на 4,75% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачене в обсягах 54 515 МВт∙год електроенергії протягом року.
22 червня 2016 року депутати Криворізької міської ради підтримали участь КП «Кривбасводоканал» в проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України», що реалізовуватиметься за рахунок кредитних коштів ЄІБ в обсязі до €35 млн для фінансування субпроекту «Модернізація і оптимізація системи водопостачання в м. Кривий Ріг», що передбачає реконструкцію та оптимізацію системи водопостачання міста. Проект перебуває на розгляді Міністерства фінансів та Міністерства регіонального розвитку України.
ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 1,0 млн грн, середній термін окупності – 0,2 року.
Пасажирські перевезення містом забезпечуються трамвайним (у т. ч. швидкісним), тролейбусним та автобусним транспортом. Щоденно на міські маршрути виходять 46 вагонів міського трамваю на 13 маршрутах, 35 вагонів швидкісного трамваю на трьох маршрутах та
65 тролейбусів на 22 маршрутах. Перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування забезпечують два автопідприємства та понад 350 приватних перевізників. Щодня на 96 міських автобусних маршрутах працюють понад 1 300 транспортних засобів, добовий обсяг пасажирських перевезень становить понад 360 тис. осіб.
Інвестиційні пропозиції Каталогу щодо громадського транспорту передбачають наступні рішення: впровадження системи обліку електроенергії на тягу трамваїв; переведення рухомого складу міських пасажирських автобусів на біодизельне паливо.
За умови реалізації всіх заходів у секторі громадського транспорту, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 15 655 т/рік або на 1,17% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах еквівалентних 2 085 МВт∙год електроенергії за рік.
ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ
Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 9,7 млн грн, середній термін окупності – три роки.
Потреби вуличного освітлення міста забезпечує КП «Криворізьке міськсвітло», на балансі якого перебувають 1 824,4 км повітряних та кабельних електромереж. Загалом на вулицях міста налічується 53 518 світлоточок із різними типами ламп відповідної потужності (типу ДНаТ – 28 100 од., типу ДРЛ – 9 206 од., люмінесцентні – 16 046 од., світлодіодні – 166 од.). Середня кількість робочих годин освітлення
3 900 годин на рік, із яких 410 годин обраховується за денним тарифом. Система зовнішнього освітлення міста характеризується значними питомими витратами електроенергії та високою вартістю обслуговування світильників із застарілими типами джерел світла.
Каталогом інвестиційних проектів передбачено такі заходи щодо підвищення енергоефективності системи зовнішнього освітлення: впровадження в місті автоматизованої системи керування зовнішнім освітленням; капітальний ремонт вуличного освітлення шляхом установлення світильників на основі світлодіодних (LED) технологій, в тому числі з автономним живленням.
За умови реалізації всіх заходів у секторі зовнішнього освітлення, можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 1 689 т/рік або на 0,13% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 1 456 МВт∙год електроенергії.
ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ
Загальне передбачене фінансування п’яти запропонованих проектів – 2 159,7 млн грн, середній термін окупності – дев’ять років.
До бюджетної сфери міста належать 542 об’єкти загальною опалювальною площею 1 254,9 тис. м2, із них: 386 будівель освітньої галузі
(в т.ч. 149 дошкільних навчальних закладів, 147 закладів загальної та середньої освіти, 45 позашкільних навчальних закладів, 29 вищих навчальних закладів та 15 професійно-технічних навчальних закладів), 24 заклади охорони здоров’я (109 будівель), 13 споруд управління культури та 31 заклад управління соцзахисту населення .
Переважна більшість об’єктів споруджені у радянські часи, мають великі втрати тепла через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень, тому питомі витрати спожитої енергії на опалення знаходяться в діапазоні 139...240 кВт∙год/м2 на рік, що значно перевищує сучасні європейські норми (15...45 кВт·год/м2) та нормативне значення (45...70 кВт·год/м2) відповідно до ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» зі зміною №1. Місто не має масового досвіду впровадження проектів із підвищення енергоефективності.
Проекти інвестиційного каталогу у даному секторі передбачають комплексну термомодернізацію 131 загальноосвітнього, 153 дошкільних та 45 позашкільних навчальних закладів, 21 закладу охорони здоров’я, 22 закладів культури та соціального захисту (встановлення індивідуальних теплових пунктів з системами автоматичного погодного регулювання, утеплення огороджувальних конструкцій, балансування опалювальних систем, утеплення трубопроводів, заміна вікон та модернізація вхідних груп).
Впровадження проектних пропозицій у секторі громадських будівель дасть можливість скоротити викиди СО2 в атмосферу на величину близько 50 387 т/рік або на 3,78% базового рівня. Загальне скорочення споживання енергетичних ресурсів протягом року передбачено в обсягах, еквівалентних 23 461 тис. м3 природного газу.
Кривий Ріг планує взяти участь у кредитній програмі NEFCO. Фахівці Проекту USAID розробили бізнес-план термомодернізації двох дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) міста: №15 та №231. Документ дозволить залучити майже 10,4 млн грн інвестицій на впровадження заходів з енергоефективності. У тому числі, йдеться про 5,6 млн грн кредитних коштів від NEFCO та гранту в 3,7 млн грн від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології (E5P). Реалізація заходів із термомодернізації будівель двох бюджетних закладів дозволить знизити щорічні витрати електроенергії на 11 тис. кВт·год, а теплової енергії – на 953 мВт·год. Кількість викидів парникових газів скоротиться на 219 т на рік. Очкується, що щорічні заощадження становитимуть понад 1,5 млн грн.
ЖИТЛОВІ БУДІВЛІ
Загальне передбачене фінансування двох запропонованих проектів – 1 305,1 млн грн, середній термін окупності – один рік.
Житлові будинки споживають найбільше паливно-енергетичних ресурсів серед усіх споживачів міста. На території Кривого Рогу нараховується 5 018 багатоквартирних будинків загальною площею 11 370 тис. м2, кількість квартир становить 222 071. Належне утримання зазначеного житлового фонду забезпечують п’ять муніципальних та дві приватні житлово-експлуатаційні організації. Проводиться активна робота щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
Інвестиційні проекти у секторі житлових будівель передбачають: модернізацію теплових вводів та систем опалення з використанням енергозберігаючих технологій у 4 203 багатоквартирних житлових будинках (облаштування індивідуальних теплових пунктів (ІТП) із можливістю автоматичного погодного регулювання, балансування систем опалення та ізоляція трубопроводів, встановлення радіаторних термостатичних регуляторів, облаштування автоматизованих вузлів подачі гарячої води, заміна вікон на енергоефективні металопластикові).
Загальне зменшення викидів СО2 у житловому (будинковому) секторі на етапі споживання теплоти – 153 012 т/рік або на 11,48% базового рівня. Скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах, еквівалентних 79 996 тис. м3 природного газу протягом року.
ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ
Загальне передбачене фінансування запропонованого проекту – 21,9 млн грн, термін окупності – 2,1 року.
Громадські будівлі третинного сектору – споруди, які не належать до житлового фонду та не перебувають на балансі міської ради – тобто, здебільшого, будівлі комерційного призначення. Незважаючи на значну зацікавленість експлуатантів даних споруд у заощадженні енергетичних ресурсів, виникають певні труднощі в розробці техніко-економічного обґрунтування енергоефективних проектів та оформленні дозвільних документів на проведення робіт.
Інвестиційний проект Каталогу в секторі третинних будівель передбачає: встановлення автоматичних вузлів подачі теплової енергії; балансування двотрубної та однотрубної систем опалення; ізоляцію трубопроводів систем опалення, трубопроводів та теплообмінників систем гарячого водопостачання – виключно за фінансування власників та експлуатантів даних споруд.
За умови реалізації проекту в секторі третинних будівель можна досягти зменшення рівня викидів СО2 на 2 896 т/рік або на 0,22% базового рівня. Загальне річне скорочення споживання енергетичних ресурсів передбачено в обсягах 1 387 тис. м3 природного газу.
Завершився конкурс Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) по відбору партнерів у Донецькій та Луганській областях для покращення ефективності використання муніципальних енергетичних ресурсів (міст та територіальних громад у Донецькій та Луганській областях, підконтрольних Уряду України). Робота з містами-партнерами, які будуть відібрані, вестиметься в напрямі покращення ефективності використання муніципальних енергетичних ресурсів. Така мета буде досягатися завдяки проведенню навчання фахівців та наданню містам допомоги у розробці Планів дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) або аналогічних документів, що визначають енергетичний розвиток та сприяють зниженню викидів парникових газів. Ці плани базуються на енергетичних аудитах систем енергопостачання та систем надання комунальних послуг. Крім того, Проект USAID надаватиме містам підтримку у створенні системи муніципального енергетичного менеджменту та допомагатиме у залученні фінансів на реалізацію заходів, визначених у енергетичних планах та ПДСЕР.
Для досягнення цілей, що визначає Угода Мерів, місто розробило План дій сталого енергетичного розвитку Кривого Рогу до 2020 рр. (ПДСЕР). Єврокомісія прийняла його з деякими зауваженнями та пропозиціями щодо вдосконалення. Фахівці Проекту USAID опрацювали зауваження та розробили оновлену версію ПДСЕР до 2025 року. Документ буде найближчим часом висунутий на розгляд депутатів міської ради.
Основою для розроблення комплексу енергоефективних заходів, що увійшли до ПДСЕР, стали результати проведених енергетичних аудитів в основних секторах міської інфраструктури. Дослідження здійснювали провідні фахівці України, які разом зі спеціалістами міськвиконкому та комунальних підприємств розробили перелік інвестиційних проектних пропозицій. Інформацію про них об’єднали в окремий додаток – Каталог інвестиційних проектів. Він містить докладну інформацію про мету та доцільність впровадження кожної з проектних пропозицій. В ньому наведені обґрунтування та розрахунки, визначені показники ефективності, а також наведені очікувані результати реалізації проектів.
Виконання ПДСЕР у повному обсязі дозволить досягти скорочення викидів СО2 до 2025 року на 421,9 тис. т, або 31,7% базового (2010) року, річного зменшення споживання енергоресурсів на 26,3% (1 287,7 тис. МВт∙год) та заміщення традиційних джерел енергії альтернативними на 3,1% загального енергоспоживання (145,4 тис. МВт∙год).
Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» завершив прийняття заявок в рамках конкурсу на проведення енергоаудитів громадських будівель та підготовку попередніх техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) для впровадження енергоефективних заходів у 88 закладах Кременчука та Івано-Франківська. Документи, розроблені в результаті такої роботи, допоможуть містам залучити до €12 млн інвестицій.
Зокрема, Північна Екологічна Фінансова Корпорація (NEFCO) розглядає можливість надання кредитного фінансування на підтримку реалізації енергоефективних заходів у бюджетних будівлях Івано-Франківська на загальну суму €7 млн. Планується, що проекти будуть впроваджуватися за рахунок кредиту та можливого гранту від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології (Е5Р). Щодо Кременчука, можливість фінансування реалізації енергоефективних заходів у бюджетних будівлях міста розглядає Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Запланована загальна сума – від €5 млн. Очкується, що проекти використовуватимуть енергосервісні контракти (ЕСК).
Від заявників вимагали допомогти з відбором бюджетних будівель для ЕСК, провести енергоаудити громадських будівель інвестиційного класу, підготувати попереднє ТЕО проектів.
Відбір організацій здійснюватиметься на конкурсній основі за п’ятьма критеріями. Результати відбору оголосять згодом.
Кривий Ріг – місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області. Його територія – понад 430 км2. Станом на 1 січня 2016 року кількість населення становить 645,1 тис. осіб. Місто співпрацює з проектами міжнародної технічної допомоги в різних галузях (у т. ч. і над покращенням міської інфраструктури). Серед партнерів Кривого Рогу – Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Німецьке товариство з міжнародного співробітництва (GIZ), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) та інші. У структурі Криворізької міської ради діє відділ з питань енергоменеджменту та впровадження енергозберігаючих технологій.
28 вересня 2011 року Кривий Ріг офіційно підтримав провідну ініціативу Європейського Союзу – Угоду Мерів (її підписанти беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя).
У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (далі – Проект USAID). Меморандум визначив чотири основні напрями роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:
1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);
2) удосконалення системи енергетичного менеджменту;
3) допомога із залученням інвестицій;
4) проведення інформаційної кампанії.
Фахівці Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) розробили попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва міні-ТЕЦ на твердих побутових відходах (ТПВ) в м. Суми. Документ допоможе залучити до реалізації будівництва іноземні інвестиції. Їхній необхідний обсяг становить 334 млн грн.
Населення міста Суми становить 270 тис. мешканців, які у 2015 році спродукували 57 тис. т ТПВ. Подальше зростання кількості відходів потребує змін у підходах до їхньої утилізації для забезпечення екологічних вимог та збереження земельних ресурсів.
Київ – столиця України, адміністративний, промисловий, науковий, фінансово-економічний та культурний центр держави. Місто Київ – окрема адміністративно-територіальна одиниця та не належить до Київської області. Київ є найбільшим містом України і сьомим за кількістю населення у Європі. Площа міста становить 835,6 км². Станом на 2013 рік у Києві проживало понад 2,8 млн осіб. За останні десять років населення міста зростає в середньому на 20 тисяч осіб на рік.
Київ демонструє приклади успішної співпраці з багатьма проектами міжнародної технічної допомоги у різних галузях. Серед партнерів міста – Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовий банк, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ), Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) та багато інших.
У структурі Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації діє управління з питань енергозбереження, паливно-енергетичного комплексу та у сфері питної води.
8 листопада 2011 року Київ приєднався до "Угоди мерів" (провідної ініціативи Європейського Союзу, підписанти якої беруть на себе зобов’язання скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20% до 2020 року, сприяючи таким чином розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя). Того ж року Київ став партнером Проекту USAID "Реформа міського теплопостачання", в рамках якого розроблений Муніципальний енергетичний план Києва на 2012-2016 роки. Документ прийнятий рішенням Київської міської ради від
1 листопада 2012 року.
У 2014 році після підписання відповідного меморандуму розпочалася співпраця міста з Проектом USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (далі – Проект USAID). Меморандум визначив чотири основні напрями роботи з підвищення енергоефективності міста та залучення коштів на фінансування відповідних заходів:
1) підтримка розроблення стратегічного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР);
2) допомога із залученням інвестицій;
3) проведення інформаційної кампанії;
4) підтримка ресурсних центрів для ОСББ;
5) удосконалення системи енергетичного менеджменту.
Енергоефективні заходи в двох громадських будівлях м. Львова (дошкільному навчальному закладі №14 і технологічному ліцеї) планують втілити на засадах державно-приватного партнерства (ДПП). Фахівці Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) розробили відповідні техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) та на початку жовтня презентували документи представникам міської ради.
Система енергетичного менеджменту, що функціонує у місті, не повною мірою відповідає європейським стандартам та вимогам. Зокрема, відсутня автоматизована система обліку та контролю енергоспоживання, що призводить до відсутності механізму повноцінного оперативного реагування при виході технічного обладнання з ладу. Відсутній механізм повернення коштів, заощаджених за рахунок зниження споживання енергоносіїв на місцях, що не додає мотивації споживачам.
Проект USAID надає Києву всебічну методичну та консультативну допомогу місту для того, щоб система енергоменеджменту відповідала вимогам ISO50001. У рамках Проекту USAID розроблена «Концепція проекту впровадження системи енергетичного менеджменту об´єктів бюджетної сфери м. Києва», документ, направлений на створення розвинутої системи енергоменеджменту та безперервного функціонування циклу енергоменеджменту в бюджетній сфері міста. Охоплені проектом повинні бути усі 1 565 об’єктів бюджетної сфери Києва.
Фахівці Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID) розробили бізнес-план термомодернізації двох дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) м. Кривого Рогу: №15 та №231. Документ дозволить залучити майже 10,4 млн грн інвестицій на впровадження заходів з енергоефективності. У тому числі, йдеться про 5,6 млн грн кредитних коштів від Північної Екологічної Фінансової Корпорації (NEFCO) та гранту в 3,7 млн грн від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та екології (E5P).
Обрані для термомодернізації дитячі садки визнані найменш енергоефективними ДНЗ міста. Будівля ДНЗ №15 зведена в 1934 році. Вона підключена до централізованої системи теплопостачання, а от централізоване гаряче водопостачання (ГВП) у неї відсутнє (встановлені побутові електроводонагрівачі). Однотрубна система опалення будівлі експлуатується понад 35 років, трубопроводи зашламовані, частково аварійні ділянки замінені на нові пластикові труби. Розподільчі трубопроводи системи опалення, що проходять неопалювальним підвалом, здебільшого неізольовані. На тих ділянках, де теплоізоляція є, стан її незадовільний. Більша частина вікон – дерев’яні подвійні стулкові. Вони потребують заміни.
ДНЗ №231 зведений в 1970 році та підключений до централізованої системи теплопостачання. Централізоване ГВП відсутнє, а потреби в гарячій воді покриваються за рахунок побутових електричних водонагрівачів. Двотрубна система опалення експлуатується 45 років, трубопроводи зашламовані, частково аварійні ділянки замінені на пластикові та металопластикові труби. Розподільчі трубопроводи системи опалення неізольовані, пошкоджені корозією. Дерев’яні вікна мають щілини, деформації та загнивання та потребують заміни.
Бізнес-план передбачає: утеплення стін та перекриттів мінеральною ватою шаром 100 мм та 150 мм відповідно, встановлення 40 локальних рекупераційних вентиляційних установок в групах, заміну старих вікон на енергоефективні металопластикові. Заплановане також установлення двох автоматизованих індивідуальних теплових пунктів: потужністю 81 кВт – для ДНЗ №15 та 140 кВт – для ДНЗ №231, реконструкція систем опалення (з теплоізоляцією трубопроводів) та внутрішніх систем освітлення з використанням енергоефективних світлодіодних світильників. Передбачене також встановлення сонячних колекторів для покриття потреби в ГВП.
Загалом реалізація заходів із термомодернізації будівель двох бюджетних закладів дозволить знизити щорічні витрати електроенергії на 11 тис. кВт·год, а теплової енергії – на 953 мВт·год. Кількість викидів парникових газів скоротиться на 219 т на рік. Очікується, що загальні заощадження щороку становитимуть понад 1,5 млн грн.
Станом на 16 вересня 2016 року в Києві налічується тисяча будинків, де створено об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), та 911 житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). У місті впроваджується ефективний механізм підтримки ОСББ. Зокрема, завдяки міській програмі "70% на 30%", співвласники отримують компенсацію на проведення заходів із термомодернізації будинку. Місто сплачує 70% вартості робіт, а співвласники – 30%. Крім того, у 2016 році Київ вже виділив 4 млн грн на відшкодування відсотків за кредитами, взятими на заходи з енергозбереження.
На кінець вересня 2016 року 62 ОСББ та ЖБК отримали від міської влади гранти на проведення енергоефективних заходів. Загалом мешканці ОСББ та ЖБК зібрали на проведення енергоефективних заходів у будинках 10 млн грн.
У місті працює система енергетичного менеджменту. З метою аналізу та обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів на сайті «Криворізький ресурсний центр» у листопаді 2011 року було створено модуль для оперативного збору, систематизації, обробки, аналізу інформації щодо показників енергоспоживання в спорудах комунальних підприємств. Він дозволяє складати різноманітні оперативні звіти зі споживання енергетичних та природних ресурсів, враховуючи вплив на енергоспоживання кліматичних умов і сезонних змін. Однією з властивостей модуля є врахування інформації про технічний стан будівлі та інженерних мереж. Він дозволяє отримати порівняльну характеристику ефективності використання енергії в усіх будівлях для спрямування бюджетних коштів саме в ті, де енергія використовується вкрай неефективно. Це дозволяє найбільш раціонально розпоряджатися наявними фінансовими ресурсами. Повністю автоматизована система діє у вигляді пілотного проекту лише в одній бюджетній будівлі, але очікується, що згодом буде поширюватися і в решті закладів.
Проект USAID надає Кривому Рогу всебічну методичну та консультативну допомогу місту для того, щоб система енергоменеджменту відповідала вимогам ISO50001.
Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" запроваджує інформаційну кампанію, в тому числі й у м. Києві, оскільки виховання в українців сумлінного ставлення до використання енергетичних ресурсів є дуже важливим завданням. А заходи інформаційної кампанії за порівняно невеликих витрат можуть мати суттєвий ефект. В результаті кожен має відчувати власну відповідальність щодо тепла та комфорту у своїх помешканнях, поводження з власним житлом тощо.
У місті Києві на трьох каналах здійснювалася трансляція програми "Твій дім", створеної за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ. Зовнішню соціальну рекламу Проекту USAID "Утеплюйтесь правильно!" розміщено на 189 білбордах та 12 сітілайтах міста.
Місто систематично долучається до Європейського тижня сталої енергетики.
Проведення інформаційних ("м’яких") заходів заплановане й у Реєстрі інвестиційних проектів. На заході, запропоновані в Реєстрі, передбачене фінансування в обсязі 288,6 млн грн. Вони включають: зміни в будівельних нормах і правилах, відповідно до сучасних європейських вимог; підготовку та реалізацію програми обов’язкової сертифікації бюджетних та житлових будівель міста; перехід на фінансування програм енергоефективної модернізації закладів бюджетної сфери на основі прямих кількісних показників ефективності; розвиток єдиного інформаційного порталу для моніторингу стану кожної будівлі міста; впровадження програми сертифікації спеціалістів з питань ефективного використання енергоресурсів структурних підрозділів муніципальних органів влади та закладів бюджетної сфери; впровадження трирічної PR-кампанії для ЗМІ та мешканців; впровадження довгострокових навчальних програм з енергоефективності для закладів освіти.
Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» проводить широку інформаційну кампанію, в тому числі й у м. Кривому Розі, оскільки виховання в українців сумлінного ставлення до використання енергетичних ресурсів є дуже важливим завданням. А заходи інформаційної кампанії за порівняно невеликих витрат можуть мати суттєвий ефект. У результаті кожен має відчувати власну відповідальність щодо тепла та комфорту у своїх помешканнях, поводження з власним житлом тощо.
У Кривому Розі на міському каналі здійснювалася трансляція програми «Твій дім», створеної за підтримки Проекту USAID на UA:ПЕРШОМУ. Зовнішню соціальну рекламу Проекту USAID «Утеплюйтесь правильно!» розміщено на 23 білбордах міста. Місто кілька років поспіль долучається до Європейського тижня сталої енергетики.
Навесні 2016 року п’ять загальноосвітніх навчальних закладів Кривого Рогу взяли участь у конкурсі на зменшення споживання електроенергії, що проводився в рамках Проекту USAID. Однією з переможниць конкурсу стала криворізька загальноосвітня
школа № 86.
Проведення інформаційних («м’яких») заходів заплановане й у Каталозі інвестиційних проектів. Але на них додаткове фінансування (окрім того, що вже закладене до міського бюджету) не передбачене. Головною метою запровадження інформаційних заходів є підвищення культури енергоспоживання та зменшення нераціональних витрат енергії. Передбачені у даному секторі заходи включають використання європейської програми «Display» для енергетичної сертифікації установ бюджетної сфери та житлових будинків; підтримку формування інституту ефективного власника житла (допомогу в створенні органів самоорганізації населення в житловій сфері); щоквартальне проведення моніторингу та аналізу споживання енергоресурсів; створення постійно діючого інформаційно-виставкового залу енергоефективних товарів та технологій тощо.
Спеціалісти Проекту USAID розробили техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) для впровадження енергоефективних заходів у 73 бюджетних об’єктах Чернігова. До них належать 38 дошкільних (ДНЗ) та 32 загальноосвітні навчальні заклади, одна медична будівля та будівлі двох об’єктів культури.