Підвищення рівня громадської участі у прийнятті відповідальних рішень для сталого енергетичного розвитку українських міст та досягнення енергетичної незалежності нашої держави – це мета посібника «Організація та проведення громадських слухань із розгляду Планів дій зі сталого енергетичного розвитку: методичні рекомендації», розробленого Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Проект USAID).

МЕТА СТВОРЕННЯ ПОСІБНИКА

Громадські слухання вже стали звичною практикою у багатьох містах України, проте їхні організація та методи проведення потребують удосконалення. Деякі міста дотепер не мають ані Статуту міста, де б прописувалася процедура організації та проведення громадських слухань, ані положення щодо такого заходу. Самі громадські слухання іноді бувають формальними, і їм бракує конструктивної участі третіх сторін.

Відповідно, мета створення посібника полягає в тому, щоб надати особам та організаціям, які приймають рішення, методологію ефективного врахування громадської думки та свідчень щодо місцевої енергетичної політики і, зокрема,розробки та впровадження Планів дій зі сталого енергетичного розвитку міст. 

ЕФЕКТ, ЯКИЙ МАЄ СПРИЧИНИТИ ПОСІБНИК

Оскільки розвиток сталого енергетичного сектору міста стосується кожного мешканця, обговорення та прийняття рішень щодо сталої енергетики мають здійснюватися за умови реальної громадської участі. Конструктивну участь громадськості може забезпечити, зокрема, механізм громадських слухань, проте процес громадських слухань повинен відповідати певним вимогам.

Слідуючи рекомендаціям цього посібника щодо організації та проведення громадських слухань, державні установи та керуючі органи зможуть відкрити шлях громадянам та громадськості ефективно брати участь у прийнятті рішень, що сприятиме ширшій підтримці пропонованих рішень із боку громадськості.

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ ПОСІБНИКА:

  •  представники органів місцевої влади;
  •  представники комунальних підприємств (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, громадського транспорту, міськсвітла, озеленення та благоустрою тощо);
  •  члени громадських організаці;
  • представники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), органів самоорганізації населення (будинкових і вуличних комітетів);
  • громадяни.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

У першому розділіпосібника представлені передумови для створення Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) – документу, який розробляють усі підписанти Угоди Мерів (Ініціативи Європейського Союзу) із метою зменшення споживання викопних ресурсів на 20%, збільшення використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії на 20% та скорочення викидів вуглекислого газу на 20%. З огляду на енергетичні та екологічні виклики, що постали перед Україною, українські міста активно долучаються до Європейської ініціативи. Для всіх 17 міст-партнерів Проекту USAID як підписантів Угоди мерів важливим завданням є розробка Планів дій зі сталого енергетичного розвитку. Втілення ПДСЕР у життя потребує постійної підтримки з боку місцевої громади, яку може забезпечити ефективне залучення громадськості до прийняття рішень.

Громадське слухання є ефективним інструментом врахування громадської думки. У другому розділі викладені складність та багатовимірність процесу формування громадської думки щодо політичних рішень.

Посібник розглядає переваги та недоліки референдуму та вибіркового соціологічного опитування, альтернативних способів визначення громадської думки. У посібнику зроблено висновок, що громадські слухання дають найбільший ефект, якщо вони «вбудовані» у систему постійного комплексного діалогу влади та громади.

У третьому розділі висвітлені основні етапи підготовки та організації громадських слухань: етап технічних рішень, етап політичних рішень, етап неформального обговорення, пік інформаційної кампанії під час проведення громадського слухання, завершальний етап – прийняття запропонованих громадою змін та оприлюднення результатів. Наголошено на важливості проведення інформаційної кампанії з висвітлення основних положень ПДСЕР. Інформування перед громадськими слуханнями є органічною складовою загальної інформаційної кампанії щодо впровадження ПДСЕР.

Рекомендації щодо організації громадських слухань стосуються вибору місця проведення заходу, запрошення учасників, анкетування, виступів експертів, пропозицій і зауважень учасників слухання, розробки сценарію заходу, ролі та функцій ведучого.

Значну увагу в посібнику приділено презентації ПДСЕР на громадських слуханнях. Рекомендовані, зокрема, оптимальні структура та формат презентації, проаналізовані поширені помилки як змісту, так і формату презентації. Наведено поради для кращого її сприйняття учасниками громадських слухань.

У додатках надано коротку версію Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста, а також анкету учасника громадських слухань.

Методичні рекомендації стануть у нагоді всім тим, хто зацікавлений у врахуванні конструктивної громадської думки під час прийняття відповідальних рішень стосовно сталого розвитку українських міст.

ОЧІКУВАНИЙ ВПЛИВ ПОСІБНИКА

У брошурі пропонується цілісний погляд на інструмент громадських слухань у контексті діяльності міської влади, що має назву «залучення громадськості до прийняття рішень». Таке комплексне бачення необхідно, адже громадське слухання демонструє найбільшу продуктивність, коли воно не є окремим заходом, а органічно вписано в системну цілеспрямовану роботу з громадськістю.

Основні положення та висновки брошури доводять, що спільна з громадою розробка енергетичної політики є більш прозорою, демократичною, враховує громадську думку та гарантує участь громади у реалізації енергетичної стратегії. Спільне погодження рішень на громадських слуханнях, яке всебічно розглядається у брошурі, підвищує їхню якість, ефективність і легітимність в очах українців.

ПРАКТИЧНА ДОСТУПНІСТЬ ПОСІБНИКА

Посібник був розповсюджений серед представників міст-партнерів Проекту USAID, щоб допомогти їм залучати мыстян до громадських слухань стосовно процесу підготовки ПДСЕР

 

Мета посібника, який розроблено фахівцями Проекту USAID, допомогти українським містам у плануванні, підготовці та фінансуванні проектів з чистої енергії та адаптації європейської методології відповідно до українських реалій у процесі розробки ПДСЕР.

Посібник надасть можливість містам зробити оптимальний вибір проектів з чистої енергії в основних сферах міського господарства: секторі житлових і громадських будівель, генеруванні та транспортуванні теплової енергії, водопровідно-каналізаційному секторі, сфері міського транспорту, секторі зовнішнього освітлення тощо, які увійдуть у ПДСЕР.

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ:

  • представники органів місцевої влади;
  • працівники комунальних підприємств (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, громадського транспорту, освітлення міста, озеленення та благоустрою тощо);
  • представники  громадських організацій екологічного напряму;
  • представники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
  • містяни.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ПОСІБНИК

У посібнику наведені найефективніші технічні рішення із визначенням очікуваного ефекту від їхнього впровадження щодо зменшення енергоспоживання та скорочення викидів СО2. Посібник висвітлює важливість власного внеску в підвищення енергетичної та екологічної безпеки нашої країни.

Посібник «Підготовка проектних пропозицій з чистої енергії» складається з п’яти розділів та додатків.  

У першому визначено поняття чистої енергії та проектної пропозиції з чистої енергії. Під «чистою» розуміється енергія, яка отримана в результаті підвищення енергоефективності та застосування альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Розглянуто низку обмежень технічного, екологічного, фінансового та соціального характеру, які гальмують упровадження проектів з чистої енергії в Україні.

У другому розділі аналізуються проекти з чистої енергії у найбільш доцільних із погляду зменшення енергоспоживання та скорочення викидів вуглекислого газу  сферах міського господарства: житлових та громадських будівлях; генерації, транспортуванні та реалізації теплової енергії, водопровідно-каналізаційному господарстві, міському транспорті, системі освітлення, впровадженні альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Значну увагу приділено проектам з підвищення енергоефективності та енергозбереження у секторі житлових будівель.  

В умовах обмеженості фінансових ресурсів місцевій владі та комунальним підприємствам, як основним учасникам процесу розробки та впровадження ПДСЕР, необхідно ретельно відбирати проекти з чистої енергії для оптимізації ефекту від їхньої реалізації в рамках міської енергетичної політики. З цією метою у третьому розділі посібника надано детальні рекомендації з підготовки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проектів з чистої енергії. У цьому розділі розглянуто найбільш важливі аспекти підготовки ТЕО проекту з чистої енергії на базі досить цікавого комплексного проекту, який містить техніко-економічні рішення, що вже реалізовані в Україні.

Четвертий розділ присвячений висвітленню реалій та перспектив українських міст щодо пошуку джерел фінансування для впровадження інвестиційних проектів з чистої енергії, передбачених ПДСЕР. У посібнику наведено огляд наявних варіантів фінансування, що використовуються на даний момент, а також аналізується можливість залучення до фінансування проектів з чистої енергії приватного сектору. Зокрема, наведено аналіз: (1) фінансування на засадах державно-приватного партнерства (ДПП); (2) енергосервісних компаній (ЕСКО) і на умовах перфоманс-контрактів; (3) мешканців багатоквартирних будинків, особливо тих, де створено ОСББ.

У  п’ятому розділі розглядаються ключові принципи та методологія визначення і розрахунків викидів вуглекислого газу. За результатами інвентаризації фактичних витрат енергії у різних секторах міського господарства визначається базовий кадастр викидів (БКВ).  БКВ дає можливість встановити головні антропогенні джерела викидів вуглекислого газу та здійснити ранжування секторів економіки міста за критерієм величини зменшення викидів СО2 внаслідок упровадження енергоефективних проектів, альтернативних і відновлюваних джерел енергії. Постійний моніторинг і звітність щодо перебігу виконання проектів і заходів із енергоефективності, що розроблені і затверджені у ПДСЕР, дасть змогу забезпечити їхнє виконання згідно з поставленою метою.

У  додатках надано довідникові дані,  результати розрахунків, прогнозні показники тощо.  

Посібник стане у нагоді всім, хто має наміри сприяти зменшенню викидів парникових газів у довкілля як шляхом розроблення та втілення в життя Плану дій зі сталого енергетичного розвитку, так і завдяки впровадженню енергоефективних заходів у повсякденному житті: на роботі та вдома.

ПРАКТИЧНА ДОСТУПНІСТЬ ПОСІБНИКА

Посібник був розповсюджений  на заходах, організованих Проектом USAID. 

Ця сторінка присвячена питанням життя за новим законом тих багатоквартирних будинків, співвласники яких ще не створили ОСББ і поки ще не можуть скористатися з переваг об’єднання, але хочуть самостійно визначити управителя будинку, щоб уникнути призначення управителя органами місцевого самоврядування. Детальніше про зміни, які передбачає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" можна прочитати на нашому сайті.

Стаття 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” детально регулює порядок прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку. Однак варто звернути увагу на те, що ч.7 ст.10 згаданого закону передбачає складання протоколу зборів співвласників за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. Зараз така форма протоколу вже затверджена Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон). 

Нижче пропонуємо вашій увазі приклад заповнення протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку (та листків письмового опитування до нього) щодо визначення управителя багатоквартирного будинку згідно із Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”).

Від часу набрання чинності Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” вже чимало співвласників багатоквартирних будинків виявили бажання самостійно визначити управителя. Проте треба мати на увазі, що Закон України “Про житлово-комунальні послуги” поки що не приведений у відповідність із Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та інакше визначає зміст послуг і повноваження управителя. У Верховній Раді України розглядається нова редакція Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Тому співвласникам, які бажають вже зараз укласти  договір з управителем необхідно врахувати, що після набрання чинності нової редакції  Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договір, швидше за все, доведеться переглядати і приводити у відповідність із нею. 

Водночас, сказане не позбавляє співвласників права просто визначити управителя вже зараз – а до питання укладання договору з ним повернутися пізніше, після прийняття необхідних змін до законодавства. Такий підхід є актуальним для тих співвласників, хто поспішає самостійно визначитися зі своїм вибором, щоб уникнути призначення управителя органами місцевого самоврядування. Вони можуть уже зараз визначити управителя, та одночасно визначити його ж виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності до чинної на даний час редакції Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

У матеріалах, що додаються, ми передбачили два пакети документів:

1)  протокол зборів співвласників і листки письмового опитування до нього для визначення виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (і його ж – управителем багатоквартирного будинку з 01.07.2016 р.) згідно з чинною редакцією Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”;

2) протокол зборів співвласників та листки письмового опитування до нього для обрання управителя згідно з новою редакцією Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (після її прийняття), яка буде узгоджена із Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Для того, щоб вам було легше вносити свої дані на основі нашого прикладу, ми всі змінні відомості традиційно виділили синім кольором шрифту.

Для заповнення протоколу та листків письмового опитування ми розробили приклад умовного 10-квартирного будинку з його співвласниками. Інформація про них – в окремому файлі. Сподіваємося, це допоможе вам розібратися у протоколі.

Зверніть увагу, що в нашому умовному прикладі один із співвласників – територіальна громада – не надіслав свого представника на установчі збори та не визначив особи, уповноваженої від нього підписати листок письмового опитування. Тому, після завершення строку для проведення письмового опитування, наш умовний протокол було складено без результатів голосування від імені територіальної громади.

Як скласти статут для ОСББ і врахувати всі особливості та потреби вашого об'єднання? Експерти Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" підготували коментований типовий статут ОСББ, який відповідає Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та типовому статуту, затвердженому Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Ознайомитися з коментованим типовим статутом можна тут.


КОМЕНТОВАНИЙ СТАТУТ ОСББ

 

 

 

 

 

Дуже часто ми складаємо уявлення про людину, коли побуваємо у неї в гостях. Тож кожен, хто чекає на дружній візит, намагається справити враження хорошого господаря: вимити підлогу, вікна, впорядкувати те, до чого раніше не доходили руки. Та перш ніж потрапити до оселі, гість проходить через "терни" під'їзду, де він бачить розбиті шибки, полущену фарбу на стінах, ліфт, який наганяє жаху.

Це не повний перелік того, що більшість із нас бачить у своїх багатоповерхівках. Погодьтесь, мало хто доводить до такого стану власну квартиру. А от відповідальність за стан під'їзду беруть на себе далеко не всі, вважаючи під’їзд "нейтральною" і "нічиєю" територію. Тим часом, стаття 382 Цивільного кодексу України визначає, що власник квартири є і співвласником даху, підвальних приміщень, інженерних систем, ліфтів, сходових клітин тощо.

З кожним роком житло старішає і потребує все більшого обсягу ремонтних робіт. Потреба у коштах постійно зростає. За таких умов проведення будь-яких масштабних робіт, зокрема із впровадження енергоефективних заходів у будинку, вимагає прийняття спільних рішень власників квартир – співвласників спільного майна багатоквартирного будинку. Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" надає механізм прийняття таких спільних рішень: проведення зборів співвласників та їхнє письмове опитування. Після прийняття рішення хтось повинен його виконувати – хтось має зібрати внески співвласників, знайти підрядників, укласти з ними договори. Для цього у Законі України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено можливість створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). ОСББ є юридичною особою за законодавством України, має постійно діюче правління і ревізійну комісію, а найважливіші питання вирішує на загальних зборах.

Станом на 1 січня 2017 року в Україні налічується 26 080 таких об’єднань, а це означає, що третина власників квартир вирішили не чекати на те, що хтось прийде і доведе до ладу їхні будинки, а взяли контроль у власні руки.

Насправді створити ОСББ доволі легко. Особливо для тих, хто має бажання це зробити. Варто лише дотримуватися певної послідовності дій, яка законодавчо визначена ст.6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Схематично це виглядає таким чином:



СТВОРЕННЯ ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ

До складу ініціативної групи має входити щонайменше троє власників квартир чи нежитлових приміщень будинку. При цьому орендарі як квартир, так і нежитлових приміщень членами ініціативної групи бути не можуть.

ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА ВЛАСНИКІВ ЖИТЛОВИХ ТА НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКУ

На цьому етапі ініціативна група має  зібрати дані про приналежність квартир та нежитлових приміщень, скласти списки співвласників багатоквартирних будинків, бажано — ознайомитись із технічною документацію на будівлю. Важливо також провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед співвласників про те, як і для чого створюється ОСББ.

СКЛИКАННЯ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ

Скликання проводиться не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Про проведення установчих зборів усі власники мають бути оповіщені ПИСЬМОВО. Повідомлення вручають під розписку особисто або рекомендованим листом. У повідомленні обов'язково зазначається, з  чиєї  ініціативи скликаються збори, час та місце проведення установчих зборів, проект порядку денного.  У додаток до цього можна розклеїти відповідне оголошення у під'їздах. Перед тим, як збори відбудуться, ініціативна група має підготувати проект протоколу установчих зборів, список співвласників та листки голосування, бажано також – порядок ведення та картки голосування. Крім того, мають бути складені пропозиції щодо складу правління ОСББ та ревізійної комісії, проект статуту ОСББ, орієнтовний кошторис.

Для того, щоб допомогти при складанні статуту ОСББ і врахувати особливості та потреби кожного об'єднання, експерти Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" підготували коментований типовий статут ОСББ.


ПРОВЕДЕННЯ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ

На установчих зборах приймається рішення про створення ОСББ. Учасників слід зареєструвати письмово.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

З 1 липня 2015 року порядок голосування на зборах змінився.

По-перше, відтепер відсутнє поняття кворуму: скільки співвласників багатоквартирного будинку відвідає збори – стільки і голосуватиме. Для прийняття рішення потрібна більшість голосів усіх співвласників, а не лише тих, хто був присутнім на зборах.

По-друге, рішення приймається не двома третинами голосів присутніх, як було раніше, а більшістю голосів усіх співвласників (більше половини голосів).

По-третє, у разі, якщо на самих установчих зборах рішення не набирає встановленої більшості голосів співвласників "за" чи "проти", то обов’язковим є проведення письмового опитування.

Принцип визначення кількості голосів у кожного співвласника. Нові ч.7 і ч.8 статті 6 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачають:

1) розподіл голосів пропорційно до площі – як загальне правило;

2) розподіл голосів за принципом "один власник – один голос" – якщо одній особі належить більше 50% усіх площ у багатоквартирному будинку.


ПІДГОТОВКА УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ДО РЕЄСТРАЦІЇ

Ухваливши рішення про створення ОСББ, установчі збори повинні визначитися, кому доручити вчиняти дії з подальшої державної реєстрації ОСББ. Це може бути хтось із числа ініціативної групи, головуючий на зборах, майбутній голова правління тощо.

 Після дотримання усіх процедур ОСББ може готувати та приймати рішення про проведення першочергових та визначення довгострокових заходів із ремонту будинку, в тому числі — його термомодернізації.

 

 

Ще три міста-партнери Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) провели громадські обговорення власних Планів дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР). Так, у лютому свої плани на обговорення громади винесли очільники Тернополя та Хмельницького, а в березні громадські слухання пройшли у м. Рівне. Нагадаємо, що ПДСЕР розробляється містами-учасниками  Європейської ініціативи "Угода мерів" для вирішення сучасних глобальних екологічних та енергетичних проблем (вичерпність викопних енергоресурсів, парниковий ефект і пов’язані з ним негативні зміни клімату, тощо). Кожне місто до свого плану включає низку інвестиційних проектів, основна мета яких – сприяти зниженню викидів СО та скороченню енерговитрат міста.

Натисніть на наступну листівку, щоб продовжити перегляд


 

Наприкінці березня у Києві відбувся дводенний навчальний семінар, у якому взяли участь понад 60 представників ресурсних центрів підтримки ОСББ із питань чистої енергії з 12 міст України. Всі ці центри були створені за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID).  Розпочинаючи семінар, Віра Ілляш, директор з питань комунікації та зв’язків з урядом Проекту USAID, зазначила: "Ресурсні центри – це насамперед люди! Яскраві особистості, небайдужі громадяни, відповідальні господарі, талановиті організатори, люди, які розуміють свою роль у суспільстві і обрали для себе активну і чесну позицію – нести відповідальність за свій комфорт та добробут. Ми дуже цінуємо те, що ви робите у своїх містах та готові й надалі сприяти вашій діяльності. Віримо, що це дозволить нам з вами змінити ставлення українців до своїх будинків та зробити їх більш свідомими та відповідальними".

У сьогоднішніх умовах об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) обмежені в грошах, а залучення ними кредитних коштів на разі не є узвичаєною практикою. Тому існує потреба забезпечити об’єднання фінансовим ресурсом, який був би доступним як з точки зору його вартості, так і з точки зору організаційної простоти отримання коштів. Таким фінансовим інструментом може стати цільовий фонд фінансування енергоефективних заходів – "револьверний фонд", утворений асоціацією ОСББ, кошти якого надаються членам такої асоціації – об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Револьверний – автоматично поновлюваний (від лат. revolve – обертатись).

Кошти фонду надаються об’єднанням-членам асоціації на умовах безоплатної строкової позики. "Револьверний механізм" функціонування фонду забезпечується таким чином: нові позики ОСББ-членам асоціації надаються у міру та за рахунок повернення раніше отриманих об’єднаннями позик із фонду. Тобто постійне реінвестування проектів акумулює нові ресурси за рахунок грошей, які повертаються у фонд, у тому числі в результаті отриманої економії від упровадження енергоефективних заходів.



Пропонуємо вам ознайомитися з Концепцією створення Фонду фінансування енергоефективних заходів за принципом “револьверного фонду” на базі асоціації ОСББ та Положенням про Фонд фінансування енергоефективних заходів Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, які розробили експерти Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні". Ці документи ви можете вільно використовувати та модифікувати.

КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ФОНДУ ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ ЗА ПРИНЦИПОМ “РЕВОЛЬВЕРНОГО ФОНДУ” НА БАЗІ АСОЦІАЦІЇ ОСББ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФОНД ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ АСОЦІАЦІЇ ОБ’ЄДНАНЬ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ

Опубліковано 16.03.2016

Останнім часом до нас надходить усе більше запитань від співвласників багатоквартирних будинків, де діють житлово-будівельні кооперативи (ЖБК). Що буде з ЖБК після 1 липня 2016 року? На найпоширеніші із запитань ми попросили відповісти експерта Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" Дмитра Левицького.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Як відомо, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачає, що "у разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок".

Нагадаю, що один рік після набрання чинності зазначеним законом спливає 1 липня 2016 року. А форм управління стаття 9 того ж таки закону передбачає три:

•    самими співвласниками (без створення ОСББ чи обрання управителя),
•    управителем багатоквартирного будинку,
•    об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (або асоціацією ОСББ).


Отже, якщо до 1 липня 2016 року в багатоквартирному будинку не буде створено ОСББ, і не буде прийнято рішення про іншу форму управління (самими співвласниками чи обраним ними управителем), то управління таким будинком здійснюватиме управитель, якого обере орган місцевого самоврядування.

Це, звісно, не позбавляє співвласників права з часом відмовитися від такого управителя (згідно із законом, договір із управителем укладається лише на один рік, із можливою пролонгацією), однак якийсь час пожити з ним доведеться.

Найупевненіше в цій ситуації почуваються співвласники багатоквартирних будинків, що вже створили ОСББ – їм не треба робити жодних "додаткових рухів", щоб уникнути призначеного "згори" управителя. Дивлячись на них, співвласники багатоквартирних будинків, де діють ЖБК, і собі не переймаються. А даремно. І про це – нижче.

Чи може орган місцевого самоврядування обрати управителя для багатоквартирного будинку, де функціонує житлово-будівельний кооператив (ЖБК)?

Відповідь на озвучене запитання – так, може. І навіть повинен. Річ у тім, що Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" серед форм управління багатоквартирним будинком не згадує ЖБК. Чому так – розглянемо нижче, а зараз іще раз підкреслю, що ЖБК не належить до числа суб’єктів управління багатоквартирним будинком.

Відтак, співвласникам багатоквартирного будинку, в якому діє ЖБК, необхідно до 1 липня 2016 року або створити ОСББ, або прийняти рішення про управління будинком самостійно (безпосередньо співвласниками), або обрати управителя. Якщо цього не буде зроблено, управителя обере орган місцевого самоврядування.


Чи можна обрати ЖБК управителем?


Часто можна почути від співвласників багатоквартирного будинку, де діє ЖБК, таке: "А ми просто визначимо наш ЖБК управителем. Хіба не можна?"

Відповідь – як у відомому фільмі: "Можна. Але отруїшся".

Адже згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управитель – це завжди або фізична особа-підприємець, або юридична особа-суб’єкт підприємницької діяльності. Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, підприємництвом є та господарська діяльність, що спрямована на отримання прибутку. Більшість же житлово-будівельних кооперативів в Україні є неприбутковими організаціями. Тож, перш ніж отримувати статус управителя, житлово-будівельному кооперативу доведеться відмовитися від свого статусу неприбуткової організації та внести необхідні зміни до статуту – зокрема, прямо передбачити мету отримання прибутку, а також надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а не управління багатоквартирним будинком як власним майном, що передбачає Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186).

Чи потрібно це житлово-будівельному кооперативу і чи виправданою є повна перебудова діяльності ЖБК "на підприємницький лад" при формальному збереженні організаційно-правової форми неприбуткової організації – житлово-будівельного кооперативу – дуже сумнівно. Адже для підприємницької діяльності чинне законодавство передбачає інший вид кооперативів – виробничі.

Варто звернути увагу і на таке:

У своєму прагненні "зберегти" ЖБК співвласники багатоквартирного будинку вважають – і помилково – його "своєю" організацією, з якою вони пов’язані статутними (а не договірними, як з управителем) відносинами і в якій вони можуть формувати органи управління. Однак, на сьогодні у більшості випадків такі уявлення є хибними, адже ЖБК в Україні більше не об’єднують (і за визначенням не можуть об’єднувати) співвласників багатоквартирних будинків. І про це – нижче.


Чому ЖБК не представляє співвласників багатоквартирного будинку?

Повернімося до історії житлово-будівельних кооперативів. Згідно з уже згаданим Примірним статутом, метою створення ЖБК було забезпечення його членів (і членів їхніх сімей) житлом через зведення будинку (будинків), його подальшу експлуатацію та управління. Наголошу, що у Примірному статуті (а він на сьогодні є фактично єдиним нормативно-правовим актом, що спеціально регулює правовий статус ЖБК) багатоквартирний будинок згадується остільки, оскільки він є власністю ЖБК як юридичної особи. Нагадаю: окремим членам ЖБК не належали на праві власності ні окремі квартири, ні багатоквартирний будинок у цілому – їм належало лише право володіння і користування квартирами.

Цей самий підхід передбачений і статтею 384 Цивільного кодексу України. Але лише до певного моменту, а саме – до викупу членом ЖБК своєї квартири (іншими словами – до виплати членом ЖБК свого паю). Відповідно до тієї ж статті, "у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником".

А щойно особа стає власником квартири як окремого (!) об’єкта права власності, кооператив втрачає своє – до того моменту "єдине і неподільне" – право власності на багатоквартирний будинок у цілому. З цього моменту відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 Цивільного кодексу України та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Власники викуплених квартир є співвласниками спільного майна в багатоквартирному будинку – його конструктивних елементів, інженерного обладнання тощо, і сам ЖБК виступає в ролі лише одного зі співвласників (як власник іще не викуплених квартир). А щойно в будинку викуплено останню квартиру – ЖБК втрачає економічну і правову підставу свого існування.

Той факт, що в багатьох багатоквартирних будинках – попри 100% викуплених квартир – дотепер продовжують функціонувати ЖБК, є наслідком лише інерційності мислення співвласників та поблажливості законодавця.

Отже, ми з’ясували, що члени ЖБК, які викупили свої квартири, стають власниками таких квартир і співвласниками багатоквартирного будинку і що сам ЖБК в такому разі теж є лише одним зі співвласників, а не одноособовим власником такого будинку.

Власники квартир, реалізуючи своє право власності, можуть вільно – не питаючи згоди ЖБК – їх відчужувати (продавати, дарувати), заповідати тощо. Відтак, у квартир з’являються нові власники, а в будинку – нові співвласники. Вони не зобов’язані ставати членами житлово-будівельного кооперативу, і – якщо вже дотримуватися положень Примірного статуту – не мають для цього підстав (адже їхня потреба в житлі вже задоволена). І тому в дійсності в багатьох випадках нові власники квартир не вступали до ЖБК. З іншого боку, самі ЖБК також не завжди виключали колишніх власників із числа членів ЖБК. У результаті сьогодні в Україні практично немає жодного ЖБК, в якому би склад членів збігався зі складом співвласників відповідного багатоквартирного будинку. Мені особисто відомі випадки, коли, скажімо, у 100-квартирному будинку і дійсних членів ЖБК залишалася лише одна особа – і та глибоко похилого віку!

Більше того, не існує формальних перешкод навіть для того, щоби новим членом ЖБК стала особа, яка взагалі не є власником квартири в багатоквартирному будинку (натомість у випадку з ОСББ участь в об’єднанні є невід’ємною від права власності на квартиру).

Враховуючи викладене вище, варто визнати, що в ЖБК, у якому склад членів не збігається зі складом співвласників багатоквартирного будинку, статутні органи управління кооперативу не мають права приймати жодних рішень щодо управління спільним майном багатоквартирного будинку, а рішення загальних зборів членів ЖБК в жодному разі не може замінити собою рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку.



Як створити ОСББ в "будинку ЖБК"?

Український законодавець був і є свідомим усіх вищезгаданих проблемних питань у діяльності ЖБК. І тому передбачив досить м’який і поблажливий до житлово-будівельних кооперативів механізм приведення їхнього правового статусу у відповідність до нових умов економічного і правового життя. А саме – надав можливість реорганізувати (через перетворення) ЖБК в ОСББ і присвятив цьому окрему статтю в Законі України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку". На сьогодні велика кількість ЖБК вже скористалася з наданої можливості й реорганізувалася в ОСББ. Так, мій ЖБК був реорганізований в ОСББ ще в далекому 1996 році.

Утім, надана законом перспектива з реорганізації ЖБК в ОСББ – це дійсно не обов’язок, а лише можливість. Навіть одна з них. Адже закон, хоч і дозволяє реорганізацію ЖБК в ОСББ, одночасно дозволяє і створити ОСББ в "будинку ЖБК" на загальних підставах, без будь-якої реорганізації кооперативу в об’єднання.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ створюється власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Тобто, будь-які власники квартир і нежитлових приміщень у будь-якому багатоквартирному будинку мають право об’єднатися в ОСББ у порядку, визначеному вищезазначеним законом. При цьому для закону не має значення, чи існує в будинку ЖБК, чи орган самоорганізації населення (будинковий комітет), чи будь-яке інше об’єднання власників квартир або просто мешканців. Єдине обмеження передбачене статтею 4 того ж Закону: в одному багатоквартирному будинку може бути створене лише одне ОСББ. Наявність же в будинку ЖБК не є перешкодою для створення ОСББ.

Отже, Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає два шляхи створення ОСББ, на вибір співвласників:

1) основний, передбачений статтею 6, для всіх багатоквартирних будинків (незалежно від наявності чи відсутності в них ЖБК) – створення ОСББ "з чистого аркуша", без правонаступництва стосовно будь-яких інших юридичних осіб;
2) додатковий (за бажанням співвласників), передбачений статтею 5, для багатоквартирних будинків, де діють ЖБК, – передбачає реорганізацію ЖБК в ОСББ.

Кожен із названих способів має свої переваги й недоліки. Розгляньмо їх по порядку.

Створення ОСББ "з чистого аркуша",  у принципі, не потребує спеціальних пояснень. Об’єднання створюється в загальному порядку, як будь-яке інше ОСББ в будь-якому іншому будинку: формується ініціативна група з числа співвласників, скликаються і проводяться установчі збори і реєструється нова юридична особа – ОСББ. Новостворене об’єднання не є правонаступником ЖБК – тим більше, що він продовжує своє функціонування.

Виникає, проте, запитання, як бути з управлінням і утриманням багатоквартирного будинку. Відповідно до статті 12 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", "управління   багатоквартирним  будинком  здійснює  об’єднання через свої органи управління". Іншими словами, будинок перебуває в управлінні ОСББ з моменту створення останнього, без необхідності будь-якої "передачі" будинку в таке управління. У цьому сенсі ЖБК до новоствореного ОСББ є "колишнім балансоутримувачем", про якого йдеться, зокрема, у частинах 18 – 19 статті 6 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" і який зобов’язаний передати об’єднанню технічну документацію на будинок (утім, зауважу, непередання технічної документації не є формальною перешкодою у здійсненні об’єднанням управління багатоквартирним будинком).

Тому добре, якщо між співвласниками є повне порозуміння щодо створення ОСББ паралельно з існуванням ЖБК і правління ЖБК не перешкоджає діяльності ОСББ. У такій ситуації ЖБК і новостворене об’єднання можуть без поспіху переукласти необхідні договори з підрядними організаціями, перевести штатних працівників на роботу з кооперативу в об’єднання, виконати інші необхідні дії. Кооператив же продовжує своє функціонування ще протягом часу, необхідного для того, щоби зібрати борги з боржників і розрахуватися із кредиторами. Після виконання цієї задачі ЖБК можна спокійно ліквідувати в загальному порядку.

Утім, можлива і така ситуація, коли правління ЖБК (а з ним, можливо, і частина співвласників) категорично не бажає миритися зі створенням у будинку ОСББ. Це не є перешкодою для діяльності ОСББ і управління ним будинком: адже якщо об’єднання вже було створене й зареєстроване, то логічно припустити, що більшість співвласників все-таки бажали цього й хочуть управляти будинком саме через органи управління ОСББ. Яким чином новоствореному об’єднанню в такій ситуації перейти до практичного виконання своїх статутних цілей (у т. ч. з управління будинком), укласти договори з підрядниками, отримати технічну документацію від ЖБК – не є предметом розгляду в цій статті. Зауважу лише, що в цілому алгоритм дій буде такий самий, як і в ситуації, коли новоствореному ОСББ протистоїть колишній "управитель" чи будь-який інший "балансоутримувач".



Переваги створення ОСББ паралельно з наявним ЖБК такі:

•    ОСББ починає діяльність "з чистого аркуша", без боргів, накопичених раніше в ЖБК;
•    ОСББ може створюватися незалежно від бажання чи небажання та сприяння чи протидії чинного правління ЖБК;
•    організаційно процедура створення ОСББ як новоствореної юридичної особи (без правонаступництва) є простішою і зазвичай швидшою, ніж реорганізація ЖБК в ОСББ.

Однак такий підхід має і певні недоліки:
•    якщо ЖБК як юридична особа має певне майно (наприклад, земельну ділянку), то воно так і залишиться власністю ЖБК (адже ОСББ не є правонаступником); теоретично, таке майно можна буде передати ОСББ в майбутньому – при ліквідації ЖБК;
•    якщо правління ЖБК виступає проти створення ОСББ, слід очікувати на його протидію у створенні та діяльності ОСББ.

Створення ОСББ шляхом реорганізації (перетворення) ЖБК передбачає правонаступництво ОСББ щодо ЖБК і здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 5 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку". Так, згадана стаття передбачає, що реорганізація відбувається  за  рішенням  загальних   зборів ЖБК, які з моменту прийняття такого рішення вважаються установчими зборами ОСББ; при цьому саме рішення про реорганізацію загальними зборами ЖБК повинне бути прийняте відповідно до статуту цього ЖБК (!).

Сказане означає, що до проведення загальних зборів ЖБК останньому необхідно виконати низку підготовчих дій. Як я вже писав вище, сьогодні рідко коли склад співвласників багатоквартирного будинку збігається зі складом членів ЖБК; часто кількість членів ЖБК є значно меншою за кількість співвласників. Тому, коли відповідно до статті 5 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори ЖБК у певний момент стануть установчими зборами ОСББ, можуть виникнути такі проблеми:
•    не всі співвласники багатоквартирного будинку були членами ЖБК, і тому не всі були запрошені на його загальні збори – а відтак і на установчі збори ОСББ;
•    якщо серед членів ЖБК є особи, які вже не є співвласниками багатоквартирного будинку, вони не мають права брати участі в установчих зборах ОСББ.

Для того, щоб уникнути зазначених проблем та можливих пов’язаних із ними негативних наслідків, рекомендую:
•    до скликання загальних зборів ЖБК обов’язково переконатися, що серед його членів відсутні особи, які більше не є співвласниками багатоквартирного будинку. Якщо такі є – виключити із членів ЖБК. Якщо для цього необхідно внести зміни до статуту ЖБК (наприклад, передбачити таку підставу як відчуження квартири) – то внести необхідні зміни і потім виключити;
•    незалежно від того, скільки співвласників багатоквартирного будинку є членами ЖБК, запросити на загальні збори ЖБК усіх співвласників (рекомендованим листом або під розписку, не менш ніж за 14 днів). Співвласники-"не-члени" ЖБК на його загальних зборах до прийняття рішення про реорганізацію будуть у статусі "запрошених"; із моменту прийняття такого рішення – будуть повноцінними учасниками установчих зборів.

Власне процедура реорганізації (шляхом перетворення, адже йдеться про зміну організаційно-правової форми юридичної особи) ЖБК в ОСББ виглядає таким чином:

1)    Проводяться загальні збори ЖБК – установчі збори ОСББ в порядку, про який ішлося вище. На загальних зборах ЖБК одночасно з рішенням про реорганізацію в ОСББ треба прийняти рішення про створення комісії із реорганізації та визначити строк для заявлення кредиторами своїх вимог до ЖБК (від 2 до 6 місяців – див. статтю 105 Цивільного кодексу України);
2)    По завершенні строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорганізації складає передавальний акт. Для затвердження цього акту необхідно знову скликати загальні збори ЖБК (див. статтю 107 Цивільного кодексу України);
3)    Державному реєстратору одночасно подаються два пакети документів (включаючи оригінал або нотаріально засвідчену копію передавального акта): на припинення ЖБК й на створення ОСББ (див. ст. ст. 4 і 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"). Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації ОСББ.

Враховуючи, що реорганізація ЖБК в ОСББ неможлива без доброї волі ЖБК, а відтак – і його правління (яке повинно скликати загальні збори та виконувати низку інших функцій), для того, щоби створювати ОСББ таким шляхом, необхідно заручитися підтримкою чинного правління ЖБК або ж обрати інше.

Розгляньмо тепер основні переваги й недоліки такого шляху.

Серед переваг:
•    майно ЖБК (у т. ч. земельна ділянка, службові квартири, якщо такі були у власності ЖБК, кошти на банківському рахунку) перейдуть до ОСББ;
•    відсутнє підґрунтя для потенційних конфліктів між "паралельними" ОСББ і ЖБК в одному будинку.

Головний недолік:
•    процедура реорганізації складна і тривала в часі.

Дотепер я не торкнувся ще одного питання – як бути ЖБК, у яких окремі квартири ще не викуплені? Моя рекомендація в такому разі – створювати ОСББ "із чистого аркуша" і зберегти ЖБК у складі тих членів, хто ще не викупив свої квартири. У новоствореному ОСББ такий ЖБК буде одним зі співвласників багатоквартирного будинку (як власник квартир, які залишилися в його власності).

Ось так загалом виглядає ситуація з ЖБК на сьогодні. Сподіваюся, я зумів донести до шановних читачів ту думку, що навіть при наявності в будинку ЖБК без ОСББ не обійтися. А от яким чином створювати ОСББ – "з чистого аркуша" чи шляхом перетворення ЖБК – співвласникам у кожному багатоквартирному будинку слід вирішувати самим, виходячи з конкретних обставин у їхньому будинку.

Перед настанням зими кожен із нас ретельно переглядає свій гардероб та взуття, бо від цього залежить чи не будемо ми мерзнути взимку і чи треба нам додатково утеплюватись. А от що робити з нашими домівками? Їх теж треба утеплювати. Але як це правильно зробити аби не нашкодити ані своїй квартирі, ані сусідам, ані будинку в цілому?

Якщо ви прийняли рішення модернізувати або утеплити ваш будинок, то пам’ятайте головне – будинок є цілісним об’єктом, а отже його реконструкція має бути комплексною. Задля того аби Ваше бажання утеплити свій будинок (чи то приватний, чи багатоквартирний) в майбутньому не призвело до небажаних наслідків – пошкодження конструкції будинку чи появи грибка внаслідок неправильного утеплення – необхідно виконати наступні роботи у такій послідовності:

1. Провести енергоаудит будівлі. Енергетичний аудит представляє собою технічне обстеження теплоізоляційної оболонки (стан дверей, вікон, даху, стін та ін.), а також інженерних систем будівлі (системи опалення, вентиляції, охолодження, освітлення, гарячого водопостачання, електропостачання, газопостачання та ін.), для роботи яких використовуються паливно-енергетичні ресурси. Таке обстеження дає змогу визначити реальний обсяг та ефективність споживання енергетичних ресурсів. На основі отриманих результатів спеціаліст з енергоаудиту визначає потенціал енергозбереження в будівлі та розробляє заходи з підвищення енергоефективності. Саме вони є основою для вибору та розробки проектного рішення щодо модернізації та утеплення будівлі.

2. Розробити проектно-кошторисну документацію, в якій вказуються всі технічні рішення щодо модернізації будівлі та їх вартість.

3. Замовник виконання робіт має затвердити проектно-кошторисну документацію.
Після цього можна виконувати роботи з утеплення та модернізації будинку. Їх послідовність має бути наступною:

- підготовчі роботи;
- ремонт/ заміна вікон, вхідних та балконних дверей, дверей тамбурів;
- ремонт/заміна вікон на сходових клітках, коридорах і холах загального користування, технічному поверсі і горищі;
- модернізація внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі;
- теплоізоляція зовнішніх огороджувальних конструкцій та гідроізоляція покрівлі.

Залежно від обсягу раніше виконаних робіт, зазначену послідовність робіт можна дещо змінити.

Що ж до нормативної бази, яка регулює питання модернізації та утеплення будинків, то на разі існують Державні будівельні норми (ДБН), які є обов’язковими для виконання, та Державні стандарти України (ДСТУ), які носять рекомендаційний характер, якщо інше не визначено підзаконним актом.
Основними з них є наступні:

-ДБН В.1.2-11-2008 "Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії";
- ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель" із змінами 2013 року. З 1 квітня 2017 р. вступає в дію ДБН В.2.6-31:2016 "Теплова ізоляція будівель";
- ДБН В.2.5-67:2013"Опалення, вентиляція та кондиціонування";
- ДСТУ Б EN 15232:2011 "Енергоефективність будівель. Вплив автоматизації, моніторингу та управління будівлями";
- ДСТУ Б В.2.2-39:2016 "Методи та етапи проведення енергетичного аудиту будівель";
- ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014   "Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків".



ЗБІЛЬШИТИ ЗОБРАЖЕННЯ>>

ЯК УТРИМУВАТИ
ТЕРМОМОДЕРНІЗОВАНИЙ
БАГАТОКВАРТИРНИЙ БУДИНОК

 

 


Фахівці Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" готові допомогти пілотним містам у підготовці заявок для отримання позики на пільгових умовах (ставка близько 1,31% річних у євро) від Європейського інвестиційного банку для модернізації комунальної інфраструктури.

УВАГА! Термін подання пропозицій щодо участі у спільному з Європейським інвестиційним банком проекті "Програма розвитку муніципальної інфраструктури України" подовжений до 15 березня 2016 року.

Умови надання позики передбачають фінансування інвестиційних проектів у секторах теплопостачання, водопостачання та водовідведення; підвищення енергетичної ефективності будівель, зовнішнього освітлення населених пунктів та поводження з твердими побутовими відходами.

Пропонуємо вашій увазі приклад заповнення протоколу установчих зборів ОСББ та листків письмового опитування до нього згідно з вимогами останніх змін до Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Звертаємо увагу, що за основу ми взяли форму протоколу, затверджену наказом Мінрегіону від 25.08.2015 р. № 203. Хоча закон і не вимагає складання за цією формою протоколу при створенні ОСББ, ми рекомендуємо її все-таки використовувати, адже затверджена форма повно відображає вимоги закону до вмісту протоколу і допоможе вам уникнути помилок.

Водночас, користуючися тим, що у випадку зі створенням ОСББ ми не зобов’язані неухильно дотримуватися затвердженої форми, ми внесли до неї незначні зміни, які полегшують складання протоколу: як-от окремо зазначили дати проведення зборів і складання протоколу та виділили інформацію про представника співвласника в окрему колонку.

Для того, щоб вам було легше вносити свої дані на основі нашого прикладу, ми всі змінні відомості виділили синім шрифтом.

Для заповнення протоколу і листків письмового опитування ми вигадали умовний 10-квартирний будинок та його співвласників. Інформація про них - в окремому файлі. Сподіваємося, це допоможе вам розібратися в протоколі.

Зверніть увагу, що в нашому умовному прикладі один зі співвласників - територіальна громада - не надіслав свого представника на установчі збори та не визначив особи, уповноваженої від нього підписати листок письмового опитування. Тому, по завершенні строку для проведення письмового опитування, наш умовний протокол було складено без результатів голосування від імені територіальної громади.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВЛАСНИКІВ КВАРТИР ТА НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ УМОВНОГО БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ

ЗРАЗОК ПРОТОКОЛУ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ ОСББ

ЗРАЗОК ПРОТОКОЛУ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ ОСББ ІЗ НЕЗНАЧНИМИ ЗМІНАМИ

ЛИСТОК ПИСЬМОВОГО ОПИТУВАННЯ СПІВВЛАСНИКА


Проект USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) готовий надати допомогу пілотним містам у залученні кредитних коштів для реалізації енергоефективних проектів у бюджетній сфері.

Фахівці Проекту USAID проведуть енергетичні аудити обраних містом дитячих садків, шкіл та лікарень, розроблять бізнес-план інвестиційного проекту і допоможуть місту в переговорах із міжнародною фінансовою організацією. Крім кредитних коштів, додатково місто має можливість отримати грант від фонду E5P. Проект USAID здійсніть експертну підтримку щодо підготовки необхідних документів.

Подібну технічну допомогу Проект USAID вже надав містам Луцьк та Хмельницький у 2015 році. Розробивши бізнес-плани, фахівці Проекту допомогли цим містам залучити кредити Північної екологічної корпорації (НЕФКО) і гранти:
для Луцька було створено бізнес-план "Підвищення енергетичної ефективності закладів бюджетної сфери міста Луцька", який охопив 8 будівель бюджетної сфери:

Змінити ментальність українців в бік енергоефективності – мета навчальних семінарів для журналістів.

Експерти проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" переконані, що сьогодні потрібно навчити українців правильно споживати наявні енергоресурси і загалом змінювати ментальність у напрямку відповідальної та енергоощадливої поведінки. І починати потрібно саме з тих, хто формує громадську думку, тобто  – з журналістів, які зазвичай висвітлюють теми, що стосуються енергетичної реформи та ЖКГ з негативної точки зору.


Експерти Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" (Проект USAID) допоможуть своїм містам-партнерам залучити інвестиції приватних інвесторів для реалізації проектів з чистої енергії.

У пакет допомоги входить:

•    підтримка в підготовці проектів з чистої енергії на умовах державно-приватного партнерства (ДПП): здійснення енергетичних аудитів, підготовка попередніх техніко-економічних обґрунтувань та розроблення концепцій ДПП для проектів з чистої енергії, проведення обговорень із зацікавленими сторонами;
•    підготовка пакету документів, необхідних для реалізації проектів із чистої енергії на умовах ДПП;
•    організація та проведення громадських обговорень та слухань щодо впровадження ДПП у місті;
•    проведення навчань місцевих фахівців;
•    консультативна підтримка процесу реалізації проектів з чистої енергії на умовах ДПП тощо.

У неділю 25 жовтня об 11:10 дивіться перший випуск передачі "Твій дім", створеної за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".

Чому зростають тарифи та яким чином можна скоротити витрати на комунальні послуги? Кому довірити управління своїм будинком? Як отримати житлову субсидію? Як правильно утеплити будинок? На ці та багато інших гострих запитань сьогодення допоможе відповісти глядачам серія актуальних передач, які виходитимуть щонеділі. Приєднуйтеся до перегляду і ви неодмінно знайдете потрібну для себе інформацію, як зробити проживання у вашому будинку більш затишним та комфортним.